Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Як несприятливий вибір (проблема "непотребу") впливає на фінансову структуру

У відомій статті Джорджа Акерлофа дано детальну характеристику проблеми несприятливого вибору і те, як вона позначається на ефективному функціонуванні ринку. Вона стосується так званої проблеми "непридатної речі", або непотребу, бо нагадує ситуацію непридатних для використання автомобілів на ринку вживаних автомобілів 1.

Потенційний покупець старого автомобіля часто неспроможний оцінити стан автомобіля, тобто він не може сказати, чи цей автомобіль є в доброму стані і нормально працюватиме, чи він є старим мотлохом, що постійно приноситиме йому неприємності. Ціна, яку покупець зрештою заплатить, повинна відповідно відображати середній стан автомобіля на ринку. Тому ціна перебуває десь посередині між низькою вартістю непридатного автомобіля і високою вартістю автомобіля у доброму стані.

З іншого боку, власник уживаного автомобіля очевидно краще знає, чи автомобіль є у доброму стані, чи йдеться про старий мотлох. Якщо автомобіль є мотлохом, то власник надто щасливий продати його за ціну, яку покупець готовий заплатити. Ця ціна є середнє між вартістю непридатного автомобіля і дорогого автомобіля і, зрозуміло, перевищує вартість автомобіля-мотлоху. Проте, якщо автомобіль у доброму стані, то власник розуміє, що ціна, яку покупець готовий заплатити, є нижчою від дійсної вартості автомобіля, і тому власник може відмовитися від продажу. Як результат цього несприятливого вибору, досить мало добрих уживаних автомобілів потрапить на ринок Оскільки середній стан уживаного автомобіля, що пропонується на ринку, буде низьким і оскільки дуже мало людей захочуть купити такі непридатні автомобілі, то сума продажу буде невеликою. Ринок уживаних автомобілів характеризуватиметься млявою кон'юнктурою, а то й взагалі припинить своє функціонування.

Непотріб на ринках акцій та облігацій

Подібна проблема непотребу виникає на ринках цінних паперів, тобто на боргових ринках (облігацій) і на ринках акцій. Припустімо, що наш товариш Ірвінг Інвестор, потенційний покупець таких цінних паперів, як звичайні акції, не може відрізнити добрий стан фірми з високими сподіваними доходами та низьким ступенем ризику від поганого фінансового стану фірм з низькими сподіваними доходами і високим ступенем ризику. За такої ситуації Ірвінг буде готовий заплатити ціну, яка відображає середній стан фірм, що випускають цінні папери,- ціну, яка міститься десь між вартістю цінних паперів фірм, що перебувають у важкому фінансовому становищі, і вартістю цінних паперів фірм, у доброму фінансовому становищі Якщо власники або менеджери фірми, що перебуває у доброму становищі, володіють кращою інформацією, ніж Ірвінг, і розуміють, що їхня фірма надійна, тоді вони усвідомлять, що ціна на їхні цінні папери є нижчою від їхньої справжньої вартості, і не погодяться продавати Ірвінгу за ціну, яку він готовий заплатити. Єдиними фірмами, що готові продати Ірвінгу цінні папери, будуть ті, що перебувають у важкому фінансовому становищі (тому ціна цих цінних паперів перевищує їхню справжню вартість). Наш товариш Ірвінг не дурник: він не захоче володіти цінними паперами поганих фірм і, таким чином, прийме рішення не купувати цінні папери на ринку. Результат подібний до того, що мав місце на ринку вживаних автомобілів. Ринок цінних паперів не буде функціонувати дуже добре, бо лише небагато фірм на такому ринку продаватиме цінні папери для мобілізації капіталу.

Аналіз буде подібним, якщо Ірвінг розглядає можливість купівлі боргового інструменту корпорації на ринку облігацій, а не акцій. Ірвінг купить облігацію тільки тоді, коли її процентна ставка є достатньо високою, щоб компенсувати його середній ризик, що пов'язаний з невиконанням зобов'язань як добрими, так і поганими фірмами, що намагаються продати боргові зобов'язання. Добре обізнані власники надійної фірми розуміють, що вони платитимуть вищу процентну ставку, ніж та, яку повинні платити. Тому вони навряд чи позичатимуть кошти на цьому ринку. Позичати кошти на цьому ринку хочуть тільки ті фірми, що мають фінансові труднощі, а оскільки інвестори, такі, як Ірвінг, не дуже бажають купувати облігації, що випущені такими фірмами, то можливо, що ці інвестори взагалі не куплять облігацій. На такому ринку буде продано небагато облігацій, і тому він буде ненадійним джерелом фінансових ресурсів.

Щойно здійснений аналіз несприятливого вибору (проблема непотребу), пояснює загадку 2: чому в жодній з країн світу цінні папери, що продаються на ринку, не є основним джерелом фінансових ресурсів ділових підприємств. Цей аналіз також допомагає частково пояснити загадку 1: чому акції не виступають важливим джерелом фінансування для американського бізнесу. Наявність проблеми непотребу не дозволяє таким ринкам цінних паперів, як ринки акцій і облігацій, демонструвати високу ефективність у спрямуванні коштів від заощадників до позичальників.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші