Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка праці та соціально-трудові відносини
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Резерви зростання продуктивності праці

Резерви зростання продуктивності праці - це можливості більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її продуктивності за рахунок удосконалювання техніки, технології, поліпшення організації виробництва, праці управління. Резерви тісно пов'язані з факторами зростання продуктивності праці. Якщо той чи інший фактор розглядати як можливість, то використання пов'язаного з ним резерву - це процес перетворення можливості в дійсність.

Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів.

Резерви підвищення продуктивності праці безмежні, як і науко- технічний прогрес, удосконалення організації виробництва, праці й управління. Тому в кожній конкретний період треба використовувати ті резерви, що дають максимальну економію праці за мінімальних витрат.

Резерви зростання продуктивності праці класифікують за різними ознаками: за часом використання, за ознаками можливості їхнього використання, за напрямками роботи, за місцем виявлення і використання. Більш докладно класифікація резервів зростання продуктивності праці наведена у табл. 8.4.

Таблиця 8.4

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

Ознака

Види резервів

За часом використання

  • а) поточні резерви: можуть бути використані залежно від реальних можливостей протягом місяця, кварталу або року.
  • б) перспективні резерви: їхнє використання передбачається в перспективі через рік або декілька років згідно з довгостроковими планами підприємства.

За ознаками

можливостей

використання

  • а) резерви запасу: наприклад, недовикористання устаткування чи потужності зі змінності роботи, вивчені, але ще не впроваджені передові методи праці.
  • б) резерви втрат: втрата робочого часу (внутрішньозмінні і цілоденні простої, прогули і всі не передбачені планом неявки на роботу; непродуктивні витрати праці), брак, перевитрата палива.

За напрямками роботи

  • а) соціально-економічні: визначають можливості підвищення якості використовуваної робочої сили;
  • б) матеріально-технічні: визначають можливості застосування більш ефективних засобів виробництва;
  • в) організаційно-економічні: визначають можливості удосконалення об'єднання робочої сили і засобів виробництва.

За місцем виявлення і використання

  • а) народногосподарські: більш багаті природні ресурси і їхнє комплексне використання.
  • б) галузеві: спеціалізація підприємств, концентрація і комбінування виробництва, удосконалювання техніки і технології і ін.
  • в) внутрівиробничі: крім поділу на поточні і перспективні, вони ще поділяються на дві групи: резерви зниження трудомісткості продукції і резерви кращого використання сукупного робочого часу.

Резерви зростання продуктивності праці можна підлити на дві групи: 1 група) резерви поліпшення використання живої праці (робочої сили)- це всі резерви, пов'язані з організацією умов праці, підвищенням дієспроможності працюючих, структурою і розміщенням кадрів, створенням організаційних умов для безперебійної роботи, а також із

забезпеченням досить високої матеріальної і моральної зацікавленості працівників у результатах праці.

2 група) резерви більш ефективного використання основних і оборотних фондів - це резерви кращого використання основних виробничих фондів (машин, механізмів, апаратури й ін.) за потужністю і за часом, а також резерви більш ощадливого і повного використання сировини, комплектуючих матеріалів, палива, енергії й інших оборотних фондів.

Необхідною умовою виявлення і використання резервів є їхня кількісна оцінка. Резерви можуть оцінюватися в абсолютних і відносних величинах. На конкретний період часу величину резервів можна визначити як різницю між досягнутим і максимально можливим рівнем продуктивності праці.

Оцінку впливу зниження трудомісткості продукції, поліпшення використання робочого часу, зміни кооперованих поставок, скорочення втрат від браку і т.д. на рівень продуктивності праці на можна визначити за допомогою таких формул:

Зростання продуктивності праці (у %) в залежності від ступеня використання робочого часу визначається за формулою:

На підприємствах для використання резервів розробляють плани організаційно-технічних заходів, де зазначаються види резервів підвищення продуктивності праці, заходи щодо їх реалізації, втрати на них, строки проведення, а також відповідальні виконавці.

Управління продуктивністю праці на підприємстві

Управління продуктивністю праці на підприємстві це частина загального процесу управління підприємством, що включає в себе планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулювання. Ця робота ґрунтується на постійному аналізі співвідношення корисного ефекту від певної трудової діяльності та витрат на цю діяльність. Основними функціями управління продуктивністю є визначення цілей та організація програми управління продуктивністю праці. При цьому цілями програми повинні бути: ефективне використання людських ресурсів; мінімізація втрат виробництва та створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці. А кожен підхід із досягнення даних цілей охоплювати: організаційні форми підвищення продуктивності праці; сфери підвищення продуктивності праці; засоби і методи підвищення продуктивності праці. На рис. 8.2 показана схема програми управління продуктивністю праці на підприємстві.

Схема програми управління продиктивністю праці на підприємстві

Отже, управління продуктивністю праці - це складне та комплексне завдання, однаково важливе для організацій будь-якої сфери діяльності та будь-якого розміру, якщо вони планують досягти успіху в ринковій конкуренції. Реалізація цього завдання залежить від грамотної та скоординованої роботи економістів і менеджерів на всіх етапах програми.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>