Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та...Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеруКоротка характеристика осередку біологічного ураження
Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеруХарактеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та...Осередок біологічного і комбінованого ураження
Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеруХарактеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та...Осередок біологічного і комбінованого ураження
Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеруХарактеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та...Осередок біологічного і комбінованого ураження
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

6.2.1. Осередок ураження при землетрусах

Землетруси – це стихійні сейсмічні явища, які виникають в результаті раптових зміщень і розривів у корі і більш глибоких шарах землі, або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі.

Для оцінки землетрусу прийнята Європейська система MSK-64 з 12-бальною шкалою.

Умовно землетруси поділяють на: слабкі – 1-3 бали; помірні – 4 бали; досить сильні – 5 балів; сильні – 6 балів; дуже сильні – 7 балів; руйнівні – 8 балів; спустошливі – 9 балів; нищівні – 10 балів; катастрофічні – 11 балів; сильно катастрофічні – 12 балів.

Осередок ураження при землетрусах – це територія, в межах якої сталися масові руйнування і ушкодження будівель, споруд і інших об'єктів, що супроводжуються ураженням і загибеллю людей, тварин, рослин.

Ступінь можливих руйнувань, обвалів визначають при прогнозуванні за таблицями 6.5,6.6.

В Україні найбільш небезпечними сейсмічними областями є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська і Крим, але сейсмохвилі можуть поширюватись по всій території держави (до 5-9 балів).

Територія Одеської області знаходиться в зоні сейсмічності 5-6 балів, а південно-західна частина – до 8 балів.

Таблиця 6.5

Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу

з/п

Характеристика будівель і споруд

Руйнування, бали

слабке

середнє

сильне

повне

1

Будови з легким металевим каркасом безкаркасної конструкції

6-7

7-8

8-9

9-12

2

Промислові з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін

6-7

7-8

8-9

9-10

3

Будови із збірного залізобетону

6-7

7-8

-

8-11

4

Цегляні безкаркасні виробничо-допоміжні одно- двоповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів

6-7

7-8

8-9

9-11

5

Те ж саме з перекриттям з дерев'яних елементів

6

6-7

7-8

8

6

Цегляні малоповерхові будівлі

6

6-7

7-8

8-9

7

Складські цегляні будівлі

2-6

6-8

8-9

9-10

8

Молочнотоварні ферми (МТФ)

6

7

7-8

8-9

9

Водонапірні башти

5-6

7

7-8

8

10

Лінії електропостачання (ЛЕП) низької напруги (10 кВ)

6

6-7

7-8

8

11

Трансформаторні підстанції

7

8

8-9

9-10

Основні заходи безпеки при землетрусах:

• зберігати спокій: попередити сусідів, допомогти дітям і інвалідам, слухати інформацію про обстановку, дізнатись місце збору для евакуації;

• взяти документи, необхідні речі, невеликий запас харчів, води, медикаменти, ліхтарик;

• погасити світло, перекрити газ, воду і швидко вийти на вулицю;

• відійти від будівель на чисті майданчики, над якими немає проводів, мостів, опор;

• вивести худобу в безпечне місце або хоча б відкрити двері тваринницьких приміщень;

• поїзди, трамваї, тролейбуси зупиняються і люди виходять на безпечну відстань;

• якщо землетрус застав у будинку, то потрібно стати у дверному або балконному отворі – ці місця найміцніші.

Таблиця 6.6

Характеристика сили землетрусу за дванадцятибальною шкалою

Бал

Сила землетрусу

Коротка характеристика

І

Непомітний струс ґрунту

Відмічається тільки сейсмічними приладами

11

Дуже слабкі поштовхи

Відмічається сейсмічними приладами. Відчувають окремі люди, які перебувають у повному спокої.

III

Слабкий

Відчуває лише невелика кількість населення

IV

Помірний

Розпізнається за легким дрижанням віконних шибок, скрипом дверей і стін.

V

Досить сильний

Відчувають багато людей, а в будинках – всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів. Маятники годинників часто зупиняються. Тріщини віконного скла і штукатурки. Просипаються всі сплячі.

VI

Сильний

Відчувають всі. Картини падають зі стін. Окремі шматки штукатурки відпадають.

VII

Дуже сильний

Пошкодження (тріщини) в стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні, а також дерев'яні будинки не пошкоджуються.

VIII

Руйнівний

Тріщини на схилах і на сухому ґрунті. Пам'ятники зрушуються з місць або падають. Будинки сильно пошкоджуються.

IX

Спустошливий

Сильне пошкодження і руйнування кам'яних будинків. Старі дерев'яні будинки перекошуються.

X

Нищівний

Тріщини у ґрунті, інколи до метра шириною. Зсуви, обвали зі схилів. Руйнування кам'яних будівель.

XI

Катастрофічний

Широкі тріщини в поверхневих шарах землі. Численні зсуви і обвали. Кам'яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних рейок.

XII

Сильно катастрофічний

Зміни у ґрунті досягають великих розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водопадів, відхилення течії річок, утворення заторів на річках і озерах. Жодна споруда не витримує.

Щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт потрібно завчасно розробити плани, які складають на основі прогнозування стихійних лих.

6.2.2. Осередок ураження при ураганах

До метеорологічних небезпечних явищ, що бувають в Україні, належать урагани, бурі, смерчі – це рух повітряних мас з величезною швидкістю (до 50 м/с і більше) і руйнівною силою зі значною тривалістю (табл. 6.7, 6.8).

Причиною виникнення таких явищ є різке порушення рівноваги в атмосфері, яке проявляється у незвичних умовах циркуляції повітря з дуже високими швидкостями повітряного потоку.

Ураган, який виник 23 червня 1997 р. на Волині, завдав величезних збитків регіону. Було пошкоджено 3500 житлових будинків, 1380 промислових і сільськогосподарських будівель, 505 об'єктів соціально-культурного призначення. Вітер порвав дроти 266 ліній електропередач, вивів із ладу 129 електропідстанцій та 177 АТС, позбавив зв'язку 603 населені пункти. Стихія знищила 14 тис. та пошкодила 35 тис. га посівів.

У липні 2000 р. шквальний вітер з дощем і градом на території 9 областей України (Вінницької, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької, Харківської та Чернівецької") пошкодив 25 069 будинків, 1357 ЛЕП, 212 489 га сільгоспугідь, було знеструмлено 827 населених пунктів.

7-8 березня 2002 р. внаслідок бурі в 12 областях було знеструмлено 1935 населених пунктів, пошкоджено 2829 будівель, повалено 270 га лісових насаджень.

Таблиця 6.7

Шкала Бофорта для визначення сили вітру

Бал

Швидкість вітру, м/с

Характеристика вітру

Дії вітру

0

0-0,5

Штиль

Повна відсутність вітру. Дим з труб піднімається вертикально.

1

0,6-1,7

Тихий

Дим із труб піднімається не зовсім вертикально.

2

1,8-3,3

Легкий

Рух вітру відчувається обличчям. Шелестить листя.

3

3,4-5,2

Слабкий

Шелестить листя, коливаються дрібні гілки. Розвиваються легкі прапори.

4

5,3 – 7,4

Помірний

Коливаються гілки дерев. Вітер підіймає пил і папір.

5

7,5-9,8

Свіжий

Коливаються великі гілки. На воді з'являються хвилі.

6

9,9-12,4

Сильний

Коливаються великі гілки. Гудять телефонні дроти.

7

12,5-15,2

Міцний

Коливаються невеликі стовбури дерев. На морі підіймаються хвилі, які піняться.

8

15,3-18,2

Дуже міцний

Ламаються гілки дерев. Важко йти проти вітру.

9

18,3-21,5

Шторм

Невеликі руйнування. Зриваються труби і черепиця.

10

21,6-25,1

Сильний шторм

Значні руйнування. Дерева вириваються з корінням.

11

25,2-29,0

Жорстокий

шторм

Значні руйнування.

12

понад 29,0

Ураган

Призводить до спустошливих наслідків.

Таблиця 6.8

Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта (від швидкості вітру)

Характеристика будівель, споруд

Руйнування, бали

Слабке

Середнє

Сильне

Повне

1

Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції

7

15 м/с

8

18 м/с

9

21 м/с

10

25 м/с

2

Промислові з металевим каркасом і суцільним заповненням стін

-

-

-

-

3

Будівлі із збірного залізобетону

9

21 м/с

10

25 м/с

10-11 25-29 м/с

11-12 29 м/с і більше

4

Цегельні безкаркасні виробничо- допоміжні одноповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів

-

-

-

-

5

Цегельні малоповерхові будівлі

-

-

-

6

ЛЕП низької напруги (ЮкВ)

8

18 м/с

9

21 м/с

10

25 м/с

11

29 м/с

7

Вантажні автомобілі, автоцистерни

9

10

11-12 більше 29 м/с

-

8

Скляні (не спеціальні)

7

8-9

10-11

-

9

Трансформаторні підстанції (цегляні)

10

11-12

-

-

10

Трансформаторні підстанції (металеві)

9

10

11-12

Ураганце вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта, тобто більше 29 м/с, що відповідає >117 км/год. Урагани із швидкістю вітру > 50 м/с називають циклонами, тайфунами.

Зривистий вітер від 20 до 29 м/с (перед ураганом) називається штормом, що буває, як правило, в холодну пору року. Такий же, але рівномірний вітер називають бурею. Буря характеризується сильним вивітрюванням грунту – чорна буря.

Шквалице короткочасне різке збільшення швидкості вітру із зміною його напрямку. Таке посилення вітру (на декілька або десятки хвилин) інколи до 25-70 м/с частіше буває під час грози і є загрозою для всієї України.

Для території України небезпечними є не тільки урагани, а й пилові бурі й смерчі.

Пилові бурі – це довготривале перенесення великої кількості пилу і піску сильним вітром зі швидкістю більше 15 м/с і тривалістю від 10 до 24 годин і більше.

За кольором бувають: чорні (чорноземи); бурі й жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками заліза), білі (солончаки).

Можуть тривати декілька днів і пил підіймається на 1-1,5, а інколи до 2-3 км. Для України – це степова зона.

Вони особливо небезпечні для сільського господарства – знищується орний шар грунту, зносяться і руйнуються посіви, засипаються пилом великі території посівів.

Смерч – це сильний вихор, який опускається з грозової хмари у вигляді лійки чи хобота і має вертикальну вісь і невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині.

Це явище досягаючи поверхні землі чи води втягує в себе все, що трапляється на його шляху – людей, техніку, воду з рибою чи жабами.

Вони тривають від декількох (швидкі) до десятків (повільні) хвилин.

У даний час є можливість зафіксувати виникнення урагану, бурі і вказати можливий напрямок їх переміщення, ймовірну потужність і час підходу до певного району. Ось чому у зоні урагану і бурі треба провести попереджувальні роботи, а після стихійного лиха зусилля спрямувати на ліквідацію наслідків.

6.2.3. Осередок ураження при повенях

Повінь – це тимчасове затоплення значних територій внаслідок зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу (льоду в горах) або руйнування греблі.

В Україні багато річок із зонами можливих затоплень може бути люба територія. Тривалість таких затоплень може бути від 7 до 20 діб і більше.

Вірогідними зонами можливих повеней в Україні є:

• у північних районах – басейни річок Прип'ять, Десни та їх притоки;

Лише в басейні р. Прип'ять площа повені може бути 600-800 тис. га.

• у західних регіонах – басейни верхнього Дністра (5-130 тис. га), річок Західний Буг, Прут, Тиса (площа затоплення – 20-25 тис. га);

• у східних регіонах – басейни р. Сіверський Донець, Ворскла, Сула, Псел;

• у південному і південно-західному регіонах – басейни приток Дунаю, р. Південний Буг.

Катастрофічні повені в Криму і Карпатах у період з 1960 по 2000 р. були 12 разів.

Катастрофічна весняна повінь 2001 р. підняла рівень води вище відмітки осінньої повені 1998 р. Повінь 2001 р. підтопила понад 250 населених пунктів з понад 33,5 тис. будинків, більше 1,5 тис з яких були зруйновані. Для ліквідації повені було залучено 12 160 осіб (без місцевого населення).

Осередком ураження при повенях називається територія, в межах якої відбулися затоплення місцевості, ушкодження і руйнування будов, споруд і інших об'єктів, що супроводжуються ураженням і загибеллю людей, тварин і врожаю сільськогосподарських культур, псуванням і знищенням сировини, палива, продуктів харчування, добрив і ін.

Масштаби повені залежать від висоти і тривалості стояння небезпечних рівнів води, площі затоплення, часу затоплення (навесні, влітку, взимку) і ін.

Найбільш вірогідні повені при проривах греблі. Розглянемо методику визначення розмірів зон повені при прориві греблі. Для розрахунку необхідно мати наступні початкові дані:

• Об'єм водоймища – W, млн. м3;

• Глибину води перед греблею – Н, м;

• Ширину прориву греблі – В, м;

• Середня швидкість руху хвилі повені – V, м/с.

Послідовність визначення розмірів зон повені наступна.

1. Визначають час приходу хвилі затоплення на задану відстань R за формулою:

τ R = R / V, год.

2. За таблицею 6.9 знаходять висоту хвилі затоплення hR на відстані R.

Таблиця 6.9

Приблизна висота хвилі затоплення і тривалості її проходження на різних відстанях від греблі

Параметри

Відстань від греблі, км

0

25

50

100

150

200

250

Висота хвилі затоплення, h, м

0,25Н

0,2Н

0,15Н

0,075Н

0,05Н

0,03Н

0,2Н

Тривалість проходження хвилі затоплення, t, ч

Т

1,7Т

2,6Т

Т – час опорожнения водоймища.

3. Визначають час опорожнения водоймища за формулою:

T = W/ N×B× 3600, год,

де N – максимальний розхід (витрата) води на 1 м ширини прориву греблі в м3/с×м, який приблизно визначають за таблицею 6.10.

Таблиця 6.10

Розхід води в залежності від глибини води перед греблею

Н, м

5

10

25

50

N, м3/ с-м

10

30

125

350

4. За таблицею 6.9 визначають тривалість проходження хвилі затоплення на відстані R t, год.

Із виникненням загрози в зоні затоплення потрібно організувати термінову евакуацію населення, сільськогосподарських тварин і матеріальних цінностей.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси