Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Права на об'єкти промислової власності

Промислова власність - поняття, яке застосовується для позначення виключного права на використання певних нематеріальних ресурсів (винаходів, товарних знаків тощо), придатних до виготовлення промисловим способом або для використання у виробництві.

Відповідно до "Паризької конвенції про охорону промислової власності" поняття "промислова власність" розуміється в найзагальнішому значенні і використовується не тільки у сфері промисловості й торгівлі у власному значенні слова, а й у галузях сільськогосподарського виробництва і добувної промисловості та стосовно всіх продуктів промислового чи природного походження, наприклад, вина, зерна, тютюнового листа, фруктів, худоби, копалин, мінеральних вод, пива, квітів, борошна". До об'єктів промислової власності належать такі:

  • - винаходи;
  • - корисні моделі;
  • - промислові зразки;
  • - товарні знаки і знаки обслуговування;
  • - зазначення походження товару;
  • - фірмові найменування.

Винахід - позначене істотною новизною вирішення технічного або технологічного завдання, яке дає позитивний ефект і відповідає умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Об'єктом винаходу може бути:

  • - продукт (прилад, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин);
  • - спосіб (процес виконання дій);
  • - застосування раніше відомого продукту або способу за новим призначенням.

Близьким до винаходу є поняття корисної моделі.

Корисна модель - це нова за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою модель, придатна до промислового виготовлення. Предметом технічного рішення тут є тільки конструкція виробу, його форма.

Промисловий зразок - це нове, придатне до здійснення промисловим способом художнє вирішення конкретної форми виробу, в якому досягається єдність технічних та естетичних властивостей і яке забезпечується правовою охороною за умов його новизни, оригінальності та придатності до промислового виготовлення. Це результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок, фарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та економічних потреб.

Товарний знак - це оригінальна позначка, яка має правовий захист і призначена для виділення конкретного товару серед інших подібних. Якщо під товарним знаком надаються послуги, він називається знаком обслуговування.

Власник товарного знака може проставляти поряд з ним попереджувальне маркування: ® - ознака того, що на товарний знак отримано свідоцтво про державну реєстрацію і він має правовий захист держави ТМ означає, що товарний знак перебуває на стадії реєстрації (заявку на реєстрацію подано, але охоронні документи ще не отримані).

Товарні знаки можуть бути таких видів:

  • - словесні - слова чи абревіатура;
  • - зображувальні - композиції ліній, плям, фігур або форм на площині;
  • - об'ємні - композиції фігур у просторі;
  • - комбіновані - поєднання образотворчих, словесних і об'ємних елементів;
  • - інші - звуки, мелодії, запахи.

Бренд - дуже відома торгова марка (товарний знак), синонім якості, якій споживачі беззаперечно довіряють. Поняття "бренд" і "товарний знак" не є синонімами. Вважають, що товарний знак - це категорія юридична, а бренд - маркетингова. Не кожен товарний знак є брендом, і, навпаки, відомі випадки, коли бренди на початку використання не були захищені як товарні знаки. Товарний знак перетворюється на бренд, коли використовується разом з іншими нематеріальними активами підприємства, що формують якість товару та його репутацію на ринку. Товарний знак може відбутися як бренд тоді, коли для цього є серйозні передумови на рівні якості й дистрибуції продукту. Тобто продукт має відповідати завданням, які висувають перед брендом, наприклад завоювання компанією міцніших позицій на ринку.

Останнім часом набули поширення товарні знаки "private label", які належать певним торговельним мережам. Використання власних товарних знаків дає змогу роздрібним торговцям знизити націнку на товари, що не поступаються якістю "брендовим", на 15-20%. Продукція з використанням цих знаків реалізується лише в тій торговельній мережі, якій належить право власності на такий знак. Технологія використання "private label" не потребує великих витрат на рекламу і просування товару. Виробник, що випускає товари для певної торговельної мережі, отримує гарантію збуту продукції та можливість завантажити свої потужності.

За кордоном продаж товарів під власними марками торговельних мереж уже давно став нормою. На ринку Західної Європи приватним торговим маркам торговельних мереж належать приблизно 24 % загального роздрібного обороту.

Зазначення походження товару - це категорія, що охоплює (об'єднує) такі строки, як просте зазначення походження товару та кваліфіковане зазначення походження товару.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" просте зазначення походження товару - це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару.

Кваліфіковане зазначення походження товару - це категорія, що охоплює (об'єднує) такі строки: назву місця походження товару і географічне зазначення походження товару.

Географічне зазначення походження товару - це назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для певного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Географічне місце - будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами, зокрема країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо. Наприклад, коньяк і шампанське - це зазначення назв французьких провінцій (тобто ці слова можуть претендувати на визнання як зазначення походження товару). Проте, якщо ці назви потрапляють в нормативних актах до переліку видових1, французька сторона не зможе охороняти їх в Україні. У разі, коли коньяк і шампанське не потраплять до переліку видових назв, за бажанням французи можуть зареєструвати їх в Україні. Тоді вітчизняним підприємствам, що використовують ці назви, потрібно буде, швидше за все, змінювати етикетки і назви підприємств.

Єврокомісія запропонувала заборонити виробництво сиру "Feta" за межами Греції. На думку комісії, Греція є історичною батьківщиною цього продукту і виробляє його вже протягом 6 тис. років. Якщо цю пропозицію буде затверджено, найменування сиру "Feta" може отримати статус географічної монополії, як і французьке "Roquefort".

У 1999 р. Єврокомісія вже намагалась оголосити сир "Feta" виключно грецьким, проте Європейський суд не знайшов достатніх доказів, що цей продукт є неповторним з погляду місця розташування його виробництва. Тепер Єврокомісія вважає, що спроможна надати переконливі докази відмінностей сиру, який виробляється за межами Греції, від оригінального за технологією виробництва і складом сировини.

Фірмове найменування вказує на підприємство без посилань на продукцію, яку воно виробляє.

Суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець, який може мати комерційне найменування. Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я. Відомості про комерційне найменування суб'єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.

Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. У разі, якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торгової марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торгової марки. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

З розвитком мережі Інтернет до об'єктів промислової власності можна віднести доменні імена. Доменні імена - це імена, що використовуються для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті. Власники об'єктів промислової власності отримують виключні права на їх використання за допомогою патентів на винахід, промисловий зразок, корисну модель, а також свідоцтв на товарний знак. Патент на винахід видається суб'єктам промислової власності на 20 років, строк дії охоронних документів на промисловий зразок - 15 років, корисну модель і товарний знак - 10 років. Власник патенту або свідоцтва може передавати свої права щодо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, товарної марки як вклад у статутний капітал підприємства.

Антимонопольний комітет України заборонив TOB "Гарант-2" (Одеса) випускати безалкогольний напій з назвою "PEPS!", подібною до назви товарного знака "PEPSI", розлив якого на території України здійснює ВАТ "Славутич". Раніше Антимонопольний комітет заборонив українсько-польському СП "Логос" ЛТД" (Черкаси) виробництво і продаж безалкогольного напою "Фантазія", подібного до ступеня змішання з товарними знаками TANTA" і "ФАНТА", що належать "Coca Cola Company" (США)1.

Охорона товарного знака поширюється не на всі товари або послуги, а тільки на ті з них, які позначені в реєстраційному свідоцтві. Охорона знака, зареєстрованого в Україні, поширюється на всю її територію.

Існує кілька варіантів реєстрації товарних знаків:

  • - реєстрація товарного знака щодо кількох класів товарів і окремо взятих позначень;
  • - реєстрація товарного знака без обмежень будь-яких комбінацій (графічних, об'ємних, кольорових) для великої кількості товарів.

З 1 січня 2002 р. в Україні діє восьма редакція Міжнародної класифікації товарів і послуг, призначена для використання підчас розробки та реєстрації товарних знаків. Попередня, що діяла з 1997 p., включала 34 класи для товарів і 8 класів для послуг. У новій редакції Класифікації введені три нових класи -- 43, 44 і 45-й. Класи, до якого належать товари і послуги, можна визначити за допомогою Алфавітного переліку товарів і послуг (включає близько 11 тис. найменувань), який входить у Класифікацію. Подаючи заявку на реєстрацію, необхідно вибрати з класифікатора перелік товарів і послуг, які ви передбачаєте маркувати своїм знаком.

Відповідно до норм законодавства України з 16 червня 1999 р. не можуть бути зареєстрованими як товарні знаки позначки, що використовувалися до 1 січня 1992 р. двома або більшою кількістю юридичних осіб для позначення однорідних товарів.

Особливий правовий статус мають так звані "добре відомі" знаки. Вони охороняються незалежно від того, подана заявка на їх реєстрацію чи ні. Крім того, правовий захист поширюється також на товари і послуги, не пов'язані з тими, для яких знак визнаний "добре відомим". Наприклад, позначка "Coca-Cola" не може використовуватися іншими виробниками не тільки для безалкогольних напоїв, а й для будь-яких товарів.

При визначенні того, чи є знак "добре відомим" в Україні, можуть розглядатися зокрема такі чинники, якщо вони доречні:

  • - ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства;
  • - тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака;
  • - тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується;
  • - тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним;
  • - свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними органами;
  • - цінність, що асоціюється зі знаком.

З дати, на яку за визначенням апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні.

Після розпаду Радянського Союзу, відповідно до існуючої на той час законодавчої процедури, право власності на товарний знак, яким маркувалася продукція багатьох підприємств, міг отримати кожен з виробників, хто подав заявку першим. Такі правила призводили до дискримінації всіх інших виробників подібної продукції, оскільки вони змушені були придбавати у власника виключних прав ліцензії на використання зареєстрованих товарних знаків і, як наслідок, до виникнення цілого ряду конфліктів між підприємствами, які виробляли і виробляють продукцію під однаковою назвою. Так, права на торговий знак "Прима" для цигарок в Україні належали компанії "Reemstma Ukraine", а в Росії - спочатку належали концерну 'Табакпром", нещодавно власником товарного знака стало AT "Ліггерт-Дукат", яке передало свої права тепер уже асоціації "Табакпром". Правами на торговий знак горілки "Столична" в Україні володіє концерн "Укрспирт", а в Росії - приватна компанія "Союзплодоімпорт", яка до 1 січня 2002 р. планувала відкликати всі ліцензії на виробництво цього продукту і зосередити у своїх руках виробництво і продаж. У Росії "Столичну" розливають 100 заводів і ще близько 400 виробляють її без дозволу. Монополізація прав компанією "Союзплодоімпорт" створила сприятливі умови для боротьби з підробками на ринку.

Після прийняття 16 червня 1999 р. поправок до Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" виробляти "Приму" можуть усі вітчизняні тютюнові фабрики, які робили це до 1 січня 1992 р. При цьому не потрібно буде робити відрахувань на користь "Reemstma Ukraine". Виробники горілки "Столична" відтепер не перераховуватимуть по 5 коп. з пляшки на користь "Укрспирту" за використання товарного знака. Проте зазначені зміни до законодавства створили прецедент позбавлення заднім числом власників свідоцтв на товарні знаки частини прав на охорону своєї інтелектуальної власності, прав, отриманих абсолютно законним шляхом на основі чинних на той час законодавчих норм.

Реєстрацію прав на об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової, власності в Україні здійснює Державний департамент інтелектуальної власності у складі Міністерства освіти і науки України. У табл. 6.1 подані відомості про реєстрацію прав на об'єкти промислової власності.

Таблиця 6.1. Реєстрація прав на об'єкти промислової власності в Україні в 2005 р.

Об'єкт промислової власності

Подано заявок на видачу охоронних документів до:

Отримано охоронних документів в:

Використано об'єктів промислової власності

Державного департаменту інтелектуальної власності

патентних відомств зарубіжних країн

Україні

зарубіжних країнах

Всього

7639

257

7337

245

5977

Винаходи

2489

160

2297

166

3629

Корисні моделі

4785

72

4722

59

1631

Промислові зразки

365

25

318

20

717

Для отримання свідоцтва на об'єкти інтелектуальної власності юридична або фізична особа повинна подати до департаменту заявку на реєстрацію. Департамент проводить експертизу заявки і на основі рішення про реєстрацію об'єкта та за умов сплати збору за видачу свідоцтва, в офіційних бюлетнях ("Промислова власність" - видається з 1993 р., "Авторське право і суміжні права" - видається з 2002 р.) публікує відомості про видачу охоронного документа. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва здійснюється державна реєстрація об'єкта - вносяться відомості до Державного реєстру України. Видача свідоцтва здійснюється в місячний строк після державної реєстрації.

Свідоцтво про державну реєстрацію надає власнику виключне право користування нематеріальним об'єктом, а також право забороняти іншим особам використовувати без дозволу на те власника цей об'єкт. Українське свідоцтво діє тільки на території України. Для захисту своїх інтересів на іншому, наприклад, російському ринку, юридична або фізична особа повинна отримати свідоцтво відповідної країни. В 2002 р. заявники з України надали до Російської Федерації 1438 заявок на реєстрацію товарних знаків, випередивши США і вийшовши на друге місце після Німеччини.

Нова система охорони торгових марок на міжнародному рівні, іменована Системою знаків Європейського Співтовариства (Community marks), дає змогу здійснити реєстрацію торгових марок одночасно в усіх країнах Європейського Співтовариства (ЄС). Органом реєстрації торгових марок ЄС є Офіс гармонізації внутрішнього ринку (the Office for Harmonization in the Internal Market), розташований в іспанському місті Аліканте. В Офіс подано близько 300 тис. заявок на реєстрацію торгових марок з усього світу, велика частина з яких одержала правову охорону в ЄС.

Процедура реєстрації торгової марки така. Подання заявки вимагає певних фінансових витрат на оплату мита (975 євро за подання заявки і 1100 євро за реєстрацію торгової марки). Заявка може бути складена кожною з офіційних мов ЄС: іспанською, німецькою, англійською, французькою чи італійською.

Середня тривалість усієї процедури, починаючи від дати подання заявки і до моменту реєстрації, становить близько 2 років за умови відсутності заперечень з боку зацікавлених третіх осіб. Строк дії правової охорони торгової марки - 10 років. Він може бути неодноразово продовжений за бажанням власника торгової марки на десять років з моменту подання відповідного клопотання в Офіс1.

Правова охорона простого зазначення походження товару надається на підставі його використання. Вона полягає в недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

В Україні правова охорона кваліфікованим зазначенням походження товарів надається Законом на підставі їх реєстрації, яка діє безстроково від дати реєстрації.

Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, щодо якого виконуються такі умови:

  • а) воно є назвою географічного місця, з якого цей товар походить;
  • б) воно вживається як назва певного товару чи як складова цієї назви;
  • в) в указаному цією назвою географічному місці наявні характерні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;
  • г) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для певного географічного регіону природними умовами та/або людським фактором;
  • д) хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару виробляється та/або переробляється в межах зазначеного географічного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання надання неправдивих свідчень споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Власник свідоцтва на зазначення походження товару не має виключного права на його використання і не може давати дозволу на це іншим зацікавленим особам, тобто Закон надає суб'єктам підприємницької діяльності право використання зареєстрованого зазначення походження товару, проте не надає права розпоряджатися ним, на відміну від товарного знаку.

1 березня 2002 р. господарський суд м. Києва відмінив свідоцтво на знак для товарів і послуг "КгітвеМ", зареєстроване на ЗАТ "Завод шампанських вин" (м. Артемівськ). Артемівський завод шампанських вин виробляв шампанське під маркою "КгітзеМ" з 1972 р. та успішно експортував на захід. Подібний продукт експортували також Завод шампанських вин "Новий світ" (Крим) та Севастопольський виноробний завод.

У1990 р. ЗАТ "Завод шампанських вин" (м. Артемівськ) подало заявку на реєстрацію позначки і відповідної етикетки. В 1993 р. отримало свідоцтво на товарний знак. У липні 2001 р. Артемівський завод перереєстрував свідоцтво, отримавши захист на словесне позначення "Krimsekt".

Можливо завод так би і володів свідоцтвом, якби не спробував відстояти свої виключні права в суді. Причиною звернення до суду стали рекламації німецьких партнерів у зв'язку із появою на ринку Німеччини шампанського з такою самою назвою, виготовленого Київським заводом.

У позові до суду Артемівський завод просив заборонити використання знака для товарів і послуг "Krimsekt" ЗАТ "Київський завод шампанських вин". У відповідь Київський завод шампанських вин "Столичний" звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним свідоцтва на знак на товари і послуги "Krimsekt". Завод посилався на те, що словесне позначення "Krimsekt" не може мати самостійної правової охорони, оскільки складається з двох частин - "Krim" і "Sekt", кожна з яких не відповідає умовам надання правового захисту. Крім того, у позові зазначається, що в перекладі з німецької "Krimsekt" означає "Кримське ігристе вино", і, відповідно, така назва вказує на видові якості товару (шампанське) і місце його походження (Крим). Тому виключні права на позначення "Krimsekt" не можуть належати заводу, розташованому в Донецькій області, а не в Криму.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>