Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних...АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУМетодика проведення рахунковою палатою України аудиту ефективності...Нормативно-правове забезпечення аудиту грошових коштівАудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних...Облік грошових коштів у касі бюджетної установиМетодика складання звітності про надходження та використання коштів...Процедура повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід...Етапи аудиту ефективності використання державних коштівВиконання аудиту ефективності використання державних коштів
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний фінансовий аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

Економічний аналіз належить до розрахунково-аналітичних методів фінансового контролю. Досягнення мети аналізу забезпечує дослідження причин і наслідків виявлених відхилень та порушень у процесі формування доходів і витрачання бюджетних коштів.

У практиці західних держав виділяють три групи моделей аналізу, які можна застосовувати для оцінки доцільності використання бюджетних коштів: моделі за змістом, економічні моделі, професійні моделі. Моделі за змістом включають модель оцінювання досягнення цілі. Така модель передбачає оцінку лише по суті, тобто змісту, продукту та впливу програми і не враховує вартості програми та організації її виконання. За такою моделлю можна оцінювати програми уряду, місцевого самоврядування, громадських об'єднань. Недоліком моделі оцінювання досягнення цілі є значні витрати бюджетних коштів, часу, людських зусиль.

Основною характеристикою економічних моделей є врахування вартості. Проектуючи діяльність приватного бізнесу, де основним критерієм діяльності є прибуток, а максимізація прибутку – нормою успішності, на діяльність державного сектору, можна стверджувати, що максимізація продуктивності, яка обчислюється як співвідношення між продуктом і вхідними ресурсами, є нормою ефективної діяльності державних органів.

Для характеристики фактичної продуктивності державної установи використовують прийоми порівняння з минулою діяльністю, з подібними вітчизняними та закордонними закладами.

Однією з найвагоміших економічних моделей є модель ефективності, яку вимірюють двома способами: "витрати-вигоди" або "витрати-результативність". При здійсненні аналізу способом "витрати-вигоди" вхідні ресурси програми та її результати вимірюються у грошових одиницях, способом "витрати-результативність" – у грошових одиницях, а результати – через фактичний вплив. За допомогою аналізу витрат-вигод порівнюють витрати на здійснення альтернативних варіантів та вигоди від їх впровадження. Це досить суворий підхід, що вимагає здійснення кількісної оцінки всіх витрат та вигод в єдиному грошовому вимірі, що дає змогу встановити, чи перевищують грошові вигоди від будь-якого альтернативного варіанта витрати на його здійснення, а також, яка альтернатива має краще співвідношення витрат і вигод. До недоліків аналізу витрат та вигод належить те, що багато вигод не можна оцінити у грошовому вимірі, а також від часового аспекту витрат та вигод.

Застосування моделі ефективності передбачає обов'язкове виявлення й оцінку ефекту з обов'язковим урахуванням витрат, що відсутнє в моделях оцінювання досягнення цілі.

Недоліком моделей оцінювання продуктивності та ефективності є те, що вони дають лише часткову уяву про виконання програми, оскільки не враховують низку вимог до діяльності державного сектору. Такими вимогами можуть бути процедурна справедливість, представництво, цінності спільної участі і правила публічності.

Суть професійних моделей полягає в тому, що представники професії оцінюють діяльність інших представників саме цієї професії на підставі власних професійних критеріїв та стандартів якості діяльності.

Для оцінки доцільності використання бюджетних коштів використовують методи оцінювання, серед яких – SWOT-аналіз. Використання цього методу у процесі аудиту виконання програм здійснюється на етапі збору та аналізу даних, а також при формуванні пакету пропозицій.

SWOT-аналіз – це методичний прийом аналізу сильних та слабких сторін предмета, процесу чи явища, а також можливостей і загроз його позитивного розвитку. Його застосовують для оцінювання середньострокових (4—6 років), щорічних і довгострокових (10- 15 років) програм економічного та соціального розвитку держави і регіонів.

Для того, щоб провести SWOT-аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні (сильні і слабкі сторони програми) та зовнішні фактори (можливості та загрози), оцінити їх важливість і порівняти. SWOT-аналіз має такі складові:

1. Сильні сторони — це внутрішні можливості чи ресурс організації, які можуть сформувати конкурентну перевагу.

2. Слабкі сторони – це види діяльності, ресурси, які використовуються неефективно.

3. Можливості – це нагоди, які можна використати для досягнення поставлених цілей.

4. Загрози – процеси чи явища, що перешкоджають досягненню поставлених цілей.

SWOT-аналіз спрямований на визначення (у загальних рисах) стратегічних напрямів розвитку. Сильні та слабкі сторони, можливості і загрози позиціонують на полях матриці SWOT-аналізу. Кожне поле цієї матриці має певні позначення:

1. Поле С і М – поєднання сильних сторін і можливостей.

2. Поле Сл і М – поєднання слабких сторін і можливостей.

3. Поле С і З — поєднання сильних сторін і загроз.

4. Поле Сл і З – поєднання слабких сторін і загроз.

Фактори, які складають матрицю SWOT-аналізу, обов'язково перевіряються стосовно наявності ефекту синергії (взаємного впливу), внаслідок чого вони можуть бути посилені або послаблені.

Для цього складається матриця взаємозв'язків сильних і слабких сторін, можливостей і загроз (рис. 4.1).

Матриця SWOT-аналізу

Рис. 4.1. Матриця SWOT-аналізу

Ліворуч у матриці виділяють два блоки, в які вписують усі виявлені на першому етапі аналізу сильні і слабкі сторони програми. У верхній частині – блоки можливостей і загроз. На перетині блоків утворюються чотири поля: С і М (сильні сторони і можливості), Сл і М (слабкі сторони й можливості) Сл і 3 (слабкі сторони і загрози), Сл і 3 (слабкі сторони і загрози).

На кожному полі аналітик розглядає всі можливі парні комбінації і виділяє ті з них, які необхідно враховувати при виборі програми. Аналіз таких взаємопов'язаних факторів дає можливість зробити висновок про реальний стан і необхідність стратегічних змін.

Для того, щоб визначити, яку саме програму вибрати, слід порівняти внутрішні переваги та слабкі сторони, а також зовнішні можливості та загрози. За допомогою матриці SWOT-аналізу можна визначити чотири різновиди стратегії вибору програми:

1. Стратегія, яка використовує сильні сторони програми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія "Максі-Максі"),

2. Стратегія, яка використовує сильні сторони програми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія "Максі-Міні").

3. Стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін програми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія "Міні- Максі"),

4. Стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін та уникнення зовнішніх загроз (стратегія "Міні-Міні"),

На основі підготовленого SWOT-аналізу здійснюється ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку.

Для дослідження доцільності бюджетного фінансування, апробації результатів проведеного дослідження на етапі моніторингу результатів застосовують аналіз чутливості, спрямований на визначення того, як модель залежить від інформації, закладеної в неї, від структури та гіпотез, що покладені в основу моделі.

Способом дослідження діяльності та досвіду суб'єктів з метою використання їх позитивного досвіду є бенчмаркінг.

Застосування методу бенчмаркінгу полягає у порівнянні параметрів. Бенчмаркінг можна визначити таким чином: "Постійний систематичний пошук, впровадження найкращої практики, що призводить до поліпшення продуктивності".

Бенчмаркінг використовується для вирішення завдань середнього рівня: зниження витрат, збільшення ефективності процесу реалізації, раціоналізація організаційної структури тощо.

Стандартний процес бенчмаркінгу включає декілька етапів: планування, дослідження, спостереження і збирання інформації, аналіз, адаптація, удосконалення.

Здійснення бенчмаркінгу відбувається на стратегічному рівні, коли забезпечується відповідність майбутньої програми ключовим факторам успіху в галузі і стратегіям поведінки конкурентів, і на операційному рівні, спрямованому на забезпечення переваги над конкурентами в різних функціональних напрямах діяльності.

Успішне проведення бенчмаркінгу забезпечується його здійсненням на постійній основі, а не періодично. Орієнтиром у розробці стратегічного плану, що забезпечує бенчмаркінг, є найкраща практика конкурентів. Бенчмаркінг забезпечує визначення стандартів там, де накопичено найкращий досвід, виділення кращих програм, що дотримуються цих стандартів, дає змогу визначити шляхи збільшення продуктивності.

Процес реалізації бенчмаркінгового проекту неможливий без застосування багатьох методів і моделей стратегічного аналізу. Це забезпечує діагностику і прогнозування зовнішніх та внутрішніх процесів шляхом застосування різних методів одно- і багатовимірного групування програм та виділення серед них тих груп, які є стратегічно важливими. Такими методами є дискримінантний, кластерний, факторний, компонентний, регресійний аналіз.

Кластерний аналіз є одним з методів багатомірного аналізу, що призначений для групування (кластеризації) сукупності, елементи якої характеризуються багатьма ознаками.

Значення кожної із ознак слугують координатами кожної одиниці досліджуваної сукупності в багатомірному просторі ознак. Кожне спостереження, що характеризується значеннями декількох показників, значення яких розглядаються як координати в багатомірному просторі. Відстань між точками а і b з К координатами визначається так:

Основним критерієм кластеризації є те, що відмінність між кластерами повинна бути більш суттєвою, ніж між спостереженнями, віднесеними до одного кластера, тобто в багатомірному просторі повинна виконуватись нерівність:

де r1,2 – відстань між кластерами 1 і 2.

На відміну від дискримінантного кластерне групування не передбачає зразкових вибірок. Така ситуація може виникнути при класифікації витрат, вивченні характеристик товару.

Методика кластерного аналізу грунтується на категоріях подібності об'єктів або їх ознак залежно від того, що групують – об'єкти чи ознаки. Розподіл сукупності на кластери здійснюється за допомогою підбору найбільш подібних одиниць.

Існують різні способи проведення кластерного аналізу. Найбільш розповсюдженим є метод дендритів. Дендритом є ламана лінія, яка з'єднує два будь-яких об'єкти з окремої множини, або дві будь-які ознаки об'єкта. Дендрит не може містити замкнених ламаних ліній, хоча може розгалужуватись.

Мірою подібності між об'єктами, тобто каналами розподілу, є показники відстаней, що складають матрицю відстаней і розраховуються як абсолютне значення різниці між оцінками і-го та j-го об'єктів.

Для оцінки доцільності бюджетного фінансування застосовують методичні прийоми політичного аналізу – аналізу, що базується на використанні очікуваних величин та включає збір і трансформацію інформації перед ініціюванням та здійсненням політичних дій. До методів політичного аналізу належать функціональне обстеження, оцінка здійсненності, аналіз затрат і результатів.

Важливою частиною політичного аналізу є оцінка здійсненності. Метод оцінки здійсненності використовують у процесі підготовки та впровадження проектів нормативно-правових документів, проектів програм за умов політичного конфлікту і нерівномірного розподілу політичних сил та інших ресурсів.

Охарактеризовані методи аналізу та оцінки стосуються передусім розробки бюджетної політики, за допомогою яких оцінюються підготовлені проекти бюджетів установ та організацій і доцільність використання бюджетних коштів.

Методи і моделі аналізу та оцінки є затребуваними при визначенні загальної ефективності виконання кошторисів бюджетного фінансування, встановленні сильних і слабких її місць та підготовці пропозицій щодо підвищення її результативності та ефективності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси