Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних...Інфекційно-запальні захворюванняІнфекційні захворювання населенняХарактеристика основних груп інфекційних захворювань.Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними...ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС....Узагальнена характеристика інфекційних захворювань та харчових...Засоби польового водопостачанняБіологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб, шляхи проникнення...Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним...
 
Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

Вода може брати участь у поширенні інфекційних захворювань:

– як фактор передачі збудників захворювань з фекально- оральним механізмом передачі: кишкових інфекцій бактеріальної та вірусної етіології (черевний тиф, паратифи А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешерихіоз, туляремія, вірусний гепатит А, поліомієліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ECHO та інші); геогельмінтозів (аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз); біогельмінтозів (ехінококоз, гіменоліпідоз); захворювань, викликаних найпростішими (амебна дизентерія, лямбліоз), зооантропонозів (туляремія, лептоспіроз і бруцельоз); інфекцій дихальних шляхів (туберкульоз, аденовірусні інфекції і т.д.);

– як фактор передачі збудників захворювань шкіри і слизових оболонок (при купанні чи іншому контакті з водою): трахома, проказа, сибірка, контагіозний молюск, грибкові захворювання (наприклад, епідермофітія);

– як середовище розмноження носіїв хвороб – комарів роду Анофелес, які розносять малярійний плазмодій (поверхневі водойми).

Ознаки водних епідемій:

– одночасна поява великої кількості хворих на кишкові інфекції, різкий підйом захворюваності населення – так званий епідемічний вибух;

– хворіють люди, які користуються одним водопроводом, однією гілкою водопровідної мережі, однією водозабірною колонкою, одним шахтним колодязем і т.п.;

– захворюваність тривалий час утримується на високому рівні– у міру забруднення води і вживання її населенням;

– крива захворюваності може мати одно-, дво-, тригорбий або інший характер. Перш за все будуть реєструватися захворювання з коротким інкубаційним періодом (ешерихіози, сальмонельози – 1–3 доби, холера – 1–5 діб, черевний тиф – 14-21 доба і, нарешті з більш довшим інкубаційним періодом – вірусний гепатит А і Е – 30 і більше діб);

– після проведення комплексу протиепідемічних заходів (усунення вогнища забруднення, дезінфекція водопровідних споруд, санація колодязів) спалах згасає, захворюваність різко зменшується, але деякий час залишається більш високою в порівнянні з її спорадичним рівнем – так званий епідемічний шлейф. Це обумовлено появою під час епідемічного вибуху великої кількості нових потенційних джерел інфекції (хворих і носіїв) та активізацією інших шляхів поширення патогенних мікроорганізмів від цих джерел – контактно-побутового (через забруднені руки, посуд, дитячі іграшки, предмети догляду), через продукти харчування чи живими носіями (мухами) і т.п.

До третьої групи відносять показники, які з високим ступенем імовірності характеризують відсутність у питній воді небезпечних для здоров'я хімічних речовин, тобто безпеку хімічного складу.

Показники, які характеризують безпеку хімічного складу води, поділяють на 3 підгрупи: неорганічні, органічні, інтегральні (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Токсикологічні показники безпеки хімічного складу питної води (ДСанПіН 2.2.4-171-10)

Показник

Одиниці

виміру

Нормативи для питної води, не більше

Централізована

(водопровід)

Децентралізована (колодязь, каптаж)

Неорганічні

Алюміній

мг/м3

0,2

не визначається

Молібден

мг/м3

0,07

не визначається

Миш'як

мг/м3

0,01

не визначається

Свинець

мг/м3

0,01

не визначається

Нітрити

мг/м3

0,5

3,3

Нітрати

мг/м3

50

50

Фториди

мг/м3

Для кліматичних зон:

IV-0,7 ПІ-1,2 II-1,5

1,5

Органічні

Поліакриламід залишковий

мг/м3

2,0

не визначається

Формальдегід

мг/м3

0,05

не визначається

Інтегральні

Перманганатна окислюваність

мг/м3

5

5

Найбільш всебічно вивченим неорганічним хімічним показником (вплив на організм людини) є фтор.

Фтор. Фтор, який міститься у воді забезпечує 85% добової потреби людини в цьому мікроелементі. Вміст фтору в природних водах коливається від 0,01 до 50 мг/л та більше. Найменші концентрації спостерігаються у воді поверхневих джерел, а найбільші – в підземних водах. Вода річок, озер, водосховищ, які переважно використовуються для централізованого водопостачання, містить, в основному, не більше 0,5 мг/л фтору.

Зміна концентрації фтору в питній воді має великий вплив на стан твердих тканин – кісток та зубів, а також на деякі фізіологічні функції організму людини. Встановлено, що при концентрації 1,6-1,8 мг/л можлива поява на симетричних зубах спочатку крейдоподібних, а потім жовтувато-коричневих плям. У місцевостях, де рівень фтористих сполук у воді вище ніж 2 мг/л, коричневі плями на зубах виявляють у більшості обстежених. Якщо рівень фтору перевищує 2,5 мг/л, емаль стає твердою і темніє, а з часом стає крихкою і починає руйнуватися коронка зуба. При тривалому (більше 10-20 років) вживанні води з концентрацією фтору 10 мг/л та вище в організмі з'являються обмеження рухливості суглобів, біль, деформації суглобів та скелета.

Ступінь ураження населення карієсом, так само як і флюорозом, залежить від вмісту фтору у воді. Оптимальна концентрація фтору у воді, коли ураження карієсом практично мінімальне – 0,7–1,5 мг/л. Низькою вважається концентрація фтору від 0,3 до 0,7 мг/л, при якій ураження населення карієсом в 2–3 рази більше, ніж при оптимальній концентрації. При дуже низькій концентрації фтору – до 0,3 мг/л – ураження населення карієсом зубів у 3–4 рази перевищує допустимий рівень. У дітей спостерігається затримка окостеніння та дефекти мінералізації кісток. Допустимою, але підвищеною, вважають концентрацію фтору 1,1-1,5 мг/л (при відсутності інших джерел водопостачання). При цьому захворюваність карієсом зубів мінімальна, а легкі форми флюорозу спостерігаються у 20% населення. Якщо концентрація фтору перевищує допустиму і становить 1,5–2 мг/л, то захворюваність флюорозом (зазвичай у легкій формі) досягає 30-40%. При високій концентрації фтору – 2-6 мг/л – захворюваність карієсом нижче, але флюорозом уражається 30-100% населення. Причому у багатьох людей спостерігається важка його форма (плями і ерозії емалі коричневого кольору, підвищене стирання та ламкість зубів). У дітей часто діагностують відставання у розвитку, окостеніння та мінералізацію кісток. При дуже високій концентрації фтору – від 6 до 15 мг/л – захворюваність карієсом значно вище мінімальної. Близько 80–100% населення уражено флюорозом, причому переважають важкі його форми, які супроводжуються значним стиранням і ламкістю зубів. У дітей часто спостерігаються порушення мінералізації кісток, у дорослих – зміни в кістках по типу остеосклерозу.

Заслуговує на увагу той факт, що фтор має надвузький діапазон фізіологічних доз. У разі вживання води з вмістом фтору 1,5 мг/л – у 20% випадків можуть спостерігатися легкі форми флюорозу, тоді як при вживанні води з вмістом фтору 0,7 мг/л і менше підвищується захворюваність карієсом. Ще раз підкреслюємо, гігієнічне нормування фтору у воді дуже актуальне!

Встановлено такі норми вмісту фтору в питній воді для профілактики карієсу зубів – 0,7–1,0 мг/л і для попередження флюорозуне більше 1,5 мг/л.

На мал. 6.1 і 6.2 представлені клінічні прояви ураження зубів флюорозом II і IV ступеня при концентрації фтору у воді в межах 4-6 мг/л.

Дефторування води. Звільнення води від надлишку фтору проводиться шляхом її фільтрування через аніонообмінні смоли: аніоніт – ОН + RF аніоніт – F + ROH. Як іонообмінний матеріал часто використовують активований і гранульований оксид алюмінію. Іноді зменшують вміст фтору у воді до оптимальних величин за рахунок розведення водою з іншого джерела, в якому міститься мінімальна кількість фтору.

Фторування води – штучне додавання до неї фтористих сполук, з метою

Ураження зубів флюорозом II ступеня

Мал. 6.1. Ураження зубів флюорозом II ступеня

Ураження зубів флюорозом IV ступеня

Мал. 6.2. Ураження зубів флюорозом IV ступеня

зменшення захворюваності карієсом зубів. Незважаючи на боротьбу стоматологів з карієсом зубів, ця патологія відноситься до найбільш поширених захворювань людини і призводить не лише до втрати зубів, але й до інших захворювань ротової порожнини та кісток. Наприклад: остеомієліт щелепних кісток, хроносепсис, ревматизм, різні захворювання травної системи, внаслідок погіршення розжовування їжі та сповільнену евакуацію її з шлунку та ін.

Для фторування води використовують речовини, які містять фтор, такі як: кремнієфтористий натрій (Na2SiF6), (H,SiF6), (NaF), (NH4)2 SiF6 CaF2, HF.

Нітрати є природними продуктами аеробного окислення органічних азотовмісних речовин у грунті, воді. При підвищеному їх вмісті в питній воді спостерігаються:

1) водно-нітратна метгемоглобінемія. Зазвичай спостерігається у дітей першого року життя, які знаходяться на штучному харчуванні, приготованому на воді з високою концентрацією нітратів. Також спостерігається у людей похилого віку, практично не зареєстровано випадків у дорослого населення. Нітрати, потрапляючи в кишковий тракт, відновлюються до нітритів, які блокують гемоглобін у вигляді нової стійкої сполуки метгемоглобіну (MtHb). Чим більше гемоглобіну перетворилося в метгемоглобін, тим менша киснева ємність крові. У зв'язку з цим знижується насичення артеріальної крові киснем, розвивається кров'яний тип гіпоксії, виникає кисневе голодування, клінічні ознаки якого представлені в таблиці 6.5. При 50% вмісті метгемоглобіну в крові (від загальної кількості гемоглобіну) можливий смертельний результат;

2) утворення нітрозамінів і нітрозамідів, які мають мутагенну та канцерогенну активність, тобто підвищують ризик онкологічних захворювань (рак шлунку).

Для профілактики негативного впливу нітратів на здоров'я людей, для профілактики водно-нітратної метгемоглобінемії та онкологічних захворювань, концентрація нітратів у питній воді не повинна перевищувати 50 мг/л (по нітрат-іону).

Такі неорганічні хімічні речовини як берилій, молібден, миш'як, свинець, фтор, нітрати, селен, стронцій можуть викликати ендемічні захворювання (див. табл. 6.5). Деякі з них (молібден, фтор, селен) відносяться до біомікроелементів, тобто елементів, вміст яких в організмі не перевищує 0,01 %, але в той же час вони є ессенціальними для людини. Ці елементи повинні обов'язково надходити в організм людини в оптимальних дозах, інакше можливі гіпо- або гіпермікроелементози. Інші хімічні речовини (берилій, миш'як, свинець, нітрати, стронцій), позитивна роль яких в організмі не доведена, не є ессенціальними для людини, а при надмірному надходженні їх в організм здатні проявляти токсичний вплив.

Важкі метали, такі як кадмій, ртуть, нікель, вісмут, сурма, олово, хром і т.п. – надходять у воду внаслідок промислового, сільськогосподарського та побутового забруднення джерел водопостачання.

Інші хімічні речовини, які викликають ендемічні захворювання, представлені в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5

Ендемічні захворювання та їх характеристика

Хвороба

Причина

Біохімічна провінція

Клінічна картина

Ендемічний флюороз

Вміст фтору у воді – більше 1,5 мг/л

У гірських районах, де є поклади фторовмісних мінералів, Бучацька геохімічна провінція

Флюороз зубів, який проявляється появою на зубах фарфороподібних плям (І стадія), пігментацією (II стадія), ерозією емалі, ураженням дентину, руйнуванням коронки (III стадія). Надалі (IV стадія) спостерігається флюороз скелету (остеопороз, осифікація зв'язок, хрящів), порушення обміну речовин, гастроентерит, гепатит, нефрит, міокардит.

Ендемічний карієс зубів

Вміст фтору у воді – до 0,5 мг/л

Ендемічні зони охоплюють значні території на всіх континентах

Деструкція зубної емалі та дентину (стадії пігментованої плями і каріозної порожнини)

Водно- нітратна метгемо- плобінемія

Концентрація нітратів у воді – більше 50 мг/л

Клінічні прояви: акроціаноз (носогубного трикутника, мочок вух, кінчиків пальців); ціаноз слизових оболонок; тахікардія; задишка; у важких випадках – непритомність, судоми, смертельний результат.

Молібденова подагра

Надлишок Мо (вміст його в питній воді

0,25 мг/л). Добова потреба – 0,1-0,3 мг

Арменія (Анкаван і Калражан)

У патогенезі – підвищення активності ксантиноксидази, інтенсифікація пуринового обміну, посилення утворення сечової кислоти, відкладення її солей (уратів) в суглобах. Приступ подагричного артриту прояшіяється підвищенням температури тіла, сильним болем, набряком і почервонінням частіше одного, іноді декількох уражених суглобів. Триває 5-6 діб, після чого велика кількість уратів виділяється з сечею. Пізніше з'являються ознаки артрозу. Хвороба супроводжується атеросклеротичним нефросклерозом ("подагрично зморщена нирка"), сечокам'яною хворобою, раннім коронаросклероз-зом і атеросклерозом судин головного мозку, гіпертензією, анемією, лейкопенією, функціональними порушеннями печінки.

Ендемічний зоб

Брак йоду. Добова потреба людини – 0,1-0,2 мг (не менше ніж 0,05 і не більше ніж 0,5 мг)

Карпати,

Полтавська обл.,

Середня

Азія,

Кавказ,

Алтай

У патогенезі – порушення синтезу тироксину, гіперплазія щитовидної залози, гіпотиреоз, пригнічення обміну речовин. Спостерігаються збільшення розмірів щитовидної залози, зниження температури тіла, ожиріння, пасивність, апатія, випадіння волосся, у дітей – вади розвитку, розумова відсталість, можливий кретинізм.

Уровська хвороба, або хвороба Кашина- Бека

Полігіпермікроелементоз – підвищений вміст Sr, Fe, Μn, Zn, Pb, Ag, F на фоні низького вмісту Са

Забайкалля,

Східний

Сибір

(Читинська,

Амурська,

Іркутська

обл.)*

Північна

Корея і

Китай

У патогенезі – конкурентні взаємодії стронцію і кальцію, незбалансоваие співвідношення інших мікроелементів, внаслідок чого пригнічується остеогенез і процеси осифікації кісток, виникає раннє синостозування, а також дистрофічні зміни внутрішніх органів та передчасне старіння організм)'. Розвивається генералізований симетричний остсодеформуючий остеоартроз, особливо міжфалангових суглобів і хребта. Спостерігаються викривлення кісток, їх ламкість, біль в суглобах, деформації, які призводять до появи симптомів "ведмежої лани" та "качиної ходи".

Селенові хвороби

Добова потреба (Se)- 0,05- 0,2 мг

Ендемічна ювенільна кардіоміопатія. Підвищений ризик розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда, ендокринопатії Фактор ризику виникнення та підвищеної смертності від злоякісних новоутворень шлунку, кишечнику, молочної залози, яєчників, передміхурової залози, легень. Хронічний дерматит (свербіж, лущення шкіри), артралгії, стомлюваність, підвищений ризик виникнення карієсу.

Кешана

Гіпомікроелементоз

Китай,

Забайкалля,

Єгипет,

Швеція

Селеноз

Гіпермікроелементоз

США,

Венесуела

Борний ентерит (бороз)

Надлишок бору

Арало-

Каспійська

низовина,

Західний

Сибір,

Алтайський

край

Ентерит, діарея, схуднення, загальна слабкість внаслідок порушення засвоєння вуглеводів і білків.

Ендемічна нефропатія

Надлишок кремнію (Si). Добова потреба – 20-30мг

Райони

покладів

силікатних

гірських

порід на

Балканах

Нефропатія, рак сечових шляхів.

До четвертої групи відносять показники, які з високим ступенем імовірності характеризують відсутність у питній воді небезпечних для здоров'я радіоактивних речовин, тобто радіаційна безпека (табл. 6.6).

Таблиця б. б

Показники радіаційної безпеки питної води

Показники

Нормативи (не більше), Бк/л

ГОСТ2874-82

ДСанПіН

Загальна об'ємна активність α-випромінювачів

-

0,1

Загальна об'ємна активність β-випромінювачів

-

1,0

Примітка: Для особливих регіонів нормативи радіаційної безпеки питної води узгоджуються Головним державним санітарним лікарем України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики
Інфекційно-запальні захворювання
Інфекційні захворювання населення
Характеристика основних груп інфекційних захворювань.
Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями
ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ
Узагальнена характеристика інфекційних захворювань та харчових отруєнь, асоційованих із гастроінтестинальними і гепатобіліарними розладами
Засоби польового водопостачання
Біологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб, шляхи проникнення їх в організм людини. Інфекційні захворювання, шляхи їх розповсюдження, профілактичні заходи
Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325 КК).
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси