Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетинг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Концепції та види маркетингу

Які підходи до організації маркетингової діяльності може обрати фірма?

За Ф.Котлером існує п'ять концепцій управління маркетингом - концепція вдосконалення виробництва, концепція вдосконалення товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу та концепція соціально-етичного маркетингу. До цього переліку слід додати нову концепцію управління маркетингу - маркетинг стосунків, запропоновану у 80-х роках шведськими вченими.

Визначимо сутність концепції маркетингу.

Концепція маркетингу - задум (підхід) щодо організації маркетингової діяльності, який базується на основній ідеї, ефективній маркетинговій стратегії та конкретному інструментарії досягнення визначених цілей.

Рис. 1.6 ілюструє Сутність та еволюцію маркетингу і є узагальненням світового досвіду становлення маркетингу. Разом з тим варто зазначити, що в різних країнах вона має свою специфіку. Розглянемо кожну з наведених концепцій.

Виробнича концепція, як видно з назви, визначальним фактором орієнтації фірми у ринковому просторі висуває виробництво. Споживачі надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам. А висока ефективність виробництва дав змогу підтримувати низькі витрати і, таким чином, забезпечувати низькі ціни. Цей підхід виправданий в одному з трьох випадків:

/ існує дефіцит товарів;

/ попит можна збільшити, знижуючи ціну;

/ існує можливість зменшити витрати завдяки збільшенню обсягів виробництва.

Йдеться про ефект кривої досвіду, який грунтується на виявленому ще наприкінці 30-х років зв'язку між досвідом виробництва того чи іншого продукту та сумарними витратами на його виробництво.

Такий зв'язок пояснюється тим, що для великої фірми або індустрії збільшення вдвічі кумулятивного, тобто сумарного (за весь минулий період) обсягу виробництва призводить до зниження витрат виробництва одиниці товару (враховуючи витрати на збут, рекламу, управління тощо) на фіксовану величину - як правило, 20-30% (рис. 1.7. А).

У логарифмічному масштабі крива досвіду має форму прямої, кут нахилу якої залежить від фіксованого відсотка зменшення витрат при подвоєнні кумулятивного обсягу виробництва (рис. 1.7. Б).

Так, термін "70% пряма" означає, що при подвоєнні обсягу виробництва щоразу відбувається зменшення витрат на ЗО відсотків (100 - 70 = ЗО).

У автомобільній індустрії, наприклад, темпи зниження витрат на одиницю товару становлять 12%, а у виробництві напівпровідників та інтегральних схем - 40%.

Виробнича концепція характерна для першого етапу маркетингу (1860-1920 р.), коли попит на товари перевищував пропозицію, споживачі купували те, що пропонувалося на ринку, що і пояснює чому увага підприємців була зосереджена саме на збільшенні обсягів виробництва та зниженні собівартості продукції.

Для 30-х років минулого сторіччя ця концепція виявилася недостатньою. її замінила товарна концепція.

Товарна концепція на пріоритетне місце ставить товар. Діяльність підприємства зорієнтована на його постійне вдосконалення та розробку достатньої кількості модифікацій виробу.

Такий підхід виправданий за умов, коли для покупця низька ціна не є найважливішим аргументом на користь товару. Він готовий платити більше за унікальність товару, якщо рівень якості та властивості товару відповідають його вимогам.

Перевага такого підходу полягає у досконалості технологій, що її використовує фірма, провідна у певній галузі. Слабке місце такого підходу, як не дивно, теж у технології. Адже орієнтація на якість товару інколи не дає змоги своєчасно відчути загрозу нових технологій, коли з'являються інші товари, які задовольняють ті самі потреби, що й товар фірми.

Наприклад, свого часу з появою пластикової упаковки було вирішено чимало проблем, пов'язаних з пакуванням товарів. Крім того, з'явилася можливість зниження ціни товару за рахунок упаковки. Тож не дивно, що ця галузь звернула на себе увагу багатьох фірм. Проте з вирішенням однієї проблеми постала інша - проблема утилізації відходів. Фірмами-фаворитами дедалі частіше стають ті, які пропонують технології виготовлення екологічно нешкідливої упаковки, наприклад, такої, яка після закопування в землю протягом 3-4 місяців розкладається на екологічно безпечні елементи.

Серединою 30-х рр. датується поява збутової концепції, що пояснюєься змінами, які відбувалися в цей період в економіці країн Заходу - зростання конкуренції, перевищення пропозиції над попитом.

Збутова концепція грунтується на самому процесі збуту. Можлива за умов недостатньої обізнаності покупця щодо властивостей товару, коли на поведінку споживача впливають різними засобами: рекламою, переконливими методами продажу, демонстраціями товару, спеціальними знижками тощо.

І хоча реалізація цієї концепції пов'язана зі значними витратами на збут, багато фірм досить успішно використовують концепцію збуту як орієнтир у своїй діяльності.

На зміну збутової концепції приходить концепція маркетингу.

Традиційна маркетингова концепція. Неважко здогадатися, що за орієнтир фірми обираються потреби споживачів, які потрібно задовольнити краще, ніж це роблять конкуренти.

Гарантією успіху такого підходу є високий рівень життя покупців, з одного боку, і віртуозне володіння фірмами інструментами маркетингу, вміння пристосуватися до змін ринку - з іншого.

Проте використання концепції маркетингу не вирішує усіх проблем, що виникають на фірмі, оскільки надмірне роздрібнення ринку в результаті сегментування, перебільшення можливостей маркетингових інструментів та нехтування або заниження ролі відділів збуту фірми можуть призвести до значних втрат.

Концепція соціально-етичного маркетингу. Звичайно, маркетинг не є за суттю своєю альтруїстичним, хіба що за винятком неприбуткових організацій. Прагнення до прибутку є нормальним орієнтиром діяльності фірми. Але обраний нею шлях досягнення визначеної мети не повинен діяти всупереч моральним нормам і довгостроковим інтересам усього суспільства.

Саме тому актуальним є розширення класичної концепції маркетингу. До формули "маркетинг як діяльність, орієнтована на задоволення потреб споживача", слід додати "з одночасним поліпшенням життєвого рівня всього суспільства". Така концепція отримала назву соціально-етичного маркетингу.

Реалізація концепції соціально-етичного маркетингу вимагає збалансування трьох факторів:

/ прибуток організації;

/ рівень задоволення запитів споживачів;

/ врахування інтересів суспільства.

Йдеться, зокрема, про зростання уваги до проблем захисту довкілля, у тому числі економічними методами. Скажімо, представники руху енвайронменталістів наполягають на необхідності впроваждення компенсацій за користування навколишнім середовищем у вигляді екоподатків або екомита, а "зелені коне'юмеристи" закликають виробників перейти на виробництво менш шкідливих для здоров'я побутових товарів і продуктів харчування.

В сучасному світі товари стають все більше стандартизованими, а послуги уніфікованими. Як наслідок - маркетингові рішення різних фірм все частіше дублюються. Як за цих обставин утримати споживача? Актуальність цієї проблеми обумовила появу нової концепції управління маркетингом - маркетингу стосунків.

Концепція маркетингу стосунків. Маркетинг стосунків передбачає спрямованість маркетингової діяльності фірми на встановлення довгострокових, конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами. Орієнтація на створення довгострокових відносин між клієнтами, постачальниками, посередниками пояснює розширення спектру маркетингових функцій. Крім дослідження ринку, планування, стимулювання збуту з'являється функція взаємодії з покупцем.

Які засоби можуть бути використані для створення тісних стосунків із споживачами та партнерами? Це:

/ використання матеріальних стимулів (використання знижок, впровадження системи пільг для вигідних клієнтів);

/ моральне стимулювання (вивчення потреб, уподобань споживачів і пропонування індивідуалізованих товарів, орієнтованих на конкретного споживача);

/ створення структурних зв'язків, які полегшували б взаємодію з покупцем (надання торгового обладнання роздрібним магазинам, що реалізують продукцію фірми; забезпечення клієнтів засобами електронного зв'язку для спрощення системи замовлення оплати товару тощо).

Кожна фірма у своїй діяльності сповідує ту чи іншу концепцію маркетингу і використовує ті чи інші види маркетингу.

Варто визначитися з термінологією щодо видів маркетингу, розібратися в спільних рисах та особливостях споживчого, промислового маркетингу та маркетингу послуг, пояснити сутність понять внутрішній, міжнародний і глобальний маркетинг, стратегічний і тактичний маркетинг, маркетинг-менеджмент.

Класифікацію видів маркетингу наведено на рис. 1.8.

Залежно від цілей обміну, результатів діяльності розрізняють: / комерційний; / некомерційний маркетинг.

Комерційний маркетинг (маркетинг прибуткових організацій) - маркетингова діяльність організацій, цілями яких е отримання прибутку.

Маркетинг, проте, є актуальним також для неприбуткових організацій (школи, лікарні, політичні партії).

Маркетинг неприбуткових організацій називають некомерційним маркетингом. Прикладом некомерційного маркетингу є соціальний маркетинг, про який йтиметься нижче.

Що ж до комерційного маркетингу, його розділяють залежно від сфери застосування, а також за територіальною ознакою. Розглянемо цю класифікацію.

Залежно від сфери застосування розрізняють маркетинг: / споживчий; / промисловий; / маркетинг послуг; ✓ інвестиційний; / банківський; / аграрний; / інші виду маркетингу.

Споживчий маркетинг (маркетинг товарів споживчого попиту) орієнтований на покупців, які є кінцевими безпосередніми споживачами цих товарів, купуючи їх для особистого, домашнього або сімейного використання.

Рішення про купівлю приймаються або індивідуально, або на рівні сім'ї. Особливості поведінки споживача до, під час та після купівлі мають бути враховані і фірмами-виробниками, і торговими фірмами, що спеціалізуються на продажу товарів споживчого попиту. До того ж слід взяти до уваги, що мотиви купівлі можуть мати ірраціональний характер. Справді, навряд чи до раціональних дій можна віднести купівлю товару (сукні, костюму), які на 60-80%, а інколи і вдвічі або навіть більше перевищують ціну виробів-близнюків, виготовлених на одному підприємстві. У чому ж різниця? Лише в тому, що на одному - торгова марка відомої німецької чи канадської фірми, на замовлення якої виготовлена партія виробів, а на другому - етикетка з реквізитами українського підприємства, де цей виріб безпосередньо був виготовлений.

Щодо інструментів маркетингу, зазначимо, що розподіл товарів споживчого попиту здебільшого відбувається через посередників, а серед форм просування значна увага має приділятися рекламі. Щоправда, останнім часом посилюється роль стимулювання збуту як засобу просування.

Промисловий маркетинг. На відміну від споживчого маркетингу покупцями товарів і послуг на промисловому ринку є фірми, підприємства, організації, особи, які купують товари не для власного споживання, а для використання у виробництві, перепродажу або здавання в оренду.

Специфіка промислового ринку визначає і його особливості, які можуть бути розбиті на три групи (рис. 1.9):

/ першою особливістю є природа попиту. Попит на промислові товари є вторинним, тобто залежним від попиту на споживчі товари та послуги, нееластичним і нестійким;

/ особливості промислового покупця. Покупці на промисловому ринку приймають рішення щодо покупок колегіально. Функції, компетенція та мотивації осіб, які приймають рішення, чітко визначені. Покупці при цьому також чітко

знають, товар з якими характеристиками їм слід придбати. Крім того, промислова фірма-продавець має врахувати не тільки інтереси безпосередніх покупців, а й інтереси її замовників, що пояснюється саме похідним характером попиту;

✓ промислові товари також мають певні особливості. Оскільки, як щойно зазначалося, покупець чітко знає, що саме він хоче придбати, це значно обмежує можливості постачальника промислових товарів під час переговорів. До того ж товари промислового призначення здебільшого мають кілька варіантів використання на відміну від споживчих товарів, а також мають для фірми-покупця стратегічне значення, оскільки вони є важливою складовою технологічного процесу.

Як зазначені особливості позначаються на специфіці промислового маркетингу?

По-перше, важливою передумовою успіху є партнерство фірми-продавця і фірми-покупця на всіх етапах співпраці, починаючи з визначення вимог до товару.

Щодо ціни, враховуючи нееластичність попиту на промислові товари, цей елемент маркетингу на промисловому ринку має менше значення. Так, вітчизняна практика багаторазово підтверджувала цей факт у період підвищення цін на пальне. Справді, сільгосптехніка має працювати в певний період: ні посівна, ні жнива не чекатимуть. За цих умов вираз "ми за ціною не постоїмо" набуває буквального значення.

Щодо сировини, як товару промислового призначення, на перше місце в плануванні маркетингової діяльності, навпаки, виходить саме ціна (оскільки товари, що пропонуються різними постачальниками, близькі за своїми характеристиками) і... порядність постачальника.

Щодо дієвості тих чи інших форм просування товарів на промисловому ринку, перевагу віддають персональному продажу (виставкам, ярмаркам), у той час як на споживчому ринку пріоритет за рекламою.

Ще одне важливе зауваження стосується каналів розподілу. Якщо природі споживчих товарів більше відповідає багаторівнева система збуту з розгалуженою мережею посередників, на промисловому ринку перевагу віддають прямим каналам збуту.

Маркетинг послуг - вид діяльності фірми, спрямований на задоволення потреб споживачів у нематеріальних видах товарів або в корисному ефекті з метою отримання фірмою прибутку.

І споживчі, і промислові товари є матеріальними виробами, на відміну від яких послуги (фінансові, транспортні) мають нематеріальний характер. Це стосується і страхового бізнесу, і туристичного та багатьох інших видів послуг. Послуги не можна побачити або відчути до того, як вони будуть придбані. Це важлива, але не єдина особливість маркетингу послуг. Назвемо всі чотири особливості послуг (рис. 1.10):

/ нематеріальність послуг - послуги існують лише в процесі їх надання та

споживання. Послуга - лише обіцянка, потенційний споживач не в змозі

оглянути послугу перед її придбанням;

/ неможливість зберігання послуги - оскільки надання і споживання відбуваються одночасно, на відміну від товарів ані фірма, ані споживач не в змозі створювати запаси послуг;

/ невіддільність послуги від постачальника або навколишніх умов - надання послуги передбачає прямий контакт з особою, яка надає послугу, або з представником сервісної організації;

/ унікальність послуг - на відміну від того, що більшість виробів стандартизовані або мають стандартизовані компоненти, кожна послуга є унікальною.

Які вищеназвані особливості позначаються на маркетингу послуг?

Бар'єр невизначеності, пов'язаний із нематеріальністю послуги, можна подолати, якщо зробити послугу якомога матеріальнішою.

Вдале розміщення та інтер'єр офісу, що підкреслює особливості діяльності фірми, сучасне устаткування; ціна; кваліфікація персоналу; логотип, який підкреслює сильні аспекти в діяльності фірми; можливість спостереження за процесом (наприклад, у хімчистках); відеофільми, за допомогою яких туристичні фірми ілюструють умови відпочинку в тому чи іншому готелі - в прикладами матеріалізації послуг.

Неможливість зберігання послуги висуває наступне завдання маркетинг-менеджменту у сфері послуг - узгодження попиту з пропозицією, особливо за умов, коли попит є нерегулярним. Тут у нагоді можуть стати знижки в період зниження попиту, спеціальні пропозиції з метою активізувати попит, привертання уваги нових сегментів споживачів; впровадження системи попередніх замовлень; використання сезонних працівників або наймання працівників на неповний робочий день з метою прискорити обслуговування в години пік тощо.

Невіддільність послуги від її постачальника підсилює роль п'ятого "Р" маркетингу у сфері послуг - персоналу. У підрозділі 4.5, аналізуючи складові якості послуги, ми побачимо, що переважна більшість з них стосується саме роботи персоналу. Якість послуги та увага до вимог кожного споживача - невід'ємні поняття. Проте дефіцит часу продавця дедалі частіше спонукає до пошуку ефективних форм обслуговування, які дозволяють одночасно охопити більшу кількість людей (дистанційні форми навчання, лекції відомих фахівців перед численною аудиторією слухачів, самообслуговування в закладах торгівлі).

Четверта особливість послуг - їхня унікальність. Послуги перукаря або лікаря настільки важко піддаються стандартизації, наскільки важко зробити абсолютно однакові зачіски двом різним людям. Медичні процедури також матимуть особливості для різних пацієнтів, враховуючи об'єктивні дані про здоров'я, індивідуальне сприйняття тих чи інших препаратів.

Унікальність послуги предбачає три напрями вдосконалення роботи фірми; по-перше, підвищення якості послуг (насамперед, завдяки підвищенню вимог на етапі підбору та проведення навчання персоналу фірми); по-друге, стандартизація послуг ("Піца у вас вдома за ЗО хвилин"; "Час очікування рейсу транзитними пасажирами не більше..."); по-третє, аналіз ступеню задоволеності клієнтів і в разі потреби прийняття відповідних заходів для зміни ситуації на краще.

За територіальною ознакою маркетинг поділяють на (рис. 1.11):

  • o внутрішній;
  • o міжнародний.

Внутрішній маркетинг - маркетингова діяльність фірми спрямована на внутрішній ринок. Визначають такі форми внутрішнього маркетингу:

  • o локальний маркетинг-діяльність фірми не виходить за межі певного населеного пункту (характерний для роздрібних магазинів, сфер послуг і зрідка використовується у сфері промислового маркетингу);
  • o регіональний маркетинг - у межах регіонів, областей;
  • o національний маркетинг - фірма у своїй діяльності охоплює сукупний національний ринок (використовується телекомпаніями, видавництвами).

Слід зазначити, що останнім часом зростає значення міжнародних ринків, а відповідно, і міжнародного маркетингу.

Міжнародний маркетинг - маркетингова діяльність фірми на закордонних ринках.

Що саме спонукає фірми, навіть невеликі, ставати міжнародними і проводити свою виробничу і комерційну діяльність поза межами національних кордонів?

Перше за все, це можливість збільшити обсяг продажу, а відповідно до визначеної на початку підрозділу концепції виробництва - досягти економі? на масштабі і використати низькі витрати як суттєву перевагу в конкурентній боротьбі. Заява на кшталт: "Від сьогодні ціни нижчі на ...%" повинна мати підставу. Цією підставою і є нижчі витрати, отже, можливість отримати значні прибутки навіть при невеликих цінах завдяки великим обсягам продажу.

Крім збільшення обсягу збуту, до цілей міжнародного розвитку фірми можна віднести зниження комерційного ризику, продовження життєвого циклу товарів за рахунок пропонування їх іншим ринкам, якщо попит на ці товари на національному ринку пішов на спад. До речі, до таких ринків, де товар перебуває на стадії зростання, тоді як на інших ринках вже спостерігається зниження попиту на нього, і вчора, і, на жаль, сьогодні є український ринок. Раніше це пояснювалось обмеженістю імпорту багатьох споживчих товарів та їхнім суцільним дефіцитом, а сьогодні здебільшого низькою купівельною спроможністю населення.

Важливо зазначити спочатку, що "міжнародний маркетинг" та "експортний маркетинг" не одне й те саме.

Традиційний експорт обмежується поставками продукції імпортерам-фірмам іншої країни без подальшої маркетингової підтримки товару. Відповідальність фірми-експортера закінчується водночас із фактом продажу і подальшого постачання товару.

Міжнародний маркетинг залежно від ступеня інтернаціоналізації набуває одну з таких форм:

  • o імпортний/експортний маркетинг,
  • o зовнішньоекономічний маркетинг;
  • o багатонаціональний маркетинг,
  • o глобальний маркетинг.

Експортний маркетинг - маркетингова діяльність щодо реалізації товарів за межі національних кордонів, при цьому експортер досліджує ринок, пристосовує виробництво до вимог цього ринку, відстежує шлях товару до кінцевого споживача.

Відповідно імпортний маркетинг - це маркетингова діяльність щодо імпорту товарів чи послуг.

На наступному етапі експортний маркетинг переростає в зовнішньоекономічний.

Зовнішньоекономічний маркетинг - маркетингова діяльність фірми на ринках кількох країн, яка передбачає створення філій, представництв фірми, дочірніх фірм або придбання фірм.

Зазначимо, що експорт є початковою формою міжнародного розвитку фірми. Друга стадія, зовнішньоекономічний маркетинг, має форму довгострокових контрактів, що передбачає укладання угоди франшизи, продаж ліцензій тощо. Далі на черзі стадія участі (пряме інвестування), що призводить до створення спільного підприємства або торгової фірми. Згодом це може призвести до створення контрольованої, а з часом і автономної філії фірми. Якщо таких філій кілька, фірма перетворюється на багатонаціональну компанію, для якої актуальним є багатонаціональний маркетинг.

Багатонаціональний (мультирегіональний) маркетинг - маркетингова діяльність фірми, яка є в різних країнах (регіонах), має поліцентричну орієнтацію, тобто виходить з того, що кожний ринок є унікальним і фірма має максимально адаптуватися до національних особливостей закордонних ринків.

Глобальний маркетинг-маркетингова діяльність фірми з орієнтацією на глобальний ринок - ринок, потреби якого можна задовольнити стандартизованим товаром, використовуючи схожі інструменти продажу та маркетингових комунікацій.

Глобальна фірма робить акцент не на відмінностях, а на схожості різних ринків.

Поява концепції глобального маркетингу пояснюється кількома причинами. Серед них - формування ринку країн тріади (Північна Америка, Західна Європа та Японія), на які припадає 67% світового виробництва і 85% купівельної спроможності. Виходячи з цього, правило тріади може бути сформульовано так: якщо товар користується попитом у країнах тріади, його чекає ринковий успіх на інших ринках світу.

Ще однією принциповою передумовою глобального маркетингу є поширення товарів глобальної природи, до яких належать високотехнічне обладнання (космічне, авіаційне, телекомунікаційне), сировинні матеріали, споживчі товари, що мають універсальний характер (побутова техніка, напої) та послуги (кредитні картки, туристичні послуги) тощо.

Які спільні риси внутрішнього та міжнародного маркетингу?

Незалежно від географічного охоплення ринку такі базові елементи маркетингу, як попит, пропозиція, життєвий цикл товару мають універсальний характер. Єдиними є чинники зовнішнього середовища маркетингу. У діяльності і на внутрішньому, і на міжнародному ринку використовуються однакові інструменти маркетингу - товар, ціна, розподіл, просування, однакові принципи маркетингу. Спільними є маркетингові цілі.

Цим відрізняється внутрішній маркетинг від міжнародного?

Відповідь на це запитання узагальнює рис. 1.12. Передумовами, які обумовлюють відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу, є значне перевищення пропозиції над попитом і гостра конкуренція на зовнішніх ринках. За цих обставин ще більше зростає роль маркетингу як філософії бізнесу, необхідність дотримання принципів та використання його методів у діяльності міжнародної фірми. А запорукою її перемоги в конкурентній боротьбі е створення конкурентоспроможних товарів, які краще, ніж товари конкурентів, задовольняють потреби споживачів.

Додамо, що спектр факторів, які мають бути враховані в міжнародному маркетингу, значно ширший порівняно з внутрішнім маркетингом - він охоплює національне законодавство, економічну політику держави, мовні, культурні, релігійні, побутові звички.

Соціальні, національні та релігійні чинники мають бути враховані при проектуванні виробів. Наприклад, великі холодильники, що цілком вписуються в стиль життя американської родини, недоречні в деяких країнах Європи, де продукти не закуповують заздалегідь у великій кількості, а сімейна вечеря є не тільки і не так виявом гастрономічних витонченостей, як атрибутом спілкування сім'ї. Тому свіжі продукти у невеликій кількості купують напередодні вечері.

Мовні особливості - сленги, жаргони, діалекти - зумовлюють потребу в адаптації рекламних звернень, споганів, окремих висловів до особливостей конкретних ринків.

В усьому світі слово "чайник" асоціюється з "новачком". Але російськомовне населення це слово часто використовує з іншим, глумливим підтекстом. Тому в російськомовному варіанті назва серії літератури "для чайников" з різних сфер згодом була замінена синонімом - "для початківців".

Залежно від ступеня ринкової орієнтованості фірми та періоду, на який розробляється маркетингова політика фірми, розрізняють:

стратегічний;

тактичний маркетинг.

Стратегічний маркетинг передбачає постійний аналіз потреб споживачів, сегментування ринку та вибір базового ринку, розробку маркетингової стратегії.

Тактичний маркетинг (оперативний, операційний) - процес розробки заходів і реалізації цілей на обраному базовому ринку з конкретної номенклатури товарів на певний термін.

Розглянемо завдання стратегічного і тактичного маркетингу. Відповідно до визначених в підрозділі 1.1 принципів маркетингу до завдань стратегічного маркетингу входять:

/ аналіз потреб споживачів і визначення базового ринку (тобто потреби, на задоволення якої має бути націлена діяльність фірми); / сегментування ринку;

/ ситуаційний аналіз, мета якого - визначити сильні та слабкі сторони фірми, а також можливості та загрози, що визначається сприятливими (або несприятливими) для фірми факторами зовнішнього середовища, який і дає можливість скласти загальну картину ринку (враховуючи прогнози і припущення щодо його розвитку та стану підприємства);

/ визначення маркетингових цілей і розробка стратегії маркетингу, що є складником загальнофірмової стратегії.

Завдання тактичного маркетингу стосується вибраних цільових ринків і передбачають:

/ вивчення ринку та обгрунтування рішень щодо виробництва певних товарів і надання послуг;

✓ розробку маркетингового комплексу, до якого входять тактичні маркетингові заходи товарної, цінової, комунікаційної політики та політики розподілу;

/ розробку бюджету маркетингу;

/ реалізацію плану маркетингу та його контроль.

На відміну від стратегічного маркетингу, націленого на реалізацію середньо- (на 2-5 років) та довгострокової політики фірми, тактичний маркетинг передбачає короткострокове планування (до 2-х років).

Ці завдання передбачають виконання працівниками маркетингово? та інших служб маркетингу певних маркетингових функцій, про які йтиметься в підрозділі 1.5.

Залежно від виду діяльності окремої особистості або організації існує:

  • o маркетинг організації;
  • o маркетинг окремої особистості (егомаркетинг);
  • o соціальний маркетинг (рис. 1.8).

Соціальний маркетинг - маркетингова діяльність щодо розробки соціальних програм, направлених на певні соціальні групи з метою сприяння певним соціальним ідеям і рухам, практичним діям тих чи інших соціальних організацій (наприклад, маркетинг соціальних служб молоді, пенсійних фондів).

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші