Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розумовий розвиток дошкільника

Практичне оволодіння мовою і осмисленість мови

Діти дошкільного віку виходять за межі сімейних зв'язків і починають спілкуватися з ширшим колом людей, особливо з однолітками. Розширення кола спілкування вимагає від дитини повноцінного оволодіння засобами спілкування, головним з яких є мова. Розвиток мови йде в кількох напрямах: удосконалюється її практичне вживання в спілкуванні з іншими людьми, разом з тим мова стає основою перебудови психічних процесів, знаряддям мислення.

У дошкільників продовжує збагачуватися словниковий запас. Цей процес залежить безпосередньо від умов життя і виховання; індивідуальні особливості тут найбільш помітні, ніж у будь-якій іншій сфері психічного розвитку. Дитина паралельно оволодіває умінням поєднувати слова в реченні за законами граматики, складними реченнями, а також більшістю поширених суфіксів (для позначення статі дітей, тварин тощо).

До кінця дошкільного віку дитина оволодіває складною системою граматики, включаючи діючі в мові закономірності синтаксичного і морфологічного порядку.

Сенсорний розвиток

У дошкільному віці відбувається удосконалення орієнтування дитини у зовнішніх властивостях і відношеннях предметів та явищ, у просторі й часі. Сприймаючи предмети і діючи з ними, дитина починає все точніше оцінювати їх колір, форму, розмір, вагу, температуру, властивості поверхні тощо. При сприйнятті музики вона вчиться стежити за мелодією, виділяти звуки за висотою, уловлювати ритмічний малюнок, при сприйнятті мови - чути найменші відмінності у вимові подібних звуків.

Сенсорний розвиток дошкільника включає дві взаємопов'язані сторони - засвоєння уявлень про різноманітні властивості і відношення предметів та явищ, оволодіння новими діями сприйняття, дає змогу повніше й детальніше сприймати навколишній світ.

Вже в ранньому дитинстві у дитини накопичується певний запас уявлень про різноманітні властивості предметів. Окремі уявлення починають відігравати роль зразків, з якими дитина порівнює властивості нових предметів у процесі їх сприйняття. Дошкільник переходить від застосування таких предметних зразків, які є результатом узагальнення сенсорного досвіду дитини, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонів.

Сенсорні еталони - це вироблені людством уявлення про основні різновиди властивостей і відношень. Вони виникли у ході історичного розвитку людства і використовуються людьми в якості зразків, мірок, за допомогою яких встановлюють і позначають відповідні властивості і відношення. Кожен вид еталонів являє собою не просто набір окремих зразків, а систему, в якій різновиди даної властивості розміщені в тій чи іншій послідовності, так чи інакше згруповані й розрізняються за строго визначеними ознаками.

Засвоєння дошкільниками сенсорних еталонів починається з ознайомлення з окремими геометричними фігурами і кольорами у процесі оволодіння різними видами продуктивної діяльності.

Ускладнення продуктивних видів діяльності веде до того, що дитина поступово засвоює все нові еталони. Приблизно до чотирьох - п'яти років вона оволодіває порівняно повним набором еталонів форми і кольору. В молодшому і середньому дошкільному віці у дітей складаються уявлення про співвідношення за розміром між трьома предметами (великий - менший - найменший), діти здатні оцінювати розмір знайомих предметів незалежно від порівняння їх з іншими предметами ("слон великий", "комар маленький"). Крім загальних еталонів величини, у дітей складаються уявлення про окремі її виміри - довжину, ширину, висоту.

Засвоєння сенсорних еталонів - тільки одна зі сторін розвитку орієнтування дитини у властивостях предметів. Друга сторона - це удосконалення дії сприйняття. Удосконалення дій сприйняття дошкільника має в своїй основі певну закономірність - перетворення зовнішніх орієнтувальних дій в дії сприйняття.

Протягом дошкільного періоду складаються три основні види дій сприйняття: дії ідентифікації, дії віднесення до еталону і моделюючі дії. Відмінності між цими діями визначаються відмінностями у співвідношенні між властивостями предметів сприйняття і тими еталонами, за допомогою яких ці властивості визначаються. Дії ідентифікації виконуються у випадку, коли властивість предмета сприйняття повністю співпадає з еталоном. Дії віднесення до еталону виконуються при частковому співпаданні властивості предмета з еталоном, коли поряд з рисами подібності існують деякі риси відмінності. Моделюючі дії виконуються при сприйнятті об'єктів зі складними властивостями, які не можуть бути визначені за допомогою одного еталона, а вимагають одночасного використання двох чи більше еталонів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші