Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Якими є погляди Л. Мізеса щодо теорії економічної рівноваги?

У праці "Соціалізм" (1922 р.) Мізес стверджував, що економічна рівновага неможлива за умов централізованого ціноутворення, властивого плановій (соціалістичній) економіці. Тільки за умов об'єктивної взаємодії попиту, пропозиції і цін на основі вільної конкуренції може скластись рівновага в економіці. Лише вільна ринкова ціна дає можливість здійснювати вибір ефективних комбінацій економічних ресурсів. Тому централізована економіка за умов фіксованих цін управляється сваволею чиновників, котрі не мають у своєму розпорядженні інструментів ефективного планування. Система планової державної економіки - це "запланований хаос", тому соціалістична економіка без системи еластичних цін ніколи не зможе досягти раціонального використання ресурсів. Вільні ціни відіграють ключову роль в ефективному функціонуванні ринкової економіки, однак для цього вони повинні коригуватись попитом, а не інфляцією. Звідси значний інтерес Мізеса до проблем інфляції, що в американський період його життя виявилось у зближенні позиції вченого з позицією школи сучасного монетаризму.

Поясніть зміст концепції "спонтанного порядку" Ф. Хайєка

У праці Хайєка "Індивідуалізм і економічний порядок" (1948 р.) альтернативою державному регулюванню стала конструкція спонтанного порядку. При цьому австрійський неокласик відмовляється від поняття "економічна рівновага", яка, на його думку, ніколи реально не існувала. Він використовує поняття "спонтанний порядок" як певне наближення до рівноваги.

Для підтримання "економічного порядку" особливо важливі два основні правила:

  • o відмова від присвоєння чужої власності;
  • o виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань.

Отже, "спонтанний порядок" - це порядок, що ґрунтується на індивідуальній економічній свободі. Однак "економічний порядок" Хайєка ґрунтується вже не на досконалій конкуренції, як laissez faire (система вільного підприємництва), а на індивідуальній ініціативі, на конкурентних нововведеннях (інноваціях), на "конкуренції відкриття", що передбачає використання всіх індивідуальних знань (інформації) і вмінь за умов індивідуальної свободи. Економічний лібералізм тут виявляється не в повній відмові від державного регулювання економіки, а в забезпеченні максимальної "інформаційної прозорості" дій держави, що виключає сваволю окремих осіб чи невеликих груп, які мають політичну владу або владу багатства.

Поясніть методологічні основи неолібералізму

Неолібералізм виник майже одночасно з кейнсіанством, у 30-х роках XX ст., як самостійна система поглядів на проблему державного регулювання економіки. Неоліберальна концепція і в теоретичних розробках, і в економічній політиці ґрунтується на ідеї пріоритету умов для необмеженої вільної конкуренції не всупереч, а завдяки певному втручанню держави в економічні процеси.

Якщо кейнсіанство із самого початку ґрунтувалось на активному державному втручанні в економіку, то неолібералізм - на відносно пасивному державному регулюванні. За кейнсіанськими канонами державне регулювання спрямоване на стимулювання інвестиційної активності через розширення обсягів урядових замовлень і закупівель, підвищення податкових ставок. Як показує історичний досвід, це, як правило, призводить до дефіциту державного бюджету й інфляції. Неоліберали виступають за лібералізацію економіки, що ґрунтується на використанні принципів вільного ціноутворення за провідної ролі приватної власності й недержавних господарських ринкових структур. Роль держави в економіці вони вбачають у функціях арбітра "економічної гри".

Методологічні принципи і теоретична платформа неолібералізму формувались у рамках неокласичної економічної теорії.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші