Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Наука, освіта, мистецтво

Чи с різниця між етичними нормами звичайної людини і вченого? Чому освіта набуває усе більшої Цінності у сучасному суспільстві? Чи можна прожити без мистецтва? Навіщо фізику знання живопису, а художники - математики?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Наукове пізнання. Науково-технічний прогрес і матеріальне виробництво.

Наука є однією з найважливіших форм культури суспільства, а її розвиток - Найважливішим фактором відновлення всіх основних сфер життєдіяльності людини: і матеріального виробництва, і соціально-економічних відносин, і духовного життя.

ЩО ТАКЕ НАУКА?

Науку в цілому можна розглядати з трьох точок зору: 1) як особливу систему знань; 2) як систему специфічних організацій і установ із працюючими в них людьми (наприклад, галузеві науково-дослідні інститути, Академія наук, вузи), які виробляють, зберігають і поширюють ці знання; 3) як особливий вид діяльності систему наукових досліджень. Але що варто розуміти під словами "особлива система знань"? Чим наукові знання відрізняються від повсякденного людського досвіду? Щоб спростити наше завдання, розглянемо кілька прикладів, у яких продемонстровані різні види знань. Людина, яка що-небудь знає чи вміє робити, може сказати:

1) я вмію (знаю як) виготовити деталь на токарському верстаті;

2) я знаю, як скласти програму для роботи на комп'ютері;

3) я знаю, чому піднімається в повітря і літає апарат, який важчий за повітря (реактивний літак), я вмію ним керувати.

Як бачимо, знання людини різноманітні і стосуються різних предметів. У наведених прикладах вони відносяться до практичної діяльності людини, їх можна назвати швидше практичними уміннями.

Особливість наукових знань полягає в глибокому проникненні в суть явищ, у їхньому теоретичному характері. Наукове знання починається тоді, коли за сукупністю фактів усвідомлюється закономірність - загальний і необхідний зв'язок між ними, що дозволяє пояснити, чому дане явище протікає так, а не інакше, передбачити подальший його розвиток. Згодом деякі наукові пізнання переходять в сферу практики.

Безпосередні цілі науки - опис, пояснення і передбачення процесів та явищ дійсності, тобто в широкому розумінні її теоретичне відображення. Мова науки істотно відрізняється від мови інших форм культури, мистецтва більшою чіткістю і строгістю. Наука - це мислення в поняттях, а мистецтво ~ У художніх образах.

ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ НАУКИ

На різних етапах розвитку суспільства наукові знання виконували різні функції. Мінялося і місце науки залежно від умов її розвитку і попиту на неї в ті чи інші епохи. Так, антична наука спиралася на досвід математичних і астрономічних досліджень, накопичений у більш древніх суспільствах (Спінет, Месопотамія). Елементи наукових знань, що з'явилися там, вона збагатила і розвинула. Ці наукові досягнення були досить обмежені, але вже тоді багато з них активно використовувалися в землеробстві, будівництві, торгівлі, мистецтві .

В епоху Відродження загострений інтерес до проблем людини і її свободи сприяв розвитку індивідуальної творчості і гуманітарної освіти. Але лише наприкінці цієї епохи склалися передумови для виникнення і прискореного розвитку нової науки. Першим, хто зробив вирішальний крок у створенні нового природознавства, що перебороло протистояння науки і практики, був польський астроном Микола Копернік. Коперніківським переворотом чотири з половиною сторіччя назад наука вперше розпочала суперечку з релігією за право безроздільно впливати на формування світогляду. Адже для того, щоб прийняти геліоцентричну систему Коперніка, необхідно було не тільки відмовитися від деяких релігійних поглядів, але і погодитися з уявленнями, що суперечили повсякденному сприйняттю людьми навколишнього світу.

Повинно було пройти чимало часу, перш ніж наука змогла стати визначальним фактором у вирішенні питань першорядної світоглядної значимості, що стосується структури матерії, будови Всесвіту, виникнення і сутності життя, походження людини. Ще більше часу треба було для того, щоб пропоновані наукою відповіді на світоглядні питання стали елементами загальної освіти. Так виникла і зміцнилася культурно-світоглядна функція науки. Сьогодні нош є однією з її найважливіших функцій.

У XIX ст. почали змінюватися відносини між наукою і виробництвом. Становлення такої найважливішої функції науки, як безпосередня продуктивно сила суспільства, уперше відзначив К. Маркс в середині XIX ст., коли синтез науки, техніки і виробництва був не стільки реальністю, скільки перспективою. Звичайно, наукові знання і тоді не були ізольовані від техніки, що швидко розвивалася, але зв'язок між ними мав однобічний характер: деякі проблеми, що виникали вході розвитку техніки, ставали предметом наукового дослідження і на віть давали початок новим науковим дисциплінам.

Прикладом може бути створення класичної термодинаміки, що узагальнила багатий досвід використання парових двигунів.

Згодом промисловці і вчені побачили в науці могутній каталізатор процесу безупинного удосконалення виробництва. Усвідомлення цього факту різко змінило ставлення до науки і стало істотною передумовою її вирішального повороту убік практики. З революціонізуючим впливом науки на сферу матеріального виробництва ви вже познайомилися (.надайте приклади цього апліту).

Сьогодні в науці усе більш чітко виявляється ще одна функція: вона починає, виступати як соціальна сила, безпосередньо включаючись в процеси соціального розвитку і керування ним. Найбільш яскраво дана функція виявляється в ситуаціях, коли методи науки і її дані використовуються для розробки масштабних планів і програм соціального й економічного розвитку, наприклад таких, як програма економічної і політичної інтеграції країн член і в ВЕС (великого економічного співтовариства).

Істотною рисою подібних планів і програм є їхній комплексний характер, тому що вони припускають взаємодію гуманітарних і технічних наук. Серед гуманітарних особливо важливу роль відіграють економічна теорія, філософія, соціологія, психологія, політологія і інші суспільні науки.

Жодна серйозна зміна в суспільному житті, жодна соціальна, економічна, військова реформи, так само як і створення національної освітньої доктрини, прийняття якого-небудь серйозного закону, не можуть сьогодні обійтися без попередніх наукових досліджень, соціологічних і психологічних прогнозів, теоретичного аналізу.

Соціальна функція науки найбільш важлива у вирішенні глобальних проблем сучасності. Як приклад, тут можна навести екологію. Відомо, що наука - один з факторів тих далеко небезпечних змін, що відбуваються в сфері проживання людини. Цього не приховують і вчені. Вони були серед тих, хто першим став подавати сигнали тривоги. Зараз учені намагаються не тільки точно визначити масштаби екологічної небезпеки, але і знайти шляхи її подолання.

Творцями наукового знання виступають конкретні люди носії певної культури, які розділяють її цінності і норми. Однак, крім загальноприйнятих норм, наукова діяльність накладає додаткові обмеження на дослідника.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси