Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія довкілля. Охорона природи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Антропогенний вплив на води Світового океану

За останні півстоліття стан вод Світового океану значно погіршився. Його поверхня вкрита нафтою, пластиковими упаковками, пляшками та іншим сміттям, котре багато років не розкладається у воді. Таких твердих відходів нагромадилося вже понад 20 млн. тон.

Забруднення нафтопродуктами в багатьох районах земної кулі зростає у зв'язку з розширенням робіт з добування нафти на континентальному шельфі. Якщо у 1970 р. в зоні шельфу було добуто І/б загального обсягу світового видобутку нафти (440 млн. т), то в 1980 р. - до 1/3 загального обсягу (1200 млн. т).

Останнім часом велику тривогу викликає забруднення морів і океанів нафтопродуктами в результаті аварій нафтоналивних суден (танкерів). Тільки за період з 1967 по 1983 р. сталося 7 таких аварій, які призвели до катастрофічного забруднення морської поверхні й узбережжя. Унаслідок кожної з них в океан було викинуто від 100 до 237 тис. тон нафти. Взагалі, з понад 1 млрд. т нафтопродуктів, які щороку перевозять морським шляхом, не менше 0,1%, тобто 1 млн. т, потрапляють у Світовий океан. Мазут, дизельне паливо, гас (сира нафта значно краще підлягає біологічному та хімічному розкладу), вкриваючи воду плівкою, порушують газо- і теплообмін океану з атмосферою, поглинають значну частину біологічно активної компоненти сонячного світла.

Нафтове забруднення морів і океанів має і регіональні екологічні наслідки. Нафтова плівка, що утворилася в Індійському океані в результаті закриття Суецького каналу під час арабо-ізраїльської війни (маршрути всіх танкерів з аравійською нафтою проходили в цей час через Індійський океан), знизила випаровування води в 3 рази. Це призвело до зменшення хмарності над океаном і розвитку посушливого клімату в деяких прилеглих районах суші.

Нафта пошкодила багато європейських курортів світового значення. Нині діє міжнародна конвенція щодо запобігання забрудненню морських акваторів нафтою, яку підписали найбільші морські держави. Згідно з цією конвенцією, всі морські райони в межах 50 миль від берега є забороненими зонами, де не дозволяється вилив нафти в море.

Велику небезпеку становить забруднення Світового океану радіоактивними речовинами внаслідок випробувань ядерної зброї, захоронення радіоактивних відходів, роботи ядерних реакторів на військових підводних човнах і криголамах, та аварій цих суден. В результаті кумулятивного ефекту, радіоактивність планктону може бути в 1000 разів вищою, ніж радіоактивність води, а деяких риб - вищою навіть у 50 тис. разів, ніж у організмів на нижчій трофічній ланці.

Щороку в Світовий океан з різних джерел потрапляє понад 4 млн. т летких органічних сполук (дихлоретан, фреони та ін.), коло 120 тис. т хлорвуглеводнів (ДДТ, альдрин, бензилтексахлорид, полі-хлоровані дифеніли та ін.), понад 300 тис. т свинцю, 10 тис. т кадмію.

Велика кількість забруднюючих речовин виноситься річковим стоком, куди скидається близько 600 млрд. т промислових і побутових стоків. На розведення стічних вод витрачається 40% обсягу світового річкового стоку. Для різних морів цей об'єм становить від 0,1 до 20% стоку річок, які в них впадають. Ріки щороку виносять в океан понад 320 млн. т заліза, 6,5 млн. т фосфору та багато інших речовин. Спостереження за забрудненням води деяких річок індустріальних районів показують, що процеси самоочищення забезпечують руйнування і нейтралізацію лише третини забруднень. Решта потрапляє в прибережну зону моря.

Багато забруднювачів потрапляє у Світовий океан з атмосфери. На його поверхню щороку випадає 200 тис т свинцю, 1 млн. т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті. Половина кількості пестицидів, що знаходяться в океані, потрапляє з повітря. Сучасні оцінки показують, що забруднення Світового океану річковими стоками і атмосферними переносами вже порівняльні за величинами.

Найбільш забруднені води Перської та Аденської заток Індійського океану, води течії Гольфстрім у Атлантиці, Північне і Середземне моря. Зокрема, в Північне море зі стоком лише головних річок потрапляє коло 40 тис. т фосфатів і 500 тис. т нітратів щороку.

Серед внесених до океану з суші розчинних речовин велике значення для мешканців водного середовища мають не лише мінеральні біогенні елементи, але й органічні рештки. Винесення в океан органічної речовини оцінюється у 300-380 млн. т за рік, або, в перерахунку на вуглець, приблизно 150-190 млн. т вуглецю в рік.

За глобальними оцінками, внаслідок забруднення за останні 30-40 років продукція морів і океанів знизилася на 30%, в тому числі щорічна продукція промислових риб - не менше, як на 20 млн. тон.

Сьогодні проблема захисту вод Світового океану стала однією з найактуальніших, бо стосується всіх країн світу. У зв'язку з цим в ООН розроблено й прийнято кілька важливих угод, що регулюють рибальство, судноплавство, добування корисних копалин з морських родовищ тощо. У 1982 р. більшістю країн світу була підписана відома угода "Хартія морів". Також створюється міжнародна служба моніторингу для постійного спостереження за станом Світового океану.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші