Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Кооператив як організаційна форма

кооперації. Класифікація кооперативів

Економічні процеси розвитку та функціонування аграрних підприємств постійно змінюються. В останні роки, у зв'язку з переходом до ринкових відносин, вони отримали радикальніший розвиток. Це пояснюється тим, що засади діяльності суб'єктів підприємництва змінюються під впливом внутрішніх і зовнішніх обставин. Кожне аграрне підприємство здійснює діяльність не ізольовано, а в певному контакті з іншими суб'єктами господарювання. Ці зв'язки можуть мати слабкий, середній і тісний характер. Залежно від ступеня активності, вони можуть швидко або повільно впливати на діяльність підприємства і торкатися його інтересів.

Відносини в кооперативах, що виявляються на внутрішньому та зовнішньому рівнях, за сутністю надзвичайно різноманітні.

На побутовому рівні вони виявляються як соціальні, на виробництві - як економічні, в суспільному житті - як політичні тощо. їх можна поділити на індивідуальні та взаємні, постійні й тимчасові, внутрішні та зовнішні, двосторонні й багатосторонні, обов'язкові й за необхідністю і под. Головними та визначальними, котрі діють у сферах економіки і функціонування кооперативів, е технологічні, виробничо-економічні й соціальні відносини.

Суттєво впливають на функціонування системи не лише внутрішні, а й зовнішні чинники. На внутрішньому рівні кооперативу, зазвичай, діють відносини власності, земельні, виробничо-економічні й соціальні (рис. 22.2).

Рівні відносин

Рис. 22.2. Рівні відносин

Вони регулюються статутом, правилами внутрішнього розпорядку, розпорядженнями, наказами, оплатою праці тощо.

На зовнішньому рівні простежуються відносини з Іншими господарюючими суб'єктами, пов'язані з виробництвом й обміном продуктами, матеріально-технічним та кредитним забезпеченням і под. Відносини на внутрішньому і зовнішньому рівні підпорядковані дії й регулюються переважно кооперативними принципами.

В економічній вітчизняній і зарубіжній літературі існують різні тлумачення поняття "кооперативу", здебільшого як організаційної форми кооперації. Ці поняття трактують за роллю і значенням, а також за окремими ознаками - економічними, соціальними та правовими. Багато країн дотримуються визначення Міжнародної організації праці, яка стверджує: кооператив - це асоціація осіб, котрі добровільно об'єдналися з метою задоволення спільних потреб через утворення демократично контрольованого підприємства, зробили рівнозначні внески у капітал свого товариства та погодилися поділити ризик і зиск від діяльності, в якій вони активно беруть участь.

Кооперативу як організаційній структурі гарантується вільний вибір господарської діяльності, самостійність у прийнятті рішень з усіх питань життя кооператорів, як за напрямом діяльності, обсягом і структурою виробництва, розробленням плану, організацією виробництва, внутрішнім розпорядком, так і реалізацією продукції та розподілом доходів.

Кооператив працює на засадах самоокупності й самофінансування. Втручання в господарську або іншу діяльність кооперативу (якщо вони не суперечать законодавству), державних і керівних кооперативних органів встановлення йому будь-яких завдань, вирішення питань, віднесених до компетенції кооперативу та його органів, не допускається.

Як первинна ланка системи кооперативних структур кооператив бере активну участь в економічному та соціальному розвитку суспільного виробництва. Для найповнішого задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб людей і з метою розв'язання власних завдань, кооператив може приймати будь-які рішення, якщо вони не суперечать чинному законодавству і його статуту. Кооператив визнається юридичною особою, користується правами та виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс.

Кооператив є підприємством особливої організаційно-правової форми, яке здійснює господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу і відрізняється від інших комерційних структур або товариств тим, що в ньому об'єднується не капітал, а спільна праця, трудові відносини не відокремлюються від відносин власності й основна мета кооперативу пов'язана із задоволенням потреб його членів. Він діє за законами ринкової економіки.

Як форма організації виробництва кооператив функціонує на засадах приватної власності. Кожен член кооперативу знає, якою часткою капіталу він володіє. Це і є його приватна власність. Окрім того, виробничий кооператив дає можливість певного соціального захисту непрацездатних власників майнових і земельних паїв як асоційованих його членів, чого нема у формуваннях іншого типу.

Кооператив може бути дієздатним лише у випадку, якщо виникнуть і складуться, як система, виробничі відносини і в самому суб'єкті підприємництва, і ззовні, що відповідають потребам виробництва, здійснюються та розвиваються цілеспрямовано між господарюючими суб'єктами по горизонталі та по вертикалі. Тому основним у трактуванні поняття кооперативу має бути відображення відносин і в самому кооперативі за його формування та діяльності, і з підприємствами й організаціями, що створюють зовнішнє середовище, відповідно до їх інтересів і під впливом певних умов (рис. 22.3).

Сукупність вияву взаємовідносин кооперативу з причин виникнення, змісту і мети охоплює всі етапи формування та функціонування суспільного виробництва - від прийняття рішень до завершення розподілу отриманих результатів (див. таблицю).

Отже, кооператив - це форма кооперації та її організаційна структура підприємницького типу, що створюється і функціонує на засадах кооперативних принципів, які є носіями ірегуляторами внутрішніх і зовнішніх його відносин.

Класифікація кооперативів:

- за видовою ознакою (характером діяльності) - виробничий, обслуговуючий, комбінований:

- за функціональною ознакою - рослинницький, тваринницький, садово-городній, заготівельно-збутовий, сервісний, кредитний, постачальницький, переробний (рис. 22.4).

Таблиця. Види відносин у кооперативі й форма їх вияву

Процеси створення та діяльності кооперативу

Вид відносин

Форма вияву

Формування кооперативу

Юридичні

Організаційні

Самоврядування

Відповідність законодавчо-правовій базі

Добровільність об'єднання Відкрите членство Демократичний контроль членами

Виробнича діяльність

Відносини власності

Виробничі відносини

Організаційно-технологічні відносини

Володіння, користування, розпоряджання Колективне виробництво Спільна господарська мета Однакова відповідальність, рівний ризик. Дотримання технології

Економічна діяльність

Економічні відносини Кредитно-фінансові

Обмін, розподіл, споживання Одержання кредиту Надання позик іншим організаціям

Соціальна діяльність

Соціальні

Освітницькі Культурні, духовні

Побутові

Захист членів. Сприяння діяльності своїм членам Рівна винагорода. Надання матеріальної допомоги Сприяння освіті Просвітницька робота Сприяння культурному розвитку членів. Сприяння громаді

Розв'язання житлових і побутових проблем. Охорона здоров'я

Сільськогосподарським виробничим кооперативом, згідно зі Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію", є "юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб.

Класифікація сільськогосподарських кооперативів

Рис. 2.2.4 Класифікація сільськогосподарських кооперативів

які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва". Його мета - спільне виробництво сільськогосподарської продукції.

Особливості створення та функціонування сільськогосподарського виробничого кооперативу:

  • - ґрунтується на об'єднанні та використанні земельних і майнових паїв власників, що передані кооперативу в управління в натуральній формі;
  • - створюється на основі вступу до нього приватних товаровиробників;
  • - може бути створений внаслідок об'єднання земельної та майнової приватної власності будь-котрих фізичних осіб як виробників сільськогосподарської продукції;
  • - відповідає інтересам селян, що є і власниками, і господарями, і працівниками підприємства такого типу;
  • - членами кооперативу можуть бути лише ті, хто в ньому працює (це унеможливлює доступ тіньового капіталу).

Ознаками виробничого кооперативу як юридичної особи є самостійний господарський статутний суб'єкт, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатка з власним найменуванням. Сільськогосподарський виробничий кооператив здійснює діяльність на засадах самоуправління, а з іншими суб'єктами - на договірній основі.

У сільськогосподарських виробників завжди виникають проблеми, спричинені особливостями сільського господарства. Об'єктивно виникає необхідність надання економічної самодопомоги сільськогосподарським товаровиробникам через створення іншої організаційної форми кооперації - обслуговуючих кооперативів. Тому Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" створив умови не лише для розвитку виробничої кооперації, а й для відродження сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Реформи, що відбулися в аграрному секторі економіки, супроводжувалися, з одного боку, дробленням аграрних підприємств і зменшенням площ землеволодіння, а з іншого - руйнацією матеріально-технічної бази, розпадом цілісних господарських комплексів і виробничої інфраструктури АПК.

Теперішнім діючим товаровиробникам власним підсобним господарствам, приватним підприємствам, фермерам, невеликим аграрним підприємствам складно виконувати своїми силами не лише найпростіші роботи технологічного процесу виробництва того чи іншого виду продукції. їм доводиться розв'язувати проблеми транспортування, зберігання виробленої продукції та її реалізацію. Цю функцію, як уже згадувалося, намагаються сьогодні взяти на себе комерційні посередницькі структури, які виникли на базі колишніх інфраструктурних підприємств, споріднених із сільським господарством і мають на меті - отримати якнайбільше прибутку за рахунок сільськогосподарських товаровиробників.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив безпосередньої участі в процесі виробництва сільськогосподарської продукції не бере, але він, надаючи послуги, вивільняє виробника від невластивих йому функцій, стаючи невід'ємним елементом агробізнесу, його складовою.

Відповідно до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - це кооператив, створений для надання послуг переваж но своїм членам та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив належить сільськогосподарським товаровиробникам й управляється ними на демократичних засадах, працює на засадах самоокупності, прагнучи збільшити прибуток господарств своїх членів. Отже, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив є ніби продовженням господарства кожного його члена; його мета - створити умови для підвищення прибутку від власного господарства.

Основною метою обслуговуючого кооперативу, створеного кількома членами-виробниками, є спрямування його діяльності на обслуговування виробництва засновників. Члени кооперативу несуть відповідальність і разом беруть на себе ризик, проводячи спільну діяльність у кооперативі. Вони можуть

мати будь-які економічні зв'язки і всередині кооперативу

і ззовні, в основі яких покладені угоди, що не суперечать зобов'язанням у веденні діяльності в цьому формуванні.

Залежно від виду діяльності сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, що функціонують в аграрному секторі, можуть бути:

  • - заготівельно-збутовими;
  • - постачальницькими;
  • - зі зберігання;
  • - переробними;
  • - з надання послуг виробничого та побутового характеру;
  • - торговельними;
  • - громадського харчування;
  • - транспортні;
  • - кредитні;
  • - сервісні;
  • - маркетингові;
  • - будівельні;
  • - багатофункціональні та ін.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші