Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Казначейська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Проведення внутрішнього аудиту в органах казначейства

З метою визначення єдиних підходів до організації та проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, оцінки якості такого аудиту наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 року за № 1247 розроблено Стандарти внутрішнього аудиту.

Нормативним документом, який визначає правила та процедури планування і проведення внутрішніх аудитів, документування і реалізації їх результатів та регламентує організаційні взаємовідносини між Казначейством України і його територіальними органами, є Порядок проведення внутрішнього аудиту в органах Державної казначейської служби України від 26.12.2013 р. № 210.

Згідно зі Стандартами та Порядком проведення внутрішнього аудиту структурними підрозділами органів Казначейства України охоплює кілька етапів (рис. 16.7).

Внутрішньому аудиту, залежно від завдань, визначених у наказі керівника органу казначейства на його проведення, підлягають такі основні напрями діяльності:

  • - фінансово-господарська діяльність;
  • - обслуговування державного і місцевих бюджетів за надходженнями та видатками;
  • - управління фінансовими ресурсами;
  • - ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;
  • - інші питання, пов'язані з діяльністю об'єкта внутрішнього аудиту в бюджетному процесі та взаємовідносинами з його учасниками.

Планування діяльності з внутрішнього аудиту включає комплекс дій, спрямованих на формування, погодження та затвердження піврічних планів проведення внутрішнього аудиту. Плани формуються на підставі оцінки ризиків у діяльності установи та визначають теми внутрішніх аудитів.

Оцінка ризиків передбачає визначення ймовірності настання подій та розміру їх наслідків, які негативно впливатимуть на:

  • - виконання завдань і досягнення цілей установою, визначених у стратегічних та річних планах;
  • - ефективність планування, виконання та результату виконання бюджетних програм;
  • - якість здійснення контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених для установи актами законодавства;
  • - стан збереження активів та інформації; - стан управління державним майном;
  • - правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності.

У разі необхідності працівниками підрозділу внутрішнього аудиту з метою визначення об'єктів та тем внутрішнього аудиту проводяться консультації з керівниками відповідних структурних підрозділів органу казначейства для оцінки ймовірності настання негативних подій (ризиків).

Порядок проведення внутрішнього аудиту структурними підрозділами органів казначейства

Рис. 16.7. Порядок проведення внутрішнього аудиту структурними підрозділами органів казначейства

При плануванні враховуються показники за результатами діяльності підконтрольних об'єктів до 3-ох років (за сумарними показниками звітності та/або станом на відповідну дату звітного періоду залежно від ризику).

Процедура ризикоорієнтованого відбору підконтрольних об'єктів здійснюється на підставі двох основних показників:

  • - ступеня ризику, який оцінюється за трирівневою шкалою: низький (1 бал), середній (2 бали) та високий (3 бали);
  • - суттєвості ризику, що є сталою величиною і визначає рівень пріоритетності самих ризиків: ризики найвищого рівня (3 бали), ризики середнього рівня (2 бали), ризики найнижчого рівня (1 бал).

По кожному об'єкту аудиту визначається загальна сума балів шляхом додавання добутків ступеня ризику та суттєвості ризику.

Об'єкти аудиту, які за результатами ризикоорієнтованого відбору набрали максимальну кількість балів, вважаються найбільш пріоритетними для відбору до плану внутрішнього аудиту.

При однаковій сумі балів перевага для включення до плану надається тому об'єкту, де кількість ризиків високого ступеня є найбільшою.

До плану не включаються внутрішні аудити за тією самою темою (з тих самих питань), за якою вже проведено внутрішній аудит підрозділом аудиту або здійснено виїзний контрольний захід органами державної фінансової інспекції, її територіальними органами, та з моменту проведення яких пройшло менше ніж один календарний рік.

Відбір об'єктів до плану діяльності з внутрішнього аудиту підрозділами аудиту територіальних органів казначейства здійснюється за місяць до дати подання плану до Казначейства України.

Піврічний план діяльності з внутрішнього аудиту повинен містити: напрям і тему внутрішнього аудиту; найменування і місцезнаходження органу казначейства, в якому проводиться внутрішній аудит; період діяльності, за який він проводиться (для фінансового аудиту, аудиту відповідності); період проведення (півріччя, у якому планується початок та завершення) внутрішнього аудиту.

Піврічні плани діяльності з внутрішнього аудиту територіальних органів подаються до Казначейства України в термін до 10 листопада та 10 травня поточного року. Разом з планами діяльності з внутрішнього аудиту надається перелік ризиків, які стали підставою для включення об'єкта аудиту до плану діяльності з внутрішнього аудиту.

Про результати погодження та затвердження планів діяльності з внутрішнього аудиту Казначейство України повідомляє територіальні органи казначейства.

Перед поданням для погодження та затвердження піврічного плану внутрішнього аудиту керівник підрозділу аудиту подає на затвердження керівнику органу Казначейства інформацію про ресурси, необхідні для його виконання, у тому числі повідомляє про істотні зміни в планах, які мали місце впродовж звітного періоду.

Зміни до піврічних планів вносяться в порядку їх затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до завершення року чи півріччя відповідно.

Організація внутрішнього аудиту передбачає розподіл трудових ресурсів, планування внутрішнього аудиту та складання за його результатами програми.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту призначає керівника та визначає склад аудиторської групи, який повинен відповідати характеру й ступеню складності аудиту, а також обмеження в термінах і трудових ресурсах. Працівники підрозділу внутрішнього аудиту забезпечують об'єктивність висновків в офіційній документації, а керівник аудиторської групи - загальну якість результатів роботи аудиторської групи.

На цьому етапі діяльності працівники підрозділу внутрішнього аудиту вивчають питання, пов'язані з об'єктом внутрішнього аудиту:

  • - завдання і цілі, визначені у стратегічних та річних планах;
  • - бюджетні програми, які ним виконуються;
  • - використання установою інформаційних технологій;
  • - заходи, що вживаються керівництвом органу казначейства, в якому проводиться внутрішній аудит, для створення і надійного функціонування внутрішнього контролю (накази, розпорядження, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо), визначення ступеня додержання встановлених правил, попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів порушень (крадіжок, приписок, шахрайства тощо) та досягнення визначеної мети;
  • - інші необхідні для виконання внутрішнього аудиту аспекти об'єкта внутрішнього аудиту.

Після вивчення об'єкта внутрішнього аудиту та питань, що з ним пов'язані, визначаються суттєвість помилки, ризики та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

За результатами планування внутрішнього аудиту складається його програма, яка визначає: напрям, цілі, підставу, об'єкт, період, термін проведення внутрішнього аудиту; ризикові сфери діяльності, операції, ділянки бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю об'єкта внутрішнього аудиту тощо.

Програма складається у письмовому вигляді, підписується керівником підрозділу аудиту та затверджується наказом керівника органу казначейства про проведення внутрішнього аудиту.

Внутрішні аудити проводяться на підставі наказу керівника органу казначейства, який складається на паперових носіях та містить такі обов'язкові реквізити: найменування, місцезнаходження органу казначейства та період діяльності, який охоплюється внутрішнім аудитом; підставу для проведення внутрішнього аудиту (пункт плану, доручення керівника тощо); напрям і тему внутрішнього аудиту; дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту; посаду, прізвище, ім'я і по батькові керівника аудиторської групи, працівників підрозділу аудиту або залучених фахівців, що беруть участь у проведенні внутрішнього аудиту тощо.

Для своєчасного реагування на проблеми, що виникають під час виконання покладених законодавством на орган казначейства завдань та функцій, може бути прийняте рішення про проведення позапланового внутрішнього аудиту.

Термін проведення аудиту ефективності не повинен перевищувати 45 робочих днів, фінансового аудиту та аудиту відповідності - 30 робочих днів. Ці терміни можуть бути продовжені до 15 робочих днів на підставі наказу керівника органу казначейства, який призначив проведення внутрішнього аудиту.

Проведення внутрішнього аудиту передбачає збір аудиторських доказів працівниками підрозділу внутрішнього аудиту із застосуванням методів, методичних прийомів і процедур, що забезпечують обґрунтованість висновків за його результатами.

Працівники підрозділу внутрішнього аудиту самостійно визначають методи, методичні прийоми та процедури, які застосовуються під час внутрішнього аудиту, залежно від його об'єкта та відповідно до вимог внутрішніх документів з питань проведення внутрішнього аудиту.

Обрані методи аудиту, процедура їх застосування та обсяг вибірки повинні забезпечити обґрунтованість висновків за результатами аудиторського дослідження об'єкта внутрішнього аудиту. Аудитори повинні зібрати, проаналізувати, оцінити і документально оформити інформацію в обсягах, достатніх для досягнення цілей аудиторського дослідження, а також отримати таку кількість аудиторських доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки, на основі яких буде підготовлено аудиторський звіт.

Зібрана та задокументована надійна і компетентна інформація слугує аудиторським доказом і використовується працівниками підрозділу внутрішнього аудиту з метою обґрунтування висновків за результатами аудиту. Джерелами аудиторських доказів є:

  • - дані первинних документів і звітів, у яких відображається основна інформація про операції, системи та процеси;
  • - облікові регістри;
  • - фінансова, бюджетна, статистична, податкова та інші види звітності;
  • - звіти про виконання паспортів бюджетних програм;
  • - інвентаризаційні матеріали (описи, порівняльні відомості);
  • - розрахунки, кошториси, калькуляції, договори, контракти, накази; - матеріали контрольних заходів;
  • - дані, отримані за результатами експертних перевірок,контрольних замірів, проведених за участю працівників підрозділу внутрішнього аудиту;
  • - інші документи та матеріали, необхідні для проведення внутрішнього аудиту. Аудитор одержує аудиторські докази шляхом застосування методичних прийомів аудиторського дослідження, основними з яких є:
  • - фактична перевірка кількісного і якісного стану об'єктів аудиту, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обмірювання, перерахунку тощо;
  • - підтвердження точності інформації через одержання письмової відповіді від відповідальних за процес (наприклад, підтвердження дебіторської заборгованості);
  • - документальна перевірка документів і записів, яка може бути: формальною - візуальна перевірка правильності записів усіх реквізитів, виявлення безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті й цифрах, перевірка достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб; арифметичною - перевірка правильності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах; перевіркою документів по суті - дає змогу встановити законність і доцільність операцій, правильність відображення операцій на рахунках;
  • - спостереження дає можливість одержати загальну характеристику об'єкта аудиту на підставі візуального огляду;
  • - тестування/анкетування полягає у формулюванні переліку питань для оцінки об'єкта дослідження за відповідями, на які встановлюються фактори ризику та надається оцінка відповідності;
  • - аналітичний огляд передбачає вивчення важливих тенденцій та інших даних, що характеризують розвиток об'єкта аудиту, а також дослідження незвичних і неочікуваних змін у процесі реалізації його функцій;
  • - аналітичні тести - порівняння як в абсолютних показниках, так і у відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки);
  • - спеціальна перевірка здійснюється із залученням фахівців вузької спеціалізації для виявлення різного роду відхилень від норм та з метою доведення фактів порушень.

Під час проведення аудиту особлива увага приділяється дієвості попереднього та поточного контролю, який здійснюють органи казначейства щодо дотримання розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів вимог законодавства при здійсненні видатків, веденні бухгалтерського обліку та складанні звітності про виконання кошторисів. Контрольні заходи здійснюються шляхом перевірки первинних та підтверджуючих документів на предмет правильності оформлення. У разі виявлення порушень детально аналізуються причини виникнення негативних явищ, що дає змогу всебічно вивчити виявлену проблему, знайти шляхи її розв'язання та розробити запобіжні заходи для недопущення аналогічних випадків надалі.

При виконанні своїх службових обов'язків працівники структурних підрозділів внутрішнього аудиту та контролю повинні дотримуватись загальних морально-етичних норм поведінки. Система моральних і професійних цінностей та правил поведінки працівників підрозділу або посадових осіб, на яких покладено повноваження щодо здійснення внутрішнього аудиту та контролю і щодо яких ними добровільно взяті зобов'язання на їх дотримання у професійній діяльності, задекларовані у Кодексі етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2011 року № 1217. Основними принципами професійної діяльності при виконанні службових обов'язків працівником є сумлінність, незалежність та об'єктивність, конфіденційність, професійна компетентність. Працівник повинен сприяти практичному втіленню цих принципів, а також сприяти авторитету підрозділу та в цілому органу, в якому він працює.

Документальне оформлення результатів внутрішнього аудиту складається з двох видів документів - робочих та офіційних.

Робочі документи - це записи (форми, таблиці), за допомогою яких працівник підрозділу внутрішнього аудиту фіксує проведені прийоми та процедури внутрішнього аудиту, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час його проведення. До робочої документації вноситься інформація, яка підтверджує висновки, викладені в аудиторському звіті.

Офіційним документом є аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

Аудиторський звіт складається із вступної, аналітичної та підсумкової частин.

У вступній частині зазначаються: напрям, цілі та підстава для проведення внутрішнього аудиту із зазначенням реквізитів наказу про проведення аудиту; посади, прізвища, імена і по батькові членів аудиторської групи та період їх участі у проведенні внутрішнього аудиту; резюме (стислий виклад основних висновків та рекомендацій); опис об'єкта внутрішнього аудиту; дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту; період, за який проводиться внутрішній аудит.

В аналітичній частині зазначаються результати внутрішнього аудиту в розрізі кожного програмного питання із зазначенням використаних працівником підрозділу внутрішнього аудиту методів, прийомів та процедур.

Підсумкова частина включає аудиторський висновок, який містить обґрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.

Аудиторський висновок може бути:

  • - безумовно позитивним, якщо: отримано необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ в установі; підтверджено ефективність функціонування системи внутрішнього контролю (належний стан збереження активів та інформації, управління державним майном; правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності із врахуванням суттєвості отриманої інформації (даних);
  • - умовно-позитивним у разі, коли виконані наведені вище умови, проте у зв'язку з неможливістю дослідження окремих фактів працівник підрозділу внутрішнього аудиту не може висловити свою думку щодо вказаних моментів. Водночас такі факти (події) мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не впливають на діяльність установи в цілому;
  • - негативний висновок складається у випадках, коли під час внутрішнього аудиту встановлені суттєві порушення. При цьому висновок має чітко відображати зміст цих порушень і в ньому наводяться підтвердження, якими керувався працівник підрозділу внутрішнього аудиту під час підготовки негативного висновку.

У разі негативного висновку за результатами фінансового аудиту чи аудиту відповідності за рішенням керівника органу казначейства може бути призначено проведення аудиту ефективності.

Разом із аудиторським звітом подаються рекомендації за результатами внутрішнього аудиту, які повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності органу казначейства, щодо яких проводився внутрішній аудит. Вони повинні бути спрямовані на усунення всіх встановлених недоліків, порушень, відхилень та мати на меті удосконалення діяльності установи. Рекомендації також мають бути адекватними, чітко формулюватись та мати відповідний алгоритм їх застосування і граничні терміни їх виконання.

Аудиторський звіт складається в одному примірнику, підписується керівником аудиторської групи та її членами. Проект аудиторського звіту з рекомендаціями передається керівником аудиторської групи для ознайомлення на один день відповідальному за діяльність.

У разі якщо за результатами обговорення відповідальний за діяльність не погоджується з висновками аудиторського звіту та рекомендаціями, упродовж трьох робочих днів він надає керівнику аудиторської групи обґрунтовані коментарі за своїм підписом. Керівник упродовж трьох робочих днів розглядає такі коментарі та готує письмовий висновок щодо їх обґрунтованості.

Інформація про результати внутрішнього аудиту подається у вигляді доповідної записки на ім'я керівника органу казначейства, який ініціював проведення внутрішнього аудиту не пізніше, ніж 10 робочих днів з дня реєстрації аудиторського звіту. Доповідна записка повинна містити:

  • - вступну частину, де зазначається наказ про проведення внутрішнього аудиту та реквізити аудиторського звіту, цілі внутрішнього аудиту;
  • - описову частину - стислий опис виявлених фактів порушень з посиланням на порушені вимоги, затверджені відповідними нормативно-правовими актами, та висновки внутрішнього аудиту;
  • - заключну частину, яка містить рекомендації, складені за результатами внутрішнього аудиту.

До доповідної записки додаються аудиторський звіт та рекомендації за результатами внутрішнього аудиту.

За результатами розгляду матеріалів про результати внутрішнього аудиту керівником органу казначейства може бути прийняте рішення про проведення додаткового внутрішнього аудиту або виконання аудиторських рекомендацій відповідальним за діяльність.

Термін реалізації матеріалів внутрішнього аудиту не повинен перевищувати 20 робочих днів з дня реєстрації аудиторського звіту.

Моніторинг впровадження рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту передбачає здійснення заходів працівниками підрозділу внутрішнього аудиту щодо отримання інформації від відповідальних за діяльність про реалізацію аудиторських рекомендацій. Моніторинг проводиться для того, щоб впевнитися в тому, що відповідальні за діяльність розпочали ефективні дії, спрямовані на їх виконання, або керівництво установи взяло на себе ризик невиконання таких рекомендацій. З цією метою аудитори мають право вживати таких заходів:

  • - отримувати письмові пояснення від відповідальних за діяльність щодо фактичного виконання наданих за результатами проведених аудитів рекомендацій, перевіряти аргументованість отриманої інформації;
  • - ініціювати та проводити дослідження стану врахування рекомендацій, наданих за результатами попередньо проведених аудитів.

Орган казначейства, в якому проведено внутрішній аудит, зобов'язаний у 10-ти денний термін з дня виконання рекомендацій повідомити про це підрозділ аудиту. Повідомлення повинно містити інформацію про вжиті заходи, відповідальних посадових осіб, результат впровадження та у разі наявності копії підтвердних документів.

Звітування про діяльність підрозділу внутрішнього аудиту. Зведений звіт про результати діяльності підрозділів внутрішнього аудиту органів казначейства формується підрозділом внутрішнього аудиту Казначейства України та подається до Державної фінансової інспекції раз на півріччя (до 20 січня та до 20 липня) за встановленою нею формою.

Керівники територіальних органів казначейства забезпечують подання звіту про результати діяльності підрозділу внутрішнього аудиту за формою доведеною підрозділом внутрішнього аудиту Казначейства України раз на півріччя у термін до 10 січня та 10 липня.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту раз на півріччя (до 15 лютого та до 15 серпня) звітує перед керівником органу казначейства про результати діяльності підрозділу шляхом надання доповідної записки, яка повинна містити:

  • - стан виконання плану діяльності з внутрішнього аудиту (у разі невиконання обов'язково зазначаються причини);
  • - інформацію про позапланові аудити;
  • - резюме щодо кожного завершеного планового чи позапланового аудиту;
  • - обмеження, що виникали під час проведення внутрішніх аудитів;
  • - інформацію про стан виконання програми забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту.

Результати внутрішнього аудиту раз на півріччя розглядаються на засіданнях колегії органів Казначейства.

Підрозділ внутрішнього аудиту в межах повноважень здійснює моніторинг стану виконання прийнятих на засіданні колегій рішень із зазначених питань.

При надходженні звернень від органів державної влади підрозділ внутрішнього аудиту за дорученням керівника установи надає інформацію про результати внутрішнього аудиту. У разі надходження звернення від органів державної фінансової інспекції керівник підрозділу внутрішнього аудиту забезпечує підготовку інформації про результати внутрішнього аудиту та інші відомості, що стосуються його проведення, упродовж 10 робочих днів з дня надходження такого звернення.

Якщо під час проведення внутрішнього аудиту виявлено факти нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживання службовим становищем, порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які призвели до втрат чи збитків, керівник підрозділу внутрішнього аудиту письмово інформує керівника установи про необхідність інформування правоохоронних органів про такі факти або передачі їм матеріалів внутрішнього аудиту.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші