Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Комісійні операції з цінними паперами та їх облікОблік комісійних операцій у зовнішньоекономічній діяльностіПодатковий і бухгалтерський облік операцій з переробки давальницької...Оподаткування консигнаційних операційОблік операцій із нарахування і сплати процентів за користування...Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валютіОбов'язкове резервування коштів за валютними операціями, пов'язаними...Доходність кредитної операції з утриманням комісійнихКомісійні операції з векселями: інкасування і доміциляція векселівОблік операцій по наданню платних послуг
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік зовнішньоекономічної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік комісійних (консигнаційних) операцій з нерезидентами

У зовнішньоекономічних відносинах нерідко здійснюються операції щодо експорту чи імпорту товарів на умовах комісії, тобто товар продається комісіонером (консигнантом), залишаючись власністю комітента (консигнанта). При цьому комісіонер отримує певну винагороду.

За нормами Митного кодексу такі операції відбуваються у режимі митного складу.

Митний склад – це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності[1].

Таким чином, застосування режиму митного складу найчастіше використовують посередники у випадках, коли нерезидент дає такі товари на реалізацію на митній території України за договором консигнації або комісії, оскільки товари на реалізації у режимі митного складу можна поміщати партіями в режим імпорту і сплачувати митні платежі в міру їх продажу покупцям.

Визначення механізму зарахування операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами консигнації, та визначення терміну "консигнаційна операція" регулюється Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 р., № 1409.

Отже, консигнаційні операції – це операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту[2].

Товари, які ввозяться на митну територію України згідно з договорами консигнації, у зв'язку з відсутністю на території України консигнаційних складів розмішуються на митних складах у режимі митного складу. Діяльність митних складів на території України регулюється Порядком надання складським об'єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України 16.07.2012 р., № 835.

Митний склад – це відповідним чином облаштовані складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів під митним контролем. Митний склад може бути закритого або відкритого типу (рис. 8.3).

Класифікація митних складів

Рис. 8.3. Класифікація митних складів

Митний склад відкритого типу – це склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа. Митний склад закритого типу – це склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу. Декларування товарів на митних складах закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів. Декларування товарів при їхньому випуску з митного складу відкритого типу може як власник складу, так і власник

Розділ 8

219

товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.

Для того, щоб помістити товари у митний режим митного складу на митницю, необхідно подати такі документи: митну декларацію, товарно-транспортний документ; документ, у якому зазначена вартість товарів (рахунок, інвойс).

У консигнаційних операціях беруть участь:

– консигнант (комітент) – принципал, яка віддає агенту (консигнатору, комісіонеру) свої товари на консигнацію (комісію) для реалізації за кордоном;

– консигнатор (комісіонер) – особа, яка одержує від консигнанта (комітента) товари і надалі продає їх від свого імені за винагороду.

Суб'єкти консигнаційних операцій зображені на рис. 8.4.

Суб'єкти консигнаційних операцій

Рис. 8.4. Суб'єкти консигнаційних операцій

Взаємовідносини між суб'єктами консигнаційних операцій регулюються укладеним договором (контрактом), у якому визначається вартість товару, умови поставки і розрахунків, винагорода консигнатора, відповідальність сторін, арбітраж.

Договір консигнації – це договір, за яким одна сторона (консигнатор) зобов'язується впродовж певного часу за винагороду продати від свого імені і за рахунок консигнанта товари, доставлені на склад, розташований у країні консигнатора. Істотними умовами договору консигнації є:

– вартість партії товару, що поставляється на консигнацію; – порядок оформлення товарів, що надійшли на консигнаційний склад, умови їх реалізації, зберігання, перерахування валютної виручки;

– умови повернення консигнанту нереалізованого відповідно до договору товару;

– строк, потягом якого товар має бути реалізований;

– строк дії договору.

Для договорів консигнації застосовується правило зарахування виручки на рахунки резидентів в уповноважених банках у термін виплати заборгованості, що визначена у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення вивізної митної декларації.

Специфічними особливостями консигнаційних операцій є:

• у консигнаційному договорі обов'язково зазначається строк, протягом якого товар має бути реалізований, та строк дії договору;

• операції здійснюються на платній основі;

• торгівля здійснюється від імені консигнатора;

• постачання товарів консигнатором відбувається в режимі митного складу, а товари поміщаються на митний склад шляхом укладання угоди з власником митного складу або отриманням ліцензії на право відкриття митного складу.

При імпорті товарів для продажу їх на умовах комісії підприємство України є консигнатором (комісіонером), а іноземний партнер – консигнантом (комітентом), відносини яких можна схематично представити (рис. 8.5).

Взаємовідносини контрагентів при здійсненні консигнаційних операцій (ввезення товарів на митну територію України)

Рис. 8.5. Взаємовідносини контрагентів при здійсненні консигнаційних операцій (ввезення товарів на митну територію України)

Таким чином, консигнатору для забезпечення реалізації імпортного товару на території України необхідно:

– укласти договір консигнації між резидентом України (консигнатор) і нерезидентом (консигнант);

– укласти договір зберігання між консигнатором і власником митного складу (або ж отримати ліцензію на право відкриття митного складу);

– фактично поставити товар на митний склад;

– укласти договір поставки між консигнатором і третіми особами (покупцями).

  • [1] Митний кодекс України від 13.03.2012 р., № 4495-VI.
  • [2] Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 р., № 1409.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси