Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА...Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ...Теоретико-методологічні засади державного фінансового аудитуДержавний аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ
Аналітичні процедури в аудитіАналітичні процедури в аудитіМетодичні прийоми і процедури, що застосовуються в аудитіПорядок формування та характеристика параметрів аналітичного рахунку"Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний фінансовий аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

Аналітичні процедури в аудиті та їх характеристика

Аналіз є цілеспрямованою діяльністю аудитора, яка полягає в ідентифікації показників звітності і дозволяє дати формалізовану характеристику або обгрунтування господарських фактів, які виникли у минулому або очікуються у майбутньому.

Всі ці оцінки існуючої, минулої та/або майбутньої ситуації аудитор здійснює в контексті спеціальних аудиторських процедур. їх сутність і порядок здійснення регламентується міжнародними та національними стандартами зовнішнього та внутрішнього аудиту. Відповідно до вимог Міжнародного стандарту аудиту (MCA) 520 "Аналітичні процедури" аудиторські процедури включають аналіз головних (параметральних) відносних показників і порівнянь, разом із подальшим дослідженням відхилень та взаємозв'язків, які суперечать іншій інформації стосовно справи або мають відхилення від очікуваних величин. За визначенням стандарту аналітичні процедури складаються з оцінок фінансової звітності та іншої інформації, які виведені аудитором, враховуючи ймовірні та очікувані співвідношення між фінансовими та нефінансовими даними. Однак, аналітичне оцінювання під час проведення аудиту не слід розглядати як формальну ознаку цієї сфери діяльності, що підвищує її значущість та масштабність роботи. Навпаки, саме аналітичні доведення економічних відносин, в тому числі і контрольних, відрізняють аудит від ревізії. Аудит може відбутися лише за тієї умови, коли спирається на аналітичні доведення об'єктивності, реальності, доцільності контрольних дій будь-якого рівня і спрямованості. У загальній сукупності аналітичних процедур виділяють пріоритетні, тобто ті, які визначають головну мету аудиту і полягають у виявленні незвичайних або неправильно відображених у звітності господарських фактів та у встановленні причин різного виду помилок і перекручень.

Змістову характеристику аналітичних процедур в аудиті складають:

• оцінка достовірності відображення облікової інформації у різних формах фінансової звітності, регістрах синтетичного обліку та обліковій документації;

• зіставлення фактичних даних з даними попередніх періодів, планів, норм і нормативів, міжсуб'єктні зіставлення за умови досягнення їх просторової, часової та якісної порівнянності;

• аналіз динамічних- рядів за показниками фінансової звітності з оцінками достатності репрезентативної ознаки ряду та його трендів;

• аналіз показників господарської діяльності за факторними моделями детермінованого та стохастичного зв'язку;

• виявлення та аналіз нетипових (незвичайних) відхилень за регламентованими параметрами поведінки економічних систем із визначенням причин їх утворення та можливих наслідків.

Слід розрізняти аналітичні процедури в аудиті двох порядків:

• процедури першого порядку, пов'язані з аналізом інформаційних ресурсів на різних етапах аудиту (планування, підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку, оцінка доказів щодо аудиторського висновку);

• процедури другого порядку, пов'язані із оцінкою та діагностикою стану економічної системи організації та можливих (очікуваних) результатів його зміни.

Проведення аналітичних процедур на етапі планування аудиту передбачає визначення потенційних сфер наявності помилок і включає порівняння аналітичних показників та дослідження динаміки фінансових коефіцієнтів. При підтвердженні залишків на рахунках бухгалтерського обліку і фінансової звітності в цілому аналітичними процедурами необхідне отримання аудиторських доказів, що передбачає порівняння, структурний аналіз, регресійний, факторний та інші види аналізу. При формуванні аудиторського висновку проводяться аналітичні процедури, пов'язані з оцінкою отриманих доказів, визначені можливості підприємства продовжувати свою роботу. Сюди належать оцінки суттєвості виявлених відхилень, визначення кризових симптомів та ймовірності банкрутства тощо.

Аналітичні процедури другого порядку пов'язані насамперед з оцінками фінансового стану і перспектив діяльності організації у майбутньому. Вони також мають підтвердити загальний аудиторський висновок. При відсутності розроблених зовнішніх чи внутрішніх стандартів проведення аналітичних процедур аудитор сам вибирає вид аналітичної процедури. їх зміст та обсяг залежать від багатьох факторів: наявної інформаційної бази та її якості, вартості проведення аналізу, особливостей діяльності об'єкта аудиту, оцінки ризику і суттєвості тощо.

Отже, аналітичні процедури використовуються на трьох етапах аудиту: при плануванні аудиту; безпосередньо при проведенні тестування; на завершальному етапі аудиту перед складанням аудиторського висновку (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Застосування аналітичних процедур у процесі аудиту

Етапи процесу аудиту

Мета застосування процедур

Методика аналізу

Результати застосування аналізу

Планування

Визначення потенційних сфер наявності помилок

Порівняння з минулими роками; середньогапузевими показниками; іншими підприємствами. Аналіз фінансових коефіцієнтів

Визначення характеру, масштабів і строків аудиту

Підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку

Отримання аудиторських доказів

Порівняння, структурний аналіз, регресійний, факторний аналіз і т.п. Аналіз фінансових коефіцієнтів на підставі квартальної звітності

Отримання аудиторських доказів

Заключні процедури

Оцінка отриманих доказів. Перевірка якості аудиту. Оцінка здатності організації продовжувати свою діяльність (прогнозування банкрутства)

Порівняння з минулими роками, середньогалузевими показниками; іншими організаціями. Аналіз фінансових показників на підставі перевіреної звітності

Підтвердженая якості аудиту і достатньої обгрунтованості аудиторського висновку

Відповідно до цього аналітичні процедури використовуються: як попередній аналіз діяльності клієнта, як тести за суті і як аналіз фінансової звітності. У межах останнього проводиться аналіз безперервності діяльності підприємства. Крім того, аудитори можуть надавати послуги з аналізу, які включають в себе аналіз прогнозів і перспективних оцінок.

На всіх етапах аудиту аналітичні процедури використовують різну інформаційну базу, дозволяють отримати аудиторські докази різного ступеня надійності і відповідно мають різні цілі. Узагальнене порівняння аналітичних процедур, які використовуються в різних якостях, представлено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Порівняльна характеристика аналітичних процедур залежно від мети їх використання в аудиті

Характерна ознака

Аналітичні процедури

На стадії планування

На етапі тестів по суті

На завершальній стадії

Ціпі

• Ознайомлення з діяльністю організації

• Оцінка ризику і суттєвості

• Вибір стратегії аудиту

• Визначення ймовірності помилок у звітності

• Визначення суттєвих статей і областей з підвищеним ризиком

• Планування обсягу і характеру тестів

• Коригування обсягу детальних тестів

• Визначення необхідності поглибленого тестування

• Визначення міри впливу виявлених викривлень на звітність

• Оцінка результатів аудиту: оцінка суттєвості виявлених викривлень

• Визначення областей, які підлягають повторному тестуванню

• Поглиблена оцінка здатності організації безперервно функціонувати

Джерела інформації

Фінансова і нефінансова інформація:

• Проміжна звітність

• Кошториси

• Фінансова звітність минулих періодів

• Статистичні дані

• Публікації тощо

Будь-яка інформація, на основі якої можна отримати аудиторські докази: кошториси, прайси, акти, інші первинні документи і облікові регістри та нефінансові дані

• Річна фінансова звітність

• Прогнози

• Рахунки та інші бухгалтерські документи

• Публікації в пресі

• Юридичні відповіді

Результати

Дані про тенденції, оцінка ризиків і суттєвості, незвичайні явища

Аудиторські докази, які можуть бути єдино можливими

Достатність даних для складання аудиторського висновку

Як свідчать дані табл. 4.2, аналітичні процедури використовуються для різних цілей, при цьому використовуючи практично однакові джерела інформації. Але, незалежно від того, як використовуються аналітичні процедури, вони завжди слугують для отримання аудиторських доказів. З цієї позиції аналітична процедура являє собою порядок дій у декілька етапів:

• постановка мети – визначення інформації, яку необхідно отримати за допомогою аналітичної процедури;

• проектування процедури – вибір об'єкта перевірки і виду аналітичної процедури, визначення правил оцінки результатів процедури (визначення суттєвості для оцінки відхилень);

• реалізація процедури;

• оцінка результатів — оцінка достатності отриманих аудиторських доказів і рівня впевненості аудитора в їх достовірності.

Цей алгоритм є загальним для всіх аналітичних процедур. При визначенні мети на першому етапі здійснюється вибір аудитором найбільш ефективного способу отримання необхідних доказів. Тобто на стадії планування аудитору необхідна інформація про особливості діяльності організації, її динаміку, визначення суттєвих операцій та сфер потенційного ризику, а також інформація для планування інших процедур. На стадії планування аналітичні процедури не призначені для підтвердження правдивості фінансової звітності, а спрямовані на оцінку ризиків, підтвердження проблемних ділянок, які можуть вимагати додаткових перевірок по суті. Отже, порядок використання аналітичних процедур на етапі планування можна описати таким чином:

• Збір інформації про діяльність організації.

• Ознайомлення з обліковою політикою і статутними документами. Огляд фінансової звітності минулих періодів і проміжної фінансової звітності. Визначення статей, які цікавлять аудитора (статті збитків, простроченої заборгованості тощо). Складання аналітичних таблиць.

• Складання пробного балансу та інших форм фінансової звітності за період, що перевіряється, на базі проміжної фінансової звітності за допомогою трендів.

• Проведення вертикального аналізу проміжної фінансової звітності за поточний рік, визначення змін у структурі активів, капіталу і зобов'язань організації.

• Проведення горизонтального аналізу фінансової звітності за поточний рік і визначення зміни по статтях.

• На основі вертикального і горизонтального аналізу визначення суттєвих статей звітності (балансу і звіту про фінансові результати).

• Розрахунок фінансових коефіцієнтів на основі звітності за минулий період і за період, що перевіряється. Порівняння їх між собою і визначення тенденції відхилень.

• На основі наявних статистичних даних, проведення порівняння між діяльністю організації, що перевіряється, та інших організацій певної галузі, розглядаючи як абсолютні, так і відносні показники діяльності.

• Формування висновків за результатами аналізу і визначення основних напрямів аудиту.

При проведенні тестів по суті аудитору необхідні достатні і достовірні докази по тих статтях звітності, детальна перевірка яких вимагає багато часу, а також визначення тих рахунків або класів операцій, до яких будуть застосовуватися інші, крім вибірки, методи дослідження. Аналітичні процедури як процедури перевірки по суті можуть застосовуватись самостійно, коли підсумкові суми несуттєві, та разом з детальними тестами операцій і сальдо. Вони забезпечують добрі "загальні" дані відносно точності залишку або класу операцій. Разом з тим, при застосуванні аналітичних процедур як процедур перевірки по суті, слід враховувати обмежувальні фактори: точність і прогнозованість зв'язків; доступність, доречність і зіставлення інформації; відомості аудитора про діяльність організації; доступність інших видів даних. Основною особливістю аналітичних процедур на цьому етапі є дослідження, пояснення та підтвердження значних коливань і раптових зв'язків. При проведенні тестування, аудитор використовує фінансові і нефінансові дані, тому вибір методів і побудова процедури аналізу залежить від кожного особливого випадку, серед яких найбільш поширеними є:

• Розрахунок середньої заробітної плати одного працівника і розрахунок фонду оплати праці.

• Визначення можливих розмірів відрахувань до бюджету.

• Розрахунок залишку запасів на кінець періоду, або собівартості реалізованих товарів (послуг).

• Розрахунок можливої виручки від реалізації продукції (послуг).

• Розрахунок доходу або витрат від виробництва певного виду продукції або надання послуг.

Крім того, існують специфічні випадки використання аналітичних процедур – при консолідованій фінансовій звітності і при перевірці звітності сегментів: дочірніх підприємств, філій.

Що стосується порядку проведення аналізу в ході тестування, то він складається з таких етапів:

• постановки мети – вибір кінцевого результату, який має бути отриманий;

• визначення залежностей між показниками, які формують кінцевий результат;

• розрахунку кінцевого результату (прогнозу);

• порівняння отриманого результату з обліковим і визначення відхилень;

• оцінки відхилень.

Розрахунок кінцевого результату, або реалізація аналітичної процедури відбувається шляхом побудови прогнозної моделі на основі представлених організацією або отриманих у ході перевірки даних. Тобто на основі кількісної, грошової, фінансової та нефінансової інформації за допомогою формалізованих і логічних методів фінансового аналізу прогнозується (розраховується) результат тієї чи іншої операції, сальдо рахунку тощо. Після чого він порівнюється з відображеним в обліку і звітності результатом. Наприклад, одним з найпоширеніших підходів до аудиту фінансової звітності є складання перевірочного балансу на основі аналітичних процедур, по статтях із значним відхиленням від даних балансу організації проводяться детальні тести.

При оцінці відхилень між прогнозною і фактичною інформацією, необхідно орієнтуватися на критерії суттєвості, встановлені по конкретному сальдо рахунку або класу операцій. Якщо відхилення знаходиться в межах суттєвості, воно оцінюється повторно в сукупності з іншими несуттєвими відхиленнями для визначення загального відхилення від суттєвості для фінансової звітності. Якщо відхилення суттєве, необхідно встановити його причини і визначити можливі наслідки. Якщо відхилення несуттєве, необхідно впевнитись у тому, що отримані дані є достовірними (за допомогою альтернативних процедур або порівняти з доказами, отриманими з інших джерел), і оцінити їх достатність (з точки зору розміру аудиторського ризику відповідно до програми аудиту).

При завершенні аудиту вимагається інформація про фінансовий стан організації і перспективи її діяльності в найближчому майбутньому. Аналітичні процедури на завершальній стадії аудиту при здійсненні загального огляду мають підтвердити висновки, зроблені під час аудиту окремих компонентів або елементів фінансової звітності, а також допомогти при формуванні загального висновку відносно обгрунтованості фінансової звітності. Водночас вони можуть виявити галузі, які потребують здійснення подальших процедур.

На завершальному етапі аудиту, перед складанням аудиторського висновку, аналіз проводиться за аналогією з експрес- аналізом. За своїм обсягом, джерелами інформації і результатами аналіз фінансової звітності на даному етапі наближається до деталізованого аналізу фінансового стану. Деталізований аналіз надає більш детальну характеристику майнового і фінансового положення, розвитку діяльності і можливостей розвитку підприємства на перспективу. Він конкретизує і доповнює дані експрес-аналізу, є значно ширшим за експрес-аналіз і використовує більш широке коло показників, проте його результати не забезпечують достатньої впевненості аудитора. Тому аналіз фінансової звітності на завершальному етапі аудиту має проводитись у такій послідовності:

1 крок. Огляд фінансової звітності поточного періоду. Визначення відмінностей від прогнозної фінансової звітності, складеної на етапі планування за результатами експрес-аналізу.

2 крок. Оцінка відхилень – визначення причин відмінностей від прогнозу і підтвердження їх даними аудиту. Якщо відхилення обгрунтовані, необхідно перейти до кроку 3, якщо ні – провести додаткові тести.

3 крок. Дослідити порівнянність показників форм фінансової звітності (аналізується не тільки баланс і звіт про фінансові результати, а й звіт про рух грошових коштів і звіт про власний капітал, таким чином на основі взаємозалежності показників між звітами, аудитор отримує уявлення про достовірність інших форм звітності). Якщо є відхилення, аналізується причина відхилень: арифметична помилка або неправильне застосування принципів, або шахрайство, з відповідними наслідками.

4 крок. Читання інших форм звітності, аналіз приміток. Якщо виникають невизначеності, аудитор проводить додаткові перевірки по тих статтях звітності, по яких існують сумніви.

5 крок. Складання аналітичних таблиць на основі фінансової звітності.

6 крок. Вибір варіанта дослідження:

1 варіант: деталізований аналіз фінансового стану. При цьому аудитор може використовувати систему коефіцієнтів. Порівняння отриманих показників з результатами минулого року. Визначення змін і їх характеристика. Оцінка на основі отриманих аудиторських доказів можливості безперервності функціонування організації.

2 варіант: розрахунок коефіцієнтів, які вимагаються для подання висновку відповідному користувачу. Проведення дослідження щодо безперервності діяльності організації.

7 крок. Оцінка результатів аналізу. Якщо результати негативні, необхідно їх оцінити з позиції суттєвості і впливу на фінансову звітність. Далі слід визначити вплив на аудиторський ризик і відповідно на думку аудитора щодо достовірності фінансової звітності та обрати відповідний вид аудиторського висновку.

Вибір аудитором процедур, способів і рівня їх застосування є предметом професійного судження.

При проведенні аудиту можна виділити такі основі напрями аналізу об'єкта дослідження:

• аналіз діяльності організації,

• аналіз показників фінансової звітності,

• аналіз економічного зростання та ймовірності банкрутства,

• аналіз перспектив діяльності за економічними стратегіями.

Аналітичні процедури другого порядку можуть бути об'єднані у такі групи (вони також передбачаються MCA):

розрахунок і аналіз відносних показників, що знайшло відображення у практичному аудиті при аналізі фінансової стійкості, платоспроможності, оборотності активів, рентабельності видів діяльності, окремих товарів (робіт, послуг), вкладеного капіталу тощо. Однак, лише декларування відносних показників і їх порівняльні оцінки відповідно до теоретичних значень не вичерпують можливостей якісного аналізу стану господарюючого суб'єкта. За ними можна оцінити тенденції чи закономірності еволюції економінних систем, вивести алгоритм системних змін в операційній, інвестиційній чи фінансовій діяльності, що значно підвищує достовірність аудиторського висновку. У цьому випадку найчастіше можна виявити нестандартні або нелогічні значення показників, які не вписуються в алгоритм інформаційного зв'язку;

аналіз тенденцій, який передбачає оцінку стратегічної поведінки, що є наслідком еволюційних змін (здійснених інвестицій чи інше) та результатом реалізації стратегічних планів. Оцінка тенденцій найпрагматичніша у прогнозуванні кризових явищ, визначенні стадій життєвого циклу державних програм, розвитку фірми чи окремих видів діяльності. Обмеженість таких аналітичних оцінок у практичному аудиті обумовлена складним механізмом визначення коректних значень динамічного ряду багатьох показників як за обставин зміни методики їх обчислень, так і за значними коливаннями вартісної оцінки. Відомо, що для підвищення точності оцінки тренду динамічного ряду значень показника треба збільшувати цей ряд;

варіантний аналіз найбільш бажаний в умовах ринкового середовища з причин нестабільності зміни кон'юнктури останнього. Варіантний аналіз найдоцільніший в аудиті за критеріями кінцевої мети господарювання (максимізація чистого прибутку, мінімізація суми бюджетних видатків, мінімізація витрат тощо). Доцільно також давати варіантну оцінку за середньостатистичними значеннями показників, за параметрами поведінки конкурентів, за зарубіжними аналогами та ін.

Говорячи про аналітичні процедури в аудиті, варто зауважити, що вони не обмежують і не підмінюють зміст комплексного економічного аналізу з його абсолютно іншою цільовою орієнтацією. За міжнародними стандартами аудиту застосування аналітичних процедур зумовлене взаємозв'язками та взаємообумовленістю показників економічної системи. Аналітичне оцінювання цих зв'язків забезпечує повноту аудиторських свідчень, точність і законність даних, взятих з обліку. Експертні оцінки свідчать, що більше третини аудиторських помилок можуть бути виявлені під час виконання аналітичних процедур. Застосування різних методів і прийомів аналізу залежить від конкретного виду аналітичної процедури. Можна виділити такі основні вимоги до здійснення аналітичних процедур:

• аналітичні процедури будуть більш ефективні там, де більша сукупність кількісних та якісних показників (синтетичних та аналітичних) у характеристиці окремих економічних явищ чи процесів;

• аналітичні процедури ефективніші для типових (стандартних) операцій;

• аналітичні процедури доцільні, якщо неможливо отримати достатні докази альтернативним способом.

Область застосування різноманітних прийомів і методів аналізу при виконанні аналітичних процедур подано у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Методичні прийоми аналізу у виконанні аналітичних процедур аудиту

Вид аналітичних процедур

Методичні прийоми аналізу

Умови застосування

Аналіз співвідношень

Групування

• Структурний аналіз,

• визначення балансового зв'язку,

• розрахунки коефіцієнтів репрезентативної ознаки,

• побудова розрахункових аналітичних таблиць

Порівняння

Проведення порівнянь до обраної бази з оцінкою абсолютної і відносної зміни та еластичності зміни

Середні і відносні величини

• Розрахунок величини репрезентативної ознаки,

• розрахунок якісних аналітичних показників

Інтегральний метод

Визначення співвідношення факторів, які впливають на показник, що аналізується

Індексний метод

Розрахунок впливу структури та еластичності динаміки

Аналіз тенденцій

Порівняння

Порівняння з базовими і минулими періодами

Графічний метод

Оцінка перспективної динаміки на основі дослідження властивостей графіків

Методи детермінованого факторного аналізу

Розрахунок впливу окремих факторів у їх сукупності та визначення їх пайової участі

Варіантний аналіз та прогнозування

Економіко-математичні методи і моделі

• Визначення перспективного економічного плану за варіантами економічних стратегій,

• прогнозування економічних параметрів

Балансові узагальнення

Розрахунок потреб і можливостей

При проведенні аналітичних досліджень слід дотримуватись дедуктивного підходу від оцінки синтетичних показників фінансової звітності до дослідження причинно-наслідкових зв'язків, які обумовлюють зниження платоспроможності і загрозу банкрутства, розбалансування грошових потоків за видами діяльності, кон'юнктурні позиції підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Аналітичні процедури аудиту не передбачають абсолютної системності аналізу, комплексного підходу в діагностиці, а спрямовані на визначення сильних і слабких позицій, оцінку загроз і небезпек, виявлення вузьких місць у менеджменті тощо. Разом з тим, слід досягти поетапного процесу виконання аналітичних процедур на зразок:

перший етап – визначення інформаційних ресурсів і побудова аналітичних таблиць чи алгоритмів;

другий етап — загальна оцінка економічного потенціалу із характеристикою майнових та фінансових ресурсів за кількісними та якісними показниками (зміна обсягу та структури активів і пасивів, якісні характеристики їх структурних зрушень, зміна фінансової стійкості та платоспроможності, ефективність використання активів і капіталу тощо);

третій етап – аналіз результатів виробничо-фінансової діяльності (аналіз доходів і витрат, аналіз фінансових результатів, аналіз ресурсозабезпечення і ресурсовикористання у виробничій діяльності тощо);

четвертий етап – оцінка резервів та напрацювання заходів щодо їх мобілізації. При цьому слід визначити очікувані результати при різних економічних стратегіях та обгрунтувати контрзаходи щодо недопущення негативного розвитку ситуації.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що процес використання аналітичних процедур в аудиті вимагає чіткого розмежування методичних прийомів залежно від мети дослідження, що надає спільності аналітичним процедурам і аналізу фінансової звітності. Між звичайним аналізом фінансової звітності і аналітичними процедурами, які використовуються при аудиті фінансової звітності, також існує і відмінність. Ця відмінність полягає в більш широкому обсязі використовуваних методичних прийомів, в різноманітності підходів на різних етапах аудиту, а також в тому, що всі виявлені негативні тенденції або значення коефіцієнтів, по-перше, оцінюються з точки зору суттевості їх впливу на фінансову звітність і можливі наслідки для діяльності організації і, по-друге, вимагають визначення причин негативних явищ. При цьому вони розглядаються з позиції професійного скептицизму, тобто необхідно впевнитися, що ці причини не є наслідками помилки або шахрайства. Звідси результати аналітичних процедур мають більше значення, ніж результати аналізу, тобто поняття аналітичних процедур ширше за поняття аналізу фінансової звітності.

Ефективність застосування аналітичних процедур багато у чому буде залежати від правильного визначення складу показників, відбору фактів і послідовності проведення аналізу. Необхідно, щоб на основі результатів аналізу вироблялась якісно нова інформація, яка не міститься у фінансовій звітності.

При проведенні аналітичних процедур необхідно враховувати ризик аналітичного розгляду як складову ризику невиявлення. Ризик аналітичного розгляду – це ризик того, що при перевірці вибраної сукупності об'єктів, які перевіряються, використані аудитором процедури не дозволять виявити помилки, які можуть бути суттєвими. Він визначається на етапі попереднього планування і залежить від кваліфікації- аудиторів (якості методик, які вони застосовують при здійсненні перевірки).

Результати аналізу слід розглядати не окремо, а у взаємозв'язку з іншими факторами, такими як особливості діяльності клієнта, результати інших аудиторських процедур, фактори властивого ризику. Наявність цих взаємозв'язків забезпечує аудиторськими доказами стосовно повноти, точності й обгрунтованості даних, наданих системою бухгалтерського обліку. Однак довіра до результатів аналітичних процедур залежить від аудиторської оцінки ризику того, що аналітичні процедури можуть виявити очікувані взаємозв'язки, тоді як насправді наявні суттєві помилки.

Ступінь довіри аудитора до результатів аналітичних процедур залежить від таких факторів:

• суттєвість розглянутих статей. Наприклад, якщо залишки на рахунках запасів суттєві, аудитор при формулюванні висновків не покладається лише на аналітичні процедури. Водночас аудитор може покластися тільки на аналітичні процедури стосовно певних статей доходів і витрат, якщо вони не є суттєвими кожна окремо;

• інші аудиторські процедури, спрямовані на досягнення тих самих цілей аудиторської перевірки. Наприклад, процедури, виконані аудитором при огляді оплати рахунків дебіторів або подальших надходжень готівки, можуть підтвердити або зняти з розгляду питання, що виникли в результаті застосування аналітичних процедур;

• точність, з якою очікувані результати аналітичних процедур можна прогнозувати. Наприклад, аудитор, як правило, порівнюючи коефіцієнти валового прибутку певних періодів, очікує більшої відповідності, ніж при порівнянні витрат на дослідження та на рекламу;

• оцінка ризику контролю і властивого ризику. Наприклад, якщо ризик контролю високий, то більш надійними будуть детальні тести, а не аналітичні процедури.

Аналітичне забезпечення аудиторських доказів сприяє зменшенню ризику аудиторської перевірки та аудиторського висновку. Процес використання аналітичних процедур вимагає чіткого розмежування аналітичних прийомів, залежно від мети дослідження та максимального зосередження на використанні аналітичних результатів за методикою комплексного економічного аналізу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси