Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬАгрохімічні параметри родючості земель та їх оцінкаАгрофізичні параметри родючості земель та їх оцінкаМетоди відбору проб молока для оцінки його фізико-хімічних показниківФізико-хімічні властивостіФізико-хімічне очищення стічних водФізико-хімічні властивості твердофазних випадіньФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУФізико-хімічні показники якості м'ясаФізико-хімічні забруднення
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Оцінка і прогноз якості земель
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

Фізико-хімічні параметри родючості земель визначають кислотність га лужність грунтового розчину, поводження легкорозчинних солей, поглинальну здатність грунтів. Ґрунтові розчини за визначенням О.Н. Соколовського є "живою плоттю грунту", оскільки вони являють собою інтегральний показник процесів та режимів, що відбуваються в грунті.

Водень і кальцій, як найбільш важливі катіони грунтового розчину визначають, в основному, екологічне середовище для вирощування рослин. Співвідношення вільних іонів Н+ і OH- у грунтовому розчині створює реакцію середовища, що є важливим показником та властивістю для його Характеристики й дуже впливає на ріст і розвиток рослин. Для кількісного визначення реакції середовища застосовують pH водного розчину – показник від'ємного десяткового логарифма активності Водневих іонів розчину, тобто pH=-lga H+.

pH грунтових розчинів коливається в межах 4-Ю, що залежить від типу грунтів та їхніх різновидів. Проте нині в результаті антропогенних впливів відбувається деяке вирівнювання реакції грунтів за рахунок підвищення pH кислих Грунтів при вапнуванні й деякого зниження pH грунтів чорноземного ряду за рахунок їхньої декальцинації.

Існує таке групування грунтів за реакцією середовища (В.Ф. Вальков, 1986):

pH ґрунтів

Середовище

4,0-5,0

Різко кисле

5,0-6,0

Сильно кисле

6,0-6,5

Слабкокисле

6,5-7,5

Нейтральне

7,5-8,5

Слабколужне

8,5-10,0

Сильнолужне

Зі значенням pH тісно пов'язані як фізичні, фізико-хімічні, так і біологічні явища в грунтах, тобто структура, поглинальна здатність грунту, рухливість поживних речовин і їхнє надходження в рослину. Інтенсивність біологічних процесів великою мірою залежить від реакції середовища. Процеси нітрифікації, денітрифікації, фіксації азоту також протікають у строгій залежності від pH грунтів. Існують такі види Грунтової кислотності: реакція грунтового розчину, або актуальна кислотність, і потенційна кислотність.

За аналогією з формами кислотності розрізняють актуальну й потенційну лужність грунтів. Перший вид лужності характеризує грунтовий розчин і зобов'язаний наявності в грунті гідролітично лужних солей; другий – властивість твердої фази ґрунту, яка притаманна солонцюватим ґрунтам, що містять обмінний натрій. Крім карбонатів, найпоширеніших компонентів, що створюють лужність ґрунтів, є й інші сильні основи – фосфат- і сульфід-іони, силікати та борати.

У зв'язку 3 великою залежністю реакції середовища, кислотності й лужності від природних факторів у різних агроландшафтах і ґрунтах установлюються певні їхні значення. Тому реакція середовища – основний показник зональності ґрунтових процесів. Проте, крім зональних відмінностей умов ґрунтоутворення, спостерігаються і відмінності всередині самого агроландшафту, що в значній мірі пов'язано з місцевою геоморфологією. Тому в понижених агроландшафтах лісостепової і степової зон порівняно з підвищеними елювіальними рівнинами, pH помітко підлужується за рахунок збагачення цих ландшафтів карбонатними і хлоридно- сульфатними акумуляціями, що зумовлює утворення галогенних ґрунтів. Водночас на всіх понижених ландшафтах лісової зони та Полісся, де значну участь в ґрунтоутворенні беруть іони Н+, AL3+, Fe2+, утворюються ґрунти й болота з кислою реакцією.

Оптимальний інтервал pH для більшості сільськогосподарських культур коливається в межах 6,5-7,5. Підвищена кислотність і лужність шкідливо впливають на ріст і розвиток рослин. Відомо, що при рН<4 розвиток рослин значно пригнічується через високу кислотність, а при рН>8,5-9 – високу лужність.

Кальцій – найважливіший катіон ґрунтового поглинаючого комплексу й ґрунтового розчину і має велике значення у визначенні екологічних властивостей ґрунтів. Численними дослідженнями встановлено, Що цей елемент впливає на властивості ґрунту й основні життєві функції рослин. Активність вільних іонів Н+ чи реакція середовища, а також рухливість алюмінію знаходяться в повній залежності від насиченості колоїдів ґрунту кальцієм. Кальцій сприяє утворенню міцної грудочкуватої структури ґрунту, переходу важкорозчинних сполук (фосфати алюмінію і заліза) у розчинні, доступні для рослин.

Ґрунти України мають такі показники Са-іонів (аСа мгекв/л): темно-каштанові, чорноземи південні, чорноземи звичайні перехідні до південних – 12,51±0,63; чорноземи потужні середньогумусні – 8,09±0,35; чорноземи звичайні – 7,26±0,43; чорноземи опідзолені – 6,18±0,39; темно-сірі лісові – 4,15±0,50; сірі лісові – 3,28±0,28; чорноземи потужні малогумусні – 2,62±0,11. Наведені дані одержані за методом М.К. Крупського, Г.М. Александрово!', Д.М. Губарєвої (1967 р.). А.Т. Цуриков (1977р.), використовуючи цей метод, розробив класифікацію ґрунтів щодо забезпеченості кальцієм, засновану на активності іонів: рСа<1,8/>31,7 мг екв/л – надлишкова; 1,8-2,0/20,0- 31,7 – висока; 2,0-2,2/12,6-20,0 – підвищена; 2,2-2,4/8,0-12,6 – середня; 2,4-2,6/5,0-8,0 – низька; >2,6/<5,0 мг екв/л – дуже низька, Таким чином, відповідно до вказаної класифікації ґрунти України в основному низько і середньо забезпечені кальцієм.

Нині намітилася тенденція до декальцинації орних грунтів, що може мати негативні наслідки для екології сільськогосподарських рослин. Зниженню запасів кальцію в грунтах сприяє зростаючий його винос із врожаєм, поліпшення дренованості полів, зрошення тощо. Інтенсивні методи ведення сільськогосподарського виробництва призведуть до дедалі зростаючої декальцинації та підвищення кислотності не, тільки кислих, але й слабокислих і нейтральних грунтів України.

Внесення кальцієвмісних речовин на слабкокислих та нейтральних грунтах Лісостепу України необхідно розглядати не як прийом нейтралізації грунтової кислотності, яка у згаданих грунтах практично відсутня, а як додаткове застосування кальцію, за допомогою чого посилиться активність іонів кальцію в ґрунті, зросте кількість обмінного кальцію і як наслідок цього призупиняться подальше зниження pH грунтових розчинів й поява обмінної кислотності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси