Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОСВІТА

Протягом усього життя людини йде процес її соціалізації - засвоєння нею соціального досвіду минулих і сучасних йому поколінь.

Цей процес здійснюється двома шляхами: у ході стихійного впливу на людину обставин життя й у результаті цілеспрямованого впливу на неї з боку суспільства, у процесі виховання, і насамперед через ту систему освіти, що склалася в суспільстві і відповідає його потребам.

Але суспільство неоднорідне: кожен клас, кожна соціальна група, нація і навіть кожна людина має своє уявлення про необхідний зміст освіти.

З історії відомо, що завжди, коли заходила мова про визначення змісту конкретних навчальних курсів, відразу ж виникали політичні, наукові, релігійні та інші розбіжності. Це, зрештою, і викликало необхідність державного регулювання системи освіти, яка актуальна і для сучасної цивілізації, адже освіта - основа повноцінного розвитку, головний професійний ресурс будь-якої країни. Вона є однією з основ її національної безпеки (подумайте чому).

Візьмемо як приклади Швецію і Німеччину. У Швеції прекрасно розуміють, що в століття комп'ютеризації суспільству потрібні люди високоосвічені, впевнені в собі, що вміють приймати відповідальні рішення, добре знайомі з основами сучасної техніки і технології. Для того, щоб сформувати таких людей, у шведських школах надають перевагу індивідуальному підходу до кожного учня, враховують особистісні якості кожної дитини, підлітка. Така система виховання й освіти вимагає достатньої кількості вчителів. У 70-х рр. XX ст. у Швеції на одного учителя припадало 19 учнів, а зараз - тільки 9. Відсутність оцінок до VIII класу зберігає психологічну рівновагу школярів. Демократизм системи освіти полягає в тому, що фактично немає шкіл для особливо обдарованих учнів. Існує культ математики - це знамення часу. "Освіта тим більше повноцінна, чим більше математики",- вважають шведи. Можна сперечатися з приводу правильності тих чи інших підходів до системи освіти в цій країні, але важливо, що вона цілком забезпечує себе кваліфікованими фахівцями.

Коли західноєвропейських менеджерів, фінансистів, журналістів, депутатів, викладачів і чиновників установ попросили оцінити рівень підготовки молодих фахівців, інженерів з різних країн, то з великим відривом перше місце вони присудили випускникам німецьких вузів. У чому ж секрет настільки високого рівня технічної освіти у ФРН?

У Німеччині випускають щорічно 25 тис. інженерів, тобто в 2 рази більше, ніж у сусідній Франції. Причому на технічні факультети може вступити будь-як молода людина, що одержала повну середню освіту. Інженера готують чітко за програмами або для робіт на виробництві в строгій відповідності з одержуваною спеціальністю, або для системи науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок.

Для студентів освіта фактично безкоштовна, що, однак, не зробило їхнє ставлення до диплома менш відповідальним. Теоретично завершити повний курс можна за 8-9 семестрів, але багато студентів проводять в інституті 12-14 семестрів. Компаніям потрібні фахівці, а не власники дипломів, тому студенти вважають за краще учитися не кваплячись. Висока якість освіти досягається її зв'язком із практикою. Спеціалізація майбутніх інженерів починається з першого семестру, а робота над дипломом сполучається з 20-тижневим стажуванням на промисловому підприємстві.

Поряд з державною системою освітою у всіх розвинутих країнах світу існує і розгалужена система приватних шкіл, коледжів, інститутів і університетів. Приватними навчальними закладами є такі всесвітньо відомі вищі навчальні заклади, як Оксфорд, Прістон, Кембрідж. Це, щоправда, не означає, що держава не бере ніякої участі в регулюванні навчального процесу в цих вузах. Навпаки, вони, як національне надбання, усіляко нею підтримуються.

Зараз система недержавної освіти складається й у нашій країні. Основні переваги і недоліки приватної освіти ми вже розглядали.

У сучасному світі існує величезна кількість різноманітних типів шкіл і інших навчальних закладів: квакерські школи в Англії, що дають релігійно-пацифістську освіту, загальноосвітні і професійно-технічні навчальні заклади в країнах СНД, духовні семінарії у всіх християнських країнах, медресе в мусульманських державах Сходу, університети, коледжі, технічні школи в різних країнах. Але в цьому надзвичайно строкатому різноманітті систем і видів освіти можна простежити загальні напрями її розвитку в сучасному світі.

У наші дні кожен четвертий житель земної кулі не вміє читати і писати. Число неписьменних складає 1 млрд. людей. Але прагнення перебороти неграмотність і охопити освітою усіх призвело до зниження її якості. Відставання школи від сучасних вимог поставило багато країн перед необхідністю шкільних реформ. "Метою реформ, - говорилося в одному з документів уряду США, -повинно бути досягнення високої якості освіти у всіх сферах". "Деяких поліпшень у шкільній освіті недостатньо,- стверджують автори реформи у Великобританії. - Ми повинні підвищити якість освіти". Аналогічними були завдання шкільних реформ у Болгарії, Угорщині, Франції, у нашій країні. Екстенсивний шлях розвитку школи (подумайте, у чому його особливості) вичерпав себе у провідних країнах світу. їхня сучасна стратегія в даній галузі - досягнення якості, що відповідає вимогам XXI ст. Для цього проводиться гуманізація, гуманітаризація й інтернаціоналізація освіти.

Гуманізація припускає велику увагу суспільства до особистості, її психології, інтересів, запитів. Особлива увага приділяється моральному вихованню людини. Багато робиться для прилучення до освіти інвалідів. Наприклад, діюче у Франції законодавство гарантує молодим інвалідам, що прагнуть отримати вищу освіти, ряд істотних привілеїв: вони мають право на закріплення за ними постійних помічників; керівництво вузів зобов'язане переобладнати навчальні аудиторії так, щоб полегшити доступ до них студентам з порушеними руховими функціями. У фінансовому плані люди, уражені фізичними недугами, користуються пільгами.

Гуманізація освіти вимагає такого змісту освіти й організації навчального процесу, щоб кожен учень одержав можливість засвоїти найважливіші прошарки сучасної культури, розвинути свої здібності і обдарування, максимально задіяли свій творчий потенціал.

Гуманітаризація означає посилення уваги до вивчення суспільних і гуманітарних дисциплін, що мають першорядне значення в житті сучасної людини. У багатьох вузах нашої країни і за рубежем перші два роки студенти знайомляться з усім блоком загально-гуманітарних та суспільних дисциплін, незалежно від обраної спеціальності, і тільки потім починається спеціалізація.

Інтернаціоналізацію освіти можна розуміти по-різному. Одні вважають за доцільне максимальне зближення національних освітніх систем. Особливо швидко даний процес йде в тих галузях, що займаються підготовкою фахівців, гостро необхідних сьогодні. Для потреб країн ЄЕС була створена європейська школа бізнесу, її філії знаходяться в Парижі, Оксфорді, Берліні, Мадриді. У 1989 р. з 170 прийнятих до неї студентів 43% склали французи, 20% - німці, 10% - іспанці й англійці, 17% припадає на інші народи.

Однак у багатьох викликає критику такий підхід, оскільки можливі зниження цінності національних культур і систем освіти, втрата кращих їхніх досягнень, механічний перенос чужого досвіду в інше соціокультурне середовище. Так, у нашій країні багато партій і соціальних груп суспільства виступають проти запозичення західних ідей в українській системі освіти.

Наукові знання, як особлива складова частина культури, найбільш піддані інтернаціоналізації. І тому, видно, немає нічого поганого в зближенні національних курсів з природничонаукових дисциплін. Що стосується вивчення суспільних і гуманітарних дисциплін, то вони повинні будуватися з урахуванням насамперед потреб і запитів учнів, батьків і суспільства в цілому.

У сучасному світі освіта розглядається нині як одна з основних цінностей, без якої неможливий подальший розвиток людства.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші