Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow РПС arrow Теорія економіки регіонів
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Формування міжгалузевих господарських комплексів: їх сутність, структура та значення для економіки регіону

У процесі становлення постіндустріального суспільства поряд з галузевою класифікацією господарства виділяють і досліджують міжгалузеві комплекси, які утворюють своєрідний напрям вертикальної, галузевої (більш точно — над галузевої) систематики продуктивних сил регіону.

На рівні галузей економіки можна спостерігати об'єктивно існуючий процес створення міжгалузевих комплексів, які виступають у формі пов'язаних у певному відношенні галузей (підгалузей, видів діяльності) окремої території.

Основними факторами утворення комплексів і їх територіальної організації є певні види ресурсів. Стимулятором розвитку багатьох міжгалузевих комплексів є локальні природні ресурси. Класифікація міжгалузевих регіональних комплексів, що розвиваються на природно-ресурсній базі наведена на рис.7.2.

Отже, міжгалузевий комплекс (МК) — це система економічно взаємопов'язаних галузей виробничої або невиробничої сфер, який сформовано внаслідок кооперації та інтеграції підприємств, організацій, установ та галузей. Приклади МК: поливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, агропромисловий, транспортний, будівельний.

На сучасному етапі розвитку господарського комплексу України набувають особливого значення його нові структурні утворення — виробничо-технологічні комплекси. Ці комплекси виникають на базі не стільки місцевих ресурсів, скільки на основі досягнень науково-технічного прогресу, перспективних технологій, раціональних виробничо-технологічних та організаційних зв'язків. Найбільш наочними є приклади кластерів, технополісів, технопарків тощо.

Фактори утворення міжгалузевих комплексів

Рис. 7.2. Фактори утворення міжгалузевих комплексів

Процес формування міжгалузевих комплексів — це об'єктивна закономірність розвитку продуктивних сил. Прогресивне поглиблення суспільного й територіального поділу праці супроводжується відповідним посиленням інтеграційних тенденцій. Об'єктивно формуються порівняно відособлені групи галузей і виробництва з найбільш тісним економічними і виробничими зв'язками, які найбільшою мірою взаємопов'язані та взаємозалежні своєму розвитку.

Міжгалузеві комплекси формуються як у виробництві, так і у сфері обслуговування, а також в інфраструктурних галузях. У господарській практиці традиційно виокремлюють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, металургійний, хімічний, машинобудівний, лісопромисловий, агропромисловий, будівельний, транспортний, соціальний, військово-промисловий. Останнім часом цей перелік помітно зростає: рекреаційний, морегосподарський, зовнішньоекономічний, комплекс природокористування, інформаційний, управлінський та ін.

Слід зазначити, що більша частина таких міжгалузевих комплексів не має відповідних управлінських структур чи органів і виконує функції методичного інструменту (чи засобу) для аналізу структури господарства.

Визначають такі основні підходи до виділення міжгалузевих комплексів:

  • 1. Цільовий підхід. Міжгалузевий комплекс розглядається як група галузей господарського комплексу або окремих виробництв, які поєднані спільною метою розвитку.
  • 2. Технологічний підхід. Передбачає групування галузей, які пов'язані між собою послідовністю переробки і використання загального матеріалу та однаковим призначенням продукції.
  • 3. Відтворювальний підхід. Є визначальним у виділенні міжгалузевих комплексів на регіональному рівні. Він поєднує цільову спрямованість і технологічну послідовність переробки сировинних матеріалів. Характерним для нього є відтворювальна цілісність міжгалузевих комплексів на всіх стадіях та об'єднання підприємств і організацій виробничої та невиробничої сфер господарства.

Міжгалузеві комплекси можуть мати певні "перекриття". Так сільськогосподарське машинобудування є одночасно складовою частиною агропромислового комплексу і машинобудівного. Курортне господарство у приморських регіонах одночасно розглядають у складі море господарського та рекреаційного комплексів. Таке перекриття може мати для аналізу господарства регіонів відповідну змістову орієнтацію: чим більше перекривають один одного міжгалузеві комплекси регіону, тим більш взаємопов'язаним та комплексним є його господарство, і навпаки. Наприклад, Одеська область має серед інших високорозвинуті агропромисловий та машинобудівний галузеві комплекси, які майже не перекриваються. Інакше кажучи, машинобудування регіону лише незначною мірою обслуговує агропромисловий комплекс, і це ознака недостатньої сформованості та взаємопов'язаності всього господарського комплексу Одещини.

Можна вирізнити наступні типи відносин за такими властивостями галузей:

  • 1) наявність тісних виробничих, комерційних та інших зв'язків;
  • 2) вирішення актуальних економічних проблем;
  • 3) об'єднання ланок в єдину виробничо-технологічну систему;
  • 4) випуск взаємопов'язаної продукції;
  • 5) виконання певної функції в економічній системі;
  • 6) загальне управління.

За характером зв'язків між галузями вирізняють 4 типи міжгалузевих комплексів. До міжгалузевих комплексів першого типу належать галузі, підприємства яких пов'язані послідовною і (або) паралельною переробкою певного типу сировини, включаючи і її видобування (вирощування). До них належать агропромислові і рибопромислові, лісопромислові комплекси. До міжгалузевих комплексів другого типу належать однорідні галузі, зв'язки між підприємствами яких виникають на основі виробництва взаємозамінюваної продукції (послуг). Наприклад, паливно-енергетичний комплекс, транспортний тощо. Міжгалузевий комплекс третього типу — це комплекси, що складаються із сукупності кількох галузей, діяльність підприємств яких спрямована на вирішення певної господарської або регіональної проблеми. Наприклад, продовольчий, рекреаційний комплекси. До четвертого типу належать програмні міжгалузеві комплекси — комплекси галузей, зв'язки між підприємствами яких здійснюють, щоб досягти певної мети, заданої їм економікою, соціальною, екологічною або науково-технічною проблемами. До них відносять міжгалузеві комплекси перших трьох видів, наприклад, продовольчий, паливно-енергетичний комплекс, формування яких регулюється відповідно до певної програми.

Ядро міжгалузевого господарського комплексу представлене галузями, підприємства яких здійснюють його головні економічні і соціальні функції. Складовими ядра можуть бути галузеві комплекси. До міжгалузевого комплексу входять галузі виробництва і сфери послуг.

Залежно від просторових масштабів міжгалузеві господарські комплекси поділяють на міждержавні, макроекономічні і територіальні. Міждержавні міжгалузеві комплекси розвиваються на основі інтеграції кількох (як мінімум двох) господарських міжгалузевих комплексів різних країн. Наприклад, у системі країн СНД формуються військово-промисловий, космічний комплекси.

Макроекономічні міжгалузеві комплекси складаються і функціонують як міжгалузеві утворення в структурі всього господарства країни, розв'язуючи, як привило, загальнодержавну економічну, соціальну, екологічну, політичну або науково-технічну проблеми.

Територіальні міжгалузеві комплекси являють собою підсистеми інтегральних територіально-господарських і у багатьох випадках відповідних їм господарських комплексів. Так, АПК Київської області є одночасно елементом галузевої структури цієї області і підсистемою АПК України.

Територіальні міжгалузеві комплекси поділяють на регіональні та локальні. Серед регіональних виокремлюють республіканські, районні, міжобласні і обласні комплекси, серед локальних — комплекси економічних вузлів і центрів, адміністративних районів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>