Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці в авіації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

Система пожежогасіння існує на багатьох ПС. На літаку типу Ту-154 виконано ряд конструктивних рішень, направлених на запобігання виникненню і поширенню пожежі, забезпечення можливості гасіння пожежі у випадку її виникнення. Так, наприклад, для зменшення можливості поширення пожежі відсіки двигунів 1 і 3 відділені протипожежними перегородками від фюзеляжу і перегородками, установленими перед двигунами, — від повітро-забірників. Відсік середнього двигуна 2 відокремлений від фюзеляжу протипожежною перегородкою і перегородками від кіля. Для припинення подачі пального в двигун, що загорівся, установлені перекривні крани в паливних магістралях. Система сигналізації пожежі забезпечує подачу світлового сигналу в кабіну екіпажу за допомогою електричних теплочутливих датчиків, установлених у гондолах двигуна, в двигунах і відсіку динамічної силової установки (ДСУ). На літаку є також система виявлення диму, датчики якої розміщені в передньому і середньому багажних приміщеннях.

Першу чергу вогнегасників, розміщених у гондолах двигунів і відсіку ДСУ, автоматично вмикає система сигналізації пожежі ССП-2А, а всередині двигуна - ССП-12. Вогнегасною сумішшю в них є фреон 114В2- Крім того, на літаку є механізм вмикання системи в разі посадки з невипущеними шасі. Він включає систему гасіння пожежі в гондолах двигунів для запобігання виникненню в них пожежі.

Для гасіння пожежі, яка виникла в пасажирських салонах і кабіні екіпажу, використовують переносні вогнегасники типу ОУ, які заряджені С02, а також вогнегасники ОР1-2 і ОР2-6. Літак має також систему з нейтральним газом, яка дозволяє гасити пожежу всередині паливних баків 1 і 4 або перешкоджає її виникненню при вимушеній посадці літака з невипущеними шасі. Система заповнюється вуглекислим газом.

Система протипожежного захисту літака Ту-154 має І, ІІ і ІІІ черги вогнегасників, які вмикаються в міру необхідності. Наприклад, якщо через 10 с після вмикання черги І вогнегасників табло ПОЖЕЖА продовжує горіти, то пожежу не ліквідовано. У цьому випадку бортінженер повинен ввімкнути чергу II вогнегасників і т.д.

Система пожежогасіння працює в автоматичному і ручному режимах. У боротьбі з пожежею важливу роль відіграє система своєчасного виявлення і оповіщення про неї пожежних команд. Пожежний. зв'язок за призначенням поділяють на зовнішній і внутрішній. Зовнішній — служить для оперативного керування пожежними загонами, установлення зв'язку з пожежною охороною міста, з міськими службами водопроводу, електричної мережі та іншими. З цією метою використовують телефонну мережу і радіостанції, які установлюють на пожежних автомобілях і в пожежних диспетчерських пунктах.

Внутрішній зв'язок призначений для оперативного керівництва гасінням пожежі на місці. Телефонний зв'язок використовують також для виклику пожежної команди підприємства та пожежної дружини. Для зв'язку пожежні команди забезпечують радіостанціями, установленими на пожежних автомобілях. Переносними радіостанціями забезпечують розвідників і бійців пожежних команд, які працюють у зоні горіння, в задимлених приміщеннях і т.ін.

Зв'язок оповіщення про пожежі являє собою систему пожежної сигналізації ручної або автоматичної дії.

Гасіння пожеж у будинках, ангарах і на повітряних суднах

Гасіння пожежу будинках і ангарах. Невеликі пожарища, які виникають в будинках АТБ і ангарах, має ліквідувати інженерно-технічний персонал, яким виявлена пожежа, за допомогою ручних вогнегасників, піску, покривал та інших первинних засобів пожежогасіння. Значні пожежі гасить насамперед пожежна команда аеропорту, а потім вже й прибулі за викликом пожежні команди міста. Досить ефективними видами пожежної техніки при цьому є пожежні автомобілі й установки пожежогасіння, а також ручні (переносні) вогнегасники.

Гасіння пожеж на ПС. Виконання робіт з оперативного технічного обслуговування ПС на стоянках, а також заправка і запуск двигунів пов'язані з можливістю виникнення пожежі. Гасіння її в перші 10-15 с після виникнення, як правило, закінчується повною ліквідацією пожежі автоматичними засобами пожежогасіння. Якщо мине 2-3 хв пожежі, то вже необхідно використовувати значні кількості вогнегасних засобів і залучати пожежні команди. Тому в зоні стоянок, заправки і особливо запуску двигунів має постійно знаходитись пожежний пост (автомобіль), готовий приступити до ліквідації займання. При гасінні вогню в кабіні ПС, коли там знаходяться люди, застосовують вогнегасники з С02.

У разі виникнення пожежі під час заправки ПС пальним необхідно припинити його подачу, закрити запірний кран заправного пристрою і горловину паливного бака кришкою, якщо вона знаходиться поза зоною горіння, приступити до гасіння не гаючи часу, а паливозаправник відвести на безпечну відстань.

Під час запуску двигунів пожежа може виникнути внаслідок вихлопу в карбюратор (у поршневих двигунів), затримки займання пального або при поганому продуванні реактивних двигунів перед повторним запуском. У тому випадку, коли сталося загоряння двигуна, технік, який наглядає за ходом пуску, по радіоканалу зв'язку попереджає екіпаж про появу полум'я. Екіпаж, отримавши сигнал і діючи відповідно до інструкції, має закрити крани подачі пального; форсувати роботу двигуна, що горить, з тим, щоб спалити рештки пального в карбюраторі або (у випадку з реактивним двигуном) здути полум'я, яке з'явилося у соплі; вимкнути запалення; привести в дію систему пожежогасіння двигуна, що горить.

Не чекаючи зупинки двигуна, слід гасити розлите на стоянці пальне, що горить. Якщо двигун зупинено, але він продовжує горіти, необхідно використати вогнегасники з С02, порошкові вогнегасники та інші, направляючи розтруб у вихлопні труби і колектор у поршневих двигунів і, відповідно, в сопло - у реактивних. Коли горіння відбувається під капотом або в люках, то, перш ніж розпочинати гасіння полум'я, потрібно відкрити капот. Якщо його відкрити неможливо, то потрібно, застосовуючи ріжучі інструмент-ти (сокири, ломи, зубила тощо), прорубати отвір розміром, достатнім для подачі вогнегасних речовин.

Можливу пожежу на поршневому двигуні можна передбачити за характером і видом полум'я відпрацьованих газів. Загроза пожежі виникає в разі появи червоного полум'я з чорним густим димом, в якому з'являються невеликі спалахи полум'я (багата суміш), і довгих язиків світло-блакитного полум'я (бідна суміш).

Коли пожежа на ПС триває більше 2 хв і нею охоплені великі поверхні, необхідно застосовувати повітряно-механічну піну як найефективніший вогнегасний засіб.

Під час такої пожежі більшість металевих частин ПС розжарюється, тому гасіння буде затрудненим. У цей момент необхідно перш за все гасити рідини, що горять, або запобігти їхньому повторному запалюванню за допомогою повітряно-механічної піни, яка має певну постійну дію. Застосовувати газоподібні вогнегасні речовини недоцільно, оскільки великі поверхні, що горять, створюють навколо себе висхідні потоки повітря і виносять вогнегасну речовину із зони горіння, зводячи ефект гасіння до мінімуму.

Тактика гасіння пожежі на ПС, яке зазнало лиха, дещо відрізняється від розглянутої раніше. Перш за все як додатковий захід, що дозволяє зменшити або виключити можливість пожежі під час посадки ПС із невипущеним або несправним шасі, застосовують покривання ЗПС шаром повітряно-механічної піни. Для цього доцільно використовувати пожежні автомобілі.

Характер пожежі ПС і вибір загальної тактики Його гасіння залежить від багатьох факторів. Найважливіші з них - тип ПС, кількість людей на борту, характеристика вантажу, маса пального на борту, сила вітру, місце пожежі. Гасіння пожеж необхідно виконувати у швидкому темпі й певній послідовності: розвідка, рятування людей і атака вогню.

Розвідка передбачає вивчення обстановки на пожежі, вибір тактики гасіння, визначення способу і часу порятунку пасажирів і екіпажу, виявлення небезпеки розповсюдження вогню, можливість вилучення із зони горіння розлитого пального, необхідність зміни положення літака відносно напрямку вітру (для невеликих за масою літаків). Рятування людей завжди ? першочерговою задачею, часто найскладнішою і найнебезпечнішою.

Для гасіння деталей з магнієвих сплавів належить застосовувати порошок або 5 %-й розчин піноутворювача з подачею його з двох стволів.

Пожежа в пасажирських салонах здебільшого супроводжується інтенсивним зростанням температури і виділенням токсичних газів (синильної кислоти, окису вуглецю, вуглекислого газу, акролеїну і ін.), дуже небезпечних для пасажирів і екіпажу.

Для гасіння пожежі всередині салону належить застосовувати розпилену воду, яка подається зі спеціальних стволів. Унаслідок чого температура всередині фюзеляжу і концентрація токсичних газів різко знижуються.

Велику небезпеку для ПС і пасажирів, які в них знаходяться, являє собою пожежа, що виникає внаслідок зруйнування паливної системи і розтікання пального під фюзеляжем. Гасіння такої пожежі необхідно виконувати за допомогою пінних лафетних стволів у режимі максимальної продуктивності. У цих випадках також слід інтенсивно охолоджувати фюзеляж і створювати умови для забезпечення вентиляції салонів. На полум'я потрібно направляти вогнегасну речовину з боку вітру, якнайближче підійти до зони горіння і найефективніше використовувати вогнегасну речовину.

Діяти на полум'я потрібно від краю поверхні, що горить, поступово розширювати ділянку, яка покривається піною. Характер переміщення ствола при гасінні на рис. 17.4 показано стрілками.

Під час невеликих пожеж ПС спочатку локалізують вогонь, запобігають можливості його відновлення.

Якщо евакуація людей затруднена, наприклад, при блокуванні дверей полум'ям, необхідно розвернути літак (рис. 17.5, а) і, при змозі, проводити рятувальні роботи.

Методи гасіння поверхонь, які горять

Рис. 17.4. Методи гасіння поверхонь, які горять:

а - одним стволом; б-двома стволами

Методи гасіння пожеж на ПС

Рис. 17.5. Методи гасіння пожеж на ПС:

а —розворот ПС для полегшення евакуації людей; б—локалізація пожежі; в - ліквідація великої пожежі на ПС; 1 - вихід для пасажирів; 2 - подача піни всередину крила; 3 — автомобіль пінного гасіння; 4 - автомобіль вуглекислотного гасіння

Під час значних пожеж ПС, якщо полум'я розповсюдилося на великі поверхні (фюзеляж, площина крила), необхідно заповнити порожнину крила піною, щоб полум'я не переходило від баків, що горять, до баків, де пальне не горить (рис. 17.5, б). Одночасно з цим належить охолодити зону евакуації людей (рис. 17,5, в).

У всіх випадках першочергові задачі - рятування людей і гасіння пожежі на ПС. Виконання цих задач забезпечує аварійно-рятувальна команда, яка має бути оснащена технічними і транспортними засобами, а саме: автомобілем підвищеної прохідності, обладнаними радіостанціями для зв'язку зі службою керування повітряним рухом, пошуковими ПС, апаратурою гучномовного зв'язку і засобами освітлення, ізолювальними дихальними апаратами тощо.


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші