Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Культурологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Барокова культура та її специфіка

У світі, який похитнувся, центральною проблемою став пошук того, що допоможе людині "встояти". Перша точка опертя — Бог як першопричина і мета людського існування, тому культура, що виникала, була екзальтовано релігійною. Друга — розум — містилася у філософії Р. Декарта: "Мислю — отже, існую" (Coqito ergo sum). Мислення, міркування долали бурю, підняту в душі. І третя точка опертя — твердість і діловитість. У такій духовній ситуації формується стиль бароко, що наче виштовхує людину з "прекрасного саду" (Ренесансу) у "зачумлений світ". На відміну від гармонійної і врівноваженої людини ренесансних картин, барокова людина трагічна у своїй загубленості. їй властиві есхатологічні настрої, інтерес до смерті, страждань. Але водночас виникає й культ вибухонебезпечної радості життя, розкошів і надмірностей. Нарешті з'являються і практичні буржуа епохи ініціативи, підприємливості й успіху.

Мистецтво таке ж складне і суперечливе, як і буття, і поєднує здавалося б несумісні елементи. З одного боку — релігійна екзальтованість, сюжети див і мучеництва підвищена експресія, ірраціоналізм, з іншого — тверезість, розсудливість, бюргерський практицизм. Галереї портретів королів, придворних поруч із картинами життя дрібних буржуа та простолюдинів; містика та фантазійність і водночас наукові уявлення про багатоманітність та вічну мінливість світу, інтерес до середовища, оточення, побуту людини, до станів природи. В цілому барокове мистецтво тяжіло до патетичного "великого стилю" до ефектів, що вражають уяву, характеризувалося пишністю, декоративністю, динамізмом, афектованістю. Барокова культура розвивалася передусім у католицьких країнах. Провідними національними школами були італійська, іспанська, фламандська і голландська (хоча країна, до якої належала ця, школа, була протестантською, а її художники біль-ще тяжіли до реалізму).

Італійська школа

Центром розвитку нового мистецтва па межі XVI і ХVII ст. був Рим, де сформувалися основні риси барокового стилю в архітектурі: синтез архітектури і скульптури, принцип цілісного ансамблю (об'єднання кількох споруд, споруди і Парку, площі і вулиць), мальовничість. Для палаців, храмів, грандіозних ансамблів характерні багате пластичне оздоблення, що створює неспокійну гру світла та тіні, парадні інтер'єри з багатоколірною скульптурою, ліпниною, різьбленням, позолотою, мальовничими плафонами. Вулиці і площі прикрашають обеліски і фонтани. Характерні прямолінійні вулиці, що відходять від площі, як промені, неодмінно початок та кінець вулиці акцептовані певною спорудою. В бароко важко розділити роботу архітектора і скульптора. Художником, який поєднав ці два обдарування, був у Римі Д. Берніні. Він багато зробив для Ватиканського палацу, але головне його створіння — грандіозна колонада собору Святого Петра и оформлення велетенської площі біля нього: колонада з чотирьох рядів колон у 19 м заввишки створює незамкнене коло, "подібно відкритим обіймам", як говорив сам Д. Берніні. Він був не менш видатним скульптором ("Екстаз св. Терези" у вівтарі церкви Санта Марія делла Вітторіа у Римі, динамічний "Давид" та ін.):

У живописі перевага надавалася мальовничій плямі, світлотіньовим контрастам. Новин стиль сформував такі жанри, як репрезентативний портрет, натюрморт, пейзаж, анімалістичний та декоративний жанри.

Надбанням живописної манери бароко стала світлотінь — контрастне виявлення освітлених і тіньових Місць предмета для кращого зорового сприймання пластики та об'ємності. Світлотінь характерна і для архітектури, і для живопису доби бароко. Коли частина композиції "вихоплюється" з темряви світлом, створюється атмосфера внутрішнього напруження, драматизму, щирої схвильованості. Різку світлотінь широко використовували як засіб виразності також майстри панського "золотого століття живопису", художня фламандської та голландської шкіл.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші