Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інвестиції, їх види та детермінанти

Другою складовою сукупного попиту є інвестиції. Це витрати підприємців на відновлення зношеного основного капіталу та його розширення з метою отримання прибутку. Воно походить від латинського означає "одягати". В найзагальнішому вигляді це вкладення в економіку, що сприяють збільшенню капіталу і відповідному отриманню прибутку. Це потік витрат, призначених для створення благ, а не для безпосереднього споживання. Розрізняють фінансові та реальні інвестиції. Фінансові інвестиції - це вкладення грошей в акції і облігації та інші цінні папери. Такі інвестиції приводять тільки до зміни титулів власності, перемішуючи грошові кошти від одних осіб до інших. Реальні інвестиції - це вкладення грошових коштів у створення нових капітальних благ, тобто передбачає утворення нового капіталу або чисте додавання капіталу до вже існуючих капітальних благ. Тобто реальними інвестиціями є потік затрат на збільшення або підтримання реального капіталу. Це потік витрат, призначених для виробництва благ, а не для безпосереднього споживання. Інвестиційні проект можуть мати форму збільшення фізичного або людського капіталу, а також запасів.

Система національних рахунків до об'єктів реального інвестування відносить:

  • 1) матеріальні активи (основний капітал, житлове будівництво, товарно-матеріальні запаси);
  • 2) нематеріальні активи (об'єкти інтелектуальної власності, права використання землі та інших природних ресурсів, майнові права, витрати на підвищення кваліфікації працівників).

Роль інвестицій в економіці суперечлива. Вони, будучи елементом сукупного попиту, виступають фактором впливу на обсяг національного виробництва у короткостроковому періоді. Впливають вони на обсяг виробництва і у довгостроковому періоді, розширюючи обсяг капіталу і створюючи умови для збільшення потенційного обсягу виробництва. При цьому важливо, щоб інвестиції приводили до удосконалення технологічного базису економіки. В той же час інвестиції можуть і негативно впливати на економіку. Це відбувається тоді, коли вони приводять до заморожування економічних ресурсів, наприклад, при незавершеному будівництві або надмірних запасах матеріальних ресурсів.

Повніше роль інвестицій проявляється у функціях, які вони виконують (див. схему 13.4). Це, по-перше, продуктивна функція, суть якої полягає у тому, що вони пов'язані з виробництвом національного продукту, впливаючи на його розмір після трансформації в елементи продуктивного капіталу. Другою функцією інвестицій є структуроформуюча. Через інвестиції здійснюється вплив на структуру національної економіки, регулюються економічні пропорції між сферами, галузями та секторами національної економіки. Інвестиції виконують доходотвірну функцію. Вона проявляється як результат використання інвестицій, що виступає у прирості доходів завдяки інвестиціям у економічну діяльність. Функцією інвестицій є інноваційна, яка проявляється у тому, що впровадження в економічну діяльність досягнень науки і техніки здійснюється за рахунок інвестицій, чим забезпечується інноваційний тил розвитку економіки, створюючи передумови підвищення її ефективності.

Використання інвестицій підприємцями здійснюється за такими основними напрямами:

1) будівництво нових виробничих споруд та будівель;

Функції інвестицій

Схема 13.4. Функції інвестицій

Види інвестицій

Схема 13.5. Види інвестицій

  • 2) закупівля нового устаткування, техніки і технологій;
  • 3) додаткові закупки сировини, матеріалів, палива та інших предметів праці з метою нагромадження виробничих запасів;
  • 4) спорудження житла та інших об'єктів соціально-культурного призначення.

Які ж джерела інвестицій? Для окремих підприємців ними є власні заощадження прибутків, позичені кошти та державні субсидії. Щодо всієї економіки, то таким джерелом є заощадження, тобто не-спожита частина доходу. Що ж до заощаджень, які здійснюють підприємці, то вони безпосередньо є джерелами інвестицій, бо використовуються підприємцями для здійснення своїх інвестиційних проектів. Складніше із заощадженнями домогосподарств, які свої заощадження для фінансування інвестиційних проектів не використовують. Але в умовах ринкової економіки заощадження, як правило, зберігаються у кредитній системі у вигляді депозитів або вкладів у цінні папери. Банки, одержуючи депозити домогосподарств, пропонують їх як позики підприємцям для прямого інвестування. Таким чином ця частина заощаджень стає джерелом інвестицій. До речі, недостатня розвинутість кредитної системи в Україні, невисокий рівень довіри до неї з боку населення є однією з причин того, що наявні збереження населення не перетворюються на інвестиції.

Розрізняють декілька видів інвестицій: валові, відновлювальні та чисті (див. схему 13.5).

Валові інвестиції - це загальна сума витрат на відновлення і розширення капіталу. Валові інвестиції включають усі вироблені товари виробничого призначення, тобто як ті, що йдуть на відновлення засобів виробництва в поточному періоді, так і ті, що направляються на розширення виробництва, тобто збільшення капіталу. Складовими валових інвестицій є відновлювальні та чисті інвестиції. Відновлювальними інвестиціями (їх ще називають реінвестиціями) є витрати на заміну зношеного основного капіталу, тобто такі, що компенсують знос потужностей. Кількісно вони дорівнюють сумі амортизаційних відрахувань. Щоб визначити чистий приріст капіталу, використовується поняття чистих інвестицій. Це ті затрати підприємців, що спрямовуються на збільшення капіталу. Вони визначаються як різниця між валовими інвестиціями та амортизаційними відрахуваннями.

Крім поділу на відновлювальні та чисті інвестиції, розрізняють автономні та індуційовані інвестиції. Автономними інвестиціями є інвестиції, не пов'язані зі зміною рівня доходу, тобто ті, що не залежать від норм процентної ставки та інших факторів. Вони зумовлені науково-технічним прогресом, змінами кількості населення, розширенням зовнішніх ринків тощо. Прикладом можуть бути державні інвестиції, пов'язані зі створенням суспільних благ. Індуційованими інвестиціями є інвестиції, спрямовані на приріст основного капіталу.

Інвестиції здійснюються для того, щоб отримувати більший прибуток, ніж самі інвестиції. Розмір та динаміка останніх складаються під впливом трьох факторів: доходу підприємств, їх витрат та сподівань. Мета інвестицій - одержання додаткового прибутку. Його можна отримати шляхом збільшення обсягу виробленої і реалізованої продукції. Отже, обсяг інвестицій залежить від обсягу виробництва або ВВП. Якщо ж виробничі потужності повністю не використовуються, то не виникає і потреби в їх збільшенні за рахунок інвестицій.

Другим чинником інвестицій є затрати на інвестування. Інвестиційні витрати мають довгостроковий характер, бо вкладаються та окуповуються протягом певного періоду часу, нерідко довготривалого. Цим зумовлюється потреба визначення ціни інвестування. А вона пов'язана з процентною ставкою за позики. Чим вища процентна ставка, тим дорожча ціна, а отже, тим меншим є додатковий дохід, очікуваний від інвестицій. Тому чим довший період окупності інвестицій та їх розмір і чим вищий рівень процентної ставки, тим мотиви для здійснення інвестицій менші, а отже, і менший їх обсяг.

Подібний до процентної ставки вплив на обсяг інвестицій здійснюють податкові ставки. Останні визначають ту частину доходу від інвестицій, яку потрібно сплачувати у вигляді податків. Якщо податкові ставки високі, то частка податків у доходах від інвестицій висока, що знижує стимули для інвестування.

На інвестиції впливає і такий фактор, як очікування, або сподівання. Інвестиції пов'язані з ризиком. Тому при їх здійсненні визначаються можливості одержання доходу, тобто вони пов'язані із сподіванням на ефективність інвестицій. Якщо умови економічної діяльності погіршуються, то це знижує вірогідність здійснення інвестицій, бо надія на одержання від них доходу зменшується. Отже, інвестиційні рішення залежать від сподівань та прогнозу на майбутнє. Чим стабільніша ситуація в економіці і країні, тим більшими є можливості інвестування, оскільки зростає надія на ефективність інвестицій. Саме нестабільність економічної ситуації в Україні є одним із чинників недостатнього рівня інвестування.

Важливу роль при прийнятті інвестиційного рішення відіграє визначення ефективності інвестицій. При цьому використовується поняття сьогоднішньої цінності. Вона визначається як дохід, який може принести інвестована сума у вигляді відсотка, якщо вона замість інвестування буде використана на придбання цінних паперів. Загальне правило визначення ефективності інвестицій таке: інвестиції вигідні тоді, коли їх сьогоднішня цінність більше нуля, тобто коли дохід від інвестицій буде більший від доходу, який можна одержати у тому випадку, коли б суми, втрачені на інвестування, були використані для придбання цінних паперів.

Таким чином, інвестиційні рішення визначаються рядом факторів. Це, по-перше, зміни у попиті на продукцію, отриману від нових інвестицій, з чим пов'язаний додатковий дохід, зумовлений ними. По-друге, на інвестиційні рішення впливають рівень процентних та податкових ставок, що зумовлюють витрати на інвестиції. По-третє, обсяг інвестицій залежить від прогнозного стану економіки. Оскільки наявні фактори суперечливі, то інвестиції характеризуються значною нестабільністю, їх динаміка характеризується як збільшенням, так і зменшенням обсягу інвестицій. Водночас інвестиції суттєво впливають на рівень національного виробництва, будучи важливою складовою сукупного попиту. Розглянемо цей вплив.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші