Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ...Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...Організація державного аудиту органами державної...Система органів державного фінансового контролю. Органи державного...Економічні передумови становлення та розвитку державного фінансового...Мета і об'єктивна необхідність запровадження ДКРС стандартів...Нормативно-правове забезпечення здійснення державного аудиту в УкраїніДержавний фінансовий аудит органів державного сектору економікиОргани Державної фінансової інспекції УкраїниДержавні органи України
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний фінансовий аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

Починаючи з 2004 року органи ДКРС України почали застосовувати в практиці своєї діяльності проведення державного фінансового аудиту, а саме:

• державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм (з вересня 2004 р.);

• державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ (з січня 2005 р.);

• державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання (з квітня 2005 р. відповідно до затвердженого порядку проведення, з квітня 2008 р. відповідно до затвердженої методики проведення);

• державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів (з червня 2007 р.).

Сукупність форм державного фінансового аудиту забезпечує потенційні можливості охоплення державним контролем мікро- та макроекономічного рівнів, як обігу державних фінансів, так і використання державного майна. Зокрема, широке впровадження в практику діяльності ДКРС, дозволило поширити державний контроль на діяльність:

• суб'єктів господарювання державного сектору економіки;

• бюджетних установ (у межах ДФА бюджетних установ, у межах ДФА бюджетних програм (розпорядники бюджетних коштів));

• суб'єктів господарювання приватного сектору економіки, що отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

• громадських та інших організацій, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників – одержувачів бюджетних коштів;

• місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у межах виконання місцевих бюджетів.

Отже, впровадження державного фінансового аудиту в практику проведення державного фінансового контролю дозволило органам ДКРС України охопити контрольними заходами державне майно та державні фінансові ресурси, що використовуються (використовувалися) в усіх секторах національної економіки.

Цілі проведення органами ДКРС державного фінансового аудиту мають відмінності (табл. 3.2 ), разом з тим метою, що об'єднує різні форми державного фінансового аудиту, слід вважати надання пропозицій щодо підвищення ефективності управління та використання державного майна і бюджетних ресурсів з дотриманням чинних норм господарювання.

Таблиця 3.2

Сутність цілей для різних видів державного фінансового аудиту, що проводиться органами ДКРС

Вид державного фінансового аудиту

Мета

Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм

Розроблення обгрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм

Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

Запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності

Державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів

Перевірка та аналіз фактичного виконання місцевого бюджету, ефективності використання комунальних коштів, майна та інших активів, достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю

Державний фінансовий аудит діяльності суб'єктів господарювання

Оцінка ефективності і законності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи [внутрішнього контролю об'єкта аудиту

Відмінності у цілях проведення різних форм державного фінансового аудиту обумовлюють відмінності у завданнях, що розв'язуються аудиторами в процесі аудиту (рис. 3.3).

Завдання державного фінансового аудиту органів ДКРС

Рис. 3.3. Завдання державного фінансового аудиту органів ДКРС

Особливості проведення окремих видів фінансового аудиту. Процес державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання проводиться відповідно до Методики зі змінами і доповненнями, затвердженої наказом ГоловКРУ від 30.01.09 р. № 17 та складається з чотирьох етапів (рис. 3.4).

Процес державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання

Рис. 3.4. Процес державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання

Державний фінансовий аудит діяльності суб'єктів господарювання є виїзним, плановим контрольним заходом, термін проведення якого не повинен перевищувати 90 календарних днів.

До основних прийомів та способів дослідження, що використовуються аудитором під час проведення аудиту, належать: обстеження, огляд, обмір, перерахунок, зважування, лабораторний аналіз, аналіз ефективності управління активами, письмове пояснення, анкетування, звірка, тестування, експертиза (здійснюється із залученням фахівців вузької спеціалізації).

Важливе значення для проведення державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання має інформаційна база. Для успішного виконання першого етапу аудиту аудитор має одержати та дослідити: інформацію про специфіку діяльності суб'єкта господарювання; нормативно-правові акти, норми яких мають безпосереднє відношення до діяльності суб'єкта господарювання; установчі, розпорядчі документи суб'єкта господарювання; розпорядчі документи органу управління; фінансову, податкову і статистичну звітність суб'єкта господарювання та у разі потреби інших суб'єктів господарювання, однотипних за певними характеристиками їх діяльності, матеріали попередніх контрольних заходів, у тому числі проведених іншими органами контролю.

Для проведення оцінки стану внутрішнього контролю дослідженню підлягають: контракт між керівником і органом управління (тільки для суб'єктів державної та комунальної форм власності); наказ про розподіл обов'язків між заступниками керівника; положення про відділи чи інші структурні підрозділи суб'єкта господарювання; посадові інструкції відповідальних фахівців; наказ про облікову політику суб'єкта господарювання; графік документообігу; розпорядчі та інші документи про дотримання законодавства щодо використання коштів і майна та підписання фінансових документів; документація, що складається в межах проведення інвентаризацій; документація про склад, фаховий рівень та періодичність проходження підвищення кваліфікації працівників бухгалтерської, економічної та фінансової служб; документація про створення, регламентацію та результати функціонування підрозділу внутрішнього контролю; інформація про плинність керівних кадрів та матеріально відповідальних осіб; внутрішній регламент про організацію та ведення управлінського обліку, а також порядок підготовки управлінської звітності.

До однієї з головних особливостей аудиту діяльності суб'єктів господарювання належить спрямованість аудиторського дослідження на фактори ризику – можливі порушення, недоліки та проблеми, ризикові операції, які негативно вплинули або можуть вплинути на рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, досягнення ним поставлених цілей і завдань, ефективне використання ресурсів, результати фінансово-господарської діяльності, а також можливі резерви для підвищення ефективності та покращання фінансових і виробничих результатів діяльності суб'єкта господарювання. Слід зазначити, що про доцільність встановлення факторів ризику під час виконання контрольного процесу зазначалося ще до затвердження Методики проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання від 4 серпня 2008 р. у багатьох працях, у тому числі і в монографії "Контроль діяльності суб'єктів господарювання: гіпотези та версії порушень". Виділення факторів ризику (локальних гіпотез ймовірних порушень) оптимізує процес аудиту за параметрами економії часу роботи висококваліфікованих фахівців-аудиторів та фінансових ресурсів, що виділяються на проведення контрольного заходу.

Хоча й третій етап – виконання програми аудиту, спрямований на дослідження факторів ризику, звіт аудитора має містити результати проведення й другого етапу. Зокрема, аудиторський висновок має відображати:

• результати дослідження фінансово-господарської діяльності та чинників, які негативно впливають на діяльність суб'єкта господарювання з повним переліком встановлених недоліків та порушень;

• оцінку стану внутрішнього контролю;

• вплив встановлених порушень і недоліків на розміри платежів до бюджетів і державних фондів, фінансові результати об'єкта аудиту, розмір прибутку та величину активів;

• загальну оцінку ефективності управління майном;

• пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та порушень та покращання управління суб'єктом господарювання.

Аудиторський звіт розглядається за участю посадових осіб суб'єкта господарювання, зауваження і пропозиції яких можуть бути враховані та, у разі сутгєвості, відображені у протоколі розбіжностей, який додається до звіту. Аудиторський звіт подається керівникові суб'єкта господарювання, його органу управління, а також відповідно до визначених законодавством повноважень Кабінетові Міністрів України та Міністерству фінансів України. За рішенням керівника органу державної контрольно-ревізійної служби, посадові особи якого проводили аудит, аудиторський звіт може надсилатися іншим заінтересованим органам державної влади, а також органам місцевого самоврядування. Результати аудиту можуть оприлюднюватися через засоби масової інформації.

Керівник суб'єкта господарювання зобов'язаний інформувати орган державної контрольно-ревізійної служби про стан врахування рекомендацій, що містяться у аудиторському звіті. У разі виявлення під час аудиту фактів порушення законодавства, що містять ознаки злочину, органами державної контрольно-ревізійної служби невідкладно інформується правоохоронний орган.

Особливістю проведення державного фінансового аудиту бюджетних програм, який проводиться відповідно до Порядку від 10.08.04 р. № 1017 зі змінами і доповненнями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.06 р. № 361, є варіативність методики його проведення на стадії виконання бюджетної програми. Особливостями аудиту є й те, що він проводиться на етапах: формування бюджетної програми; виконання бюджетної програми; звітування про виконання бюджетної програми. У зв'язку з цим, розширюється коло суб'єктів такого аудиту. Згідно з чинним законодавством здійснювати аудит діяльності суб'єктів господарювання, складовою якої є виконання бюджетних програм, сьогодні має право проводиш як Державна контрольно-ревізійна служба України, так і відповідальні виконавці бюджетної програми – головні розпорядники коштів державного бюджету або розпорядники коштів державного бюджету нижчого рівня, які виконують бюджетні програми в системі головного розпорядника.

Виходячи із принципів формування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм, ретроспективний фінансовий контроль їх складових, може здійснюватися у формах:

• моніторингу звітної інформації про виконання бюджетних програм;

• камеральної перевірки звітної інформації про виконання бюджетних програм;

• виїзної перевірки законності використання бюджетних коштів;

• аудиту достовірності звітних показників учасників бюджетної програми;

• аудиту ефективності виконання бюджетних програм.

Враховуючи викладені погляди та загальну концепцію на склад процесу державного фінансового аудиту, процес аудиту ефективності виконання бюджетних програм, що здійснюється ДКРС, матиме такий склад (рис. 3.5).

Склад державного фінансового аудиту ефективності бюджетних програм

Рис. 3.5. Склад державного фінансового аудиту ефективності бюджетних програм

Під час виконання першої стадії аудиту державні аудитори ДКРС України проводять збір інформації, одержаної в результаті проведеного моніторингу – безперервного відстеження діяльності учасників бюджетного процесу для виявлення ознак, які б свідчили про відхилення від принципів бюджетної системи, цілей та завдань, призначеного для аналізу оперативних даних, та проводиться під час виконання адміністративного рішення.

Після одержання/збору інформації має бути проведений її аналіз. Такому дослідженню мають бути піддані: адміністративні рішення, прийняті в ході виконання бюджетної програми, щодо їх відповідності законодавчим актам і адекватності визначеним завданням програми; фінансова та статистична звітність головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів та одержувачів цих коштів, у тому числі звіти про виконання бюджетної програми, інформація про використання бюджетних коштів, виділених на виконання програми за ознаками законності та цільового використання; звіти та акти попередніх перевірок ефективності бюджетних програм. Аналіз, проведений на підставі зібраної інформації, дозволяє висунути загальні гіпотези (припущення) про можливі фактори, що негативно впливають на ефективність виконання бюджетної програми.

Висунення загальних гіпотез дозволяє звузити масштаб перевірки та конкретизувати майбутні аудиторські процедури по суті, а також скласти програму проведення аудиту ефективності бюджетної програми.

За результатами сформульованих загальних гіпотез виникає необхідність одержання додаткової інформації, аналіз якої дозволяє конкретизувати загальні гіпотези (гіпотезу) у локальні – гіпотези, ймовірність яких є більшою відносно загальних. Такі дії дозволяють визначити характер, вид та обсяг аудиторських процедур, а також приблизну тривалість основного дослідження, що виконуватиметься на третій стадії.

Третя стадія є обов'язковою, адже її проведення дозволяє встановити об'єктивні причини неефективного виконання бюджетної програми та сформулювати пропозиції для прийняття управлінських рішень щодо коригування подальшого процесу виконання бюджетної програми. Зокрема її проведення дозволяє пересвідчитися у достовірності інформації, дослідженої під час планування аудиту, а також перевірити вірогідність висунутих локальних гіпотез та відхилень, встановлених під час виконання першої стадії процесу аудиту. Враховуючи той факт, що державний фінансовий аудит має надавати інформацію для коригування процесу виконання бюджетної програми, аудитором в межах виконання третьої стадії мають бути висунуті версії виникнення причин та умов виявлених відхилень. Перевірка висунутих версій дозволить комплексно розібратися у природі відхилень та сформулювати пропозиції щодо їх усунення та коригування процесу адміністрування та фінансування бюджетної програми.

Слід зазначити, якщо за наслідками дослідження, виконаного на першій та другій стадіях (збір та аналіз інформації), причини неефективного виконання бюджетної програми є очевидними, а висновки дозволяють сформулювати пропозиції щодо удосконалення процесу адміністрування та фінансування бюджетної програми. Проведення виїзної перевірки є недоречним.

Висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм формуються за результативними показниками, визначеними в паспорті бюджетної програми.

Результати аудиту відображаються в аудиторському звіті, який складається у порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ. У звіті відображаються недосконалість певних позицій у виконанні бюджетних програм, їх вплив на реалізацію запланованих (максимальних) цілей та обгрунтовані пропозиції щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.

Аудиторський звіт передається головному розпоряднику бюджетних коштів та/або відповідальному виконавцю бюджетної програми, а також у разі потреби до Міністерства фінансів України для ознайомлення та надання зауважень і пропозицій. Інформація щодо врахування зауважень та пропозицій вноситься до аудиторського звіту. Аудиторський звіт надсилається Верховній Раді України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, відповідним органам державної влади, причетним до виконання бюджетних програм, головному розпоряднику бюджетних коштів, а також заінтересованим науковцям, закладам освіти, підприємствам, установам та організаціям.

Орган державної контрольно-ревізійної служби проводить моніторинг стану реалізації відображених ним в аудиторському звіті пропозицій. Головний розпорядник бюджетних коштів та/або відповідальний виконавець бюджетної програми щокварталу зобов'язаний інформувати орган державної контрольно-ревізійної служби про стан реалізації пропозицій.

Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ (фінансово-господарський аудит) проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.06 р. № 1777 за планами, які складаються та затверджуються у порядку, визначеному законодавством.

У бюджетних установах, де проводиться фінансово- господарський аудит, ревізії і перевірки за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не плануються.

Під час проведення фінансово-господарського аудиту досліджуються первинні документи щодо операцій з коштами та майном, іншими активами і пасивами, ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та організація внутрішнього фінансового контролю. Проведення державного фінансового аудиту бюджетних установ відбувається протягом бюджетного періоду, тому має особливості процесу його проведення (рис. 3.6).

Прогрес проведення державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ органами ДКРС

Рис. 3.6. Прогрес проведення державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ органами ДКРС

На кожному етапі проведення фінансово-господарського аудиту посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби можуть надаватися керівництву бюджетної установи пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень, які є обов'язкові до розгляду.

Посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби у разі звернення керівництва бюджетної установи надають роз'яснення щодо здійснення операцій з коштами та майном, іншими активами і пасивами, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та організації внутрішнього фінансового контролю.

Результати фінансово-господарського аудиту відображаються у звіті, який складається у порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ. Три примірники аудиторського звіту передаються керівництву бюджетної установи, один з яких залишається в її справах, другий – подається разом з річним фінансовим звітом головному розпоряднику бюджетних коштів, а в разі його відсутності – територіальному фінансовому органу, третій – відповідному органу Державного казначейства. Користувачами аудиторських звітів є розпорядники бюджетних коштів, фінансові органи та органи Державного казначейства.

Державний фінансовий аудит виконання місцевого бюджету, що проводиться органами ДКРС відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.07 р. №698, за стадіями проведення має багато спільного з іншими формами державного фінансового аудиту, проте має й відмінності (рис. 3.7).

Для проведення аудиту орган контрольної служби збирає від об'єкта контролю – органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації відомості про фактори, що впливають на формування, і дані про виконання доходної та видаткової частини бюджету шляхом надіслання запиту або безпосередньо за місцезнаходженням об'єкта.

До особливостей проведення державного фінансового аудиту виконання місцевого бюджету належать відмінності у складі інформаційної бази. Для збирання даних за місцезнаходженням об'єкта контролю посадовій особі органу контрольної служби видається направлення встановленого зразка, підписане керівником такого органу та скріплене печаткою, яке зазначена посадова особа зобов'язана пред'явити керівникові об'єкта контролю.

Процес державного фінансового аудиту виконання місцевого бюджету органами ДКРС

Рис. 3.7. Процес державного фінансового аудиту виконання місцевого бюджету органами ДКРС

На основі зібраних даних встановлюються причини невиконання планованих показників доходів та/або видатків місцевого бюджету, що негативно впливає на ефективне використання комунальних коштів, майна та інших активів, а також можливість збільшення доходів місцевого бюджету. За результатами проведеного аналізу розробляються пропозиції щодо удосконалення формування і виконання місцевого бюджету, управління комунальними коштами, майном та іншими активами.

За результатами аудиту складається звіт. Проект аудиторського звіту разом з протоколом узгодження надсилається в установленому порядку відповідній місцевій держадміністрації та/або органу місцевого самоврядування для ознайомлення і протягом трьох робочих днів після його надходження повертається органу контрольної служби із зауваженнями і пропозиціями.

Після опрацювання зауважень і пропозицій орган контрольної служби надсилає аудиторський звіт разом з протоколом узгодження відповідній місцевій держадміністрації та/або органу місцевого самоврядування для підписання протоколу узгодження. У разі невиконання зазначених вимог орган контрольної служби має право здійснити у встановленому порядку заходи щодо реалізації пропозицій, викладених в аудиторському звіті.

Аудиторський звіт подається у встановленому порядку Міністерству фінансів. Відповідний орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування інформує щокварталу до 10 числа наступного місяця орган контрольної служби про стан реалізації пропозицій. ДКРС має право проводити моніторинг виконання пропозицій об'єктами контролю.

Слід зазначити, що протягом 2007 р. регіональними службами ДКРС будо проведено 80 державних фінансових аудитів виконання місцевих бюджетів, за результатами яких органами ДКРС було надано більше 2,2 тисячі пропозицій, з яких 2,1 тисячі враховано та прийнято майже 1,5 тисячі управлінських рішень. Завдяки аудитам, проведеним органами ДКРС у 2005-2007 pp. на регіональному рівні, прийнято та уточнено близько 400 бюджетних програм, місцевими бюджетами та підприємствами додатково виділено на виконання державних програм 234 млн грн, забезпечено економію 36 млн грн бюджетних коштів та ресурсів підприємств, додатково отримано майже 214 млн грн доходів.

За 2008 рік підрозділами ДКРС України, крім державних фінансових аудитів діяльності бюджетних установ, було проведено 118 аудитів діяльності суб'єктів господарювання, 109 аудитів виконання місцевих бюджетів та 44 аудити виконання бюджетних програм. При проведенні аудиту зусилля аудиторів були спрямовані як на виявлення причин невиконання запланованих показників, так і пошук додаткових резервів, альтернативних джерел фінансування програм. Майже всі дослідження засвідчили наявність загальних негативних тенденцій у виконанні програм, що заважають досягненню запланованих цілей та отриманню громадянами якісних соціальних послуг у повному обсязі. За результатами проведених у 2008 році аудитів органами ДКРС надано більше 3,8 тисяч пропозицій, з яких враховано та прийнято майже 1,4 тисячі управлінських рішень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ
Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби фінансового аудиту
Організація державного аудиту органами державної контрольно-ревізійної служби України
Система органів державного фінансового контролю. Органи державного фінансового контролю загальної та спеціальної компетенції
Економічні передумови становлення та розвитку державного фінансового аудиту в Україні
Мета і об'єктивна необхідність запровадження ДКРС стандартів державного фінансового контролю та їх загальна характеристика
Нормативно-правове забезпечення здійснення державного аудиту в Україні
Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки
Органи Державної фінансової інспекції України
Державні органи України
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси