Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС.Оцінка інженерної обстановки
Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕСОцінка хімічної обстановки під час аварій на об'єктах та транспортіОснови оцінки хімічної обстановки
Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕСОснови оцінки радіаційної обстановкиОцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху
Оцінка хімічної обстановки під час аварій на об'єктах та транспортіОснови оцінки хімічної обстановкиПрогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах...
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЛЕКЦІЯ 7. Оцінка обстановки

Навчальна мета:

Вивчити методику оцінки радіаційної, хімічної, інженерної тапожежної обстановки, які можуть утворюватися в умовах НС.

Навчальні питання:

7.1. Оцінка радіаційної та хімічної обстановки при аварії на АЕС або на ХНО

7.1.1. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на ЛЕС.

7.1.2. Оцінка хімічної обстановки при аварії на ХНО.

1.2. Оцінка інженерної та пожежної обстановки.

7.2.1. Оцінка інженерної обстановки.

7.2.2. Оцінка пожежної обстановки.

Оцінка радіаційної та хімічної обстановки при аварії на АЕС або на ХНО

7.1.1. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

Серед уражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення, що поширюється на сотні кілометрів і на великих площах може створюватись забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

За цих умов необхідно організувати захист населення від радіоактивних речовин та випромінювань на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на особовий склад формувань ЦО при проведенні рятувальних і невідкладних робіт, населення, виробничу діяльність сільського і лісового господарства виявляють і оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка – це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, які впливають на дії формувань ЦО, населення і роботу об'єктів народного господарства.

Радіаційна обстановка може бути виявлена і оцінена за даними прогнозу і розвідки.

Оцінку проводять начальник штабу ЦО, командири формувань за участю спеціалістів об'єкта чи населеного пункту.

Для наочності і оперативності використання даних радіаційної обстановки при розв'язанні типових задач передбачається відображення на картах (схемах) фактичних або прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості.

Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії на АЕС

Радіаційна обстановка може бути виявлена та оцінена за даними прогнозування і розвідки.

А) Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування

Оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування – це перший етап роботи. Така оцінка дає можливість орієнтовно визначити вплив радіоактивного забруднення місцевості на боєздатність формувань ЦО, можливість функціонування об'єкту, вибрати найбільш доцільні способи дій на забрудненій місцевості, намітити заходи протирадіаційного захисту, а також дати завдання для ведення радіаційної розвідки.

Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості необхідно мати такі вхідні (початкові) дані:

– тип і потужність ядерного реактора (ВВЕР-1000);

– координати АЕС;

– час аварії;

– частка радіоактивних речовин, які можуть бути викинуті під час аварії (3%, 10%, 30%);

– швидкість і напрямок вітру;

– стан вертикальної стійкості атмосфери.

Завчасно деякі дані прогнозувати неможливо, тому обирають найгірші умови: швидкість вітру 5 м/с, напрямок вітру на об'єкт, стан вертикальної стійкості атмосфери – ізотермія, частка викинутих радіоактивних речовин – 10%. Оцінка проводиться в такій послідовності:

1. Визначають зони забруднення:

У таблиці 7.1 показані прогнозовані розміри зон забруднення при руйнуванні реакторів з 10% викиданням радіоактивних речовин, вітрі – 5 м/с і ізотермії.

Таблиця 7.1

Прогнозовані зони забруднення

Зони

Реактор

ВВЕР-1000

L, км

Ш, км

S, км2

М

А

29,5

1,16

26,8

Б

-

-

-

В

-

-

-

Г

-

-

-

2. Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.

При нанесенні на карту (схему) зон радіоактивного забруднення спочатку позначають місце АЕС. Потім від цього місця проводять пряму лінію (вісь сліду) через об'єкт. На ній відкладають ширину і довжину кожної зони забруднення відповідно табл. 7.1. На зовнішніх межах зон позначають рівні радіації, які можуть бути на першу добу після викидання (як на рис. 7.1).

Прогнозовані зони радіаційного забруднення при аварії на ЛЕС

Рис. 7.1. Прогнозовані зони радіаційного забруднення при аварії на ЛЕС

3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.

Час випадання радіоактивних речовин визначають за формулою:

tВИП=R/v,

де R – відстань від АЕС до даного об'єкту,

V – швидкість вітру, км/год.

Проте прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов'язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів формувань ЦЗ, керівників, власників і спеціалістів даними про фактичну радіаційну обстановку.

Конкретні дії особового складу формувань ЦЗ, керівників, власників, спеціалістів сільського господарства і населення, встановлення режиму роботи об'єктів в умовах радіоактивного забруднення проводиться тільки на основі оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки. Тому збір і обробка необхідних даних, виявлення та оцінка радіаційної обстановки є одним із важливих завдань штабів і командирів формувань ЦЗ.

Б) Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки

Другий етап роботи – це виявлення фактичної радіаційної обстановки та її оцінка.

Для спостереження за радіаційним і хімічним станом на кожному об'єкті народного господарства створюються пости радіаційного і хімічного спостереження (РХС).

Оцінка радіаційної обстановки – це розв'язання основних завдань різних варіантів дій в умовах забруднення, аналіз одержаних результатів і вибір найбільш доцільних варіантів дій, які б виключали радіаційне ураження людей, тварин і забруднення радіоізотопами урожаю.

При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:

1. Вимірюють рівні радіації у різних місцях, приводять їх до єдиного часу (еталон – перша доба після аварії*), визначають на карті зони забруднення і приводять рівні радіації на єдиний час (перша доба) за формулою:

де Ktкоефіцієнт спаду радіації (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Коефіцієнти зниження радіації забрудненої місцевості після аварії на АЕС

Час після аварії

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

К

1

0.76

0.64

0.57

0.52

0.49

0.46

0.43

0.41

0.4

0.38

0.37

0.36

0.35

0.34

0.33

0.32

Час після аварії

18

19

20

21

22

23

24

25

26

28

29

ЗО

60

90

180

рік

К

0.315

0.31

0.3

0.295

0.29

0.285

0.28

0.275

0.27

0.267

0.263

0.25

0.19

0.16

0.125

0.09

Приклад 1: На 2 добу після аварії рівень радіації був Р2= 150 мР/год. Визначити рівень радіації на першу добу після аварії і зону забруднення.

Відповідно табл. 7.2 К2 = 0,76, тому Р = 150 : 0,76 = 197 мР/год. Відповідно рис. 7.1 – це зона А.

2. Прогнозують рівні радіації на час t

Для цього слід також використовувати табл. 7.2.

Приклад 2: Визначити рівень радіації на сьому добу після аварії, якщо рівень радіації на першу добу був Pj = 197 мР/год.

Відповідно табл. 7.2 К7 = 0,46,

Р7= 197 • 0,46 – 96 мР/год.

3. Визначають можливі дози опромінення

Визначення доз опромінення протягом першої доби за період короткочасного перебування в зоні радіоактивного забруднення, а також починаючи з другої доби розрахунки доцільно проводити за формулою:

де Рпрівень радіації на початок опромінення, мР/год;

Ркрівень радіації на кінець опромінення, мР/год;

КПОСЛ – коефіцієнт послаблення рівня радіації;

tопр – тривалість опромінення (перебування в зоні забруднення);

Рсрсередній рівень радіації за час опромінення, мР/год.

Середній рівень радіації визначають за формулою:

Таблиця 7.3

Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації

Будівлі, споруди, транспорт, умови знаходження людей

КПОСЛ

Розміщення на відкритій місцевості

1

Відкриті щілини, траншеї

3-4

Перекриті щілини

50

Протирадіаційні укриття (ПРУ)

100

Герметичні сховища

1000

Автомобілі, автобуси, вагони вантажні

2

Кабіни тракторів, бульдозерів, екскаваторів, грейдерів

4

Виробничі одноповерхові будівлі

7

Житлові кам'яні одноповерхові будинки

10

Підвали

40

Житлові кам'яні двоповерхові будинки

15

Підвали

100

Житлові дерев'яні одноповерхові будинки

2

Підвали

7

Приклад 3: На початок опромінення рівень радіації Рп= 100 мР/год. Час опромінення tonp – 7 діб. Коефіцієнт послаблення радіації будинком Кпосл= 10. Початок опромінення – 4 доба після аварії. Визначити дозу опромінення.

Визначаємо отриману дозу:

Визначаємо рівень радіації на першу добу:

Визначаємо рівень радіації на кінець опромінення ().

Визначаємо отриману дозу:

або

4. Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території

Рішення такої задачі необхідно для визначення доцільних дій на забрудненій території.

Для цього можна використовувати формулу:

де – рівень радіації під час перебування на забрудненій території, Р/год; t – час перебування на забрудненій території, год.

З приведеної формули визначають допустимий час перебування:

де – допустима (або задана) доза опромінення;

– рівень радіації на відкритій місцевості на початку опромінення.

Приклад 4. Визначити допустиму тривалість перебування аварійної команди в будинку під час рятувальних робіт, коли рівень радіації на відкритій місцевості був , допустима доза опромінення Початок роботи – 4 доба після аварії.

За цей час рівень радіації практично не змінився і допустиму тривалість перебування можна вважати 10 годин.

5. По захисних критеріях захистити робітників і особовий склад формувань ЦО, прийняти рішення

Під час ліквідації наслідків аварії незалежно від зони необхідно дотримуватися основних заходів радіаційного і дозиметричного контролю, захисту органів дихання, профілактичного прийому йодистих препаратів, санітарної обробки особового складу, дезактивації одягу і техніки.

У зоні А – помірного радіоактивного забрудненнявиходячи з умов обстановки, треба намагатися скорочувати час перебування особового складу на відкритій місцевості, застосовувати засоби захисту органів дихання.

У зоні Б – сильного радіоактивного забрудненнялюди повинні бути в захисних спорудах.

У зоні В – небезпечного радіоактивного забрудненняперебування людей можливе тільки в дуже захищеній техніці протягом кількох годин.

У зоні Г – надзвичайно небезпечного радіоактивного забрудненнянавіть короткочасне перебування людей недопустимо.

За даною методикою можна завчасно розробити засоби захисту особового складу і працюючих об'єкту, а також забезпечити проведення об'єктових навчань на кожному об'єкті народного господарства з питань цивільної оборони при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій.

7.1.2. Оцінка хімічної обстановки при аварії на ХНО

Широке розповсюдження хімічнонебезпечних об'єктів, на яких знаходяться у великих кількостях сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), створюють постійну небезпеку для населення у випадку аварії.

Так, аварія у м. Бхопал і (Індія) на заводі американської фірми "Юніон Кар- байд" у 1984році призвела до загибелі 3150 чол,, а 20 тис. стали повними інвалідами.

Тому виникає необхідність завчасно проводити оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки. Оцінка проводиться з метою визначення впливу хімічного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності, його захисту та ліквідації наслідків аварій.

Хімічна обстановка – це сукупність наслідків зараження території ОР чи СДОР, які впливають на діяльність об'єктів народного господарства, формування ЦО і населення.

Хімічна обстановка може створюватися при застосуванні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викидання СДОР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за даними розвідки (по факту зараження).

Прогнозування хімічної обстановки при аварії об'єкту зі СДОР проводиться з метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті.

Прогнозування проводиться завчасно.

Вхідні дані для прогнозування:

– загальна кількість СДОР на об'єкті та умови їх зберігання;

– тип і кількість СДОР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;

– метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10 м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;

– середня кількість населення в цій місцевості;

– ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих СДОР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас СДОР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об'єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або наймовірніша).

Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки

При оцінці хімічної обстановки визначають: площу розливу, радіус розливу, площу зараження, час підходу хмари і втрати населення.

Площу розливу СДОР (Sp) визначають за формулою:

де Q – кількість СДОР в резервуарі (на об'єкті), т р – щільність СДОР, т/м3 (табл. 7.8);

Н – товщина розлитого шару СДОР, м.

При вільному розливі по поверхні Н = 0,05м по всій площі. Для рідин, які розлилися у піддон чи на обваловану поверхню:

де h – висота піддону чи обвалування, м. Радіус площі розливу визначають так:

Розміри зон зараження характеризуються: глибиною Г і шириною – Ш. Глибину зони визначають з таблиць 7.4 і 7.5. Для обвалованих резервуарів глибина Г зменшується у 1,5 рази.

Таблиця 7.4

Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією СДОР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1 м/с)

Тип СДОР

Кількість СДОР на об'єкті (резервуарі), т

інверсія

ізотермія

конвекція

1

5

10

25

50

100

1

5

10

25

50

100

1

5

10

25

50

100

Відкрита місцевість

Хлор

9

23

49

1 80

>80 !

1,8

4,6

7

11,5

,6

21

0,47

1

1,4

1,96

2,4

3,15

Аміак

2

3,5

4,5

6,5

9,5

15

0,4

0,7

0,9

1,3

1,9

3

0,12

0,21

0,27

0,39

0,5

0,66

Сірчастий

ангідрид

2,5

4

4,5

і 7 1

10

17,5

0,5

0,8

0,9

1,4

2

3,5

0,15

0,24

0,27

0,42

0,52

0,77

Сірко

водень

3

5,5

7,5

12,5 1

20

61,6

0,6

1

1,5

2,5

4

8,8

0,18

0,93

0,45

0,65

0,88

1,5

Закрита місцевість

Клор

2,6

6,66

14

23 1

38

62

1

0,56

1,31

2

3,28

4,57

6

0,156

0,4

0,52

0,72

1,21

3,2

І

Аміак 1

0,57

l_L1

1,28 1

1і'851

2,71

4,28

0,11

0,2

0,26

0,37

0,54

і 0,86

0,04

0,06

0,08

0,12

0,16

0,3

2,85

5,7

0,14

0,23

0,26

0,4

0,57 1

11

0,04

0,07

0,08

0,12

0,17

о,з

Сірчастий

ангідрид

0,71

1,14 1

1,3

3,57 2

Сірко- ( водень

0,85

1,57

2,14

5,7

17,6

0,17

0,3

0,43

0,7

1,1

2,51

0,05

0,04

0,13

ОДІ

0,34

0,65

Таблиця 7.5

Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря

Вертикальний стан повітря

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Інверсія

1

0,6

0,45

0,38

-

-

-

-

-

-

Ізотермія

1

0,71

0,55

0,5

0,45

0,41

0,38

0,36

0,34

0,32

Конвекція

1

0,7

0,62

0,55

-

-

-

-

-

-

Таблиця 7.6

Середня швидкість перенесення хмари, м/с

Швидкість вітру, м/с

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

Віддалення від місця аварії, км

R<10

R>10

R<10

R>10

R<10

R>10

1

2

2,2

1,5

2

1,5

1,8

2

4

4,5

3

4

3

3,5

3

6

7

4,5

6

4,5

5

4

-

-

6

8

-

-

5

-

-

7,5

10

-

-

6

-

-

9

12

-

-

Таблиця 7.7

Можливі втрати людей від СДОР в осередку хімічного ураження

Умови

знаходження

людей

Забезпечення людей протигазами, %

0

20

зо

40

50

60

70

80

90

100

На відкритій місцевості

90-100

75

65

58

50

40

35

25

18

10

В простих укриттях, будівлях

50

40

35

зо

27

22

18

14

9

4

Орієнтована структура втрат: легкий ступінь – 25%; середній і важкий – 40%; смертельні наслідки – 35%.

Якщо швидкість вітру відрізняється від 1 м/с, то глибина зараження зменшується. Це враховується за допомогою поправочного коефіцієнта табл.7.5.

Ширина зон зараження (Ш) залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря і визначається співвідношенням:

* при інверсії Ш = 0,03Г;

* при ізотермії Ш = 0,15Г;

* при конвекції Ш = 0,8Г;

де Г – глибина поширення хімічної речовини з уражаючими концентраціями, км.

Таблиця 7.8

Фізико-хімічні і токсичні властивості СДОР

СДОР

Мол. маса

Щільність,

г/см3

Темп.

кипіння

Смерт.

токсодоза

Дегазуючі речовини

Хлор

70,9

1,56

-34,6

6

Вода, луги, гашене вапно

Аміак

17,3

0,68

-33,4

210

Розчин кислот

Сірководень

34,2

1,24

-46

50

Розчин кислот

Сірчастий

ангідрид

67,07

1,46

-10

80

Розчин лугів

На карті місцевості зображують зону зараження.

Площа хімічного зараження приймається як площа рівнобедреного трикутника і розраховується за формулою:

S = 0,5 • Г • Ш, м2

По глибині зони зараження і відстані до сільськогосподарського об'єкта робиться висновок: чи буде він в зоні зараження чи ні.

Час підходу зараженого повітря до сільськогосподарського об'єкта визначається за формулою:

де R – відстань від місця розливу СДОР до об'єкту, м;

V – середня швидкість перенесення хмари вітром, м/с

УПЕР – 1,5-2 рази більше швидкості вітрутабл. 7.6).

За часом підходу робиться висновок – чи досить часу для прийняття заходів по захисту населення.

За ступенем захищеності людей робиться висновок про їх можливі втрати (табл. 7.7).

З урахуванням втрат оцінюється стійкість роботи об'єкта.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси