Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Що покладено в основу методології економічних досліджень Т. Веблена?

В основу методології Веблена покладено соціальний дарвінізм, тобто вчений розглядав еволюцію суспільства, ґрунтуючись на теорії еволюції природи Ч. Дарвіна. Крім того, фундатор інституціоналізму виходив із принципу взаємозв'язку і взаємозумовленості всіх суспільних відносин, у тому числі економічних і соціально-психологічних. Його теоретичний спадок набув найбільшої популярності та застосування для подальших творчих розвідок у руслі соціально-інституціонального напряму економічної думки в усіх його течіях.

Як уявляв собі проблеми соціально-економічного розвитку суспільства Т. Веблен?

Своє бачення проблем соціально-економічного розвитку суспільства Веблен підкреслював у назвах виданих ним праць: "Теорія дозвільного класу" (1899 р.), "Інстинкт майстерності" (1914 р.), "Інтереси і система цін" (1921 р.), "Власність відсутнього" (1923 р.) та ін. Свої переконання в еволюційному перетворенні суспільства Веблен використав, своєрідно пристосувавши теорію еволюції природи Ч. Дарвіна до пояснення економічних процесів. Відштовхуючись від її постулатів, він, зокрема, намагався аргументувати положення про неминучість у людському суспільстві "боротьби за існування". Веблен пише: "Життя людини у суспільстві точнісінько таке саме, як життя інших видів - це боротьба за виживання, а отже, це процес відбору і пристосування. Еволюція суспільного упорядкування є процесом природного відбору соціальних інститутів". При цьому він використовує історичну оцінку розвитку інститутів суспільства, в якій заперечуються марксистські положення про "класову експлуатацію" та "історичну місію" робітничого класу. На його думку, економічними мотивами людей є насамперед батьківські почуття, інстинктивне прагнення до знань і високої якості виконаної роботи.

Розкрийте сутність економічних поглядів Дж. Коммонса

Соціально-правову течію раннього інституціоналізму заснував Джон Роджерс Коммонс (1862-1945). У своїх основних працях - "Правові основи капіталізму" (1924 р.),

"Інституціональна економіко: її місце в політичній економії" (1934 р.) та ін., він досліджував вплив таких "колективних інституцій", як сім'я, виробничі корпорації, тред-юніони (профспілки), держава, на реформування ринкових відносин, виявивши себе прихильником юридично-правового регулювання економічного життя.

Економічні погляди Коммонса - це поєднання "юридичної концепції" в економіці з теорією граничної корисності австрійської школи. Вони мають міновий характер, адже на чільне місце поставлено відносини обміну. Всі явища економічного життя Коммонс тлумачив як своєрідні "правові угоди". Зокрема, відносини найманих працівників і роботодавців він уявляв як угоду рівноправних партнерів.

Дайте характеристику поділу Дж. Коммонсом ринкового суспільства на професійні групи

Коммонс поділив ринкове суспільство на професійні групи, які співпрацюють між собою. Конфлікти, що виникають при цьому, стають динамічним чинником соціальної еволюції. Завдання держави як основної "інституції" полягає у розв'язанні цих конфліктів законодавчими, юридичними засобами. При зіткненні інтересів різних груп стосовно обміну продукту держава визначає його "розумну вартість". Цікаво, що, на думку Коммонса, вона повинна встановлюватись верховним судом країни.

За уявленнями Коммонса, першоосновою юридичних угод у суспільстві є "угоди" між підприємцями і працівниками. Згодом до цих "угод" мають приєднатись інші учасники - сім'ї, корпорації, тред-юніони, спілки підприємців і, навіть, сама держава з її юридичними інститутами. Таким чином, за Коммонсом, реформування економіки і суспільства відбувається через юридичні норми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші