Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік лізингових операційОБЛІК ЛІЗИНГОВИХ (ОРЕНДНИХ) ОПЕРАЦІЙ БАНКУЛізингові, форфейтингові і факторингові операціїОблік операцій по наданню платних послугЛізингові, факторингові, трастові і інші операції банкуОподаткування лізингових операційЛізингові операції на ринку позикАналіз ефективності лізингових операційОсобливості бухгалтерського обліку окремих кредитних операційМіжнародні лізингові операції
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік зовнішньоекономічної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік лізингових операцій

Серед орендних операцій найбільше поширення в міжнародній торговій практиці одержали лізингові операції. Порядок здійснення лізингових операцій регулюється нормами Закону України "Про фінансовий лізинг".

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на певний строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі)[1]. Після закінчення терміну дії контракту лізингоодержувач може повернути об'єкт оренди лізингодавцю чи купити його за кінцевою вартістю.

У Господарському кодексі України лізинг трактується як господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів[2].

Суб'єкти лізингу згідно із Законом України "Про фінансовий лізинг" зображені на рис. 8.7.

Таким чином, у лізинговій операції беруть участь: – орендодавець (лізингодавець);

– орендар (лізингоодержувач);

– продавець, постачальник.

Лізинг визнається міжнародним за умови, коли лізингова компанія та орендатор, лізингова компанія і постачальник чи всі три учасники операції знаходяться в різних країнах. Відповідно, міжнародний лізинг – лізингова діяльність, в якій беруть участь лізингові компанії та суб'єкти господарювання будь-яких двох і більше іноземних держав[3].

Суб'єкти лізингу

Рис. 8.7. Суб'єкти лізингу

Необхідно зауважити, що лізингові операції в зовнішньоекономічній діяльності мають як переваги, так і недоліки.

До переваг лізингу для лізингоодержувача можна віднести: – одночасне вирішення питань як придбання обладнання, так і фінансування цієї операції;

– сприятливе співвідношення для підприємця між власною та запозиченою частинами функціонуючого капіталу;

– створення поля для оперативного реагування на ринкові зміни завдяки можливості оренди додаткового обладнання і нових технологій;

– сталість лізингових платежів, які не залежать від індексу цін.

Інвестиційними перевагами лізингу є такі:

• компанії чи підприємству легше одержати майно в лізинг, ніж позику для його купівлі, оскільки об'єкт лізингу виступає як застава;

• лізинг не потребує значної частки власних коштів, як при наданні кредиту банком, адже банківський кредит зазвичай на дається під 75 – 80% вартості придбаного майна, а лізинг забезпечує 100% вартості операції й значно прискорює оборот;

• інвестування у формі майна на відміну від грошового кредитування знижує ризик неповернення коштів, оскільки лізингодавець зберігає права власності на майно;

• лізинг дає можливість зекономити кошти і спрямувати їх на вирішення інших інвестиційних завдань фірми чи підприємства[4].

Таким чином, використання лізингу дозволяє застосовувати у господарській діяльності дорогу техніку без одноразових витрат, а фінансування та придбання обладнання здійснюються одночасно, тобто відбувається стовідсоткове кредитування угоди, а для орендаря, відповідно, головною перевагою лізингу є використання сучасного іноземного обладнання.

З метою здійснення лізингових операцій між лізингодавцем і лізингоодержувачем укладається договір. Договір лізингу (лізинговий контракт) – укладена у письмовій формі угода між лізингодавцем та лізингоодержувачем, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків у зв'язку з предметом лізингу[3].

При підготовці лізингового договору суб'єкти лізингу повинні враховувати, що в існуючій практиці немає єдиних типових лізингових договорів. У договорі повинно бути чітко визначено місцезнаходження об'єкта договору. При зміні місця його знаходження потрібна письмова згода лізингової фірми. У статті про період дії лізингового договору необхідно вказати термін, протягом якого договір не можна розірвати. Він, як правило, становить від 40% до 90% терміну користування майном відповідно до вимог експлуатації.

Лізинговий договір набуває чинності з дати підписання акта прийому обладнання як об'єкта угоди, зданого в експлуатацію, і діє протягом встановленого в ньому терміну.

Оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, передбаченому лізинговим договором.

Лізинговий платіж – платіжна операція лізингоодержувача (фінансова, майнова або інша) на адресу лізингодавця, що включає в себе вартість амортизації предмета лізингу, плату за залучені кредитні ресурси на реалізацію лізингової угоди, лізингову маржу і ризикову премію та інші платежі відповідно до договору лізингу і національного законодавства.

Як правило, лізингові платежі можуть включати в себе такі складові (рис. 8.8).

Структура лізингових платежів

Рис. 8.8. Структура лізингових платежів

  • [1] Закон України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 р., № 723/97-ВР.
  • [2] Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., 436-1V.
  • [3] Конвенція про міждержавний лізинг, Міжнародний документ від 25.11.1998 р.
  • [4] Рогач О. І. Міжнародні фінанси: підруч. / О.І. Рогач. – К.: Либідь, 2003. – 784 с.
  • [5] Конвенція про міждержавний лізинг, Міжнародний документ від 25.11.1998 р.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси