Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прогули і запізнення

Влітку 2008 року в Україні відбулося одне із численних нині соціологічних опитувань. Присвячувалося воно ставленню до запізнень на роботу. Виявилося, що роботодавці ставляться до запізнень на роботу підлеглих лояльніше, ніж самі підлеглі ставляться до запізнень своїх колег.

  • 51 відсоток опитуваних працівників вважали, що трудова дисципліна-це не лише повага до себе, але і до інших людей. Якщо працівник запізнюється на роботу, то він всім гальмує справи. Чоловіки до запізнень були налаштовані рішуче, ніж жінки (55% проти 47%).
  • 39% респондентів (41%- жінки та 36%- чоловіки) схильні були думати, що головне - це результат роботи, а не просто сидіння в офісі. 10% респондентів затруднялися з чітким ставленням до запізнень. Вони вважали, що це залежить від того як часто і на який час працівник запізнюється. Вважали допустимим запізнення на 10 хвилин, а вже на 1-2 години - недопустимим. Також вважали, що непередбачувані обставини можуть бути у всіх і ці обставини слід вважати поважною причиною. Неприйнятними вважали регулярні запізнення.

Співробітники уважно слідкували за реакцією начальства на запізнення працівника, якщо на підприємстві не було прийнято запізнюватися.

Далі переходимо до арифметики роботодавця, тобто до їхнього ставлення до запізнень.

  • 44% роботодавців вважали запізнення серйозним порушенням дисципліни.
  • 47% роботодавців великих компаній дотримувалися думки, що головне - це результативність праці, а не просте перебування на робочому місці. Серйозними порушеннями роботодавці вважали п'янство на робочому місці та інші незаконні дії. Керівники визнавали, що і вони нерідко на свої робочі місця прибувають із запізненням, тому до запізнень підлеглих ставляться неприскіпливо.
  • 9% роботодавців затруднялися з відповіддю. Зазначали, що потрібно визначитися з тим, що є запізненням. Вважали, що все залежить від професії та рівня відповідного фахівця. Вказували, що коли співробітника втрачати недоцільно, то ліпше хай він запізнюється чи не приходить на роботу взагалі.

Як і слід було сподіватися, - прогули та запізнення не лише українське явище.

Існує воно і поза межами славної України.

Влітку 2008 року повідомлялося про завершення одним з російських порталів, який опікується працевлаштуванням, конкурсу оригінальних пояснювальних записок, що стосувалися прогулів і запізнень. Зрозуміло, що конкурс мав жартівливий характер.

Переможців визначали у двох категоріях:

  • - ті, хто запізнилися;
  • - ті, хто карали.

Слід зазначити, що працівники називають пояснювальні записки "відмазками" (російською "отмазки").

Керівники та кадровики підприємств відшукували зразки незвичайних пояснювальних записок і надсилали їх Інтернетом.

У другій категорії (тобто начальницькій) перше місце посіла Надія Масленнікова. Вона надіслала пояснювальну записку, у якій працівник повідомив, що заблудився у густому тумані, коли вийшов вранці від малознайомої дівчини. Не знайшовши дорогу до метро, працівник вирішив перечекати непогоду у теплому приміщенні. Працівник вважав, що йому слід надати відгул для відновлення психічної рівноваги після пережитого сильного стресу, оскільки він виявив героїзм і винахідливість у складних погодних умовах.

Пояснювальна записка співробітниці Людмили Серебрєннікової була визнана найоригінальнішою у категорії працівників. Вона писала про те, що на роботу приходить щоразу пізніше, бо бігає на стадіоні зі своїм собакою. Бігали вони поки не зійде сонце. Схід відбувався восени щоразу пізніше. Зазначала, що так триватиме до 22 грудня. Після цієї дати обіцяла приходити на роботу щоразу раніше.

Титул "Опоздун года" виборола менеджер на ім'я Катерина. У своїй пояснювальній записці вона зазначала, що працює щомісяця на 24 години довше, ніж її колеги, запізнюється максимум на 2 години щомісячно. Зазначала також, що регулярно залишається працювати понадурочно. Свої запізнення мотивувала тим, що добирається до роботи на автомобілі, а дорога - непередбачувана.

Поміж причин запізнень чи прогулів були і такі: "Порізав носа, коли голився, і не зміг знайти пластиря", "Пофарбували під'їзд і я при виході прилип до підлоги".

Прогулюють і запізнюються і у США.

На початку 2008 року американський портал Careebuilder.com виконав опитування про те, які причини придумують працівники, щоб не йти на роботу. Виявилося, що близько третини всіх опитуваних щонайменше один раз в 2007 році симулювали хворобу і не виходили на роботу.

Зазначений портал навів перелік п'яти причин невиходу на роботу.

  • 1. Одна дівчина ніби то вдарилася головою, пошкодила собі зуби, а коли нахилилася щоб виплюнути зуб, втратила свідомість.
  • 2. Інший співробітник указав таку причину невиходу на роботу. Був у цирку. Йому в ухо потрапила моча тигра. Після цього у працівника жахливо розболілася голова.
  • 3. Ще один працівник вирішив попробувати їжу своєї хворої собаки і теж захворів.
  • 4. Співробітник поскаржився керівникові, що хтось підлив йому у салат ЛСД.
  • 5. Перелік закінчувався поясненням одного співробітника, що він відпочивав на острові і затримався там, бо його човен віднесло в океан.

Закінчимо цю рубрику розповіддю про форс-мажорні обставини.

У житті часто трапляються ситуації, коли працівники, з огляду на незалежні від них обставини, не можуть вчасно прибути на своє робоче місце або ж взагалі можуть не прибути на роботу. Тобто такі співробітники потрапляють у справді форс-мажорні обставини.

Трудовим законодавством України форс-мажорні обставини прямим чином не регулюються. Тут спрацьовує загальне правило - на час виняткових обставин дія всіх правочинів припиняється.

Про форс-мажорні обставини слід вчасно повідомити роботодавця. Нині для абсолютної більшості працівників це не складає жодної проблеми хоч би з огляду на наявність мобільних телефонів.

Відсутність працівника на робочому місці за форс-мажорних обставин не можна кваліфікувати як прогул. Між форс-мажором і прогулом є, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Все ж таки не виключено, що знайдуться роботодавці, які не обмежаться усним повідомленням працівника, а вимагатимуть від нього письмових пояснень. До них доцільно буде додати довідки, що підтверджують зазначене у письмових записках.

Якщо працівник підтвердив форс-мажор, не можна звільняти його з роботи чи оголосити йому догану. Інших покарань, як відомо, трудове законодавство України не передбачає.

Фірма може не захотіти оплачувати дні фактичної відсутності працівника на робочому місці. Може запропонувати такому працівнику оформити відпустку за свій рахунок. Це суперечить духу трудового законодавства, але не його літері. Позиція роботодавця вважається законною.

Роботодавці стверджують, що відсутність з огляду на форс-мажорні обставини, навіть, не одного, а кількох співробітників фірми, не становить якоїсь справді серйозної небезпеки для бізнесу. У компаніях знають як вчинити у таких випадках. Можна перенести переговори на пізнішу дату, вирішити ті чи інші питання за допомогою технічних засобів комунікації, врешті-решт дати можливість поспілкуватися з працівником, який перебуває у тимчасовій ізоляції, за допомогою технічних засобів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші