Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторівОцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до...Оцінка ступеня впливу вторинних уражаючих факторів.
Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до...Оцінка шкоди враження ударною хвилею незахищених людейУдарна хвиля
Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і...Радіоактивне забруднення біосфериФормування радіоактивного забруднення каскаду дніпровських водосховищ
Параметри, які характеризують небезпеку хімічних речовин:...ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В...Основні положення щодо оцінки стійкості функціонування об'єкту...
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у НС необхідно оцінити стійкість об'єкта проти впливу уражаючих факторів. Уражаючими факторами для оцінки стійкості об'єкта можуть бути: землетруси, урагани, аварії на ХНО, аварії на АЕС.

8.2.1. Оцінка фізичної стійкості об'єкта (до ударної хвилі землетрусу, урагану)

Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів.

Опір конструкції дії вибухової хвилі прийнято характеризувати надмірним тиском у фронті ударної хвилі (Δ Рф), який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань.

Осередки ураження при землетрусах, ураганах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередком ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах і ураганах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій, необхідно брати максимальну силу землетрусу або урагану в балах.

Вхідними даними для проведення розрахунків фізичної стійкості є:

• максимальне значення можливих уражаючих факторів;

• характеристика об'єкта та його елементів.

Оцінку проводять у такій послідовності:

1. Виділяють основні елементи об'єкта, від яких залежить його функціонування.

2. Оцінюють стійкість кожного елемента об'єкта проти уражаючого фактора.

3. Визначають стійкість об'єкта по мінімальній стійкості основних елементів.

4. Порівнюють межу стійкості об'єкта з максимальним значенням уражаючого фактора.

5. Визначають ступінь можливих руйнувань і втрат.

6. Роблять висновки і пропозиції.

Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу

Ферма розташована в середній частині Одеської області, де можна очікувати землетрус силою до 7 балів.

Ферма має такі основні споруди і будови:

1. Тваринницькі приміщення – цегляні одноповерхові з перекриттям із залізобетонних елементів;

2. Водонапірна башта;

3. Молочна – будівля із збірного залізобетону;

4. Інші споруди.

Оцінку проводять в наступній послідовності:

1. Визначають максимальну бальність землетрусу (сейсмічної хвилі), яка очікується на об'єкті (за умовою δmax = 7 балів).

2. Виділяють основні елементи на об'єкті, від яких залежить функціонування об'єкта (тваринницькі приміщення, водонапірна башта, молочна).

3. Оцінюють стійкість кожного елемента об'єкта проти уражаючого фактора (за табл. 8.1).

• гараж – 7 балів (слабкі, середні руйнування);

• склади запчастин – 7 балів (середні руйнування);

• заправна станція – 7 балів (слабкі, середні руйнування);

• склад ПММ – 7 балів (слабкі, середні руйнування).

Таблиця 8.1

Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу

Характеристика будівель, споруд

Руйнування, бали

Слабке

Середнє

Сильне

Повне

1.

Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції

6-7

7-8

8-9

9-12

2.

Промислові з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін

6-7

7-8

8-9

9-10

3.

Будівлі із збірного залізобетону

6-7

7-8

-

8-11

4.

Цегельні безкаркасні виробничо-допоміжні одноповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів

6-7

7-8

8-9

9-11

5.

Теж саме з перекриттям із деревяних елементів

6

6-7

7-8

8

6.

Цегельні малоповерхові будівлі

6

6-7

7-8

8-9

7.

Складські цегельні будівлі

2-6

6-8

8-9

9-10

8.

Молочно-товарні ферми

6

7

7-8

8-9

9.

Водонапірні башні

5-6

7

7-8

8

10.

ЛЕП низької напруги (1 ОкВ)

6

6-7

7-8

8

11.

Трансформаторні підстанції

7

8

8-9

9-10

4. Визначають межі стійкості об'єкта Slim проти впливу сейсмічної хвилі за мінімальною стійкістю його основних елементів (01іт =7 балів).

5. Порівнюють розраховану межу стійкості об'єкта 51іш = 7 балів з очікуваним максимальним значенням уражаючого фактора бтах^балів. Роблять висновок: МТФ не стійка проти впливу сейсмічної хвилі силою 7 балів.

6. Визначають ступінь можливих руйнувань і втрат за таблицями 8.2, 8.3. Втрати працівників і тварин:

Загальні втрати: 11%, з них:

Безповоротні – 3%;

Санітарні – 8%;

У т.ч. середні і важкі – 1,2%;

Легкі – 6,8%.

Втрати основних фондів: до 45%.

7. Оцінюють стійкість роботи тваринницької ферми за формулою:

С = ((ВП – В) / ВП) • 100%,

де С – стійкість роботи тваринництва, %;

В – втрати продукції, грн.;

ВП – програмована (валова) планова продукція в натурі, грн.

Таблиця 8.2

Статистичні дані втрат робітників для несейсмостійких споруд в залежності від бальності землетрусу

Характер втрат

Бальність землетрусу

6

7

8

9

Загальні втрати: з них

8%

11%

15%

45%

Безповоротні

2%

3%

5%

15%

Санітарні

6%

8%

10%

30%

У т.ч. середні і важкі

1%

1,2%

1,5%

4,5%

Легкі

5%

6,8%

8,5%

25,5%

Таблиця 8.3

Статистичні дані зв'язку втрат основних фондів з характеристикою руйнувань

Значення DРф кг/см2

Характеристика

руйнувань

Втрати, %

Бальність

землетрусу

урагану

<0,2

слабкі

до 15

6

7

0,2-0,5

середні

до 45

7

8

0,5 – 0,8

сильні

до 70

8

9

>0,8

повні

більше 70

9

10

Таблиця 8.4

Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта

Характеристика будівель, споруд

Руйнування, бали

Слабке

Середнє

Сильне

Повне

1

Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції

7

15 м/с

8

18 м/с

9

21 м/с

10

25 м/с

2

Промислові з металевим каркасом і суцільним заповненням стін

-

-

-

-

3

Будівлі із збірного залізобетону

9

10

10-11

11-12

4

Цегельні безкаркасні виробничо-допоміжні одноповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів

-

-

-

-

5

Цегельні малоповерхові будівлі

-

-

-

-

6

ЛЕП низької напруги (ЮкВ)

8

9

10

11

7

Вантажні автомобілі, автоцистерни

9

10

11-12 більше 29 м/с

-

8

Оскління (не спеціальне)

7

8-9

10-11

-

9

Трансформаторні підстанції (цегляні)

10

11-12

-

10

Трансформаторні підстанції (металеві)

9

10

11-12

Таблиця 8.5

Перелік техніки і споруд, що отримують середні, сильні та повні руйнування в залежності від DРф

з/п

Найменування

Надмірний тиск (DРф), кг/см2

Середнє

Сильне

Повне

1

Споруди з металевим нарихом і бетонним заповненням, S обекління <30°/

0,3

0,5

0,8

2

Цегляні 1-2 поверхові будинки

0,25

0,35

0,45

3

МТФ (кам'яні)

0,3

0,5

0,7

4

Водонапірні башти

0,3

0,5

0,6

5

Вантажні авто і а/ц

0,5

0,6

0,9

6

Трактори тягачі (крім окремих деталей)

0,5

0,8

1,1

7

Комбайни сівалки

0,3

0,4

0,5

8

ЛЕП низької напруги (<10 кВ)

0,4

0,6

1,0

9

ПРУ

0,4

0,6

0,9

10

Трансформаторні станції

0,5

0,6

0,7

11

Оскління (не спеціальне)

0,015

0,02

0,03

8. На основі результатів оцінки стійкості об'єкта роблять висновки і пропозиції по кожному елементу і об'єкту в цілому: межа стійкості об'єкта, найбільш уразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань, можливі збитки; межа доцільного підвищення стійкості найбільш уразливих елементів; пропозиції для підвищення межі стійкості.

Доцільною межею підвищення стійкості прийнято рахувати таке значення уражаючого фактора, при якому відновлення пошкодженого об'єкту можливо в короткі терміни і економічно виправдано (звичайно при отриманні об'єктом слабких і середніх руйнувань).

При оцінці стійкості роботи об'єкту проти впливу урагану потрібно користуватися таблицями 8.4, 8.5.

8.2.2. Оцінка стійкості обуєкта в амовах радіоактивного забруднення

P/а забруднення буде впливати на роботу тваринництва й рослинництва. Оцінка вразливості об'єкта визначається з визначення максимальних очікуваних значень рівня радіації і дози опромінення.

За показник стійкості об'єкта приймається допустима доза радіації, яку можуть одержати люди за час робочої зміни.

Стійкість об'єкта проти радіаційного ураження можна оцінювати у такій послідовності:

1. Проводять оцінку можливої p/а обстановки (лекція 4) наносять на карту зону забруднення.

2. По карті визначають, в якій зоні (М, А, Б, В, Г) знаходиться територія сільськогосподарського об'єкту.

3. Визначають початок опромінення за формулою:

де R – відстань від об'єкту до аварійної АЕС, км;

VВІТРУ – швидкість вітру, км/год.

4. Визначають рівень радіації (потужність дози опромінення) в районі об'єкта за таблицею 8.6.

Таблиця 8.6

Рівень радіації (потужність дози опромінення) при аварії реактора типу ВВЕР-1000 з викидом 10%, швидкість вітру 5 м/с

Відстань від АЕС, км

5

10

ЗО

50

70

100

200

300

400

Потужність дози, Р/год

0,4

0,2

0,05

0,04

0,02

0,01

0,003

0,0017

0,001

5. Визначають дозу опромінення робітників при роботі на відкритій місцевості (Дв, мР) за таблицею 8.7.

Таблиця 8.7

Дози опромінення, які одержують робітники всередині зони на відкритій місцевості, Р

Час від початку опромінення

Тривалість перебування у зоні забруднення

3 доби

15 діб

10 діб

1 місяць

6 місяців

12 місяців

Зона М

1 год.

1,18

1,64

2,51

4,7

11,5

15,8

2 год.

1,15

1,61

2,48

4,67

11,5

15,8

6 год.

1,07

1,52

2,38

4,55

11,4

15,6

12 год.

0,98

1,42

2,27

4,43

П,2

15,5

Зона А

1 год.

11,8

16,4

25,1

47

115

158

2 год.

11,5

16,1

24,8

46,7

115

158

6 год.

10,7

15,2

23,8

45,5

114

156

12 год.

9,8

14,2

22,7

44,3

112

155

Таблиця 8.8

Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації

Будівлі, споруди, транспорт, умови знаходження людей

КПОСЛ

Розміщення на відкритій місцевості

1

Відкриті щілини, траншеї

3-4

Перекриті щілини

50

Протирадіаційні укриття (ПРУ)

100

Герметичні сховища

1000

Автомобілі, автобуси, вагони вантажні

2

Кабіни тракторів, бульдозерів, екскаваторів, грейдерів

4

Виробничі одноповерхові будівлі

7

Житлові кам'яні одноповерхові будинки

10

Підвали

40

Житлові кам'яні двоповерхові будинки

15

Підвали

100

Житлові дерев'яні одноповерхові будинки

2

Підвали

7

Визначення доз опромінення протягом першої доби за період короткочасного перебування в зоні радіоактивного забруднення, а також починаючи з другої доби розрахунки доцільно проводити за формулою:

де РСРсередній рівень радіації за час опромінення, мР/год;

tопр – тривалість перебування в зоні забруднення;

Середній рівень радіації визначають:

де Рп і Рк – рівень радіації на початок і кінець перебування в зоні забруднення, мР/год.

Тоді

де Рп – рівень радіації на початок опромінення;

Рк – рівень радіації на кінець опромінення;

- час опромінення.

6. Визначають дозу опромінення, яку можуть отримати тварини (Д^.

7. Порівнюють Дроб і Дтв з Ддоп (5Р) і роблять висновок.

8. Оцінюють втрати продукції внаслідок її забруднення радіонуклідами.

При розрахунку втрат необхідно користуватися спеціальними таблицями втрат

продукції при ураженні радіоактивними речовинами (табл. 8.9-8.11).

Таблиця 8.9

Можливий вміст цезію-137 у молоці і м'ясі в п.10 9Кі/кг у різних типах раціонів

Раціон

піщаний

супіщаний

суглинистий

важхосугл.

15

Кі/км2

40

Кі/км2

15

Кі/км2

40

Кі/км2

15

Кі/км2

40

Кі/км2

15

Кі/км2

40

Кі/км2

Молоко:

концентратно-соковитий

16,9

39,4

11,3

26,3

2,4

5,6

1,1

2,6

малоконцентратний сухий

48,0

128,0

32,0

85,3

6,8

18,3

3,2

8,5

Яловичина:

інтенсивна годівля на концентратних кормах

25,9

69,1

17,0

46,0

3,7

9,9

1,7

4,6

годівля на кукурудзянім силосі

60,9

162,4

40,6

108,0

8,7

23,2

4,1

10,8

Свинина:

концентратно-картопляний

11,8

31,4

7,1

20,9

1,7

4,5

0,9

2,1

годівля на зерні

7,7

17,9

5,1

11,9

U

2,6

0,5

Таблиця 8.10

Тимчасові допустимі рівні вмісту цезію-137 у харчових продуктах і у воді

Продукт

Щільність забруднення, Кі/кг

Вода питна

5•10-8

Молоко, сир, кисломолочні продукти, масло вершкове

1,0•10-8

Молоко сухе, згущене

5.0•10-8

М'ясо, птиця, риба

2,0•10-8

Овочі, фрукти, мед

1,6•10-8

Хліб, мука, крупи

1,0•10-8

Продукти дитячого харчування

5,0•10-9

Таблиця 8.11

Можливий вміст цезію-137 на одиницю маси урожаю в п• 109 Кі/кг на різних типах ґрунтів при щільності забруднення території 1 Кі/км2

Культури

Типи ґрунтів

Піщані

Супіщані

Середньо-

суглинисті

Важко-

суглинисті

Чорнозем

Зерно:

Пшениця озима

0,5

0,26

0,07

0,03

0,005

Пшениця яра

1,5

0,7

0,17

0,09

0,015

Жито озиме

0,5

0,26

0,07

0,03

0,005

Ячмінь

1,3

0,66

0,17

0,07

0,01

Овес

1,3

0,66

0,17

0,07

0,01

Вика

1,3

0,66

0,17

0,07

0,01

Кукурудза

2,5

1,5

1,0

0,4

0,07

Картопля

1,0

0,7

0,19

0,08

0,01

Буряк цукровий

2,3

1,65

0,29

0,17

0,017

Вміст радіонуклідів порівнюють з допустимими нормами вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і кормах рослинного походження.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію 137 у продуктах рослинництва:

зерно – 10•10-9 Кі/кг;

хліб, борошно, цукор – 10•10-9 Кі/кг;

картопля, коренеплоди, овочі, фрукти, ягоди – 20•10-9 Кі/кг.

9. Визначають втрати продукції у грошовому виразі (В).

10. Визначають валову продукцію у грошовому виразі (ВП).

11. Визначають стійкість роботи об'єкта за формулою:

С = ((ВП – В) / ВП) • 100%,

де С – стійкість роботи рослинництва (тваринництва), %;

В – втрати продукції, грн.;

ВП – програмована (валова) планова продукція в натурі, грн.

12. На основі оцінки стійкості роблять висновки про очікувані максимальні рівні p/а забруднення території і дози радіації; ступінь забезпечення захисту працюючих, тварин, техніки, урожаю, кормів, води; можливість виробництва продукції; розробляють заходи підвищення стійкості об'єкта, підвищення рівня захисту працюючих, тварин і продукції, води і джерел водопостачання.

8.2.3. Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження

Хімічнонебезпечні речовини (ХНР) або СДОР будуть впливати на роботу рослинництва й тваринництва.

Стійкість роботи сільськогосподарського об'єкту буде характеризуватися матеріальними втратами, величина яких залежить від втрат продукції і людей. Оцінку стійкості об'єкта проводять в такій послідовності.

1. Проводять оцінку можливої хімічної обстановки (лекція 4).

2. Оцінюють можливі втрати населення і робітників.

2.1. За таблицею 8.12 знаходять % ураження населення – К1.

Таблиця 8.12

Можливі втрати людей і тварин від СДОР %

Умови знаходження людей

Без

протигазів

Забезпеченість людей протигазами, % ..

20

зо

и 40

50

60

70

80

90

100

На відкритій місцевості

90-100

75

65

58

50

40

35

25

18

10

У будівлях

50

40

35

30

27

22

18

14

9

4

Орієнтовна структура втрат: легкий ступінь – 25%, середній і важкий ступінь – 40%, зі смертельним наслідками – 35%.

2.2. По карті визначають % території сільськогосподарського об'єкту, що може опинитися в зоні зараження – К2.

2.3. Визначають кількість населення, що може опинитйся в зоні зараження.

2.4. Визначають загальні втрати населення.

2.5. Роблять висновок про величину втрат населення.

3. Оцінюють можливі втрати тварин (аналогічно, як втрати людей) або урожаю у кількісному виразі.

Примітка: обов 'язково оцінюють втрати продукції, пов'язані зі зменшенням кількості працівників.

4. Оцінюють втрати продукції у грошовому виразі.

5. Визначають планову (валову) продукцію у грошовому виразі.

6. Визначають стійкість роботи об'єкта за формулою:

С = ((ВП – В) / ВП) • 100%, де С – стійкість роботи об'єкта, %;

В – втрати продукції, грн.;

ВП – програмована (валова) планова продукція в натурі, грн.

7. Роблять висновок про стійкість роботи об'єкта в умовах хімічного зараження.

8. Роблять пропозиції щодо підвищення стійкості об'єкта.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів
Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.
Оцінка ступеня впливу вторинних уражаючих факторів.
Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.
Оцінка шкоди враження ударною хвилею незахищених людей
Ударна хвиля
Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
Радіоактивне забруднення біосфери
Формування радіоактивного забруднення каскаду дніпровських водосховищ
Параметри, які характеризують небезпеку хімічних речовин: токсичність, токсична доза, концентрація, щільність зараження, стійкість, гранично допустима концентрація
ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ
Основні положення щодо оцінки стійкості функціонування об'єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси