Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Логіка arrow Логіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Застосування законів логіки в суперечках

Успішність суперечки та її ефективність багато в чому визначається тим, як суб'єкти, що сперечаються, застосовують закони логіки у власних міркуваннях. Дотримання законів логіки дає змогу бути логічним, тобто послідовним, не суперечити самому собі, висловлювати думки точно, зрозуміло, однозначно, вміти доходити висновків із своїх і чужих тверджень, доводити тези на підставі істинних аргументів.

Опираючись на закон тотожності, всі учасники суперечки повинні чітко визначити й сформулювати тему дискусії чи полеміки (предмет обговорення), встановити певну спільність позицій різних сторін. Правила логіки, викликані стосовно тези в темі "Доведення та спростування" (див. 3.5), визначають, як правильно формулювати тезу. Беручи до уваги ці правила, необхідно точно і чітко встановити предмет обговорення, правильність формулювання та розгляду питань і проблем, не підмінювати тему та проблему, не аналізувати наступне питання, не обговоривши попереднього. Порушуючи вимоги закону тотожності, учасники суперечки втрачають предмет обговорення, і вона стає безпредметною (логомахія).

Якщо учасники суперечки "забувають" (навмисно чи ненавмисно) предмет обговорення і намагаються образити, принизити суперника, а він робить те саме, то така суперечка перетворюється на сварку - найнижчий рівень суперечки.

Дотримуючись закону несуперечності, треба сформулювати тему дискусії чи полеміки несуперечливо, вміти виявляти суперечності в міркуваннях опонентів або противників і спростовувати їх. У суперечках на певну тему пропонент або опонент висловлюють суперечні (контрадикторні) судження стосовно суджень інших учасників. Це випливає або з різних поглядів на одну проблему, або з різних підходів до її розв'язання, або зі суб'єктивного небажання одного з учасників мати спільну думку з іншими учасниками.

Якщо в суперечці необхідно досягти консенсусу (згоди), щоб прийняти спільне рішення, тоді полярно протилежні (суперечливі) висловлювання нейтралізуються.

Закон виключеного третього застосовують у суперечках як знаряддя критики опонента чи противника тоді, коли опонент або противник намагається сумістити несумісне, тобто суперечливі висловлювання, згоден на компроміс у тих випадках, коли це неможливо. Закон передбачає чіткий вибір однієї з двох взаємосуперечних альтернатив.

Використовуючи закон достатньої підстави, треба, висуваючи певне твердження, обґрунтувати його за допомогою істинних аргументів і тим самим змусити опонента чи противника визнати його. Значення цього закону полягає в тому, що він вимагає від усіх учасників суперечки не бути голослівними, вміти аргументувати власні тези й антитези, логічно обґрунтовувати свої погляди, позиції, не сприймати "на віру" недоведені твердження опонентів або противників.

Недотримання законів логіки в суперечках, небажання шукати переконливі аргументи, незацікавленість деяких її учасників у встановленні істини або досягненні згоди перетворює реальну суперечку на сварку, а іноді навіть на бійку, що часто спостерігаємо в реальному житті.

Вимоги до ведення суперечок

Основні положення стосовно суперечок уперше сформулював Арістотель у праці "Топіка". Отже, пропоненти й опоненти повинні дотримуватись таких вимог:

  • - уміти поважати думку та переконання інших;
  • - бути підготовленими до суперечки (дискусії, полеміки);
  • - доводити висунуте твердження на істинність і спростовувати на хибність;
  • - правильно використовувати логічні методи аргументації: дедукцію, індукцію, аналогію;
  • - вчитися розрізняти "справжню" мудрість від "уявної".

Давні римляни розробили декілька порад щодо суперечки, і позиції, якої повинні дотримуватись її співучасники. Ось кілька таких порад:

  • 1. Якщо не вмієш говорити, навчись слухати (Auscultare disce, 8І nescis toqui).
  • 2. Думай, що кажеш, коли і кому (Cave, quid dicas, quando et cui).
  • 3. Про принципи не сперечаються (De principiis non est dis-putandum),
  • 4. Не кажи про те, чого не знаєш (Nec sutor ultra crepidam).
  • 5. Потрібно вислухати й іншу (протилежну) сторону в суперечці (Audiatur et altera dars).
  • 6. Де згода, там перемога (Ubi concordia - ibi victoria).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші