Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Про нас
Правила користування
Політика конфіденційності
Угода користувача
Політика Cookies
Контакти
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Нематеріальні активи

Нормативна база

  • 1. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. набула чинності в Україні 25 грудня 1991 р.
  • 2. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р. № 3688-ХІІ, із змінами і доповненнями.
  • 3. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р. № 1771-3, в редакції від 1 червня 2000 р.
  • 4. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ, із змінами і доповненнями.
  • 5. Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХІІ, зі змінами і доповненнями.
  • 6. Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" від 16 червня 1999 р. № 752-ХІУ.
  • 7. Закон України "Про внесення змін до деяких заковів України з питань інтелектуальної власності" від 4 липня 2002 р. № 34-ІУ.
  • 8. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р. № 236/96.
  • 9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18 грудня 1999 р. № 242.
  • 10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. № 163.
  • 11. Порядок експертної оцінки нематеріальних активів, затверджений наказом Фонду державного майна України та Державного комітету з питань науки і технологій від 27 липня 1995 р. № 969/97.
  • 12. Правила складання, подання і розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 вересня 1997 р. №416/2220.

Поняття і класифікація нематеріальних активів

Серед активів підприємства, тобто ресурсів, в які вкладено його капітал, особливе місце належить правам і привілеям, придбання яких зумовлене необхідністю їх використання в господарській діяльності. Вони є специфічним видом ресурсів, їх неможливо відчути на дотик, їхнє існування засвідчують певні правові документи. Зокрема, це нематеріальні активи.

Нематеріальні активи - це вартість нематеріальних об'єктів, які визнаються об'єктом права власності конкретного підприємства, використовуються протягом відносно тривалого періоду (більше року) в його господарській діяльності та здатні давати прибуток (величину якого важко прогнозувати) протягом декількох років.

Нематеріальні активи - це вартість прав на використання в господарській діяльності підприємства об'єктів інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших прав власності і користування.

Згідно з бухгалтерським обліком нематеріальні активи

- це немонетарні активи1, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані й утримуються з метою використання більше року (або одного операційного циклу, якщо Він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, з адміністративною метою або надання в оренду іншим особам.

Відповідно до податкового обліку нематеріальні активи

- це об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Нематеріальний актив має такі характерні ознаки:

  • - не має грошової форми;
  • - не має матеріальної форми;
  • - не є дебіторською заборгованістю;
  • - використовується на підприємстві більше року (або операційного циклу, якщо його тривалість перевищує один рік);
  • - може бути ідентифікований.

Кожен нематеріальний актив має свою вартість, бо гарантує власнику певні узаконені права та привілеї. Більшість нематеріальних активів не мають матеріальної форми, проте нематеріальні активи можуть міститися в або на фізичній субстанції, такій як компакт-диск (як елемент комп'ютерного забезпечення), юридична документація (як ліцензія чи патент) або плівка. Визнавати актив як матеріальний або нематеріальний слід на основі оцінки того, який елемент (матеріальний чи нематеріальний) є суттєвішим. Наприклад, комп'ютерне програмне забезпечення для верстата, який управляється комп'ютером і не може функціонувати без певного комп'ютерного програмного забезпечення, є невід'ємною частиною пов'язаного з ним апаратного забезпечення, тому його розглядають як об'єкт основних засобів. Така сама оцінка стосується операційної системи комп'ютера. Якщо програмне забезпечення не є невіддільною частиною пов'язаного з ним апаратного забезпечення, наприклад, бухгалтерські комп'ютерні програми, його розглядають як нематеріальний актив.

Нематеріальний актив визнає підприємство і відносить до складу активів, якщо є ймовірність отримання майбутніх економічних вигід1, пов'язаних з його використанням, а також вартість активу може бути достовірно визначена.

Визнання та оцінка генерованого підприємством нематеріального активу дозволяє:

  • - зменшити податок на прибуток;
  • - регулювати обсяг амортизаційних відрахувань;
  • - збільшити ринкову вартість підприємства;
  • - забезпечити облік усіх активів підприємства;
  • - оптимізувати співвідношення активів;
  • - визначити вартість об'єктів інтелектуальної власності при їхній купівлі-продажу;
  • - визначити обсяг збитку чи компенсації з приводу незаконного використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать підприємству;
  • - врахувати вартість об'єктів інтелектуальної власності при реорганізації, ліквідації чи банкрутстві підприємства.

Проблема визнання чи невизнання нематеріальних активів при зарахуванні на баланс зумовлена різними локальними цілями підприємства. Бажання показати більшу величину прибутку зумовлює необхідність капіталізації всієї суми витрат, пов'язаних зі створенням або придбанням нематеріальних активів, з подальшою їх тривалою амортизацією; і, навпаки, бажання зменшити величину прибутку у фінансовій звітності можна задовольнити віднесенням суми витрат до складу поточних витрат підприємства. Проте якщо в бухгалтерському обліку можна у разі невизнання нематеріального активу видатки на його придбання або створення визнати витратами відповідного періоду, то норми податкового законодавства чітко вказують на необхідність амортизації витрат на придбання і створення нематеріальних активів.

До видатків підприємства, які не сприяють виникненню нематеріального активу, належать:

  • - видатки на заснування діяльності чи підприємства (організаційні витрати);
  • - видатки на навчання;
  • - видатки на рекламу та (або) стимулювання продажу;
  • - видатки на переміщення чи реорганізацію частини або всього підприємства.

Видатки за цими об'єктами визнаються як поточні витрати на час їхнього здійснення.

Нематеріальні активи включають:

  • 1) права на об'єкти промислової власності;
  • 2) права на об'єкти, що охороняються авторським і суміжними правами;
  • 3) інші права власності і користування.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. Згідно з міжнародними правовими документами, загальне поняття "інтелектуальна власність" поділяють на дві групи: перша - промислова власність, до об'єктів якої належать винаходи, корисні зразки, промислові моделі, товарні знаки; друга - це інші об'єкти творчої діяльності, які не належать до поняття промислової власності та становлять групу результатів творчої діяльності, що охороняються авторським та суміжними правами.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>