Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових...Розрахунок потреб в харчових речовинахОсобливості засвоєння мінеральних речовин, основні джерела та...Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності...Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів,...Участь мінеральних речовин у фізіологічних функціяхОсновні етапи використання речовин та енергії в екосистемах. Втрати...Кругообіги речовини та енергії у біосферіМетодика розслідування випадків харчових отруєньОсновні джерела та фізіологічна потреба у вітамінах
 
Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

Кількісна і якісна потреба людини в їжі залежить від віку, статі, маси тіла, фізіологічного стану, витрат енергії, пов'язаної з трудовою діяльністю, а також з побутовими процесами, які зумовлюють сумарні добові витрати енергії.

Добова витрата енергії () включає 3 основні складові: основний обмін (), витрати енергії, які пов'язані з процесами травлення () та витратиенергії, пов'язані з усіма видами добової фізичної активності (). Добова витрата енергії розраховується за формулою: .

Початковою для відповідних розрахунків повинна бути нормальна або ідеальна (Мн), а не фактична маса (Мф) тіла людини, так як остання може бути значно більшою або меншою в порівнянні з фізіологічною нормою. Нормальна маса тіла (Мн) може бути розрахована різними методами, емпіричними формулами і номограмами.

Найбільш популярні в сучасній медичній практиці, це – формули Брока і Кребса, формула з урахуванням окружності грудної клітки, індекс Кетле.

За формулою Брока нормальну масу тіла розраховують таким чином:

для чоловіків середньої статури – МТ = ДТ – 100 (зріст до 165 см); МТ = ДТ – 105 (зріст 166-175 см); МТ = ДТ – 110 (зріст більше 175 см), де МТ – маса тіла, кг; ДТ – довжина тіла, см. (Для жінок маса тіла повинна бути на 5% меншою, ніж у чоловіків).

За формулою Кребса нормальну масу тіла розраховують на основі наступних співвідношень: для чоловіків – МТ = ДТ – 0,4 (ДТ – 52); для жінок: МТ = ДТ – 0,2 (ДТ – 52), де МТ – нормальна маса тіла, кг; ДТ – довжина тіла мінус 100 (ДТ – 100).

За формулою з урахуванням окружності грудної клітини (для чоловіків) нормальна маса тіла дорівнює: МТ=42 × ДТ × ОГ, де МТ – нормальна маса тіла, кг; ДТ – довжина тіла, см; ОГ – обхват грудної клітки, см.

Індекс Кетле, або індекс маси тіла знаходять за формулою: , де ІМТ – індекс маси тіла, кг/м2; М – маса тіла, кг, ДТ – довжина тіла, см.

У таблиці 9.1 наведені приклади розрахунку максимальної маси тіла за величиною індексу Кетле.

Таблиця 9.1

Максимальна маса тіла (за індексом Кетле)

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

150

63,0

175

85,5

155

64,0

180

90,5

160

71,5

185

95,5

165

76,0

190

100,0

170

81,0

200

112,0

Оцінку результатів фактичної та розрахункової "нормальної" маси тіла проводимо наступним чином. Якщо фактична маса тіла перевищує розрахункову масу не більше ніж на 5%, то маса тіла в межах норми, якщо на 5-14% – маса надмірна, якщо на 15-20% – ожиріння першого ступеню, на 30–49% – ожиріння другого ступеню, на 50-99% – ожиріння третього ступеню, якщо на 100% і більше – ожиріння четвертого ступеню.

Після визначення показників нормальної маси тіла розраховуємо основний обмін (Q1), який складається з витрат енергії на підтримку життєво важливих функцій організму (роботу серця, дихання, обмін речовин і т.д.). Приблизна величина основного обміну становить 1 ккал (4,184 кДж) на 1 кг маси тіла в 1 годину. Наприклад: основний обмін для чоловіків у віці 30 років зі зростом 170 см, масою тіла 70 кг буде становити: 70х 24=1680 ккал (7029 кДж). Для більш точного визначення основного обміну використовують таблиці Гарріса-Бенедикта (табл. 9.2 і 9.3). Величину основного обміну розраховують як суму двох чисел: 1 число – маса тіла і стать (число А) + 2 число – зріст, вік (число Б). У даному випадку число А рівне 1029 ккал (4305 кДж), число Б – 648 ккал (2711 кДж), тому основний обмін (Q1) становить 1667 ккал (7016 кДж).

Таблиця 9.2

Основний обмін (ккал/добу) в залежності від маси тіла та статі (число А)

Число А

Число А

Маса тіла (кг)

Чоловіки

Жінки

Маса тіла (кг)

Чоловіки

Жінки

3

107

683

35

548

990

4

121

693

40

617

1038

5

135

702

45

685

1085

6

148

712

50

754

1133

7

162

721

55

823

1181

8

176

731

60

892

1229

9

190

741

65

960

1277

10

203

751

70

1029

1325

15

272

798

75

1098

1372

20

341

846

80

1167

1420

25

410

894

85

1235

1468

30

479

942

90

1304

1516

Таблиця 9.3

Основний обмін (ккал/добу) в залежності від зросту, віку та статі (число Б)

Зріст, см

Вік (роки)

1

3

5

10

15

20

25

30

35

40

50

60

Чоловіки

40

-40

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

50

60

10

_

_

_

(251)

(42)

60

160

95

40

_

_

_

_

_

(669)

(397)

(167)

70

260

195

130

_

_

_

_

(1087)

(815)

(543)

80

360

295

230

95

_

_

_

(1504)

(1233)

(961)

(397)

100

560

495

430

180

_

_

_

_

_

(2341)

(2059)

(1797)

(752)

110

595

530

475

280

_

_

_

_

_

_

_

(2487)

(2215)

(1986)

(1170)

120

-

695

630

600

380

_

_

_

_

_

(2905)

(2615)

(2508)

(1588)

130

-

-

730

725

480

_

_

_

_

_

_

_

(3051)

(3031)

(2006)

140

830

835

580

516

-

-

_

_

_

_

(3470)

(3490)

(2424)

(2157)

150

-

-

-

958

680

618

582

514

480

431

345

(4004)

(2842)

(2588)

(2433)

(2149)

(2006)

(1802)

(1442)

-

-

1040

780

684

632

598

564

530

463

395

(4347)

(3260)

(2859)

(2642)

(2500)

(2358)

(2215)

(1935)

(1651)

1095

815

714

657

623

589

555

488

420

(4577)

(3407)

(2985)

(2746)

(2604)

(2462)

(2320)

(2040)

(1756)

-

-

-

1150

850

744

682

648

614

580

513

445

(4807)

(3553)

(3110)

(2851)

(2709)

(2567)

(2424)

(2144)

(1860)

175

-

-

-

-

875

774

707

673

639

605

538

470

(3658)

(3235)

(2955)

(2813)

(2671)

(2529)

(2249)

(1965)

180

-

-

900

8<М

732

698

664

630

563

495

(3762)

(3360)

(3060)

(2918)

(2776)

(2633)

(2353)

(2069)

Жінки

40

-344

-234

-194

_

_

_

_

_

-

-

(-1438)

(-978)

(-811)

50

-305

-194

-153

-

-

-

-

-

-

-

-

(-1274)

(-810)

(-640)

60

•264

-154

-113

-

-

-

-

-

-

-

-

-

(-1104)

(-644)

(472)

70

-224

-114

-74

-

-

-

-

-

(-936)

(-477)

(-309)

80

-184

-74

-34

-52

-

-

-

(-769)

(-309)

(-142)

(217)

100

-104

6

40

38

5(21)

-

-

-

-

-

-

-

(-435)

(25.08)

(167)

(159)

110

46

80

88

45

-

-

-

-

-

-

(192)

(334)

(368)

(188)

120

-

86

126

133

80

(360)

(527)

(556)

(334)

130

-

-

166

177

125

-

-

-

-

-

-

-

(694)

(740)

(523)

140

-

206

219

165

159

-

-

-

-

-

-

(861)

(915)

(690)

(752)

150

_

_

259

204

180

161

138

113

90

44

-2(-8)

(1083)

(853)

(874)

(673)

(577)

(472)

(376)

(184)

160

_

_

298

242

209

179

156

132

109

62

15 (63)

(1246)

(1012)

(874)

(748)

(652)

(552)

(456)

(259)

165

_

_

_

315

260

222

188

165

142

118

71

25

(1317)

(1087)

(928)

(786)

(690)

(594)

(493)

(297)

(105)

170

.

_

278

234

198

174

151

127

81

34

(1162)

(978)

(828)

(727)

(631)

(531)

(339)

(142)

175

_

_

_

296

247

207

183

160

137

90

43

(1237)

(1033)

(865)

(765)

(669)

(573)

(376)

(180)

180

_

-

313

259

216

193

169

146

99

52

(1308)

(1083)

(903)

(807)

(706)

(610)

(414)

(217)

Витрати енергії, які пов'язані з процесами травлення (О2), дещо підвищують основний обмін та залежать від якісного складу їжі. від співвідношення в ній білків, жирів і вуглеводів. Найбільше енергії витрачається на переробку білків та жирів, менше – на вуглеводи, особливо на моносахариди, які легко засвоюються організмом. У разі вживання змішаної їжі зі збалансованим співвідношенням основних харчових речовин, витрата енергії, пов'язана зі специфічною дією їжі, становить 10–12% від основного обміну. Для наведеного вище прикладу (Q2) буде становити близько 168 ккал (702 кДж).

На наступному етапі визначають значення Q3, а саме, кількість енергії, яка витрачається на фізичні й емоційні навантаження протягом доби. Для цього існують спеціальні хронометражні таблиці, в яких указано кількість енергії, яку людина витрачає за певний час, займаючись тією чи іншою діяльністю (табл. 9.4). Спочатку слід розписати добовий хронометраж, а потім розрахувати, яка енергія витрачається на його виконання. Отриману величину добових витрат енергії збільшують на 10-15%, щоб нівелювати деякі "неточності" наведеної методики.

Таблиця 9.4

Енергетичні витрати людини з масою тіла 65 кг (І.І. Даценко, Р.Д. Габович, 1999)

Вид діяльності

Ккал з а 1 хв

КДж за 1 хв

У ліжку під час сну або в стані спокою

1,08

4,52

Відпочинок сидячи

1,39

5,82

Спокійне стояння

1,75

7,32

Ходьба, 4,9 км/год.

3,7

15,5

Ходьба, 4,9 км/год. з вантажем 10 кг

4,0

16,7

Робота офісного типу (сидяча)

1,8

7,5

Домашня робота

Приготування їжі

2,1

8,8

Повсякденне прибирання

3,1

13,0

Генеральне прибирання (натирання підлоги, миття вікон)

4,3

18,0

Легка промисловість

Шиття

2,9

12,1

Гаражні роботи (ремонт)

4,1

17,2

Столярні роботи

4,0

16,7

Енергетична промисловість

3,6

15,1

Хімічна промисловість

4,0

16,7

Робота в промисловості

2,3

9,6

Водіння вантажного автомобіля

1,6

6,7

Будівництво

Важкі роботи

6,0

25,1

Укладання цегли

3,8

15,9

Столярні роботи

3,7

15,5

Оздоблювальні роботи

3,2

13,4

Сільське господарство (механізоване)

Водіння трактора

2,4

10,0

Вантаження мішків

5,4

22,6

Годівля тварин

4,1

17,2

Ремонт грат

5,7

23,8

Лісове господарство

У розсаднику

4,1

17,2

Посадка

4,7

19,7

Рубка сокирою

8,6

36,0

Тесання

8,4

35,1

Пиляння – ручна пилка

8,6

36,0

– механічна пилка

4,8

20,1

Гірничорудна промисловість

Робота з киркою

6,-9

28,9

Робота в завалі

6,5

'27,2

Встановлення кріплень в шахті

5,6

23,4

Військова служба

Чистка мундира

2,7

11,3

Стройова підготовка

3,7

15,5

Рух в поході

5,1

21,3

Наступ

5,8

24,3

Види відпочинку

Відпочинок, який не потребує великих фізичних зусиль (більярд, кеглі, крокет, гольф, вітрильний спорт і т.д.)

2,5-5,0

10,5-21,0

Помірна активність (веслування, танці, плавання, теніс і т.д.)

5,0-7,5

21,0-31,5

Важкі вправи (важка атлетика, футбол і т.д.)

7,5

31,5

Примітка. Якщо маса тіла складає більше 65 кг, то в показник величини витрат енергії (а) вносять корективи (помножити його на коефіцієнт d/c, де "с" – 65 кг, a "d" – дійсна маса тіла).

Згідно з діючими нормативними документами, в залежності від фізичної активності та виконання професійної діяльності (її виду та інтенсивності), доросле населення умовно поділяють на 4 групи (табл.9.5).

Таблиця 9.5

Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності

Групи фізичної активності

КФА

Орієнтовний перелік спеціальностей

I

Працівники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність, енерговитрати 1800-2450 ккал (7524-10241 кДж)

1,4

адміністративно-керівний апарат, науковці, педагоги, студенти гуманітарної професії, оператори ЕОМ, контролери, диспетчери, працівники пультів управління і т.п.

II

Працівники, зайняті легкою працею, легка фізична активність, енерговитрати

2100-2800 ккал (8778-1704 кДж)

1,6

лікарі, крім лікарів хірургів, водії тролейбусів, робочі конвеєрів, вантажники, швейники, пакувальники, працівники радіоелектронної промисловості, агрономи, медсестри, працівники зв'язку, сфери обслуговування, продавці промтоварів

III

Працівники середньої тяжкості праці, середня фізична активність, енерговитрати 2500-3300 ккал (10450-3794 кДж)

1,9

лікарі-хірурги, слюсарі, наладчики, верстатники, водії екскаваторів, бульдозерів, автобусів, текстильники, шевці, працівники хімічних заводів, водії вугільних комбайнів, продавці продтоварів, апаратники, залізничники та ін.

IV

Працівники важкої і дуже важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність, енерговитрати 2850-3900 ккал (11913-16302 кДж)

2,3 (чоловіки) 2,2 (жінки)

будівельники, помічники буровиків, прохідники, основна маса працівників сільського господарства, в тому числі в період посівної та збору врожаю, механізатори, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники, доменщики, каменярі, землекопи, вантажники неме- ханізованого праці та ін.

Останнім часом фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) розроблена нова методика визначення енерговитрат, відповідно до якої основний обмін (ОО) та специфічно-динамічну дію їжі розраховують за спеціальними рівняннями з урахуванням віку, статі, зросту та маси тіла, а енерговитрати – множенням ОО на коефіцієнт фізичної активності (КФА), значення якого розроблені для різних видів діяльності.

Сума основного обміну зі специфічно-динамічною дією їжі та енерговитратами на всі види діяльності складає добові енерговитрати. Для обчислення орієнтовних добових енерговитрат потрібно усереднений основний обмін (з урахуванням статі, віку, маси тіла) помножити на КФА відповідної професії.

У нашому випадку у чоловіка 30 років зі ростом 170 см, масою тіла 70 кг, який за фахом лікар-хірург добові енерговитрати становлять: 1680 × 1,9 = 3135 ккал. Для дорослого населення добові витрати енергії (Qдо6ове) можуть бути розраховані за формулою: Qдобове = (Q1+Q2) × КФА, де КФА – коефіцієнт фізичної активності (табл. 9.6, табл. 9.7).

Таблиця 9.6

Рівняння для розрахунку основного обміну (на підставі маси тіла і зросту)

Віковий діапазон (роки)

Основний обмін (ОО), ккал

Чоловіки

10-18

18-30

30-60

більше 60

16,6×МТ+ 77×З + 572

15,4×МТ-27×З + 717

11,3×МТ+ 16×З + 901

8,8×МТ+ 1128×З – 1071

Жінки

10-18

18-30

30-60

більше 60

7,4 ×МТ + 482×З + 217

13,3×МТ + 334×З + 35

8,7×МТ – 25×З + 865

9,2×МТ + 637×З – 302

де МТ – маса тіла, кг; З – зріст, м

Таблиця 9.7

Коефіцієнт фізичної активності при різних вилах діяльності

Вид діяльності

Показник КФЛ

у чоловіків

у жінок

І. Учбова діяльності

1.1 Практичні заняття

А) лабораторні

2,7

2,6

Б) семінарські

1,9

1,8

В) семінарсько-лабораторні

2,4

2,3

Г) на клінічних кафедрах терапевтичного профілю

2,3

2,2

Д) на клінічних кафедрах хірургічного профілю (асистент на операціях)

2,4

2,3

Е) поточний санітарний нагляд на об'єктах

2,8

2,7

1.2. Навчально-дослідна робота

Λ) виконання наукового експерименту на тваринах

2.7

2,6

Б) проведення хімічних аналізів

2,6

2,5

В) прибирання робочих місць після експерименту

2.2

2,0

Г) обговорення наукових проблем

2 2

2,1

Робота на комп'ютерах (операторська) сидячи

1,7

1.6

Робота на комп'ютерах (операторська) стоячи

2,7

2.6

1.3. Лекції

2,0

1.9

1.4. Підготовка до занять

А) читання учбової літератури

1,6

1.6

Б) перегляд наукової літератури

1,8

1.7

В) реферування наукової літератури

2,0

1.9

2. Особиста гігієна, самообслуговування

А) умивання

1.6

1.5

Б) душ

1,8

1.7

В) одягання, роздягання, взування

1,9

1.8

Г) прийом їжі сидячи

1.5

1.3

Д) прийом їжі стоячи

1.7

1.6

2. Ведення домашнього господарства

2.1 Легке прибирання

2.7

2.7

2.2. Прибирання з помірним навантаженням

3,7

3.3

2.3. Підмітання дому

3.5

3.5

2.4. Підмітання двору

3,1

3.0

2.5. Прання одягу, білизни

2.5

3.3-4.4

2.6. Миття посуду

1.6

1.5

2.7. Догляд за дітьми

2,2

2.7

2.8. Приготу вання їжі

1.8

2 2

2.9. Рубання лров

4.1

2.10. Придбання товарів, продуктів

3,5

4.0-4,6

2.11. Миття підлоги, вікон

3.3

3.7

3. Переміщення

3.1. Ходіння по будинку

2.5

2.4

3.2. Прогулянка повільна

3,0

2.8

3.3. в звичному темпі

3,4

3.2

3.4. з вантажем масою 10 кг

4.6

3,5

3.5. в гору повільна

4,7

4,6

3.6. в гору в звичайному темпі

5,7

4,6

3.7. в гору швидка

7,5

6,6

3.8. в звичайному темпі з вантажем 10 кг

6,7

6,0

3.9. під гору повільна

2,8

2,3

3.10. під гору в звичайному темпі

3,1

3,0

3.11. під гору швидка

3,6

3,4

3.12. Ходьба по сходах вгору

6,2

6,1

3.13. Їзда в транспорті

1,7

1,5

4. Ведення підсобного господарства

4.1. Робота лопатою

5,7

4,6

4.2. Посадка дерев

4,1

4,3

4.3. Обрізання гілок дерев

7,3

7,1

4.4. Робота сапою, прополка

2,5-5,0

2,9

4.5. Посадка коренеплодів

3,7

3,9

5. Будівельні роботи

5.1. Тяжка робота

5,2

-

5.2. Кладка цегли

3,3

-

5.3. Плотницька робота

3,2

-

5.4. Оздоблювальні робота (малярна, обклеювання шпалерами)

2,8

3,0

б. Рукоділля

6.1. Шиття

1,5-3,0

1,9-3,0

6.2. Ткацтво

2,1

2,2

6.3. Вишивання

1,5

1,5

6.4. В'язання

1,9

2,0

6.5. Вирізання

2,1

-

7. Заняття легким спортом

7.1. Гра в шашки, шахмати

2,2

2,1

7.2. Гра в більярд, кеглі, гольф

2,2-4,4

7.3. Аеробні танці (аеробіка) низької інтенсивності

3,1

3,2

7.4. Аеробні танці (аеробіка) високої інтенсивності

7,3

7,2

7.5. Бадмінтон в помірному темпі

3,7

3,7

7.6. Бадмінтон в напруженому темпі

7,3

7,1

7.7. Баскетбол на майданчику стандартних розмірів

5,6

5,5

7.8. Волейбол

3,8

3,6

7.9. Гандбол

7,0

7,1

7.10. Ранкова гімнастика

2,3

2,2

7.11. Легка гімнастика

3,5

3,5

7.12. Напружена гімнастика

7,0

6,6

7.13. Біг (11,2 км/час)

7,0

7,1

8. Заняття важким спортам

8.1. Біг (16 км/час)

11,0

11,0

8.2. Верхова їзда (галоп)

4,6

4,5

8.3. Гребля (два весла, 4 км/час)

3,1

3,0

8.4. Гребля (одиночна з максимальною швидкістю)

10,5

10,2

8.5. Гребля на каное (4 км/час)

2,7

2,6

8.6. Плавання (0,4 км/час)

2,9

3,0

8.7. Плавання (2,4 км/час)

6,6

6,6

8.8. Плавання швидким кролем

8,4

8,3

8.9. Настільний теніс

3,0-4,0

3,0-3,9

8.10. Хокей на траві

7,2

7,2

8.11. Фехтування

3,1

3,1

8.12. Футбол

6,8

6,6

8.13. Піший туризм (рюкзак вагою 9 кг, швидкість переміщення 3,2 км/год.)

2,2

2,2

8.14. Те ж зі швидкістю 6,4 км/час

3,4

3,5

8.15. Альпінізм

6,8

6,6

8.16. Катання на ковзанах

3,7

3,5

8.17. Швидкісний біг на ковзанах

11,0

103

8.18. Катання на лижах

3,9

4,0

8.19. Швидкісний спуск на лижах

3,8

3,9

8.20. Водне поло

8,8

8,8

8.21. Водні лижи

3,3

3,3

8.22. Заняття силовим тренуванням на тренажерах

8,0

7,6

8.23. Важка атлетика

6,0-10,0

6,0-8,8

9. Відпочинок

9.1. Спокійно сидячи

1,2

1,2

9.2. Перегляд телепередач

1,4

1,4

9.3. Бальні танці

3,0-4,1

3,0-4,0

9.4. Танці в ритмі диско

6,0

5,8

9.5. Сучасні танці

3,7

3,5

9.6. Спів

1,6

1,6

9.7. Читання художньої літератури

1,7

1,7

10. Сон

1

1

Витрати енергії людини також залежать від кліматичних особливостей регіону проживання, тому енергетична цінність харчового раціону на півночі повинна бути на 10-15% вищою, а на півдні на 5% нижчою, ніж в помірному кліматичному поясі.

Важливу роль для організації раціонального харчування має забезпечення його збалансованості за рахунок включення в раціон в оптимальних співвідношеннях основних харчових речовин білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, а також мінеральних речовин.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси