Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВФізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів та наслідки надлишку...Фізіолого-гігієнічна роль жирів, жирних кислот та наслідки надлишку і...
Фізіолого-гігіенічна роль вуглеводівФізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів та наслідки надлишку...Фізіолого-гігієнічне значення білків
Фізіолого-гігієнічна роль амінокислотСоціальні, економічні і медико-біологічні аспекти харчуванняОрганізація харчування у подорожах
 
Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

Фізіолого-гігіенічна роль білка

Білки – органічні азотовмісні сполуки, які складаються з амінокислот. З білками тісно пов'язані всі життєві процеси в організмі людини: обмін речовин, скорочення м'язів, ріст і розвиток, та, навіть, вища форма руху матерії – процес мислення.

В організмі людини практично немає резерву білка, єдиним джерелом його є білки, які надходять з їжею.

Основні функції білка:

1. Пластична або будівельна – побудова нових клітин і тканин, в першу чергу для молодого зростаючого організму, а в зрілому віці їх регенерація.

2. Каталітична. Всі ферменти є простими або складними білками. Отже, всі біохімічні реакції, які відбуваються в організмі людини, каталізуються білками-ферментами.

3. Скорочувальна. Будь-які види руху в живому організмі здійснюються білковими структурами клітин – актоміозинами.

4. Транспортна. Білок крові – гемоглобін транспортує кисень від легенів до органів і тканин. Транспорт жирних кислот, гормонів відбувається за участю білка сироватки крові альбуміну.

5. Захисна. Найважливіші фактори імунітету (антитіла і система комплементу) – білки. Процес зсідання крові, який захищає організм від надмірної втрати крові, відбувається за участю білка сироватки – фібриногену. Внутрішні стінки стравоходу, шлунку вкриті захисним шаром слизових білків – муцинів. Основу шкіри, яка захищає наш організм від багатьох зовнішніх факторів, становить білок колаген.

6. Гормональна. Ряд гормонів за своєю будовою відносяться до білків (наприклад, інсулін) або до пептидів (АКТГ, вазопресин, окситоцин та ін.).

7. Опорна. Сухожилля, суглоби, кістки скелета, які виконують в організмі опорну функцію, в основному, є білками.

8. Енергетична. При згоранні 1 г білка в організмі виділяється 4 ккал теплової енергії.

9. Рецепторна. Багато білків (особливо глікопротеїни, лектини) виконують дуже важливу функцію розпізнавання та приєднання різних речовин.

Амінокислоти та їх значення в харчуванні

Амінокислоти – це основні складові частини та структурні компоненти білків. В даний час описано понад 130 амінокислот. У продуктах харчування міститься лише 20 – гліцин, аланін, ізолейцин, лейцин, валін, серин, треонін, аспарагін, глютамін, аргінін, лізин, цистеїн, цистин, метіонін, фенілаланін, тирозин, триптофан, гістидин, пролін, оксипролін.

Амінокислоти за своєю біологічною цінністю поділяються на дві групи: замінні та незамінні. Замінні амінокислоти можуть синтезуватися в організмі, а незамінні амінокислоти не синтезуються або недостатньо синтезуються організмом. До незамінних амінокислот відносяться триптофан, лізин, лейцин, ізолейцин, метіонін, фенілаланін, треонін та валін. Аргінін і гістидин є незамінними амінокислотами у дітей.

Білки, які містять всі незамінні амінокислоти в оптимальному співвідношенні, належать до повноцінних. Повноцінні білки містяться в більшості продуктів тваринного походження (м'ясні, рибні, молочні продукти, яйця). Білки, які не містять всіх незамінних амінокислот або вони погано збалансовані, відносять до не повноцінних.

Добова потреба. У добовому раціоні людини, в залежності від віку, статі, енергетичної активності, кількість білка становить від 0.75 до 1,5 ?. на 1 кг маси тіла. Потреба в білках зростає із збільшенням енерговитрат, оскільки у осіб, які виконують важку фізичну працю, високий коефіцієнт зношування тканин. Потреба дітей у білку становить 2.5–4 г на і кг маси тіла. Потреба в білках підвищується при стресах, інфекційних захворюваннях, травмах, безсонні, перегріванні.

Джерела білка. Найбільша кількість білків міститься в бобових (20–35%), твердому сирі (26%), м'ясі та рибі (10–20%), менше – в злакових (9–15%), хлібобулочних виробах (6-8%) і зовсім мало – в овочах (до 2%), фруктах, ягодах (до 1%).

Для забезпечення потреб організму у всіх амінокислотах в раціоні дорослих людей близько 50% білків має покриватися за рахунок продуктів тваринного походження, а в раціоні дітей цей відсоток збільшується до 70%.

Білкова недостатність поділяється на лише білкову недостатність та на білково-енергетичну недостатність.

До патології, яка пов'язана з лише білковою недостатністю, відноситься поширене в мало розвинених країнах (Африка, Азія), особливо серед дітей до 4 років, захворювання – квашиоркор. Для квашиоркор характерна тетрада Джеліфа•. набряки, затримка росту, зміни психіки, атрофія м'язів. Білково-енергетична недостатність проявляється у вигляді аліментарної дистрофії або аліментарного маразму.

Надмірне надходження білків тваринного походження в раціоні веде до розвитку подагри. Це пов'язано з утворенням значної кількості сечовини та сечової кислоти, солі якої відкладаються в суглобах.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси