Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Міжнародні валютно-кредитні відносини
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прямі іноземні інвестиції

Істотна частина міжнародної міграції капіталу припадає на прямі іноземні інвестиції (ПІІ).

Відповідно до методики статистики платіжного балансу Міжнародного валютного фонду прямі іноземні інвестиції - це вид міжнародної інвестиційної діяльності, що полягає у набутті резидентом однієї країни (прямим інвестором) стійкого впливу на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни (підприємство прямого інвестування). Прямі інвестиції припускають встановлення довгострокових відносин між прямим інвестором і підприємством, що є об'єктом прямих інвестицій, а також суттєву роль інвестора в управлінні цим підприємством. Пропорція, що визначає "суттєвість" цієї ролі, розрізняється за країнами.

ПІІ мають три головні складові:

  • - акційний капітал - купівля інвестором акцій підприємства в іншій країні;
  • - реінвестовані доходи - пряма частка доходів інвестора (пропорційно до прямої акційної участі), що не розподілені як дивіденди філіями, чи доходи, що не переказані до материнської фірми;
  • - внутрішньо-фірмові позики, або внутрішньо-фірмові боргові трансакції, - коротко - чи довгострокові позики, що надають один одному прямі інвестори (материнські компанії та їхні філії).

Зі збільшенням в останні десятиліття масштабів прямого іноземного інвестування пов'язані виникнення і швидкий розвиток міжнародних корпорацій - великих компаній, що здійснюють інвестиції і мають філії та дочірні компанії у багатьох країнах світу. Розрізняють міжнародні корпорації двох основних видів - транснаціональні корпорації (ТНК), в яких головна компанія належить капіталу однієї країни, і багатонаціональні (БНК), в яких головна компанія належить капіталу двох і більше країн.

Однією з важливих проблем, зумовленою ТНК, є трансфертні ціни. Оскільки ТНК розміщують різні стадії єдиного технологічного процесу в різних країнах, між головною компанією та її закордонними філіями відбувається інтенсивний товарообмін. Однак ціни внутрішньо-корпоративної торгівлі (трансфертні ціни), як правило, суттєво відрізняються від ринкових. Маніпулюючи рівнем трансфертних цін, ТНК прагнуть уникнути оподатковування, мінімізувати тарифи, нелегально переводити прибутки за кордон та ін., що підриває ефективність економічної політики держави. Крім того, оскільки на внутрішньо-корпоративну торгівлю припадає значна частина всієї світової торгівлі, трансфертні ціни спотворюють реальні дані про її структуру і динаміку.

До ТНК у країнах базування пред'являють багато претензій, що головним чином полягають в експорті робочих місць, що веде до скорочення зайнятості, й в ухилянні за допомогою закордонних філій від сплати податків, що завдає шкоди державному бюджету.

Україна на ринку міжнародних інвестицій

Проведення економічних реформ і здійснення структурної перебудови економіки України, досягнення якісного відтворення та ефективного використання виробничого потенціалу потребує значних ресурсів. В умовах їх обмеженості одним із джерел фінансування є іноземний капітал у формі кредитів, прямих і портфельних інвестицій. Іноземне інвестування дає можливість задовольняти тимчасові потреби вітчизняного виробника у фінансах.

До останнього часу основними кредиторами України були міжнародні фінансові організації та уряди індустріально розвинених країн.

Іноземні інвестиції потрібно розглядати як стимулятор економічного розвитку та політичної стабілізації за умови, що головні напрями інвестиційних процесів перебувають у межах загальної економічної стратегії держави. При цьому іноземні інвестиції здатні позитивно впливати на платіжний баланс країни, рівень зайнятості населення, структурну перебудову економіки, впровадження новітніх технологій та ін.

У ширшому контексті сутність іноземних інвестицій слід визначати як складову залучення сукупного іноземного капіталу для здійснення економічних перетворень. Із цього погляду за різних експертних оцінок сучасної економічної ситуації в Україні незаперечною є наявність головних чинників, від яких залежать збереження і підтримання економічного життя, а саме:

  • - бюджетний дефіцит, якого неможливо уникнути за будь-якого варіанта розвитку політичної та економічної ситуації;
  • - потреба в інвестиційних капіталах для реального сектору економіки, без яких окремі галузі можуть припинити своє існування;
  • - низький рівень внутрішніх нагромаджень, що не дає змоги одночасно й адекватно задовольняти потреби державного бюджету та потреби у виробничих інвестиціях, спрямованих на оновлення та структурну перебудову економічного потенціалу.

Найвигіднішим способом фінансування, на нашу думку, є фінансування за допомогою прямих іноземних інвестицій, оскільки у цьому випадку держава не має здійснювати платежі на обслуговування боргів, тобто пряме іноземне інвестування не призводить до збільшення зовнішньої заборгованості.

Світовий досвід переконує, що для макроекономічної стабілізації країн з перехідною економікою та їх інтеграції у світову економіку необхідні темпи зростання ВВП не менше 5- 6 % у рік. У свою чергу для досягнення цієї мети потрібні інвестиції в економіку країни на рівні 19-25 % ВВП, а ПІІ мають бути на рівні 10 % валових внутрішніх інвестицій.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, що фактично надійшли в Україну, починаючи з 1992 р., на 1 жовтня 2010 р. становив 42 511,9 млн дол. США (табл. 9.1, 9.2, рис. 9.2). Рівень привабливості економіки України для іноземних інвесторів досить низький і для різних галузей не однаковий. Передусім їх цікавлять підприємства, які можуть забезпечити за нетривалий час повернення вкладеного капіталу з отриманням найбільшого прибутку. З огляду на це, найперспективнішими в українській економіці для них є металургійна, хімічна, харчова (особливо переробка сільськогосподарської продукції) галузі, внутрішня торгівля, а також транспортування вантажів територією України.

Таблиця 9.1. Показники надходжень прямих іноземних інвестицій в економіку України та з України за 1995-2009 роки, на початок року; млн дол. США

Рік

Прямі іноземні інвестиції в Україну

Прямі інвестиції з України

1995

483,5

20,3

1996

896,9

84,1

1997

1 438,2

97,4

1998

2 063,6

127,6

1999

2 810,7

97,6

2000

3 281,8

98,5

2001

3 875,0

170,3

2002

4 555,3

155,7

2003

5 471,8

144,3

2004

6 794,4

166,0

2005

9 047,0

198,6

2006

16 890,0

219,5

2007

21 607,3

243,3

2008

29 489,4

6 196,1

2009

35 723,4

6198,6

2010

40026,8

6 223,3

Таблиця 9.2. Прямі іноземні інвестиції на одну особу1, млн дол. США

Роки

Прямі іноземні інвестиції в Україну

2001

78,7

2002

94,1

2003

114,0

2004

142,6

2005

191,4

2006

359,9

2007

463,6

2008

636,5

2009

774,2

2010

870,9

Приріст прямих іноземних інвестицій в Україну

Рис. 9.2. Приріст прямих іноземних інвестицій в Україну

Найбільші за обсягом інвестиції вкладені в Україну Кіпром - 9579,1 млн дол. США (22,5 % до загального обсягу), Німеччиною - 7005,7 млн (16,5%), Нідерландами - 4082,7 млн (9,6 %), Російською Федерацією 2956,8 млн (7,0 %), Австрією - 2667,3 млн (6,3 %), Великою Британією - 2284,7 млн (5,4%) (табл. 9.3).

Таблиця 9.3. Прямі іноземні інвестиції в Україну з країн світу

Країни-інвестори

Обсяги прямих інвестицій на 1 жовтня 2010 р.2

млн дол. США

%

Усього, у тому числі

42 511,9

100,0

Кіпр

9 579,1

22,5

Німеччина

7 005,7

16,5

Нідерланди

4 082,7

9,6

Російська Федерація

2 956,3

7,0

Австрія

2 667,3

6,3

Сполучене Королівство

2 284,7

5,4

Франція

1 751,6

4,1

Швеція

1 732,2

4,1

Віргінські острови, Британські

1 425,5

3,4

Сполучені Штати Америки

1 218,4

2,9

Італія

984,3

2,3

Польща

937,1

2,2

Швейцарія

830,1

2,0

Інші країни

5 056,9

11,7

  • 1 Дані Державного комітету статистики України наведено наростаючим підсумком з початку інвестування. Перелік країн визначено на основі найбільших обсягів інвестицій, що вкладені в економіку України.
  • 2 Обсяги прямих інвестицій в Україну та за окремими країнами-інвесторами наведено з урахуванням даних Національного банку України та Фонду державного майна України.

Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості - 31,7 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено в металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів - 5656,5 млн дол. США, у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - 1840,4 млн, хімічну та нафтохімічну промисловість - 1192,7 млн, машинобудування - 11 млн дол. США.

Масштаби іноземних інвестицій, інтенсивність їх надходження залежать від широкого комплексу факторів, що об'єднуються загальним поняттям "інвестиційний клімат", який включає стан економіки, соціально-економічну стабільність, рівень розвитку підприємницького права, ідеологію, культуру, розвиток інфраструктури та інші фактори, які оцінюють іноземні інвестори під час прийняття рішення про масштаби і напрями інвестування і які дають змогу зробити висновок про рівень інвестиційного ризику країни - імпортера іноземного капіталу. Перш ніж почати інвестування, іноземні бізнесмени хочуть бути впевненими не тільки у прибутковості вкладеного капіталу, а і в стабільності інвестиційного клімату в Україні.

Вітчизняні та іноземні фахівці називають такі фактори, які мають першорядне значення для іноземних інвесторів під час вирішення питання про вкладання коштів:

  • - освічена і кваліфікована робоча сила;
  • - дієва та справедлива правова система;
  • - розвинута транспортна мережа;
  • - послідовна макроекономічна політика;
  • - культура, в якій схвалюється прагнення досягти вищого рівня добробуту.

Можна сказати, що в цілому з цих позицій Україна є привабливим ринком для інвестицій. Відповідно до статистики ЮНЕСКО Україна має найвищий показник грамотності населення у світі (98 %) і найбільшу чисельність інженерів на 1 тис. населення. Вона має також висококваліфіковані робочі кадри з досвідом у виробництві високих технологій. Варто звернути увагу на те, що природні умови для сільськогосподарського виробництва в Україні надзвичайно сприятливі, а її географічне положення дає можливість розвивати експорт сільськогосподарської продукції в усіх напрямах, але брак ефективних внутрішніх реформ відлякує іноземних інвесторів, адже вони не впевнені у стабільному розвиткові їх бізнесу. Як результат, надходження прямих іноземних інвестицій в Україні досить помірні.

Малосприятливий інвестиційний клімат в Україні - головна причина відсутності стратегічних іноземних інвестицій. Він зумовлює вичікувальну позицію стратегічних інвесторів, особливо у плані залучення середнього і великого капіталів. Навіть більше - спостерігається невпевненість у подальшому співробітництві з боку інвесторів, що вже вклали свої кошти в економіку України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші