Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних вчень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

Професор університету Берклі, лауреат Нобелівської премії з економіки (2001 р.)

Основний твір - "Ринок лимонів: невизначеність якості та ринковий механізм" (1970)

Акерлоф аналізує ринок, де продавці краще за покупців інформовані про якість продукції. Автор розкриває концепцію інформаційної асиметрії на прикладі ринку старих авто, які можуть бути якісними або дефективними, на американському сленгу - "лимонами". При купівлі автомобіля покупець не може відразу визначити: перед ним хороша машина чи "лимон". Однак з практикою новоспечений власник дізнається про свою покупку безліч унікальної інформації, відомої лише йому. Найчастіше власники "лимонів" приймають рішення якнайшвидше позбутися зіпсованого товару. Відтак вони виходять на ринок старих автомобілів, на якому присутні й хороші автомобілі, що продаються з інших причин.

Рівноважна ціна на цьому ринку, звісно, є нижчою за середні ціни автосалонів. Причиною цього є не тільки зношеність транспорту, а й вищий ризик придбати "лимон", на який наражається необізнаний покупець. Відповідно, рівноважна ціна встановлюється між високою вартістю якісних автомобілів та низькою вартістю "лимонів". Як наслідок, добросовісні продавці якісних старих авто виходять з ринку, бо вважають існуючу ціну заниженою. У той же час власники "лимонів" з радістю заповнюють ринок, оскільки середня ціна значно перевищує реальну вартість підфарбованого автомобільного мотлоху. За умов невизначеності якості товару для покупців виникає явище зворотного або негативного відбору, оскільки якісні товари витісняються гіршими.

Акерлоф приходить до висновку: негативні наслідки недобросовісної поведінки продавців на ринку не обмежуються лише втратами покупців, які придбали неякісний товар. Значно гіршим результатом асиметрії інформації стає витіснення чесних агентів, які незгодні продавати якісний продукт за безцінь. За умов інформаційної асиметрії ринковий механізм дає збій, втрачаючи здатність стимулювати покращення якості продукції та адекватно задовольняти потреби економічних суб'єктів.

Джозеф Стігліц (народився у 1943 р.)

Професор Стенфордського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (2001 р.).

Основні твори - "Раціонування кредитів на ринках з недосконалою інформацією" (1981), "Рівновага на ринках продуктів з недосконалою інформацією" (1979)

У своїх працях Стігліц стверджує, що ринок - найкращий з відомих, втім, досить недосконалий механізм справедливого розподілу економічних благ. Головною причиною недосконалості ринку є асиметрія інформації, тобто наявність інформованих і не дуже обізнаних сторін в економічній грі. Припущення неокласиків про рівномірний розподіл інформації між учасниками ринку не спрощує, а спотворює економічну реальність.

Асиметрія інформації призводить не лише до трансакційних витрат на пошук даних, а є структурною проблемою, яка здатна змінювати ринки у гіршу сторону і навіть призводити до їх занепаду. Стігліц пояснює, чому в умовах жорстокої конкуренції фірми встановлюють націнки на товари, які значно перевищують граничні витрати виробництва, а також доплачують працівникам певний надлишок до договірної зарплати.

Стігліц проаналізував вплив асиметричної інформації на страхові, кредитні і фондові ринки, ринки праці та різні за рівнями економічного розвитку країни.

Ринок цінних паперів.

Цінова система, що розглядається неокласиками як досконалий механізм передачі інформації про вартість цінних паперів, за Стіґліцем, є дефективною. Відтак, в учасників фондового ринку виникає бажання знаходити переоцінені та недооцінені активи, що часто сприяє наближенню ринкових цін до так званих "рівноважних". З іншого боку, існують торговці, які, розкрутивши курси певних активів, заробляють на штучному ажіотажі, максимально використовуючи інформаційну недосконалість цінової системи та віру частини торговців у гіпотезу ефективності ринку.

У підсумку, падіння цін на "перегріті" активи стає неминучим, хоча для цього може знадобитися немало часу. Момент краху залежатиме не стільки від реальної динаміки вартості активу, скільки від інформаційних "проривів", коли те, що відоме обраним, пошириться серед мас.

Ринок праці та безробіття.

Дію асиметричної інформації на ринку праці Стігліц пов'язує з випадками, коли фірми переплачують працівникам, пропонуючи зарплату більшу, ніж того вимагає ринок. Фірми готові переплатити, аби не знизити мотивацію персоналу, а відтак - і його ефективність. Така політика призводить до безробіття, бо фонду зарплати не вистачає на всіх. Під час кризи ситуація з безробіттям погіршується внаслідок масових звільнень, на які йдуть фірми, аби втримати існуючі рівні зарплат.

Ринки розвинутих країн.

Однією з ключових проблем розвинутих країн Стігліц вважає агентську. Вона полягає у тому, що в сучасних корпораціях власники передають контроль над фірмою найманим директорам. Відтак, управлінські рішення стають ризикованими, довгострокові цілі розвитку заміщуються короткостроковими, що відображається у надмірних річних бонусах директорів. Мета поступового зростання вартості фірми заміщується гонитвою за швидкими прибутками.

Подібна проблема виникає у пенсійних та інвестиційних фондах: рішення про розміщення ресурсів приймають управляючі портфелями, а ризики несуть численні власники капіталу. Важливою також є роль асиметрії інформації у політичному процесі: між тими, хто керує, і тими, ким керують.

Ринки країн, що розвиваються.

Стігліц вважає, що бідні країни мають більше проблем з асиметричною інформацією. Як приклад Стігліц аналізує систему відносин між землевласниками та орендарями в Кенії, де орендар має віддати половину врожаю власнику поля. Спочатку вчений критично оцінює таку практику, порівнюючи її з 50-відсотковим податком на дохід. Втім, згодом, дослідивши суть проблеми, відзначає, що вона має сенс в умовах низького рівня довіри між людьми. Інформаційна асиметрія полягає у тому, що власники не знають, наскільки добросовісно працюватимуть орендарі.

Завищена частка доходу землевласника призначена покривати його ризик не отримати жодного врожаю, якщо орендар не докладатиме зусиль для підвищення продуктивності праці. Занижена частка орендаря стимулює його ефективніше працювати на землі, щоб отримати хоч якийсь дохід.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші