Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валютиОблік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за дорученням...Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб...Бухгалтерський облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та...Форвардні угоди з купівлі-продажу валютиПорядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському...Договір купівлі-продажуДоговір купівлі-продажуКупівля-продажПорядок продажу-купівлі іноземної валюти юридичними особами на...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік зовнішньоекономічної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік купівлі-продажу валюти

Операції, для яких необхідна валюта, визначені Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою[1] (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Операції, для яких необхідна іноземна валюта

Види

операцій

Використання

валюти

1

2

Поточні

торговельні

операції

- розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;

- розрахунки на території України між резидентами-суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії НБУ

Поточні

неторговельні

операції

- перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, допомоги, виплат і компенсацій тощо;

- виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

- оплата зборів (мита) за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами та патентними повіреними за кордоном;

- оплата витрат, пов'язаних із закордонним відрядженням; виплата авторських гонорарів, премій, призів фізособам за використання об'єктів права інтелектуальної власності;

- виконання зобов'язань за укладеними договорами з юридичними особами-нерезидентами стосовно відшкодувань витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб-резидентів, які тимчасово перебувають за межами України;

- перерахування вступних і членських внесків у міжнародні організації

Операції, пов'язані з рухом капіталу

- надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;

- операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом та факторингом;

- здійснення іноземних інвестицій в Україну та прямих чи портфельних інвестицій за межі України;

- виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами в Україні;

- операції з цінними паперами;

- розміщення коштів на вкладних рахунках;

- операції, розрахунки за якими передбачають надання та отримання відстрочення платежу або кредитування на строк, який перевищує встановлений законодавством України;

- міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів;

- інші валютні операції, які не є поточними

Покупець зобов'язаний надати банку заяву про купівлю інвалюти незалежно від мети, з якою валюта буде використана (торговельні, неторговельні операції чи операції, пов'язані з рухом капіталу) (Рис. 3.5).

Зразок заяви на купівлю іноземної валюти

Рис. 3.5. Зразок заяви на купівлю іноземної валюти

Клієнт у заяві про купівлю іноземної валюти або банківських металів має зазначити:

– що він доручає уповноваженому банку, який його обслуговує, купити іноземну валюту або банківські метали на умовах, що зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти або банківських металів;

– що він доручає уповноваженому банку, який його обслуговує, утримати із суми в гривнях, що перерахована на купівлю іноземної валюти або банківських металів, комісійну винагороду;

– на який поточний рахунок має бути зарахований залишок коштів у гривнях після купівлі іноземної валюти або банківських металів, найменування та код банку, в якому відкрито цей рахунок;

– що він доручає уповноваженому банку, який його обслуговує, продати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України, якщо куплена іноземна валюта не буде перерахована ним за призначенням у визначений законодавством України строк у встановленому порядку.

Клієнт має право в заяві про купівлю іноземної валюти або банківських металів доручити уповноваженому банку перерахувати зі свого поточного рахунка суму в гривнях, що потрібна для купівлі іноземної валюти або банківських металів, згідно з реквізитами, зазначеними в такій заяві, за умови, що це передбачено в договорі банківського рахунка.

Під час здійснення кожної операції з купівлі іноземної валюти сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 0,5% від суми в гривнях, що витрачена на купівлю іноземної валюти без урахування комісійної винагороди за цими операціями. У зв'язку з цим банки вимагають від клієнтів у заяві на купівлю іноземної валюти зазначити, що клієнт доручає банку перерахувати суму збору до Пенсійного фонду України. Уповноважений банк зобов'язаний нараховувати, утримувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування одночасно з виконанням заяв про купівлю іноземної валюти від імені та за рахунок клієнтів цього банку і за власними операціями банку та перераховувати цей збір до Державного бюджету України в установленому законодавством України порядку.

Клієнт подає заяви про купівлю або продаж іноземної валюти чи банківських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує, не менше, ніж у двох примірниках.

Придбання валюти для здійснення торговельних операцій проводиться на міжбанківській валютній біржі за заявою на купівлю на основі договорів, вантажних митних декларацій, актів виконаних робіт, довідок податкових інспекцій про реєстрацію підприємства як платника податків та відомостей про його рахунки в банках.

Заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів приймається уповноваженим банком до виконання протягом 30 днів, починаючи з дня її оформлення.

Клієнти-резиденти для купівлі іноземної валюти з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями, крім заяви про купівлю, повинні надати такі документи:

– договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України;

– акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;

– документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.

Купівля, обмін іноземної валюти з метою проведення розрахунків з нерезидентом за поставлені в Україну товари (які відповідно до законодавства підлягають митному оформленню) здійснюються суб'єктом ринку за наявності в реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента.

Детальний перелік документів, необхідних для придбання валюти з метою здійснення неторговельних операцій чи операцій, пов'язаних з рухом капіталу, передбачений Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою[2].

Для розрахунку суми гривень, необхідної для купівлі іноземної валюти, можна використати таку формулу:

де – загальна сума гривень для купівлі іноземної валюти; – сума коштів, необхідна безпосередньо для придбання іноземної валюти (кількість іноземної валюти, помножена на очікуваний максимальний курс купівлі);

ПЗ – ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

– ставка комісії банку у відсотках.

Приклад. Підприємству потрібно придбати 1000 євро. Курс на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) – 18,7000 грн. за 1 євро (саме цей курс зазначатиметься у Заяві). Комісія за купівлю валюти – 1,5%. Загальна сума коштів, яку необхідно перерахувати банку, становитиме:

Облік придбання іноземної валюти

Згідно з П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності в сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції у разі, якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Згідно з П(С)БО 15 балансова вартість валюти – вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.

Установа банку купує іноземну валюту за курсом відповідної валюти на МВРУ, тобто комерційним курсом, який, як правило, відрізняється від курсу НБУ У зв'язку з цим в обліку виникає різниця між сумою придбаної валюти в гривневому еквіваленті на дату її зарахування на валютний рахунок та сумою гривень, фактично витрачених на придбання валюти. Таку різницю відображають:

– за кредитом субрахунка 711 "Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти" – якщо комерційний курс купівлі іноземної валюти нижчий від курсу НБУ, за яким валюту зарахували на баланс;

– за дебетом субрахунка 942 "Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти"– якщо комерційний курс купівлі іноземної валюти вищий від курсу НБУ, за яким валюту зарахували на баланс.

Податковим кодексом визначено, що у разі придбання іноземної валюти до витрат або доходів звітного періоду включається різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти. Тобто операції з купівлі- продажу іноземної валюти не розглядаються як реалізація активів та не відображаються у складі доходів і витрат діяльності суб'єкта ЗЕД.

Банк зобов'язаний зарахувати придбану за дорученням суб'єкта господарювання іноземну валюту на його поточний рахунок за винятком купівлі валюти для покриття акредитиву.

Перераховані для купівлі іноземної валюти гривні відображають за дебетом рахунка 333 "Грошові кошти у дорозі в національній валюті".

Приклад. Підприємство перерахувало 535000,00 грн. для придбання 40000 дол. США для оплати товару за імпортним контрактом. Комерційний курс купівлі валюти – 13,07 грн. за 1 дол. США. Комісійна винагорода банку – 0,4% вартості придбаної валюти. Курс НБУ на дату зарахування іноземної валюти на рахунок – 12,993 грн. за 1 дол. США.

Таблиця 3.3

Відображення в обліку операцій з придбання іноземної валюти

Зміст

господарської операції

Кореспонденція

рахунків

Сума, дол. США/ грн.

Дебет

Кредит

1.

Перераховано банку грошові кошти для купівлі 40000 дол. США.

333

311

535000,00

2.

Зараховано на поточний валютний рахунок 40000 дол. США за курсом НБУ (40000x12,993).

312

333

40000,00

519720,00

3.

Нараховано збір до Пенсійного фонду (40000 × 13,07 × 0,5%).

94; 92

65

2614,00 *

4.

Перераховано збір до Пенсійного фонду з операції купівлі іноземної валюти.

65

333

2614,00

5.

Списано різницю між фактичним курсом купівлі іноземної валюти та курсом НБУ (13,07-12,993) × 40000.

942

333

3080,00 *

6.

Відображено утриману банком комісійну винагороду (40000 χ 13,07) х 0,4%).

92

685

2091,20 *

685

333

2091,20

7.

Повернено невитрачену суму грошових коштів на поточний рахунок (535000,00 – 519720,00 – 2614,00 – 2091,20 – 3080,00).

311

333

7494,80

* Витрати в податковому обліку.

Продаж іноземної валюти суб'єктами ЗЕД здійснюється як добровільно, тобто за дорученням підприємства, так і в обов'язковому порядку, який визначається чинним законодавством.

Для продажу іноземної валюти за дорученням підприємства суб'єкту ЗЕД необхідно подати до банку заяву про продаж іноземної валюти (рис. 3.6).

Зразок заяви на продаж іноземної валюти

Рис. 3.6. Зразок заяви на продаж іноземної валюти

Уповноважений банк, що обслуговує суб'єкта ЗЕД, після здійснення операцій з продажу іноземної валюти або банківських металів надає клієнту інформацію в письмовій або електронній формі про суму проданої іноземної валюти, курс, за яким іноземна валюта була продана на міжбанківському валютному ринку України, суму всіх витрат, яку сплатив клієнт за проведення цих операцій, тощо. Один із примірників заяви про продаж іноземної валюти, який засвідчений підписами відповідальних осіб клієнта та відбитком печатки клієнта (крім фізичних осіб), банк залишає на зберіганні в своїх документах. Інший примірник заяви повертається клієнту. Заявку про продаж іноземної валюти уповноважений банк зобов'язаний виконати протягом 30 днів, починаючи з дня її оформлення (день оформлення заяви не враховується).

Умови відкликання заяв про купівлю або продаж іноземної валюти чи банківських металів та відшкодування клієнтом витрат уповноваженому банку передбачаються в договорах банківського рахунка.

Іноземну валюту, перераховану банку для продажу, відображають за дебетом субрахунка 334 "Кошти в дорозі в іноземній валюті" та кредитом субрахунка 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" за курсом НБУ на дату здійснення операції.

Одночасно в обліку визначають різницю між ціною продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю, розрахованою за курсом НБУ на дату реалізації іноземної валюти. При цьому до складу доходів або витрат, відповідно, включається додатна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти.

Приклад. У серпні 2014 р. виручка від експорту готової продукції ТОВ "Сегмент" становила 50000 дол. США. Курс НБУ, за яким були визнані грошові кошти, – 13,993 грн. за 1 дол. США.

ТОВ перерахувало уповноваженому банку для продажу 50000 дол. США, курс НБУ на цю дату становив 12,994 грн. за 1 дол. США.

Валюту продано за комерційним курсом обслуговуючого банку 13,07 грн. за 1 дол. США.

Комісійна винагорода за послуги банку становила 0,4% від вартості валюти за комерційним курсом.

Таблиця 3.4

Відображення в обліку операцій з продажу іноземної валюти

Зміст

господарської операції

Кореспонденція

рахунків

Сума, дол. США / грн.

Дебет

Кредит

1.

Отримано виручку від реалізації продукції на експорт.

312

362

50000.00

699650.00

2.

Перераховано банку валюту для продажу (курс НБУ – 12,994 грн. за 1 дол. США).

334

312

50000.00

649700.00

3.

Відображено курсову різницю за перерахованою валютою ((50000 х (13,993-12,994)).

945

312

49950,00

4.

Зараховано кошти на поточний рахунок (50000 × 13,07 – (50000 × 13,07 × 0,4%).

311

377

650886,00

5.

Відображено утриману банком комісійну вина-городу (50000 X 13,07 × 0,4%).

92

685

2614,00

685

377

2614,00

6.

Нараховано дохід на різницю між комерційним курсом та курсом НБУ (50000 × (13,07-12,994)).

377

711

3800,00

7.

Зараховано зобов'язання з купівлі-продажу валюти.

377

334

649700,00

Згідно з нормативно-правовими актами Національного банку[3] кошти в іноземній валюті, які надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок. В обліку з цією метою застосовується субрахунок 314 "Інші рахунки в банку в національній валюті".

Надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів і в російських рублях підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України. Решта надходжень в іноземній валюті залишається у розпорядженні резидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання. Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті в установленому Національним банком України розмірі:

– без доручення клієнта;

– не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільний рахунок.

Обов'язковий продаж іноземної валюти відображається в обліку аналогічно до продажу за дорученням підприємства. При цьому комісійна винагорода банку нараховується в обох випадках: за умови продажу валюти за дорученням підприємства і за умови її обов'язкового продажу. Уповноважений банк, що обслуговує суб'єкта ЗЕД, має право утримати комісійну винагороду з виручки від продажу валюти без її зарахування на поточний рахунок суб'єкта господарювання в національній валюті, якщо це передбачено в заяві на продаж іноземної валюти[2].

Обмін однієї іноземної валюти на іншу

Обмін (конвертація) іноземної валюти – це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту. Конвертація здійснюється аналогічно до операцій з купівлі іноземної валюти.

Залежно від потреб суб'єктів ЗЕД конвертація може здійснюватися для розрахунків за поточними торговельними операціями, поточними неторговельними операціями, валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу. Під час проведення операції з обміну (конвертації) іноземної валюти суб'єкт ЗЕД подає до уповноваженого банку, який його обслуговує, заяву про купівлю або продаж іноземної валюти чи банківських металів за довільною формою, але із зазначенням обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою.

Уповноважений банк має право без отримання заяви від клієнта здійснювати обмін (конвертацію) у випадку укладання відповідного договору, в якому зазначається порядок проведення таких операцій, умови обміну, перелік реквізитів, крос-курс тощо. При цьому крос-курс – це співвідношення між двома валютами, яке визначається на підставі їх курсу щодо третьої валюти.

Уповноважені банки здійснюють операції з обміну іноземної валюти в межах однієї групи Класифікатора іноземних валют. Зазначене обмеження не поширюється на операції, що здійснюються за дорученням клієнтів:

– на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках для забезпечення виконання договорів з імпорту;

– на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора.

Для відображення операцій з продажу іноземної валюти використовують субрахунок 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті", за дебетом якого відображають валюту, перераховану для продажу за курсом НБУ на дату перерахування валюти, а за кредитом – вартість придбаної валюти за курсом НБУ на дату її зарахування на валютний рахунок підприємства.

Різницю між вартістю придбаної та проданої іноземної валюти у гривневому еквіваленті відображають:

– якщо різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю додатна – на субрахунку 711 "Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти" (Дт 334 Кг 711);

– якщо різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти від'ємна – на субрахунку 942 "Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти" (Дт 942 Кт 334).

Комісійна винагорода банку, яка пов'язана з конвертацією валюти, відображається у складі адміністративних витрат.

  • [1] Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 10.08.200S р., № 281.
  • [2] Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р., № 281.
  • [3] Постанова Правління Національного Банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 р., № 475.
  • [4] Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р., № 281.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси