Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські операції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Міжнародні розрахунки акредитивами

У сучасних умовах однією з основних форм міжнародних розрахунків виступає акредитивна, а акредитив – найбільш універсальний і дієвий інструмент забезпечення платежів.

Розрахунки акредитивами регламентуються Уніфікованими правилами та звичаями для акредитивів (ERA), а також Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою № 514 Правління НБУ від 3 грудня 2003 р. (зі змінами і доповненнями).

Згідно з цими нормативними документами в міжнародній практиці розрізняють різні види документарних акредитивів, що характеризуються певними особливостями здійснення розрахунків (рис. 7.5).

Крім того, акредитиви можуть бути експортні й імпортні.

В акредитивній формі розрахунків беруть участь: авізуючий банк, банк бенефіціара, банк-емітент, виконуючий банк, підтверджуючий банк, рамбурсний банк.

Крім банків, в акредитивній операції беруть участь транспортні, страхові компанії, митні брокери, покупець (імпортер) і бенефіціар (експортер).

В акредитиві має бути чітко зазначено спосіб виконання акредитива (шляхом платежу за пред'явленням або платежу із розстроченням, або акцепту чи негоціації, або мішаного платежу).

Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов'язань.

Механізм здійснення розрахунків за документарними акредитивами показано на рис. 7.6.

Схема документообігу при розрахунках документарними акредитивами

Рис. 7.6. Схема документообігу при розрахунках документарними акредитивами:

  • 1 - укладення контракту, де вказані умови і вид акредитива, назва авізуючого і виконуючого банків, перелік документів тощо;
  • 2 - повідомлення імпортера про готовність товару до відвантаження;
  • 3 - подання імпортером заяви на відкриття акредитива;
  • 4 - відкриття акредитива в іноземному виконуючому (авізуючому) банку;
  • 5 - повідомлення виконуючим (авізуючим) банком експортера про відкриття та умови акредитива;
  • 6 - відвантаження товарів;
  • 7 - одержання експортером транспортних документів.
  • 8 - пред'явлення для оплати комерційних документів;
  • 9 - пересилання документів банкові-емітенту;
  • 10 - переказування суми платежу в авізуючий банк;
  • 11 - списання суми платежу з рахунку імпортера;
  • 12 - зарахування суми платежу на рахунок експортера;
  • 13 - отримання комерційних документів і одержання права на володіння товаром.

Банки – учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність за своєчасну оплату поданих бенефіціаром документів, якщо ці документи повністю відповідають умовам акредитива, а також за своєчасне врегулювання й усунення виявлених у документах розбіжностей шляхом проведення необхідної роботи зі своїми клієнтами.

Акредитивна форма розрахунків при здійсненні міжнародних операцій є найскладнішою і найдорожчою.

За кожну операцію за акредитивом, а також за підвищені кредитні ризики банки беруть комісію вищу, ніж за інших форм розрахунків.

Порядок здійснення міжнародних інкасових розрахунків

Інкасо – це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження (акцепт), що цю суму буде виплачено у відповідний строк.

Чисте інкасо означає інкасо фінансових документів, які не супроводжуються комерційними документами.

Документарне інкасо – це інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів.

У практиці міжнародних розрахунків частіше використовують документарне інкасо, яке призначається для здійснення платежів насамперед тоді, коли експортер не хоче відвантажувати товар за відкритим рахунком, але водночас не має страхування ризику через акредитив.

На відміну від акредитивної форми, банки за документарним інкасо не беруть на себе зобов'язань здійснити платіж. їх відповідальність зводиться здебільшого до переказування і вручення документів проти оплати чи акцепту, але без власного зобов'язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає або не зможе виконати своїх зобов'язань за інкасо.

Завдяки меншій формальній строгості ця послуга пов'язана з меншими витратами і є більш гнучкою.

Документарне інкасо підходить для здійснення платежів у таких випадках:

  • - продавець повністю довіряє покупцеві і впевнений, що останній оплатить відвантажені товари та надані послуги;
  • - політичні, економічні та правові умови у країні покупця вважаються стабільними;
  • - країна-одержувач не мае імпортних обмежень (валютний контроль) або вона надала всі необхідні дозволи.

Інкасова форма розрахунків є однією з найстаріших банківських операцій і регулюється спеціальним документом – Уніфікованими правилами для інкасо (УПІ), які розроблені Міжнародною торговельною палатою. УПІ регулюють основні права і обов'язки учасників інкасо, визначають види інкасо, порядок подання документів до оплати і здійснення оплати, акцепту, повідомлення про проведення платежу, акцепту або про неплатіж (акцепт) та інші питання.

Згідно з Уніфікованими правилами в угоді за документарним інкасо беруть участь: довіритель (експортер), банк-ремітент (банк-експортер), репрезентуючий банк (банк-інкасатор), платник (імпортер).

Розрахунки у формі інкасо здійснюються за схемою, яку відображено на рис. 7.7.

Схема документообігу при розрахунках документарним інкасо

Рис. 7.7. Схема документообігу при розрахунках документарним інкасо:

  • 1 - укладення контракту;
  • 2 - відвантаження товару експортером;
  • 3 - отримання від перевізника транспортних документів;
  • 4 - подання документів експортером своєму банку;
  • 5 - відправлення документів банком-ремітентом банку - кореспондентові країни-імпортера;
  • 6 - подання банком отриманих документів імпортерові;
  • 7 - отримання платежу від імпортера;
  • 8 - переказування отриманих коштів від імпортера банку-ремітентові;
  • 9 - зарахування банком-ремітентом суми на рахунок експортера.

Виконання документарного інкасо виконується за двох умов:

  • - документи проти платежу - коли репрезентуючий банк здійснює оплату суми без відтермінування платежу і видає товаророзпорядчі документи платникові після здійснення оплати;
  • - документи проти акцепту – коли репрезентуючим банком здійснюється відтермінування платежу, платникові документи передаються тільки проти акцепту останнім доданого до них переказного векселя (тратти).

Інкасова форма розрахунків має певні недоліки. Основним з них є тривалість проходження документів через банки і, відповідно, періоду їх оплати (акцепту), який може забирати від декількох тижнів до місяця і більше. Крім того, імпортер має право відмовитись від оплати поданих документів або не мати дозволу на переказування валюти за кордон. У цих випадках експортер понесе витрати, пов'язані зі зберіганням вантажу, продажем його третій особі або транспортуванням назад у свою країну.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші