Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Знос і амортизація основних фондів

У процесі використання всі види основних фондів зношуються, втрачають першопочаткові якості й роботоздатність. Поступово вони стають непридатними для подальшого використання і підлягають ремонту, модернізації та заміні. відповідно до зносу основних фондів відбувається перенесення їх вартості на новостворений продукт. Розрізняють знос двох видів: фізичний і моральний.

Фізичний знос відбувається і в процесі використання фондів, і внаслідок їх бездіяльності. Під фізичним зносом розуміють явище поступової втрати первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до зменшення реальної вартості - економічного спрацювання. Це виявляється у спрацюванні окремих деталей, вузлів і агрегатів або їх руйнуванні. Знос також виникає під дією природних умов і часу, в зв'язку з чим металеві вузли та механізми знарядь і машин зазнають корозії, дерев'яні - гниття, а ґума і пластмаса "старіють". Фізичний знос називають матеріальним зносом. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їхня надійність, довговічність, спосіб використання, особливості технологічних процесів, якість технічного догляду та ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників й інші чинники.

Фізичний знос кожного знаряддя умовно можна поділити на дві частини: ту, що періодично усувають проведенням ремонтів, і ту, яку в такий спосіб усунути неможливо, причому підприємства мають великі матеріально-грошові затрати, котрі переносяться на собівартість продукції. Інколи ці витрати невиправдані. З часом спрацювання поступово збільшується і стає таким, що унеможливлює подальше використання засобу праці у виробництві, тобто настає момент повного фізичного спрацювання, коли треба замінити такий засіб праці на новий аналогічного призначення.

Найважливіші напрями підтримання засобів виробництва в роботоздатному стані засобів виробництва і технічного розвитку підприємства показані на рис. 7.5.

Основні фонди зазнають також морального зносу. Він має місце тоді, коли фізично основні фонди ще придатні для використання, але економічно вже себе не виправдовують і вимагають заміни. Моральний знос є двох видів:

  • - здешевлення виробництва існуючих машин і обладнання, що сталося внаслідок розвитку науково-технічного прогресу в галузях, які їх виробляють, де впроваджено прогресивніші технології;
  • - виробництво нових, продуктивніших машин цього типу.

Напрями технічного розвитку підприємства

Рис. 7.5. Напрями технічного розвитку підприємства

У першому випадку машини, що перебувають в експлуатації, знецінюються, оскільки підвищився рівень продуктивності праці в галузях, де їх вироблено. Нові машини мають такі самі економічні характеристики, але нижчу ціну. В другому випадку старі зразки техніки ще не зазнали фізичного зносу, але їх замінили новими, з кращими продуктивністю й експлуатаційними характеристиками.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. До джерел їх відновлення належать амортизаційні відрахування.

Амортизація основних засобів - це процес поступового перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на новостворену вартість і накопичення коштів для їх відновлення.

Амортизаційні відрахування мають глибокий економічний зміст. Вони не вводяться до собівартості продукції як витрати виробництва і покриваються виручкою від її реалізації. Одночасно формуються суми, що стануть джерелом нових інвестицій для відтворення основних засобів.

До 1991 р. аграрні підприємства, як і загалом народне господарство країни, використовували лише пропорційний (лінійний) метод нарахування амортизації. Згідно з ним, річна сума амортизації нараховується рівномірно за роками і визначається а першопочаткової вартості основних фондів (рис. 7.6).

Лінійний метод простий, наочний і певною мірою враховує процес рівномірного зносу основних фондів за весь термін їх служби. За ним амортизаційні відрахування визначають на основі балансової вартості основного засобу.

За рахунок цих коштів створюється амортизаційний фонд на реновацію основних фондів. Норма амортизації на повне відновлення основних фондів залежить від терміну їх служби й обчислюється у відсотках до балансової вартості за формулою

Щорічна сума амортизації основних засобів визначається з балансової вартості й терміну служби:

Рівномірний метод визначення обсягу амортизаційних відрахувань зорієнтований на рівномірний фізичний знос, проте його не можна застосувати до морального. Наука, техніка, технологія виробництва розвиваються нерівномірно, тому моральний знос основних фондів здебільшого відбувається прискореними темпами і не відповідає передбаченим нормам амортизації. У зв'язку з цим підприємству потрібно мати достатню суму коштів, яка б забезпечила можливість заміни основних фондів при виникненні морального зносу. Проблему можна розв'язати, використовуючи метод прискореної амортизації основних фондів, коли в перші роки застосовуються підвищені норми, що дають змогу перенести на собівартість продукції близько 75 % їх першопочаткової вартості. Решта вартості

переноситься за однаковими нормами амортизації до кінця служби засобу, в межах прийнятого амортизаційного періоду.

Для запровадження норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних амортизаційних сум, згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", амортизація нараховується до залишкової вартості в установлених нормах за окремими групами, а не до первісної вартості.

Річні норми амортизації становлять: для першої групи - 2 %; для другої - 10; для третьої - 6; для четвертої групи - 15 %. Розрахунок амортизаційних відрахувань визначається множенням загальної вартості основних засобів, які належать до відповідної амортизаційної категорії, на визначену для неї норму амортизації:

Суттєвим недоліком такого методу є те, що групові норми амортизації не враховують термінів експлуатації окремих об'єктів. Можуть мати місце випадки, коли об'єкти перенесли свою вартість на витрати виробництва, але продовжують експлуатуватись. Зовсім не беруться до уваги техніко-економічні характеристики об'єктів, тривалість, інтенсивність, середовище й умови експлуатації.

Очевидно, через названі причини чинне законодавство передбачило, що платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, котрі не перевищують зазначених норм. Якщо платник податку прийняв таке рішення, то обов'язковим є його прийняття до початку звітного податкового року і не може бути змінене впродовж року. Таке рішення доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал звітного податкового року.

Відтворення основних фондів - процес дуже складний і охоплює взаємозв'язані стадії:

  • - створення основних фондів;
  • - споживання;
  • - амортизація;
  • - відновлення та заміщення.

Створення основних фондів, зокрема технічних засобів, машин і обладнання, відбувається за межами аграрного підприємства, в промислових галузях. Інші стадії здійснюються всередині підприємства. Початковою стадією відтворення основних фондів є їх придбання та формування (рис. 7.7).

Стадії відтворення основних фондів підприємства

Рис. 7.7. Стадії відтворення основних фондів підприємства

Для нового підприємства - це будівництво приміщень і споруд, придбання техніки, що відповідає певному технологічному процесу, кількості вироблюваної продукції та її якості.

На діючому підприємстві ці роботи починають з інвентаризації основних фондів, які використовуються з метою виявлення старих і зношених, їх поповнення з умовою конкретної специфіки та запланованого обсягу виробництва продукції. У випадках необхідності підвищення потужності й продовження дієздатності основних засобів аграрне підприємство може проводити модернізацію і реконструкцію основних фондів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші