Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особистість учня, розвиток, виховання і формування особистості

Суть наукового світогляду, його риси

Педагогіка надає великого значення науковому світогляду в розв'язанні задач у системі всебічного формування особистості. Наявність наукового світогляду дозволяє особистості адекватно сприймати оточуючу дійсність, давати їм об'єктивну наукову оцінку.

Важливими функціями світогляду є орієнтаційна, інформаційна, відображувальна та оцінювальна.

В історії було немало зразків стійкості переконань. Так, наприклад, італійський вчений Галілео Галілей (1564-1642) — переконаний в том, що Земля знаходиться не у спокої, як на той час стверджували, а постійно рухається навколо сонця, не вважаючи на примушування відректися від цієї думки, шепотів "А все ж таки вона крутиться".

В структурі особистості значне місце займають потреби, інтереси, ідеали, переконання. Ядро будь-якого світогляду становлять філософські погляди.

Науковий світогляд стверджує, що закони суспільного розвитку також пізнавальні, як і закони розвитку природи, що ці закони можна поставити на служіння народу, підкорити їх людині. Світогляд, як суспільна свідомість, в той же час є форма індивідуальної свідомості. Так формування світогляду окремої людини, являє собою трансформацію суспільної свідомості у факт його індивідуальної свідомості. Отже, світогляд — це узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного і соціального середовища. Світогляд залежить не тільки від рівня суспільного розвитку та належності даної особи до того чи іншого суспільного класу, групи, а й від особливостей особистого життя людини, якихось конкретних умов. У широкому розумінні розвитку особи, її світогляд визначається її діалектичною взаємодією з суспільним середовищем.

Специфіка світогляду — у цілісному, осмисленому відображенні дійсності опосередкованому суспільними та індивідуальними потребами, інтересами, задачами, ідеалами.

Уявлення та ідеї, що входять до складу світогляду, стають переконаннями людини, беруть активну участь у формуванні її позиції відносно усіх життєво важливих явищ і подій у навколишньому житті.

Світогляд — це складне, неоднорідне та багатопланове утворення. Воно має досить складну структуру. Різні компоненти цієї структури виконують специфічні функції й разом з тим взаємно переплітаються. Основними функціями світогляду є орієнтаційна, інформаційно-відображаюча і оцінююча.

У розвитку сучасного наукового світогляду велику роль відіграють конкретні науки, як суспільні так і природничі. Світоглядна функція конкретних наук пов'язана, насамперед, з світогляду який спирається на сукупність відомостей усіх наук, на знання законів природи та суспільства, а також духовної діяльності людини.

Найважливішими компонентами структури світогляду є: система наукових знань, погляди, переконання, ідеали людини. В свою чергу структурні елементи світогляду можна поділити на дві суб'єктивні — погляди, переконання, ідеали. Знання, як об'єктивний компонент світогляду, являють собою систему наукових істин, що мають форму описово-констатуючого судження особи. Вони пов'язані з осмисленням і розумінням об'єктивної сторони природних і суспільних явищ. Погляд — це судження, умови від людини, пов'язаний з тлумаченням тих або інших природних чи суспільних явищ, вираження його ставлення до них. Нерідко, наприклад матеріалісти й ідеалісти одні й ті самі явища тлумачать по-різному. Однак прямий перехід від поглядів до вчинків відбувається не завжди.

Більш дійовим компонентом світогляду є переконання. Переконання є наслідок виробленого інтелектуального емоційного процесу та життєвого досвіду особи, внаслідок яких засвоюванні знання (ідеї) набувають сили глибоких внутрішніх мотивів і стимулів поведінки і служать основою зміцнення її вольових зусиль. Переконання це те, що людина глибоко осмислила та пережила, й що вона готова відстоювати за будь-яких умов.

Органічним компонентом світогляду є ідеали особи. Ідеал (від грецького ідея — уявлення) — це усвідомлення вищої досконалості те, що стає метою діяльності, життєвим устремлінням людини. Як свідчить концепція загальної, середньої та вищої освіти, у суверенній Український державі, система світоглядних ідей у змісті освіти створює всі можливості формування у вихованців наукових поглядів, переконань та ідеалів. Вирішальну роль у цьому процесі відіграють включені у зміст освіти світоглядні ідеї з питань розвитку природи, суспільства та людської свідомості. Це звичайно вимагає від кожного вчителя-вихователя глибокого осмислення цих ідей та їхнього вмілого використання у формуванні наукового світогляду учнів.

До найважливіших, з цих ідей, відносять матеріальність світу та об'єктивні закономірності його розвитку, рух як форма існування матерії, первинність матерії та вторинність свідомості, розвиток як боротьба протилежностей, пізнавальність світу та його закономірностей, практика як основа пізнання та критерії істини, вирішальна роль праці у формуванні людини, матеріальне виробництво — основа суспільного розвитку, вирішальна роль народних мас в історії.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші