Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Кримінальне право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Провокація хабара або комерційного підкупу (ст. 370 КК).

Провокація хабара - це питання, яке вже багато років є своєрідним "каменем спотикання" для більшості юристів різних країн. Можна сказати, що автори, які присвятили свої роботи цій проблемі, поділилися на два основні табори. Одні з них виступають за скасування ст. 370 КК і декриміналізацію розглядуваного діяння, вважаючи, що вказана кримінально-правова заборона лише ускладнює боротьбу з корупцією.

На думку інших, провокація хабара є недопустимою і суспільно небезпечною, а виключення ст. 370 з КК потягне за собою зростання масштабів зловживань з боку правоохоронців.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 870 КК, характеризується діянням (як правило, дією) у вигляді створення такої обстановки (обставин і умов), яка зумовлює пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди.

"Сутність провокації полягає у певній штучності дій особи, яку провокують: вона діє за обставин, що спеціально створені для того, щоб підштовхнути її до бажаних для провокатора дій". Винний може провокувати одержання хабара або неправомірної вигоди як ним особисто, так і іншими службовими особами, може як особисто пропонувати хабар чи неправомірну вигоду певній службовій особі, так і зумовлювати пропонування іншими особами хабара чи неправомірної вигоди.

Конкретні способи провокації, які обирає винна особа (наприклад, поради одержати від будь-кого чи дати кому-небудь хабар або неправомірну вигоду, відповідні натяки, умовляння, погрози тощо), на кваліфікацію за ст. 370 КК не впливають. Важливо лише, що за їх допомогою провокатор зумів створити відповідну обстановку.

З огляду на пряму вказівку законодавця, склад злочину, передбаченого ст. 370 КК, утворює провокація лише: 1) пропонування або одержання хабара, про які йдеться, відповідно, у ч. 1 ст. 369 і ст. 368 КК, або 2) пропонування1110 або одержання неправомірної вигоди як предмета комерційного підкупу, караного за ст. 368-3 КК1180.

Якщо мало місце провокація підкупу особи, яка надає публічні послуги, дії винних слід кваліфікувати як підбурювання до одержання неправомірної вигоди особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг (ч. 4 ст. 27, ч.ч. 3,4 ст. 368-4 КК). Також на сьогодні ті різновиди провокаційної поведінки, які не охоплюються диспозицією ст. 870 КК, за наявності підстав можуть утворювати склад іншого злочину у сфері службової діяльності (наприклад, передбаченого ст. 364 КК).

Якщо службова особа організувала давання чи одержання хабара, підбурювала до цього того, хто його дав чи одержав, або сприяла їм у цьому, її дії слід розцінювати ще й як співучасть у хабарництві та додатково кваліфікувати за відповідними частинами ст. ст. 27 і 369 чи ст. ст. 27 і 368 КК (абз. 2 п. 23 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хабарництво").

Диспозицією аналізованої норми КК не охоплюються випадки підкидання предмета нібито як хабара або неправомірної вигоди у робочий кабінет або автомобіль службової особи, вручення їй цього предмета шляхом обману, переказ грошей на банківський рахунок службової особи без повідомлення їй про це тощо. За наявності підстав подібні дії можуть розцінюватись як передбачене ч. 2 ст. 372 КК притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане із штучним створенням доказів обвинувачення, або як каране за ч. 2 ст. 383 КК завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, поєднане знову ж із штучним створенням доказів обвинувачення.

З урахуванням конституційного правила "усі сумніви - на користь обвинуваченого", яке носить комплексний (матеріально-процесуальний) характер, використаний у ч. 1 ст. 370 КК зворот "створення ... обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди" треба розуміти як такий, що позначає результативне (успішне) створення відповідної обстановки. При цьому злочин, передбачений ст. 370 КК, визнається закінченим з моменту створення обстановки, що зумовлює пропозицію, давання або одержання хабара чи неправомірної вигоди, незалежно від того, чи мали місце згодом з боку спровокованої особи дії, вчинення яких прагнув винний.

Та обставина, що пропозицію, давання або одержання хабара, а так само комерційний підкуп було скоєно у зв'язку з провокаційними діями службової особи, не виключає кваліфікацію дій винних у цих злочинах осіб за відповідними частинами ст. 368, ст. 368-3 або ст. 369 КК.

Суб'єктом провокації хабара або комерційного підкупу може бути тільки службова особа.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 370 КК, характеризується прямим умислом: винна особа усвідомлює, що її дії мають провокаційний характер стосовно іншої особи, і бажає вчинити такі дії. На це вказує і вживання у ч. 1 розглядуваної статті КК прикметника "свідоме", і законодавче закріплення мети як обов'язкової суб'єктивної ознаки провокації хабара або комерційного підкупу. Такою метою виступає викриття того, хто дав або отримав хабар чи неправомірну вигоду.

У юридичній літературі висловлено думку про те, що в тому випадку, коли дії провокатора були пов'язані з вимаганням хабара, хабародавець звільняється від кримінальної відповідальності на підставі відповідної частини ст. 369 КК. Варто однак зауважити, що якщо має місце вимагання хабара як одна з підстав звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності (ч. 6 ст. 369 КК), вести мову про провокаційні дії як ознаку об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 370 КК, недоречно.

Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 370 КК, є вчинення його службовою особою правоохоронного органу. Поняття "правоохоронний орган" було розглянуто вище - при аналізі ст. 364 КК. За ч. 2 ст. 370 КК мають нести відповідальність і службові особи розвідувальних органів України, Антимонопольного комітету України та НКЦПФР - за умови, що вони беруть безпосередню участь, зокрема, у провадженні та розслідуванні кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення, в оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності, нагляді і контролі за виконанням законів.

Складною правозастосовною проблемою є відмежування провокації хабара або комерційного підкупу як злочину за чинним КК від правомірних оперативно-розшукових заходів, спрямованих на викриття хабарництва або комерційного підкупу. У разі провокації хабара або комерційного підкупу винний сам викликає в інших осіб намір вчинити злочин з метою їх викриття. При проведенні ж правомірних оперативно-розшукових заходів під контроль правоохоронних органів беруться вже наявні процеси, пов'язані з посяганням на об'єкт кримінально-правової охорони. Тому проведення оперативно-розшукових заходів у подібних випадках є не провокацією; такі заходи не ініціюють злочинну поведінку особи, а втручаються у вже триваючу реалізацію злочинного наміру, засвідчуючи при цьому події і факти.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші