Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ...АУДИТ ВИТРАТ, ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВЗАВЕРШЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ...Звітування про результати державного фінансового аудиту суб'єктів...Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...План і програма аудиту витрат, доходів і фінансових результатівАудит фінансових результатівТеоретико-методологічні засади державного фінансового аудитуДержавний аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний фінансовий аудит
< Попередня   ЗМІСТ

Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні

Аудиторський звіт надсилається для реагування вищим органам управління (за підпорядкованістю) відповідним органам державної влади, які були причетні до проведення державного фінансового аудиту, а також публікується в пресі.

У разі потреби аудиторський звіт виносять на розгляд колегії головного розпорядника бюджетних коштів або Міністерства фінансів України.

Керівник структурного підрозділу, який готував аудиторський звіт, встановлює контроль за проходженням наданих пропозицій щодо внесення змін до чинних правил і щокварталу інформує керівництво контролюючого органу або регіонального управління про їх впровадження.

Результати державного фінансового аудиту використовуються для прийняття управлінських рішень як суб'єктом державного фінансового аудиту, так і самим підконтрольним об'єктом. Проте, мета і засоби такого управління відрізняються між собою.

Для підконтрольного об'єкта основною метою є підвищення ефективності та результативності функціонування і, відповідно, першими приймаються ті рекомендації, які на думку керівництва підконтрольного об'єкта є більш раціональними і правильними. Для суб'єкта державного фінансового аудиту метою управління результатами аудиту є прийняття ним як найбільше рекомендацій, зазначених у звіті. Модель прийняття управлінських рішень на основі результатів державного фінансового аудиту представлено на рис. 5.2.

Прийняття управлінських рішень за результатами державного фінансового аудиту

Рис. 5.2. Прийняття управлінських рішень за результатами державного фінансового аудиту

З точки зору управління результатами державного фінансового аудиту для його об'єкта повинна бути розроблена низка процедур, які разом утворюють механізм усунення наслідків фінансових порушень. У тих випадках, коли вжитими заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, державні аудитори готують і за підписом керівника (або його заступника) відповідного підрозділу контролюючого органу направляють керівництву перевіреного об'єкта вимогу щодо усунення виявлених порушень і вжиття в установленому чинним законодавством порядку заходів щодо повного відшкодування збитків і притягнення посадових осіб, винних у допущених порушеннях, до дисциплінарної/ матеріальної відповідальності.

У разі виявлення суттєвих порушень фінансової дисципліни, нестач коштів і матеріальних цінностей, інших зловживань матеріали державного фінансового аудиту передають слідчим органам, а про результати аудиту одночасно інформується вища організація.

У випадках, коли діями чи бездіяльністю посадових осіб державі або юридичній особі заподіяно матеріальні збитки, але їхні дії в кримінальному порядку не розглядаються, ставиться вимога перед керівником перевіреної або вищої (за підпорядкованістю) організації щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Про виявлені порушення чинного законодавства інформація Рахунковою палатою надається Верховній Раді України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

У разі потреби матеріали аудиту виносять на обговорення в колективах перевіреного об'єкта та/або оприлюднюють через засоби масової інформації (шляхом проведення тематичних брифінгів, прес- конференцій, розміщення статей, прес-повідомлень, інтерв'ю тощо).

Важливими складовими механізму усунення бюджетних порушень є також застосування фінансових санкцій та адміністративних стягнень. Передусім це стосується нецільового використання бюджетних коштів, за яке може бути застосовано від однієї до трьох фінансових санкцій:

• припинення бюджетних асигнувань;

• зменшення бюджетних асигнувань;

• зупинення операцій з бюджетними коштами.

Необхідно враховувати, що зупинення операцій з бюджетними коштами є найбільш універсальною фінансовою санкцією, оскільки вона може бути застосована за будь-яке бюджетне правопорушення. Водночас застосування санкції "зменшення бюджетних асигнувань" передбачено лише за одне бюджетне правопорушення – за нецільове використання бюджетних коштів.

Найважливішим етапом реалізації аудиторського дослідження є здійснення моніторингу за виконанням (реалізацією) наданих пропозицій. Порядок проведення такого моніторингу визначає керівник суб'єкта державного фінансового аудиту, підрозділ якого готував аудиторський звіт. Передусім реалізація наданих пропозицій відстежується за допомогою:

• участі учасників аудиторського дослідження в роботі колегій, нарад, семінарів, що проводяться виконавцями програми (функції) за результатами державного фінансового аудиту;

• отримання від виконавців бюджетної програми (функції) інформації про результати розгляду висновків і рекомендацій державного фінансового аудиту;

• аналізу прийнятих нормативно-правових актів.

Звичайно, деякі пропозиції можуть бути прийняті до впровадження через значний проміжок часу, але співвідношення запроваджених пропозицій до наданих є найважливішим критерієм якості роботи контролюючого органу. І ця якість залежить від таких основних чинників:

• якості програми аудиту та вміння залучити до спільної співпраці тих, кого контролюємо;

• достовірності та повноти зібраної інформації;

• точності і неупередженості аналізу та грунтовності зроблених висновків;

• реальності, конкретності та корисності наданих пропозицій;

• переконливості опису у звіті висновків і рекомендацій та правильності визначення користувачів, кому направлено аудиторський звіт.

Передує стадії моніторингу реалізації пропозицій стадія необхідності надання таких рекомендацій. У випадку, якщо в результаті перевірки виявлені недоліки, а зроблені висновки вказують. на можливість істотно підвищити якість і результати роботи підконтрольного об'єкта, аудиторська група повинна підготувати відповідні рекомендації для вживання необхідних заходів щодо усунення цих недоліків.

Аудиторська група повинна з'ясувати думку керівництва підконтрольного об'єкта щодо підготовлених висновків і рекомендацій та результатів перевірки, а також заходів, які варто вжити для усунення виявлених недоліків і вирішення наявних проблем. З цією метою державний аудитор повинен направити підготовлені аудиторською групою висновки і рекомендації керівництву підконтрольного об'єкта до встановленого строку подання звіту про результати перевірки до органу фінансового контрою й запропонувати представити в письмовому вигляді такі відповіді:

• зобов'язання розробити і провести необхідні дії відповідно до рекомендацій;

• причини непогодження зі звітом (висновком) чи запропонованими рекомендаціями;

• причини неможливості вжити заходів щодо даних рекомендацій у конкретний термін.

У випадку наявності істотних розбіжностей між думками підконтрольного об'єкта та аудиторською групою стосовно висновків і рекомендацій, необхідно вказати їх у звіті про результати перевірки з обгрунтуванням причин, по яких є заперечення.

У звіт про результати перевірки варто включати не лише виявлені недоліки, але й досягнення підконтрольного об'єкта, що заслуговують на увагу, у тому числі й позитивні результати діяльності. Така інформація забезпечує більш об'єктивну оцінку шляхом створення відповідної рівноваги у звіті. Крім того, вона може бути використана іншими державними органами й організаціями для підвищення ефективності їхньої діяльності.

У ході перевірки можуть бути виявлені проблеми, не пов'язані безпосередньо із цілями даного аудиту і які потребують проведення додаткової роботи. Якщо аудиторська група не має можливості виконати роботу в межах даного аудиту, у звіті про його результати необхідно відобразити ці проблеми із зазначенням причин, по яких вони потребують подальшого вивчення.

Звіт про результати державного фінансового аудиту становить, як правило, значний інтерес для законодавчих і виконавчих органів державної влади, а також громадськості. Однак ті або інші його положення можуть одночасно викликати різну реакцію і навряд чи повністю задовольнять інтереси і потреби всіх його потенційних користувачів цієї інформації. Тому важливо підкреслити, що професійна оцінка ефективності діяльності об'єкта перевірки, дана у звіті про результати аудиту, не повинна бути піддана впливу можливої на неї реакції з боку тих або інших зацікавлених органів чи осіб. Формування відповідних висновків і рекомендацій у звіті є прерогативою й входить до компетенції лише державного аудитора, відповідального за його проведення, і аудиторської групи.

Залежно від форми проведення державного фінансового аудиту, можуть бути сформульовані і різні завдання під час управління результатами аудиту (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Модель впровадження результатів державного фінансового аудиту

Вид державного фінансового аудиту

№ пор.

Елемент впровадження

Аудит ефективності виконання державних (бюджетних) програм

Аудит діяльності бюджетних установ

Аудит органів державного сектору економіки

Аудит виконання місцевих бюджетів

1

Суб'єкт обговорення проекту аудиторського звіту

Головний розпорядник бюджетних коштів

Керівництво бюджетної установи

Керівництво суб'єкта господарювання

Керівництво місцевого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також керівник фінансового органу відповідного органу влади

2

Характер рекомендацій

Рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності та результативності витрачання бюджетних коштів

Висновки мають більш імперативний, ніж рекомендаційний характер

Висновки мають більш імперативний, ніж рекомендаційний характер

Рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності та результативності витрачання бюджетних коштів

3

Суб'єкт прийняття управлінських рішень

• Для програм державного бюджету колегія головного розпорядника бюджетних коштів чи Міністерства фінансів України;

• для

регіональних програм – колегія обласних (районних) державних адміністрацій, засідань міськвиконкомів, сесія місцевих рад, якими затверджено регіональну програму

• Керівництво бюджетної

установи;

• колегія головного розпорядника бюджетних коштів

• керівництво суб'єкта господарювання;

• органу управління;

• відповідно до

визначених законодавством повноважень Кабінетові Міністрів України та Міністерств а фінансів України

Колегія місцевої державної адміністрації та/або сесія відповідної ради, а у випадку проведення аудиту виконання бюджету області і Міністерства фінансів України

Кожний вид державного фінансового аудиту має свої особливості під час реалізації результатів аудиту в управлінні. Так, при проведенні аудиту ефективності бюджетної програми аудиторський звіт має бути написаний відповідно до специфіки користувачів, для яких він призначений.

У рекомендаціях щодо покращання виконання бюджетної програми пропонуються необхідні дії щодо проведення якісних змін в управлінні ресурсами держави, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, які повинні грунтуватися на результатах аудиту ефективності. Проект аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті ефективності) передається для обговорення розпоряднику бюджетних коштів (виконавцю). Не виключено, що оцінка стану виконання бюджетної програми може стати предметом дискусії, за наслідками якої конструктивні зауваження мають бути враховані. Результати обговорення проекту звіту (інформації) оформляються протоколом.

Аудиторський звіт ефективності виконання програми державного бюджету може виноситись на розгляд колегії головного розпорядника бюджетних коштів або Міністерства фінансів України. Аудиторські звіти регіональних програм та інформацій про участь в аудиті ефективності програм державного бюджету можуть виноситись на розгляд колегії обласних (районних) державних адміністрацій, засідань міськвиконкомів, а також на розгляд сесій місцевих рад, якими затверджено регіональну програму, аудит ефективності якої проводився.

У рекомендаціях наводяться, в разі необхідності:

• додаткові пропозиції щодо виправлення бухгалтерського обліку, уточнення фінансової звітності;

• пропозиції стосовно підвищення дієвості внутрішньогосподарського контролю, реалізація яких сприятиме забезпеченню правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, формування достовірної фінансової звітності та організації внутрішнього фінансового контролю відповідно до визначених законодавством стандартів;

• зазначаються пропозиції щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів.

Рекомендації мають:

• бути об'єктивними й обґрунтованими;

• базуватися на досліджених даних;

• посилатися на конкретні нормативно-правові акти.

• зосереджуватися на тому, що треба змінити, але мають залишити на розсуд керівництва бюджетної установи чи іншого об'єкта аудиту способи проведення змін;

• бути достатньо детальними і реальними, щоб їх можливо було впровадити.

Наприклад, за фактами порушень, виявленими в процесі аудиту впродовж бюджетного року, але не усунутими бюджетною установою на час складання річної фінансової звітності та, як наслідок, відображеними у розділі "висновки" аудиторського звіту, державний аудитор висловлює думку про можливість притягнення винних осіб до дисциплінарної, матеріальної та/або кримінальної відповідальності, складає протоколи про притягнення їх до адміністративної відповідальності, готує подання про застосування до бюджетної установи фінансових санкцій.

Оскільки відповідно до чинного законодавства аудиторський звіт не є підставою для порушення кримінальних справ та/або проведення слідчих дій, аудиторські звіти можуть передаватися до правоохоронних органів за їх обґрунтованими письмовими зверненнями для подальшого провадження.

При проведенні державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів проект аудиторського звіту передається для обговорення керівнику місцевого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також керівнику фінансового органу відповідного органу влади. Не виключено, що оцінка стану виконання досліджуваного бюджету та визначені причини неефективного використання державних ресурсів можуть стати предметом дискусії, за наслідками якої конструктивні зауваження мають бути враховані. Результати обговорення проекту звіту можуть бути оформлені протоколом.

Аудиторський звіт виконання бюджету може виноситись на розгляд колегії місцевої державної адміністрації та/або сесії відповідної ради, а у випадку проведення аудиту виконання бюджету області і Міністерства фінансів України.

Аудиторський звіт повинен включати висновки стосовно дотримання законодавства і забезпечення ефективності фінансово- господарської діяльності суб'єкта господарювання та обгрунтовані рекомендації щодо її удосконалення. Звіт розглядається за участю посадових осіб суб'єкта господарювання. їх зауваження і пропозиції враховуються або відображаються у протоколі розбіжностей, який додається до звіту.

Звіт подається керівникові суб'єкта господарювання, його органу управління, а також відповідно до визначених законодавством повноважень Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів.

Керівник суб'єкта господарювання зобов'язаний інформувати суб'єкт державного фінансового аудиту про стан врахування рекомендацій, що містяться в аудиторському звіті. У разі виявлення під час аудиту фактів порушення законодавства, що містять ознаки злочину, органами державної контрольно-ревізійної служби інформується правоохоронний орган.

Перевірка виконання рекомендацій, розроблених державним аудитором за результатами аудиту та направлені у відповідні органи державної влади і підконтрольні об'єкти, проводяться для:

• сприяння виконанню рекомендацій, стимулювання усунення виявлених недоліків і тим самим покращання дієвості звітів державного фінансового аудиту;

• сприяння законодавчій та виконавчій гілці влади в розгляді і прийнятті необхідних нормативних актів, які б забезпечили підвищення ефективності використання державних активів органами виконавчої влади;

• оцінки діяльності органу державного фінансового аудиту, оскільки виконання рекомендацій державних аудиторів повинно підвищити ефективність використання державних активів, а перевірка їх виконання повинна дати якісну та кількісну оцінку отриманого ефекту, який і може розглядатися як результат проведеного аудиту.

Перевірка виконання рекомендацій повинна орієнтуватись на забезпечення виконання рекомендацій, а не на виявлення фактів невиконання відповідних рекомендацій. У процесі перевірки основну увагу варто приділяти тому, як і наскільки підконтрольний об'єкт усунув виявлені раніше недоліки.

Перевірки виконання рекомендацій забезпечують зворотний зв'язок між органом державного аудиту та виконавчою владою стосовно вирішення проблем покращання управління в державному секторі економіки й підвищення ефективності використання державних активів. Ці перевірки можуть виявитися особливо корисними для демонстрації ефективної роботи органу державного аудиту в тих випадках, коли підконтрольний об'єкт спочатку не погоджується з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків, запропонованими їй у звіті про результати аудиту, а потім їх виконує.

Перевірки виконання рекомендацій можуть проводитися суб'єктом державного аудиту в різних формах, зокрема:

а) моніторинг поточної інформації про хід виконання рекомендацій підконтрольним об'єктом, направлених йому за результатами державного аудиту;

б) проведення спеціальної перевірки результатів виконання рекомендацій, яка проводиться на основі отриманої інформації від перевірених підконтрольних об'єктів, підтверджувальних документів про виконання рекомендацій, а також, за необхідності, шляхом перевірки виконання окремих аспектів рекомендацій, безпосередньо під час виїзної перевірки. При цьому повторні перевірки в організаціях не вимагають детального аналізу їхньої діяльності. Перевірки результатів виконання рекомендацій доцільно проводити не раніше ніж через шість місяців, але не пізніше одного року після того, коли вони були спрямовані на адресу підконтрольного об'єкта;

в) проведення повторного державного фінансового аудиту, який включає роботу в перевіреній раніше організації і передбачає складання відповідного звіту про його результати. Такі перевірки проводяться, як правило, якщо предметом попереднього аудиту були суспільно значущі сфери використання державних активів з високим ступенем ризику. При цьому їхня періодичність повинна становити не більше одного разу на три роки.

При проведенні повторної перевірки за виконанням рекомендацій необхідно скласти програму повторного аудиту та обгрунтувати витрати на його проведення. Варто враховувати, що проведення повторної перевірки доцільно проводити лише тоді, коли очікуваний ефект від її здійснення перевищить витрати на її проведення. Такий ефект може включати як якісні й кількісні результати виконання первинних рекомендацій, так і виявлення нових додаткових можливостей для підвищення ефективності використання державних активів підконтрольного об'єкта.

Повторний державний аудит доцільно проводити, якщо обсяг попереднього аудиту був невеликий і стосувався лише однієї проблеми або конкретної програми, яка на даний час вже виконана або скасована. Однак, якщо за результатами попереднього аудиту, хоча і незначного за обсягом, були виявлені серйозні недоліки, або коли виконання рекомендацій може дати істотне підвищення ефективності використання державних активів, повторну перевірку провести все ж необхідно. У цьому випадку вона повинна передбачати лише перевірку виконання об'єктом аудиту рекомендацій, які були дані їй за результатами раніше проведеного державного фінансового аудиту.

При перевірці виконання рекомендацій суб'єкту аудиту за результатами державного фінансового аудиту доцільно користуватися різними джерелами інформації. Один з них – запит до підконтрольного об'єкта із проханням надати інформацію про стан виконання кожної рекомендації. Крім того, запити можуть бути направлені й на адресу вищої організації стосовно перевіреної організації, яка була проінформована про результати проведеного державного аудиту і повинна здійснювати контроль за виконанням підконтрольним об'єктом рекомендацій. Отриману інформацію варто підкріплювати даними з інших зовнішніх джерел, аналізом відповідних документів, проведенням опитувань, інтерв'ю тощо.

Результати перевірки виконання рекомендацій повинні відображатись у відповідних документах, в яких фіксується хід реалізації заходів щодо усунення виявлених недоліків, проведених підконтрольним об'єктом і надаються оцінки результатів їхнього виконання. У випадку невиконання або неповного виконання підконтрольним об'єктом окремих рекомендацій варто з'ясувати причини й розглянути необхідність вживання додаткових заходів щодо забезпечення реалізації рекомендацій, які не були виконані.

Можлива ситуація, коли підконтрольний об'єкт висловив незгоду з рекомендаціями контролюючого органу за результатами аудиту. Однак це не означає, що не потрібно проводити перевірку впровадження результатів державного фінансового аудиту. Навпаки, її необхідно провести в найкоротший строк. Якщо виявиться, що дана структура (організація, підприємство) взагалі проігнорувала рекомендації і не розробила відповідні заходи щодо їх виконання, варто направити на її адресу відповідний припис, а також проінформувати про це вищу організацію. Тобто в таких випадках необхідно застосовувати всі законні заходи для того, щоб домогтися від підконтрольного об'єкта розробки й реалізації заходів щодо виконання рекомендацій за результатами аудиту.

Оцінка результатів заходів, прийнятих і реалізованих підконтрольним об'єктом відповідно до рекомендацій органу фінансового аудиту за підсумками перевірок, може мати якісні характеристики або ж виражатися в кількісних показниках підвищення ефективності використання державних активів, які являють собою, по суті, отриманий ефект від проведеного державного аудиту.

Такий ефект може полягати в підвищенні ефективності, продуктивності і результативності використання державних активів, поліпшенні якості роботи державних органів, удосконалюванні системи управління державними фінансами й т.п. При наявності кількісних показників результату виконання рекомендацій та їхньої вартісної оцінки, можна визначити й умовно "чистий ефект" проведеного державного аудиту, якщо з них відняти витрати органу державного фінансового аудиту на проведення даної перевірки й підконтрольного об'єкта на досягнення ефекту.

При цьому варто враховувати, що на підвищення ефективності діяльності підконтрольного об'єкта можуть вплинути також й інші фактори. У цих умовах окремо оцінити ефект проведеного аудиту, виділивши його із сукупності інших факторів, може виявитися досить складно. Тому основним і єдино вимірним показником ефекту від проведення державного аудиту може стати виконання перевіреною організацією рекомендацій за його результатами. У кожному разі, ефект від проведеного аудита також варто фіксувати в документах, підготовлених за результатами перевірки виконання рекомендацій.

Якщо в процесі перевірки виконання рекомендацій виявлено нові ризики, що впливають на сферу діяльності або роботу підконтрольного об'єкта, а також отримана додаткова інформація щодо можливості підвищення ефективності використання державних активів у даній сфері, це обов'язково повинно бути предметом розгляду при виборі теми й об'єктів державного аудиту на наступний рік.

За результатами перевірки виконання рекомендацій потрібно підготувати звіт, який складається відповідно до загальних вимог до звітів про результати державного фінансового аудиту. Разом з тим, зміст таких звітів може відрізнятися залежно від обраної форми проведення аудиту. У них варто відзначати не лише виявлені недоліки у виконанні рекомендацій за результатами проведеного аудиту, але й позитивний досвід виконання перевірених організацій, що сприяє зміцненню взаємної довіри між підконтрольним об'єктом та органом державного аудиту.

Підконтрольні об'єкти державного фінансового аудиту повинні бути ознайомлені з результатами перевірки та мати можливість зробити свої зауваження до звіту. При наявності таких зауважень керівництво підконтрольного об'єкта представляє їх у письмовому вигляді. Державні аудитори, розглянувши зауваження, приймають або відхиляють їх, зазначаючи у звіті причини такого відхилення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси