Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Структура та механізм застосування Української класифікації товарів...Роль української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності...Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті в...Аналіз зовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємстваРОЛЬ ТОВАРНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ...Заходи щодо захисту економічної конкуренції в галузі...ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИНОсобливості правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності....ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ ІЗ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ...Сучасна система зовнішньоекономічної діяльності: теоретичні засади та...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік зовнішньоекономічної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікація товарів та валюти у зовнішньоекономічній діяльності

Переміщення товарів через митний кордон завжди є об'єктом державного регулювання в різних країнах світу. Тому на практиці виникла потреба використовувати код товару як узагальнений показник, який дозволяє групувати товари за певними ознаками. Система цифрового кодування товарів надає необхідну інформацію про товар, його склад, призначення, інші узагальнені характеристики, не враховані безпосередньо в найменуванні товару. З метою уніфікації Всесвітня митна організація запропонувала використовувати Гармонізовану систему опису та кодування товарів (М. Брюссель, 14 червня 1983 р.) країнам, які приєдналися до Міжнародної конвенції про її прийняття. Нині на базі цієї системи побудовано більшість національних товарних номенклатур.

Україна приєдналася до Конвенції у 2002 р.[1] Для нашої держави це має позитивне значення, оскільки у Конвенції визначено, що країни, які до неї приєдналися, не можуть змінити класифікацію товарів та їхній код у межах перших шести знаків, завдяки чому виникли передумови для точного опису товарів, виходячи з їхніх об'єктивних характеристик, а дотримання зазначеного підходу полегшило контроль за товарами, що переміщуються через митний кордон України, зменшило кількість помилок при складанні зовнішньоекономічної документації, забезпечило спрощення й удосконалення обробки статистичних даних про зовнішньоторговельний обіг товарів.

На даний час у більшості країн Європи застосовують Комбіновану номенклатуру Європейського Співтовариства, в основу якої покладено Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Комбінована номенклатура має додаткову деталізацію на рівні категорій (вісім знаків товарного коду).

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД)[2] базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (на рівні 6-ти знаків) і на Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (7, 8 знаків).

Ведення УКТ ЗЕД, її структура та класифікація товарів передбачається Митним кодексом України.

УКТ ЗЕД – товарна номенклатура Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України"[3], який є систематизованим переліком товарів, що містить код товару, ставку мита (повну, пільгову, преференційну), а також правила інтерпретації УКТ ЗЕД, одиниці виміру та обліку, перелік скорочень та символів, примітки до розділів і груп.

Для забезпечення однозначного формування коду УКТ ЗЕД дотримуються таких правил:

– групи товарів не повторюються за змістом;

– у Класифікації перелічені всі товари, які можуть перетинати митний кордон;

– аби виключити можливість присвоєння декількох кодів товару залежно від застосування матеріалу, з якого він виготовлений, чи призначення, товари класифікують за механізмом Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які є складовою Митного тарифу.

За класифікацією УКТ ЗЕД кожен товарний код містить десять знаків (рис. 1.4):

Структура десятизначного коду товару в УКТ ЗЕД

Рис. 1.4. Структура десятизначного коду товару в УКТ ЗЕД

Отже, структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД містить код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Код УКТ ЗЕД має такі рівні класифікації:

Розділи. У 21 розділі УКТ ЗЕД товари згруповано за галузями господарства. Так, у 1 розділі систематизовано живі тварини та продукти тваринного походження, у П – продукти рослинного походження, у V – мінеральні продукти, у VI – продукцію хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, у VII – полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них. При здійсненні кодування необхідно визначити, до якої галузі належить товар. Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності в роботі.

Групи. В УКТ ЗЕД товари згруповано у 97 груп за такими ознаками:

– матеріалом, з якого вони виготовлені;

– функціями, які вони виконують;

– ступенем обробки.

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за специфічнішими ознаками. Товарні позиції – це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, решта два – назва позиції.

Підпозиції. Товарні підпозиції – це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два – номером позиції.

Категорія має восьмизначну нумерацію, де перші шість знаків відповідають номеру підпозиції, яка враховує категорію, – це останній рівень деталізації товарів у Комбінованій номенклатурі Європейського Співтовариства. За УКТ ЗЕД введено і підкатегорію. На цьому рівні вводять останні додаткові критерії товару.

До кожного розділу УКТ ЗЕД є примітки. Вони дають змогу провести чіткий розподіл між різними товарними позиціями та встановити їхню належність для цілей класифікації товарів, враховуючи більш визначальне: матеріал, з якого виготовлено товар, чи його функціональне призначення, а також вплив ступеня обробки товарів. Є примітки, які виключають конкретні товари з тих чи інших розділів та зараховують до відповідних груп. Детальна інформація щодо класифікації товарів в УКТ ЗЕД міститься в Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності[4], які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 р. і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

При здійсненні операцій у сфері ЗЕД підприємства самостійно на основі інформації, що міститься в товаросупровідних та інших документах (контракті, технічній документації, дозвільних документах тощо), визначають код товару за УКТ ЗЕД. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. При цьому на вимогу посадової особи органу доходів і зборів суб'єкти ЗЕД зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/ або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Вирішення особливо складних та спірних випадків присвоєння товару того чи іншого коду УКТ ЗЕД регулюється Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон.

У процесі провадження зовнішньоекономічної діяльності суб'єктам ЗЕД використовують валюту для розрахунків з іноземними партнерами.

Згідно з Митним кодексом України до валюти (валютних цінностей) належать (рис. 1.5):

Класифікація валютних цінностей згідно з Митним кодексом України

Рис. 1.5. Класифікація валютних цінностей згідно з Митним кодексом України

Під валютою розуміють будь-який товар, який здатний виконувати функцію засобу обміну в міжнародних розрахунках. У вужчому розумінні валюта – наявна частина грошової маси, яка переходить з рук у руки в формі грошових банкнот і монет. При цьому валюта забезпечує зв'язок і взаємодію національного та світового господарства[5].

Залежно від належності (статусу) валюти поділяються на національну, іноземну, міжнародну (регіональну).

Національна валюта – це встановлений законом платіжний засіб певної країни. Зокрема, валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу[4].

Іноземна валюта – іноземні грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави та використовуються в міжнародних розрахунках.

До іноземної валюти належать (рис. 1.6):

Складові іноземної валюти

Рис. 1.6. Складові іноземної валюти

Міжнародна (регіональна) валюта – міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, платіжний та резервний засіб. Наприклад, СПЗ – спеціальні права запозичення, які є резервним та платіжним засобом, що емітується Міжнародним Валютним Фондом (МВФ) та існує лише у безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках. Євро як офіційна валюта держав Єврозони є регіональною міжнародною валютою.

За матеріально-речовою формою валюта поділяється на готівкову і безготівкову.

За режимом використання розрізняють вільно конвертовану, часткою конвертовану та неконвертовану валюту. Такий поділ валют покладено в основу Класифікатора іноземних валют та банківських металів, який використовується в Україні з 1998 р.[7]

Класифікатор валют передбачає міжнародні коди для позначення валют, які відповідають міжнародному стандарту ISO 4217 "Коди для подання валют і фондів" та відповідному національному стандарту ДСТУ ISO 4217[8].

У національній класифікації валют використовується два види кодів:

– тризначний цифровий;

– тризначний літерний (на основі латинської абетки).

Об'єктом класифікації є національні валюти держав світу, які поділені на три групи:

• перша група: вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали (табл. 1.1);

Таблиця 1.1

Валюти першої групи Класифікатора іноземних валют

Найменування валют

Код валюти

цифровий

літерний

Австралійські долари

036

AUD

Англійські фунти стерлінгів

826

GBP

Датські крони

208

DKK

Долари США

840

USD

Ісландські крони

352

ISK

Канадські долари

124

CAD

Норвезькі крони

578

NOK

Шведські крони

752

SEK

Швейцарські франки

756

CHF

Японські єни

392

JPY

Євро

978

EUR

СПЗ

960

XDR

Золото

959

XAU

Паладій

964

XPD

Платина

962

XPT

Срібло

961

XAG

• друга група: вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (наприклад: білоруські рублі; грузинські ларі; долари Гонконгу; індійські рупії; латвійські лати; польські злоті; російські рублі тощо);

• третя група: неконвертовані валюти (наприклад: азербайджанські манати; єгипетські фунти; туркменські манати; югославські динари та всі інші валюти, що не належать до 1 та 2 груп Класифікатора валют).

На практиці прийнята в Україні класифікація валют має важливе значення для застосування правильних міжнародних позначень при укладанні договорів (контрактів), підписанні міжнародних угод різного характеру, використовується для обміну інформацією, обліку та статистики у зовнішній торгівлі, банківських та фінансових сферах у тих випадках, коли потрібно скористатися кодовою формою позначення валют.

Крім цього, класифікація валют за різними групами використовується у державному регулюванні ЗЕД і враховується: при здійсненні продажу іноземної валюти залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності резидентів; для визначення строку розрахунків за експортно-імпортними операціями; з метою контролю обов'язкового продажу коштів у іноземній валюті тощо.

  • [1] Закон України "Про зовнішьноекономічну діяльність" від 16.04.1991 р., № 959-ХІІ.
  • [2] Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" від 21.05.2012 р., № 428.
  • [3] Закон України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 р., № 584-VII.
  • [4] Митний кодекс України від 13.03.2012 р., № 4495-VI.
  • [5] Козак Ю. Г. Міжнародні фінанси: навч. посіб. / Ю. Г. Козак. Н.С. Логвінова. В. В. Ковалевський. К.: Центр учб. літ., 2007. – 640 с.
  • [6] Митний кодекс України від 13.03.2012 р., № 4495-VI.
  • [7] Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Класифікатора" іноземних валют та банківських металів" від 04.02.1998 р., № 34.
  • [8] Наказ Державного комітету статистики України "Про затвердження класифікацій валют та держав свіїу" від 8 липня 2002 р., № 260.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Структура та механізм застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
Роль української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності в системі митного регулювання
Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті в зовнішньоекономічній діяльності
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства
РОЛЬ ТОВАРНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Заходи щодо захисту економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
Особливості правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Правовий режим іноземних інвестицій
ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ ІЗ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІЄНТІВ
Сучасна система зовнішньоекономічної діяльності: теоретичні засади та принципи регулювання
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси