Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ФАКТИ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ОЦІНКИ

Будь-яке пізнання суспільства людиною починається зі сприйняття реальних фактів. Факти економічного, соціального, політичного, духовного життя - основа знань про суспільство, діяльність людей. Поняття соціального факту вживається в двох значеннях. У звичайному розумінні соціальні факти - це події, що відбувалися у певний час за певних умов. Це те, що було, що відбулося коли-небудь у житті суспільства. Факти, що відбувалися, не залежать від того, чи спостерігав їх суб'єкт пізнавальної діяльності чи ні, знає він про них чи не знає. У науковому чи більш широкому - пізнавальному розумінні,- під соціальним фактом мається на увазі знання про подію, яка описана з урахуванням специфіки соціальної ситуації, у якій вона відбувалася. У першому випадку говорять про об'єктивні факти, тобто про такі, котрі не залежать від дослідника і взагалі можуть бути не зафіксовані шляхом опису їхніх властивостей. В другому - про наукові факти, тобто про такі, котрі включені у сукупні наукові знання про суспільство і відбиті в книгах, рукописах, наукових доповідях чи зафіксовані іншим способом.

Наука розрізняє три види соціальних фактів. Перший - це дії, учинки людей, окремих індивідів чи великих соціальних груп. Другий — це продукти людської діяльності (матеріальні і духовні). Третій - це словесні (вербальні) дії: думки, судження, оцінки. Прикладами таких соціальних фактів можуть бути: визвольна війна Богдана Хмельницького, піраміда Хеопса, слова, сказані Архімедом: "Дайте мені точку опори, і я зрушу земну кулю".

Коли хтось повідомляє про який-небудь факт, доречне запитання: відкіля він знає про це? Можливо, що людина (дослідник) спостерігала те, про що вона говорить, чи вивчила документ, що свідчить про події, які відбувалися. Учені можуть зафіксувати факти, що вивчають статистичні дані (наприклад, рух цін на товари, зміну рівня зарплати тощо). А як, наприклад, установити такий факт, які передачі телебачення найбільш популярні? Зважати на думку однієї-двох осіб не можна: вона може не збігатися з думкою більшості глядачів. Можливо, порахувати, на адресу якої передачі приходить найбільша кількість листів-відгуків? Чи визначити, на повторення яких фільмів, конкретних номерів приходить найбільше замовлень? Чи за допомогою анкети опитати велику кількість (сотні або тисячі) телеглядачів? Спостереження, вивчення документів, статистичних даних, листів, масові опитування - усе це методи, що дозволяють збирати і фіксувати соціальні факти.

Але як бути з подіями далекого минулого - з історичними фактами? З курсу історії ви знаєте, що події минулого залишили більш-менш значні сліди: це знаряддя і житла, що виявляються при археологічних розкопках, споруди, що збереглися до нашого часу (фортеці, будинки тощо), різні предмети, а головне, письмові джерела (законодавчі акти, листи, літописи, пізніше - книги, газети, різноманітні документи). По цих слідах - історичних джерелах - учені по можливості описують той чи інший факт. Але факти науки - це не сукупність розрізнених фактів, сутність яких (властивості, ознаки, хід події) сумлінно описаний. Життя суспільства - це безмежна безліч подій і фактів. Французький історик М. Блок (1886-1944) писав: "Дійсність людського світу, як і реальність світу фізичного, величезна і строката. У простій її фотографії, якщо припустити, що таке механічне усеосяжне відтворення має сенс, було б неможливо розібратися... Як учений, як будь-який просто реагуючий мозок, історик відбирає і просіює, тобто, говорячи коротко, аналізує".Добір і групування фактів залежать від точки зору дослідника, від проблеми, яку він розглядає. Той, хто вивчає історію права, буде вважати істотними факти, які відбивають прийняті у певний час у певній державі закони і їхнє застосування; хто вивчає економіку, відбере факти економічних зв'язків, економічної діяльності; для дослідника релігії істотними будуть усі факти про вірування, обряди тощо людей даної епохи. Але добір фактів залежить чималою мірою від життєвої позиції вченого, його переконань.

Щоб факт став науковим, його варто інтерпретувати. Це слово латинського походження, і означає воно тлумачення, пояснення, розкриття змісту чого-небудь. Виходить, факт повинен бути пояснений, його потрібно зрозуміти.

Як же здійснюється наукова інтерпретація соціального факту? Насамперед факт підводиться під яке-небудь наукове поняття. Наприклад, скасування королівської влади буде позначене поняттям "політична революція". А прийняття владою закону про поступовий перехід землі з рук поміщиків у руки селян буде підведене під поняття "аграрна реформа" .

Далі вивчаються всі істотні факти, з яких складається подія, а також ситуація (обстановка), у якій вона відбувалася, просліджуються різноманітні зв'язки досліджуваного факту з іншими фактами. Чи можна зрозуміти факт селянської реформ и 1861 р. у Російській імперії без установлення його зв'язку з фактами економічного розвитку країни в середині XIX ст., становища селян, розвитку поміщицького господарства.

На якусь газету різко знизилася підписка. Неможливо пояснити цей факт, не встановлюючи його зв'язок з іншими фактами: як пройшла підписка на інші газети? Який був зміст матеріалів газети в минулий період? Чи змінилася вартість підписки? Що думають про газету її читачі?

Таким чином, інтерпретації соціального факту - це складна багатоступінчаста процедура його тлумачення, узагальнення, пояснення. Тільки інтерпретований факт є дійсно науковим, займає своє місце в науковому знанні. Факт, представлений тільки в описі його ознак, усього лише сировина для наукових висновків.

З науковим поясненням факту пов'язана і його оцінка. Ми вже говорили про те, що людина, яка пізнає соціальні явища, не може бути байдужа до досліджуваних фактів, у неї формується власне до них ставлення, позитивне чи негативне, тобто вона так чи інакше оцінює події. Від чого залежить оцінка? По-перше, від властивостей самого досліджуваного об'єкта (події, факту). По-друге, від співвіднесення досліджуваного об'єкта з іншими, однопорядковими, або з ідеалом. В одних випадках дослідник визначає значимість досліджуваної події для себе (наприклад, факт установлення демократичного режиму в сусідній країні), в інших - співвідносить з існуючими в суспільстві ідеалами або моральними нормами (наприклад, оцінюючи діяльність політичних лідерів). У прийнятті або неприйнятті, схваленні чи несхваленні тих чи інших фактів виявляється, як відзначалося вище, не тільки особиста позиція вченого (чи просто людини ), але й інтереси тих спільнот, до яких він належить (нація, громадяни даної держави, класи, соціальні верстви тощо). І знову звернемося до Марка Блока, що писав про істориків, які хочуть бути суддями предків: "Чи досить ми впевнені в самих собі й у власному часі, щоб у сонмі наших предків відокремити праведників від лиходіїв? Немає нічого більш мінливого за своєю природою, ніж подібні вироки, піддані всім коливанням колективної свідомості чи особистої примхи". Хороший історик, на думку М. Блока, не позбавлений пристрастей. Але цією пристрастю повинне бути прагнення зрозуміти, а не виносити вирок. Проблема наукової об'єктивності - одна з найбільш важливих у соціальному пізнанні.

Соціальному пізнанню, як ми бачимо, властиві ознаки, притаманні будь-якій пізнавальній діяльності, і в той же час специфічні риси, у яких відбивається його складність.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші