Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізкультури
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фізіолого-гігієнічні рекомендації по розвитку рухових здібностей у дітей

У новонародженої дитини відсутні координовані рухи, вона не може сидіти, стояти виконувати послідовні рухові дії. У наступні періоди життя рухові здібності дітей формуються шляхом створення відповідних умовних рефлексів за механізмом виникнення тимчасових нейронних зв'язків між кірковими центрами рухового (пропріоцептивного), зорового, тактильного або вестибулярного аналізаторів і центрами безумовних рухових рефлексів, що знаходяться на рівні рефлекторних дуг спинного мозку. За даними А. Г. Хрипкової із співавт. (1990), перші більш-менш координовані дії з'являються у дітей в 1,5-2 місяці, коли за рахунок виникнення тонусу потиличних м'язів шиї діти починають піднімати і утримувати голову. У 2,5-3 місяці поступово починають розвиватись рухи руками у бік побаченого предмету. У 4 місяці діти починають перевертатись із спини на бік, а у 5-5,5 місяців — перевертатись із спини на живіт і навпаки. У віці від 3 до 6 місяців діти опановують повзання. Лежачі на животі вони прагнуть піднімати не тільки голову а і верхню частину тулуба, вчаться напружувати м'язи рук і ніг.

У 7-8 місяців діти вже здатні добре повзати на велику відстань. В цей же період більшість дітей починає сідати, вставати, стояти і присідати, тримаючись за опору.

До кінця першого року життя діти починають ходити, але довжина перших кроків не перебільшує 10-15 см. До віку 4 -х років довжина кроків поступово збільшується до 40 см, але самі кроки ще залишаються невпевненими, нерівномірними і частими. У період з 8 до 15 років довжина кроків продовжує зростати до 60-80 см, а кількість кроків зменшується.

У віці 4-5 років у дітей починає інтенсивно вдосконалюватись координація рухів і їм стають притаманні такі рухові акти як біг, плигання, сковзання на ковзанах, плавання, гімнастичні вправи, ігрища з м'ячем.

У період з 12 до 14 років найінтенсивніше вдосконалюється влучність кидань та точність плигань. Дальність плигань у хлопців наростає до 13-14 років, а у дівчат — до 12-13 років; висота плигань наростає до 11-12 років.

В період статевого дозрівання у окремих дітей може спостерігатися тимчасове погіршення координації рухів та зниження витривалості до фізичних навантажень. Причина цього перш за все у глибоких морфо-функціональних перебудовах в організмі підлітків, в тому числі на рівні нервово — м'язових структур та у гормональній сфері. Вказані проявлення зникають по мірі статевого дозрівання дітей.

Важливо пам'ятати, що гармонічний фізичний розвиток і вдосконалення рухових актів можливі лише при наданні дітям достатньої рухової активності за добу, при цьому це повинні бути не тільки цілеспрямовані фізичні вправи, але і повільні рухові дії.

Підраховано, що у вільному режимі влітку діти 7-10 років за добу можуть здійснювати до 16 тисяч природних локомоцій (рухів), У хлопців 14-15 років, відносно школярів 8 років, рухова активність зростає на 35 %, а об'єм виконаної роботи навіть на 160 %. Природна активність у дівчаток за добу значно нижча, ніж у хлопців і вони у більшій мірі потребують організованих форм фізичного виховання.. Взимку природна рухова активність усіх дітей падає на 35-40 %. Встановлено також, що природна рухова активність дітей зменшується з зростанням віку.

За даними А. Г. Хрипкової із співавт. (1990) гігієнічною нормою фізичної (рухової) активності дітей 11-15 років слід вважати: .

  • • 25-30 тисяч локомоцій за добу;
  • • виконання об'єму роботи у 110-150 тис. кг м /добу;
  • • переважання динамічної активності над спокоєм не менше ніж на 25 % за добу.

Якщо учні 11-15 років мають рухову активність у 2 і більше разів нижчу, ніж це передбачено гігієнічними нормами, то прийнято вважити, що вони переносять руховий голод — гіподинамію. У таких дітей можуть порушуватись обмінні процеси, спостерігається ожиріння, падає імунна активність, формується низька працездатність, спостерігаються порушення нормального фізичного розвитку м'язової, серцево-судинної і дихальної систем.

Слід зауважити, що фізична активність дітей може тимчасово значно знижуватись під час гострих захворювань, при недостатній калорійності їжі, при загостренні хронічних хвороб, при наявності нервово-психічних стресів, особливо таких, що мають характер пригнічення. В цьому випадку тимчасове падіння рухової активності дітей має захисну функцію і не повинно оцінюватись, як гіподинамія. Вихователям слід уважно відноситись до поточного стану дітей і навіть штучно обмежувати їх активність поки не нормалізується функціональний стан.

Надмірна рухова активність дітей, наприклад, під час інтенсивних спортивних тренувань або змагань і особливо, коли це супроводжується значними нервово-емоційними напруженнями, може також давати різноманітні негативні наслідки. У цих випадках не виключні порушення у стані опорно-рухового апарату, розтягнення зв'язок, деформація міжхребетних дисків, суглобів та ін. При тривалій дії вказаних перенавантажень можливі порушення функціонального стану центральної нервової системи, зниження імунної активності, порушення нормального розвитку серцеве-судинної та дихальної систем, інтенсивні фізичні навантаження дітей можуть також пригнічувати функції гіпофізу і надниркових залоз, що може негативно впливати на природні процеси росту, розвитку і диференціації (затримується зростання довжини тіла, пригнічується статеве дозрівання та інше). Все це потребує суворого дотримання гігієнічних норм фізичного навантаження для дітей і підлітків і постійного лікарського контролю за функціональним станом і станом здоров'я тих дітей, які систематично займаються спортом.

Найважливіше правило оптимального розвитку рухових якостей у дітей — це послідовність і поступовість збільшення навантажень. Із усіх вікових груп дітей найбільш продуктивним для розвитку рухових можливостей і фізичного вдосконалення є молодший шкільний вік (6-11 років).

З початком навчання у школі природна рухова активність дітей зменшується у 2 рази, тому найкраще, якщо це компенсувати організованими формами фізичного виховання, серед яких виділяють:

* уроки фізичної культури, які компенсують до 11 % рухового дефіциту;

* ранкова гімнастика до 10 хвилин вдома, та гігієнічна гімнастика перед початком уроків у школі які компенсує до 10 % рухового дефіциту;

* фізкультпаузи на уроках та вдома компенсують до 7 % рухового дефіциту;

* рухові ігрища на перервах та після уроків, помірні спортивні тренування дають компенсацію до 60 % необхідної рухової активності за добу.

Особливо слід сказати про користь фізкультпауз: не зважаючи на те, що вони компенсують відносно невеликий об'єм рухового дефіциту, фізкультпаузи несуть значний оздоровчий ефект, а також є заходом активного відпочинку і підтримки високої працездатності (в тому числі розумової) на протязі всієї доби. Фізкультпаузи повинні тривати мінімум 1,5-2 хв і включати вправи переходу від пози сидіння до пози стояння (5-10 разів), ходіння на місці, вправи з поворотами та нахилами тулуба, вправи для рук і пальців, дихальні вправи та ін.

Згідно рекомендацій А. Г. Хрипкової (1990) фізкультпаузи найкраще проводити в моменти максимального падіння працездатності і виникнення у дітей симптомів стомлення:

  • • у І-П класах це через кожні 15-17 хв уроку (2 рази за урок);
  • • у Ш-ІХ класах це доцільно робити на 20-25 хв від початку уроку;
  • • при виконанні домашніх завдань діти I-V класів повинні мати фізкультпаузи через кожні 30-40 хвилині праці.

Для молодших школярів (1-ІІ клас) доцільно проводити активізовані рухливими ігрищами перерви, особливо після III уроку. Корисним для здоров'я та для підтримки високої працездатності дітей вважається їх активний відпочинок на протязі 1-1,5 години після школи перед початком виконання домашніх завдань. Такий відпочинок краще всього проводити на свіжому повітрі, а якщо цього не дозволяє погода — то в добре провітреному приміщенні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші