Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Теорія ефективної конкуренції

Й.А. Шумпетер у праці "Теорія економічного розвитку" (1911) аналізував ринковий механізм як позитивну взаємодію сил конкуренції і монополії на противагу неокласичному принципу протиставлення конкуренції і монополії. Сформулював поняття ефективної економіки, ефективної конкуренції та ефективної монополії, пов'язавши їх з процесом нововведень і функцією підприємницького новаторства.

Ефективна економіка може забезпечити задоволення споживчого попиту за рахунок введення інновацій, тобто збільшення ефективності на одиницю ресурсів, що використовуються.

Ефективна конкуренція - це динамічна конкуренція, коли за рахунок інновацій зменшуються витрати виробництва і зростає якість продукції, збільшуються обсяги виробництва і продуктивність праці, знижуються ціни. Нововведення у продукті, технології, організації виробництва та збуту, управлінні фірмою - це стрижень конкуренції нового типу, значно ефективнішої, ніж традиційна цінова конкуренція.

Ефективна монополія утворюється як результат нововведень за умов ефективної конкуренції. Традиційна економічна монополія ґрунтується на певній стійкій ринковій перевазі, здобутій у жорсткій конкурентній боротьбі. За умов монополістичних форм підприємництва прибуток стає винагородою за нововведення, але він тимчасовий, нетривкий, зникає під дією того самого механізму конкуренції, тобто внаслідок інновацій конкурентів. Й.А. Шумпетер зазначає, що прагнення великих корпорацій до монопольного становища та шляхи досягнення цих цілей не віддільні від технологічної та економічної ефективності. Концепція ефективної монополії сприяла розробці теорії великої корпорації як основного суб'єкта ринкового процесу, який формує свою економічну політику та здійснює довгострокову стратегію зростання.

Теорія циклічності

З новаторською діяльністю Й.А. Шумпетер пов'язує циклічність розвитку економіки. У праці "Економічні цикли" (1939) він встановив залежність між трьома типами циклів - довгими, середніми і короткими, пояснював економічні цикли періодами впровадження інновацій.

Впровадження нововведення приносить підприємцю-новатору значний підприємницький прибуток, який він вкладає у нові інновації, що приводить до буму - стрімкого піднесення виробництва. Через певний час потенціал інновацій і прибуток зменшуються, настає рецесія (застій), яка. продовжується до появи нових підприємців-новаторів, які будуть впроваджувати винаходи у виробництво. Цей процес відбувається стрибкоподібно, що зумовлюється особливостями віддачі від інвестицій у науково-технічний прогрес, що і пояснює закономірність циклічності економічного розвитку.

Концепція суспільного розвитку

Й.А. Шумпетер у праці "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942) досліджував рух цивілізації від феодалізму до капіталізму, еволюцію останнього розглядав за схемою: конкурентний капіталізм - трестівський капіталізм - соціалізм.

Конкурентний капіталізм - це приватнопідприємницька система" що ґрунтується на середній і дрібній власності, в якій господарюють підприємці-новатори. За умов трестівського капіталізму багатство нагромаджується, відбувається його інституціоналізація, корпоратизація, деперсоналізація інноваційної діяльності. Головною фігурою бізнесу стає менеджер, який приділяє увагу не якісно новому інноваційному розвиткові, а обережності, владі та грошам, узгодженню рішень на всіх рівнях. Як наслідок, зникають підприємець і можливість економічного розвитку. Руйнується соціальна база капіталізму, формується негативне ставлення до підприємництва у суспільстві. Виникають нова система цінностей, нова цивілізація, нові культура і характер мислення, новий капіталізм, тому вчений робить висновок про саморуйнацію і вмирання капіталізму.

Процес розкладу капіталізму поєднується із зародженням і розвитком соціалістичної цивілізації. Соціалізм - це інституціональна модель, в якій держава контролює найважливіші засоби виробництва та велику промисловість, середнє і дрібне підприємництво регулюється ринковим механізмом, динамікою попиту та пропозиції.

Значення ідей Й.А. Шумпетера полягає у виробленні основних засад теорії еволюційного розвитку, у межах якої він досліджував роль людського фактора, інноваційний тип економічного розвитку. Вчений ґрунтовно розкриває процес накопичення знань і передбачає в майбутньому виникнення й розвиток економіки знань.

Соціологічна школа інституціоналізму

Реакцією на негативний ефект панування монополій, загострення соціальних проблем ринкової економіки стало виникнення соціологічної школи інституціоналізму, представники якої надають велике значення соціологічним проблемам, розглядають ринкове суспільство як цілісну систему, що еволюціонує, прагнучи до реформування.

Соціологічна школа тлумачить економіку як частину більш широкої інституціональної системи, еволюційний розвиток якої відбувається під впливом науково-технічного прогресу, політики, соціології та ідеології. Першорядна роль при цьому відводиться науці, технологічному та технічному прогресу.

У формуванні соціологічної школи велике значення мали ідеї французьких економістів. Для французької економічної думки 30- 40-х років XX ст. (Франсуа Сіміанд, Гаетан Піру та Бертран Погаре) були властиві певний еклектизм і міцні соціологічні традиції, закладені ще видатним мислителем XIX ст. О. Контом, а також позитивізм. Французькі економісти стримано ставилися як до неокласичної теорії, так і до вчення Дж.М. Кейнса, вивчали вплив соціальних факторів і циклічності на економічний розвиток, критикували неокласичну теорію, засуджували монополізацію економіки, намагалися поєднати теорії граничної корисності та витрат виробництва, наголошували на необхідності державного регулювання ринкового господарства та його переростання у "змішану економіку". Все це об'єднувало вчення французьких економістів з інституціоналізмом.

Але лише після Другої світової війни сформувалася соціологічна школа (французький квазіінституціоналізм), становлення якої справедливо пов'язується з іменем Франсуа Перру.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші