Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...Методики проведення державного аудитуПорядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС...Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та...
Суб'єкти, які здійснюють зовнішній фінансовий контрольРахункова палата України як вищий орган державного аудитуОрганізація державного аудиту рахунковою палатою УкраїниПравовий статус та повноваження органів державного фінансового...Рахункова палата.
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний фінансовий аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Державний фінансовий аудит, що здійснює Рахункова палата України

Вперше поняття державного аудиту в чинному законодавстві було вжито у Бюджетному кодексі України. Зокрема, у ст. 26 кодексу визначено, що аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою — в частині контролю за використанням коштів державного бюджету; Головним контрольно-ревізійним управлінням – відповідно до його повноважень, визначених законом.

З метою вивчення та поширення позитивного досвіду в контрольній практиці зарубіжних країн у 1953 році було створено позаурядову організацію – Міжнародну організацію вищих контролюючих органів (INTOSAI), до якої входять більше як 130 країн світу. Членом цієї організації на сьогодні є Рахункова палата України. .

У межах INTOSAI діє Міжнародний центр розвитку контролю, основним завданням якого є підготовка та перепідготовка контролерів. На IX конгресі, який відбувся у місті Лімі у 1977 р., INTOSAI прийняла так звану Лімську декларацію керівних принципів контролю. Відповідно до декларації завдання контролю визначено як обов'язковий елемент управління суспільними фінансовими засобами. Рахункова палата України стала членом INTOSAI у 1998 році, а у 1999 році її було прийнято до EUROSAI (Європейської організації вищих контролюючих органів). Тобто; з 1998 року Рахункова палата визнана міжнародною спільнотою як вищий орган державного фінансового контролю в Україні.

Рахункова палата України здійснює співробітництво з вищими контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво. За останній час зроблено значний крок у відносинах з міжнародними організаціями вищих органів фінансового контролю INTOSAI та EUROSAI. Рахункова палата стала повноправним, реально працюючим членом більшості комітетів, підкомітетів та робочих груп цих організацій. На сьогодні серед основних партнерів Рахункової палати є вищі контрольні органи таких країн, як: Республіка Польща, Російська Федерація, Республіка Болгарія, Республіка Молдова, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Грузія, Литовська Республіка, Угорська Республіка, Словацька Республіка, Китайська Народна Республіка, Республіка Корея та ін.

Необхідно враховувати, що державний фінансовий аудит в Україні значно відрізняється від "класичного" (незалежного) аудиту, метою якого є висловлення думки аудитора про достовірність фінансових звітів. На практиці вітчизняні органи контролю здійснюють, як і раніше, перевірки і ревізії, а також ініціюють притягнення до відповідальності посадових осіб, що можуть бути винними у порушеннях чинного законодавства.

Система державного фінансового аудиту, що здійснює Рахункова палата, функціонує в Україні за відсутності базового закону, який встановив би суб'єкти та об'єкти державного фінансового аудиту.

Рахункова палата, як незалежний орган фінансового контролю в державі, свою діяльність від імені Верховної Ради України здійснює на засадах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.

У процесі виконання завдань, функцій та повноважень, покладених на Рахункову палату чинним законодавством (Конституцією України та Законом України "Про Рахункову палату"), вона взаємодіє з державними органами, установами та об'єктами контролю (рис. 3.1).

Державний аудит складається з таких видів:

• фінансовий аудит (аудит відповідності законодавству);

• аудит ефективності (діяльності).

Отже, Рахункова палата України здійснює такий вид державного аудиту, як державний фінансовий аудит.

Фінансовий аудит на сьогодні є одним з головних завдань Рахункової палати України. У цілому він передбачає дослідження фінансової звітності, систем внутрішнього контролю та аудиту тощо, зокрема:

• аудит фінансових систем та/або операцій з метою оцінки їх відповідності існуючим законодавчим та нормативним актам;

• підтвердження змісту та порядку подання фінансової звітності державними відомствами, що включає в себе перевірку та оцінку фінансової документації та фінансової звітності і, в разі необхідності, підготовку висновків з приводу фінансових звітів;

Схема інформаційної взаємодії Рахункової палати з державними органами та установами

Рис. 3.1. Схема інформаційної взаємодії Рахункової палати з державними органами та установами

• підтвердження змісту та порядку подання фінансової звітності Уряду нормам законодавства в цілому;

• аудит правомірності та доцільності адміністративних рішень, що приймаються організацією – об'єктом перевірки;

• аналіз звітності з будь-яких інших питань, що стосуються аудиту або є його наслідком, і які підлягають висвітленню, на думку Рахункової палати тощо.

Аудит ефективності (діяльності), який є відносно новим видом державного аудиту, передбачає дослідження економності, продуктивності та результативності адміністративної діяльності.

Метою даного виду аудиту є визначення соціально-економічного ефекту використання коштів держави, а також розробка рекомендацій з підвищення результативності, економності і продуктивності використання бюджетних коштів і. управління державними фінансовими ресурсами в цілому. У бюджетних системах, орієнтованих не лише на обірунтоване та цільове витрачання бюджетних коштів, але і на досягнення кінцевого результату, все більшого поширення набуває саме аудит ефективності.

Аудит ефективності охоплює не тільки специфічну фінансову діяльність, але і весь спектр державної діяльності, у тому числі організаційну й адміністративні системи. Таким чином, аудит ефективності передбачає перевірку різних сторін діяльності державних та інших органів з метою визначення ефективності використання ними бюджетних коштів, виділених для надання відповідних державних послуг, виконання державних, галузевих і регіональних програм.

Основними завданнями аудиту ефективності є:

• встановлення та оцінка проблеми економності, продуктивності і результативності урядових програм і областей, де управління може бути незадовільним, з метою надання об'єкту перевірки і уряду практичного сприяння в поліпшенні їх діяльності;

• надання законодавчій або виконавчій владі незалежної оцінки про управління й ефективне використання державних коштів і реалізацію проведення урядових програм;

• надання звіту про пряму і непряму дію програм і наскільки, якою мірою цілі держави були досягнуті або чому вони не були досягнуті;

• інформування суспільства, платників податків про використання суспільних коштів і ресурсів.

Принципові розбіжності між фінансовим аудитом та аудитом ефективності представлено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Основні відмінності між фінансовим аудитом та аудитом ефективності

№ пор.

Критерій відмінності

Фінансовий аудит

Аудит ефективності

1

Основне завдання аудиту

Встановлення порушень законодавства у фінансово- господарській діяльності об'єкта перевірки та визначення шляхів їх усунення

Встановлення причин виникнення проблем в об'єкта перевірки або недосягнення мети, а також їх усунення

2

Об'єкт перевірки

Чітко визначене коло підконтрольних організацій

Одна або кілька підконтрольних організацій

3

Термін проведення

Проводиться на щорічній регулярній основі

Є тривалим тематичним дослідженням

Фінансовий аудит і аудит ефективності відрізняються постановкою завдань, предметами й методами проведення перевірок, а також оформленням їх результатів у звітах.

Завданнями фінансового аудиту є визначення правильності ведення, повноти обліку і звітності доходів і витрат у межах виконання державного бюджету, а також законності і цільового використання бюджетних коштів.

Завданнями аудиту ефективності є визначення економності, продуктивності і результативності використання державних коштів. Тобто, при проведенні аудиту ефективності основна увага приділяється оцінці різних аспектів результатів використання державних коштів їх одержувачами: міністерствами, відомствами, організаціями і підприємствами.

Якщо предметом фінансового аудиту є фінансові документи і звітність об'єкта, що перевіряється, які характеризують правомірність використання державних коштів, то предметом аудиту ефективності є діяльність об'єкта, що перевіряється, щодо використання державних коштів при виконанні покладених на нього функцій, завдань і здійсненні програм.

Процес проведення аудиту ефективності складається з чотирьох послідовних етапів (рис. 3.2).

Етапи проведення аудиту ефективності

Рис. 3.2. Етапи проведення аудиту ефективності

Кожний з цих етапів включає ряд послідовних дій, здійснення яких сприяє повноцінному та якісному проведенню аудиту ефективності.

Планування аудиту ефективності є найбільш важливим, складним і тривалим за часом етапом аудиту ефективності, що передбачає процес проведення ряду послідовних взаємозв'язаних дій:

• вибір теми і об'єкта аудиту;

• попереднє вивчення об'єкта аудиту;

• визначення цілей аудиту;

• визначення масштабу аудиту;

• вибір критеріїв проведення аудиту;

• визначення підходів (методів) до проведення аудиту;

• оцінка проведеної роботи всередині ВКО;

• підготовка програми аудиту.

Проведення аудиту ефективності є процесом реалізації низки послідовних взаємопов'язаних дій на об'єкті аудиту, який включає:

• збір інформації і фактичних даних для отримання аудиторських доказів;

• розробку аудиторських доказів на основі отриманих даних;

• оформлення і систематизацію документів аудиту;

• підготовка попередніх висновків за результатами аудиту;

• обговорення та узгодження результатів аудиту з керівництвом організації, що перевірялася.

Дотримання процесу проведення аудиту ефективності сприяє економності, продуктивності і результативності (ефективності) управління державними фінансовими ресурсами. Аудит ефективності охоплює не тільки специфічну фінансову діяльність, але і весь спектр державної діяльності, у тому числі організаційну й адміністративні системи. Отже, аудит ефективності передбачає перевірку різних сторін діяльності державних та інших органів з метою визначення ефективності використання ними бюджетних коштів, виділених для надання відповідних державних послуг, виконання державних, галузевих і регіональних програм.

Оскільки ефективне проведення аудиту передбачає виконання розробленої методики державного фінансового аудиту як форми державного фінансового контролю, то, відповідно, найбільш нагальною проблемою на даному етапі є розробка зазначеної методики.

Особливо необхідно наголосити, що в Концепції розвитку державного фінансового контролю, затвердженій Кабінетом Міністрів України, взагалі не порушуються питання зовнішнього фінансового контролю (аудиту), що здійснюється Рахунковою палатою відповідно до законодавства, та питання стосовно державного нагляду і контролю за діяльністю інших, ніж державні та комунальні підприємства, установи та організації (крім їх діяльності, пов'язаної з використанням державних ресурсів) і функціонування їх систем внутрішнього контролю або внутрішнього аудиту.

Таким чином, з метою вдосконалення й розвитку державного фінансового аудиту доцільно:

1. Оптимізувати існуючі законодавчі акти з регламентації діяльності контрольних органів, зокрема:

• прийняти в новій редакції Закон України "Про Рахункову палату", чітко визначивши в ньому спрямованість її основної діяльності:

Рахункова палата здійснює незалежний системний контроль за формуванням і використанням державних фінансових, матеріальних та інших ресурсів, золотовалютних резервів, державної власності (майнових і немайнових активів і пасивів держави);

• у Законі України "Про Рахункову палату" слід передбачити, що Рахункова палата здійснює економічну та фінансову оцінку великомасштабних економічних рішень, реалізація яких потребує істотних фінансових ресурсів. Масштабність таких рішень має бути визначена в конкретних цифрах;

• розширити повноваження Рахункової палати щодо перевірки формування доходної частини місцевих бюджетів України стосовно достовірності нарахувань, оцінки законності та правильності застосування різних джерел його наповнення і повноти сплати податків і зборів, перевірки використання коштів місцевих бюджетів та здійснення аудиту діяльності Національного банку України (а не тільки перевірки (оцінки) його кошторису);

• унормувати здійснення державного аудиту обгрунтованості надання податкових пільг та використання державного майна; сформувати в усіх областях України регіональні підрозділи Рахункової палати із статусом юридичних осіб; вирішити питання оптимального розподілу функцій між регіональними підрозділами Рахункової палати та іншими органами фінансового контролю в регіонах; унормувати обов'язкове використання висновків Рахункової палати про результативність використання бюджетних ресурсів на стадії складання бюджету при вирішенні питань про зміну пріоритетності тих чи тих видів витрат, зміни чи збереження параметрів як доходів, так і видатків бюджету, а також пропозицій із реформування того чи того сектору, що отримує бюджетні ресурси.

2. За Рахунковою палатою слід нормативно закріпити низку додаткових функцій:

• фінансовий моніторинг (у рамках боротьби з відмиванням брудних грошей);

• аудит попереднього продажу стратегічно значущих великих об'єктів державної власності;

• висновок на право Уряду України виділяти кошти з державного бюджету недержавним комерційним організаціям у рахунок передачі у власність держави їхніх пакетів акцій;

• з перевірки ефективності внутрішнього фінансового контролю, контроль за всією управлінською діяльністю, контроль за витрачанням коштів держави в міжнародних організаціях;

• методичне керівництво, в тому числі участі у впровадженні міжнародних стандартів у практику державного фінансового контролю;

• запровадження методик проведення контрольних заходів і критеріїв узагальнення їх результатів на підставі стандартів INTOSAI;

• забезпечення міжнародного обміну ідеями і досвідом у рамках професійної спільноти державних аудиторів, контроль за заходами, що можуть мати фінансові наслідки.

• оцінки ризиків і загроз фінансовій та економічній безпеці України;

• попереднього аналізу й подальшого контролю за державними програмами із забезпечення фінансової та економічної безпеки України.

• аналіз ефективності підходів до інтелектуальної власності (оскільки внаслідок недооцінки цих питань втрачаються значні державні кошти).

• відпрацьовувати нові форми й методи контрольно-перевірочної, контрольно-аналітичної та експертної діяльності;

• ширше застосовувати (практикувати) системні тематичні контрольні перевірки;

• здійснювати поступовий перехід від повних ревізій фінансово- господарської діяльності до аудиту виконання основних показників (ефективності діяльності) бюджетних установ, управління державним майном завдяки відбору до перевірки цільових бюджетних програм або тематичних перевірок, а не об'єктів; розроблення програм перевірки з акцентом на аналізі досягнень поставленої мети, тобто здійснення оцінки ефективності запровадження і виконання бюджетної програми (аудит ефективності); вибір і запровадження переліків показників досягнутих результатів діяльності тих чи тих секторів; обгрунтоване, в кількісних межах, уведення посад спеціалістів-технологів (будівельників, експертів тощо) або залучення їх на договірних засадах для виконання робіт;

• опрацювати питання поступового впровадження в практику роботи Рахункової палати податкового аудиту як методу реалізації податкової політики держави;

• здійснювати систематичну підготовку оглядів бюджетних видатків в усіх галузях бюджетного сектору, які мають стати органічним вихідним елементом кожного бюджетного циклу;

• запровадити бюджетний контроль за ціноутворенням, яке є ключовим моментом процедури державних закупівель;

• підвищити рівень обгрунтованості складання програм зі здійснення контрольних заходів, поліпшити якість підготовки результуючих документів завдяки запровадженню в практику діяльності досконалих методичних документів із цих питань;

• запровадити комплексний підхід до вивчення та розв'язання різноманітних проблем державного фінансового контролю;

• широко застосовувати попередній фінансовий контроль;

• змістити акцент у фінансовому контролі з виявлення порушень і покарання винних на запобігання порушень у бюджетній сфері;

• забезпечити фінансову незалежність функціонування Рахункової палати;

• удосконалювати форми й методи співпраці Рахункової палати з аналогічними структурами країн близького та далекого зарубіжжя.

Розв'язання кожної з цих проблем є виключно важливою справою для забезпечення ефективної діяльності незалежного органу державного фінансового контролю – Рахункової палати. Водночас слід враховувати, що поліпшення державного фінансового аудиту можна буде досягти лише за умови комплексної реалізації наведених вище заходів.

За результатами аналізу контрольних функцій, завдань та повноважень доцільним є:

1. З метою усунення паралелізму в діяльності ДКРС, Рахункової палати, ДПС, оптимізації контрольних заходів та коштів на їх проведення, та як наслідок, централізації державного фінансового контролю, створити єдиний орган державного фінансового контролю (Державне бюро фінансового контролю України). Діяльність такого органу має бути регламентована Конституцією України, що можливо здійснити у межах майбутньої конституційної реформи. Даний орган має бути незалежним від Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Результати діяльності такого органу мають бути доведені під час річної доповіді Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України.

2. Включити до складу функцій та завдань, що виконуватимуться єдиним органом державного фінансового контролю, у тому числі органів контролю, що увійдуть до складу такого органу, такі завдання:

• оцінювання законності формування доходів та відповідності витрат державних службовців, що обіймають керівні посади органів законодавчої та виконавчої влади, а також керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки;

• аналіз процедури надання державних замовлень з метою недопущення фактів корупції;

• контроль фінансової звітності політичних партій, зареєстрованих згідно з чинним законодавством, а також формування виборчих фондів та витрат на вибори;

• контроль інформаційних систем з метою забезпечення цілісності, ефективності та їх надійності;

• контроль дотримання Україною законів та міжнародних угод про охорону навколишнього середовища;

• координація діяльності контрольних підрозділів органів виконавчої влади;

• проведення попереднього контролю актів Уряду, що скеровані на регулювання господарської діяльності та можуть бути незаконними, або призвести до латентних криз;

• здійснення загального поточного контролю системи управління (виконавчої влади) з метою підвищення ефективності державної соціально-економічної політики;

• визначення меж відповідальності державних службовців найвищого рангу з метою притягнення до відповідальності за шкоду, завдану явно помилковою діяльністю, шляхом накладання штрафу або вимоги компенсації за завдану шкоду;

• визначення причини та розміру потенційного шахрайства та застосовувати превентивні та репресивні заходи, передбачені чинним, з урахуванням змін та доповнень, законодавством;

• контроль дотримання норм законодавства та директив управління організаціями, що керують великими обсягами державних резервів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси