Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Бонітування ґрунтівОцінка сільськогосподарських культур за впливом на ґрунт залежно від...Комплексна оцінка (бонітування) великої рогатої худоби м'ясних порідМетоди проведення якісних дослідженьОрганізація і проведення комплексної оцінки великої рогатої худоби...Оцінка біологічної активності ґрунтуОцінка вологозабезпечення ґрунтівГігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та...Непрямі методи якісних дослідженьОцінка культур за впливом на фітосанітарний стан ґрунту
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Оцінка і прогноз якості земель
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

Для оцінки родючості грунту та його екологічного стану використовують матеріали крупномасштабного обстеження грунтів (нариси, грунтові карти), матеріали детального агрохімічного обстеження грунтів та результати короткострокових польових дослідів з добривами, проведених агрохімічною службою України за 1966-1991 pp.

На першому етапі складають агрохімічний паспорт поля, який характеризує сучасний стан родючості грунту та ступінь його забруднення токсичними агрохімікатами, важкими металами та радіонуклідами (таблиця 3.1 додатків до підрозділу 3.2).

На другому етапі проводять оцінку родючості грунту поля (земельної ділянки). Для цієї мети використовують нормативні дані урожайності зернових культур, таких як: пшениця озима, жито озиме, ячмінь озимий, ячмінь ярий, просо, овес, горох, соя на різних агровиробничих групах грунтів. Нормативні врожаї розробляють на рівні адміністративних районів, областей і в цілому для України (таблиця 3.2 додатків до підрозділу 3.2). Нормативна урожайність відповідає переважно середнім показникам родючості грунту. На конкретному полі визначають назву грунту і агровиробничу групу, до якої він належить (таблиця 3.3 додатків до підрозділу 3.2). За номенклатурним списком агровиробничих груп грунтів встановлюють шифр агрогрупи і нормативну врожайність. Потім нормативна врожайність корегується на фактичні показники родючості грунту, які наведено в еколого-агрохімічному паспорті земельної ділянки. Для корегування розроблено поправочні коефіцієнти на еродованість, заболоченість, солонцюватість, гранулометричний склад, ступінь кислотності, вміст рухомих форм поживних речовин тощо (таблиці 3.4-3.22 додатків до підрозділу 3.2).

Корегування нормативної врожайності проводиться на найбільш істотні фактори. Спочатку на еродованість, заболоченість, засоленість, а потім на гранулометричний склад, ступінь кислотності, вміст рухомих поживних речовин тощо. Кількість поправочних коефіцієнтів обмежується чотирма в залежності від конкретних грунтово-кліматичних умов.

Розрахункову врожайність на конкретному полі визначають за рівнянням:

(3.4)

де:

урожай розрахунковий, ц/га;

– урожай нормативний, ц/га;

– поправочні коефіцієнти

Приклад розрахунку.

Ґрунт – дерново-підзолистий супіщаний: нормативна

врожайність зерновий – 20 ц/га; вміст гумусу – 1,1%; pH ксі 6,5; вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) – 110 мг/кг; вмісг обмінного калію (за Кірсановим) – 70 мг/кг грунту; поправочний коефіцієнт (К) на вміст гумусу – 0,9; –"– () на ступінь кислотності – 1,0; –"– () на вміст рухомого фосфору – 1,1; –"– () на вміст обмінного калію – 0,8.

Якщо на полі грунти належать до різних агровиробничих груп, то врожайність розраховують за кожною агрогрупою окремо. Середньозважену врожайність розраховують також для поля, сівозміни, сільськогосподарського підприємства, адміністративного району, адміністративної області.

На третьому етапі проводять екологічну оцінку грунту. Якщо забруднення грунту немає, то коригування врожайності на екологічні показники не проводиться. Якщо ж забруднення є, коригування урожайності проводять за допомогою поправочних коефіцієнтів (таблиці 3.18, 3.21 додатків до підрозділу 3.2). При комплексному забрудненні коригування проводять на кожний з наявних забруднювачів. Поправочний коефіцієнт на забрудненість агрохімікатами прийнято за 0,9.

Одержана врожайність зернових після коригування є прогнозною на певному полі. За нею або бонітетом, який визначається за бальною шкалою (таблиця 3.22 додатків до підрозділу 3.2), оцінюють родючість фунту.

Ґрунт, на якому одержують 50 ц/га і більше, оцінюють у 100 балів. Шкала урожайності змінюється від 100 до 10 балів з інтервалом 2 бали. У виробничих умовах урожайність зернових (без кукурудзи) коливається переважно в межах 10-40 ц/га, а якість грунту оцінюється на рівні 20-80 балів.

Оцінку якості грунту за середньозваженими показниками проводять для сівозміни, сільськогосподарського підприємства, адміністративного району і області.

Розрахунки здійснюють автоматизовано на основі електронних баз даних нормативних урожаїв для основних агровиробничих груп грунтів адміністративних районів, а також поправочних коефіцієнтів на агрохімічні та екологічні показники грунту конкретного поля (земельної ділянки).

Для грошової оцінки землі використовують "Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок" (Постанова КМ України №1531 від 11 жовтня 2002 р.).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси