Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Теорія і методика виховання
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методична робота класного керівника

Загальні положення

У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж багатьох років шкільництва педагог-вихователь стояв найближче до джерел духовного становлення учнів. "У вихованні, — писав К.Д. Ушинський, — все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання".

Провідну роль професійного вихователя у духовному становленні юної особистості завжди підкреслював В.О. Сухомлинський. "Вихователь, — писав він, — це особа, яка за дорученням народу мас повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства — душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого — багатство народу, його майбутнє, його надія — молоде покоління. Вихователь творить найбільше багатство суспільства — людину".

Тому класними керівниками призначають найбільш досвідчених учителів. Як правило, кожен класний керівник вважає доцільним працювати з одним дитячим колективом упродовж тривалого часу (5—7 років).

Функції класного керівника

Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:

  • • забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку вихованців;
  • • у співпраці з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу, дитячими громадськими організаціями проводити цілеспрямовану роботу зі здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за її межами;
  • • систематично вивчати індивідуальні анатомо-фізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів свого класу; давати рекомендації вчителям-вихователям, які працюють з учнями цього класу, батькам та іншим педагогам щодо необхідності врахування індивідуальних і вікових особливостей розвитку кожного вихованця у процесі індивідуальної, групової та колективної роботи;
  • • здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу; всебічно вивчати динаміку розвитку колективу; розвивати спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва; координувати діяльність з колективом учителів, які працюють у цьому класі;
  • • проводити виховні та організаційні заходи зі створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню і збереженню здоров'я учнів;
  • • здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, вчителями та батьками учнів, спрямовану на формування у школярів старанності і дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх розумових можливостей;
  • • організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню вихованців до участі в діяльності позашкільних дитячих виховних закладів; цікавитись участю школярів у діяльності дитячих громадських організацій;
  • • проводити цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками; забезпечувати системність у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;
  • • домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи і сім'ї; підтримувати зв'язок з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;
  • • вести нормативну документацію класу, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за станом ведення учнями щоденників.

У межах функцій діяльності класного керівника визначаються його конкретні обов'язки з урахуванням низки суб'єктивних і об'єктивних чинників.

Окрім функціональних обов'язків класний керівник має право: відвідувати уроки всіх учителів у своєму класі; запрошувати до школи батьків учнів класу або їх опікунів; виступати з клопотаннями перед дирекцією навчально-виховного закладу про заохочення або покарання учнів свого класу. Схематично це зображено на рис. 3.14.

Функції і права класного керівника

Діяльність класного керівника носить творчий характер і не може обмежуватися якимись рамками. Можна вести мову лише про різноманітність форм виховної роботи (рис. 3.15).

З погляду рівня спілкування визначають індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. Вибір тієї чи іншої форми виховної роботи зумовлюється різними факторами: завданнями виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями розвитку школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.

Форми роботи класного керівника

З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на школярів виділяють: словесні форми (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі, усні журнали та ін.); практичні форми (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси, суспільно корисна праця та ін.); наочні форми (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Але всі форми виховної роботи класного керівника взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких використовуються і словесні, і практичні, і наочні форми, тобто має місце діалектична інтеграція. Зразком такої інтеграції є, наприклад, колективні творчі справи (КТС). Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, які працюють з вихованцями. Вчитель-вихователь повинен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням таких правил:

  • • вивчення має бути спрямоване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку вихованця;
  • • дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання;
  • • діагностика має виявляти не лише рівень розвитку конкретної особистості, але і проектуватися, за висловом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони найближчого розвитку";
  • • рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика її відповідної діяльності, а процес розвитку розглядатися як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності;
  • • вивчення школярів важливе не саме по собі; воно завжди має бути спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач;
  • • вихователь у процесі вивчення учнів має керуватися принципом педагогічного оптимізму щодо їхнього розвитку та соціально-психологічного зростання;
  • • прагнення дотримання комплексності у вивченні учнів, охоплювати всі сторони їхнього фізичного, психічного і соціального розвитку;
  • • застосування методів і методик вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей;
  • • дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, має відбуватися у природних умовах навчально-виховного процесу;
  • • діагностикою мають бути охоплені всі учні; вона має проводитися систематично;
  • • вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.

Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та особливостях поведінки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші