Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

М. Вебер про ідеальні типи господарства і роль протестантської етики в розвитку капіталізму

Запропонована німецьким соціологом і економістом Максом Вебером (1864-1920) концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Порівнюючи ідеальну "модель" із дійсним процесом економічного розвитку, Вебер відстежує ступінь відхилення реальної системи відносин від ідеалу. Це - метод дослідження історичного розвитку народів, зіставлення національної практики і загальнотеоретичної моделі.

Як соціолог, історик, політолог, багатогранний фахівець у галузі суспільних відносин Вебер показав значення релігійних норм, етики поведінки для формування товарно-капіталістичних відносин.

У праці "Протестантська етика і дух капіталізму" він визначає вплив релігії на економіку. Протестантська релігія сприяла розвитку ділової хватки, підприємницької активності. Вона допомагала формуванню ощадливості, заповзятливості, спритності, здатності до ризику. Саме з числа власників і організаторів виробництва перш за все формується клас підприємців - власників і організаторів виробництва. В Європі якоюсь мірою збіглися етичні норми релігії і норми господарської поведінки. У результаті склалася й набула поширення "раціоналістична" форма капіталізму.

Вебер продемонстрував вплив зовнішніх факторів на формування економічних відносин, процеси економічного розвитку.

Хто є родоначальником "соціального напряму" в економічній науці?

Німецький філософ і економіст Рудольф Штаммлер (1856-1938) у праці "Держава і право" започаткував формування "соціального напряму" в економічній науці.

Віддаючи переваги праву над економікою, Штаммлер стверджував, що "соціальне життя є зовні відрегульованим спільним життям людей". Він розрізняв два елементи - форму і зміст, причому в першому випадку малася на увазі спільна діяльність людей, а у другому - зовнішнє регулювання, яке здійснюється за допомогою права, державних законів.

Першопричину правової домінанти в житті суспільства представники "соціального напряму" пояснювали психологією людини. Вони протиставляли світ природи, який розвивається за об'єктивними законами, і світ людського духу, що залежить від свободи людської волі. Тому соціальна поведінка людини не є об'єктивно зумовленою і регулюється лише законом, державою.

Представники "соціального напряму" висунули тезу, що політична економія є суспільною наукою, а економічні категорії мають конкретний соціальний зміст і відображають суспільні відносини. Водночас, спираючись на неокантіанську філософію, вони стверджували, що в основу суспільних процесів покладено явища ідеалістичного характеру. Звідси робилися висновки щодо нематеріальної природи суспільних процесів.

У чому полягає сутність "соціального напряму" Р. Штольцмана?

Поглядам Штольцмана, як і всьому "соціальному напряму", властиве ідеалістичне трактування економічних категорій. Зокрема, у книжці "Мета в народному господарстві" він виходив з принципу, що економіку підпорядковано моральним ідеалам і вона є засобом, який використовується людьми для моральних цілей. На його думку, метою капіталістичного виробництва є реалізація принципу життєвого достатку, який забезпечує існування всім членам суспільства. Штольцман доводив, що окремі економічні категорії (вартість, заробітна плата, прибуток), є тільки засобами для досягнення цього вищого морального принципу. Заробітна плата, стверджував він, має забезпечувати нормальне достойне життя робітникам, а прибуток - гідне існування капіталістам. Отже, сучасна економічна система

може дати усім верствам населення можливість задовольнити свої життєві потреби. До речі, відмінність між робітниками та капіталістами Штольцман бачив лише в тому, що перші є виконавцями, другі - організаторами виробництва, а така різниця буде завжди.

Штольцман назвав капіталістів вождями нації, а робітників - класом, що перебуває під захистом капіталістів.

"Соціальний напрям" активно захищав права приватної власності, обстоюючи тезу, що її існування відповідає інтересам не тільки індивіда, а й суспільства. Дієздатне суспільство потребує організаторів-капіталістів. Тому капіталісти повинні отримувати достатню винагороду і мати приватну власність, щоб виконувати свої функції.

Головній моральній меті підпорядковано й дію закону вартості. Штольцман поділяв вартість на два елементи: заробітну плату і прибуток. Обидві ці частини мають конкретне функціональне призначення. На думку Штольцмана, сутність закону вартості полягає в тому, щоб забезпечити нормальне існування всіх членів суспільства, регулювати їхні доходи.

Література

  • 1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М., 1994.
  • 2. Економічна енциклопедія: У 3 т. - К.: Академія; Т.: ТАНГ, 2001.
  • 3. Історія економічних вчень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, И.О. Татаренко та ін. - К., 2001. - Розд. VIII.
  • 4. Ковальчук В.М., Сарай М.І. Економічна думка минулого і сьогодення: Навч. посіб. - Т., 2000.
  • 5. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Історія економічних учень: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000.
  • 6. Майбурд ЕМ. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. - М., 1996.
  • 7.Ядгоров Я.С. История экономических учений. - М., 1999. - Тема 11.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші