Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА РІВНОВАГА

Ключові поняття

Економічна рівновага; ідеальна та реальна рівновага; часткова та загальна рівновага; економічне зростання; економічний розвиток; чинники економічного зростання; екстенсивне та інтенсивне економічне зростання; показники динаміки економічного зростання: коефіцієнт економічного зростання та темп економічного зростання; модель Е. Домара; модель Р.Ф. Харрода; модель Р. Солоу.

Економічна рівновага та економічне зростання. Поняття й чинники

Економічна рівновага

Економічна рівновага є центральною проблемою економіки. Під економічною рівновагою розуміють збалансованість та пропорційність різноманітних економічних явищ та процесів, а саме: попиту та пропозиції, витрат виробництва та результатів господарчої діяльності, грошових і товарних потоків тощо. Економічна рівновага відображає той вибір, який влаштовує все суспільство.

Ідеальна та реальна рівноваги

Вирізняють ідеальну та реальну економічні рівноваги. Ідеальна рівновага - це рівновага, яка досягається при поведінці суб'єктів господарчої діяльності за умови повної реалізації їхніх інтересів у всіх сферах економіки. Ідеальна економічна рівновага може бути досягнута за умови виконання певних вимог, таких як:

  • o усі споживачі повинні знайти на ринку товари та послуги, які необхідні для задоволення всіх потреб;
  • o усі підприємці повинні знайти на ринку необхідні для виробництва товарів та послуг фактори виробництва;
  • o усі товари та послуги, що вироблені в минулому, повинні бути реалізовані.

Отже, ідеальна рівновага показує оптимальний стан економічної системи, якого суспільство прагне досягнути, але ніколи не досягне, оскільки в реальному житті поняття "ідеалу" змінюється з розвитком суспільства. Таким чином, досягнути ідеальної рівноваги при реальному розвитку економіки практично неможливо. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що реальна економічна рівновага встановлюється в умовах порушення вищеназваних вимог та відображає реальний стан економіки.

Часткова та загальна рівноваги

Окрім ідеальної та реальної рівноваги, економісти розрізняють часткову та загальну економічні рівноваги. Часткова рівновага - це рівновага на якомусь окремо взятому ринку товарів, послуг чи факторів виробництва. А загальна рівновага - це рівновага всієї економічної системи суспільства в цілому, тобто одночасна рівновага на всіх ринках. Загальну рівновагу також називають макроекономічною рівновагою.

Економічне зростання та розвиток

Отже, збалансованість, або рівновага, - це такий стан економічної системи, який характеризує її як єдиний цілісний організм. Однак економічній системі також притаманний рух, оскільки постійно виробляються ще більше товарів та послуг, корисних для людини та суспільства. Таким чином, економічне зростання - це рух економіки, її прогрес.

Під економічним зростанням розуміють збільшення річного обсягу виробництва товарів та послуг. Основними показниками економічного зростання є ВВП, ВНД, ЧНП, НД та особистий доход. При цьому в розрахунку використовуються тільки реальний ВВП та ВНД. Так, якщо ціни в певному році зросли на 25%, а ніяких змін в обсязі виробленої продукції не було, то й економічного зростання не спостерігалося.

Отже, економічне зростання є метою кожної країни, оскільки збільшення обсягів продукції означає, що рівень життя населення підвищився. Однак не слід плутати економічне зростання та економічний розвиток. Економічне зростання висвітлює тільки кількісні показники розвитку економіки. А економічний розвиток відображає якісні показники розвитку економіки. Наприклад, якість освіти, медичного обслуговування тощо.

Чинники економічного зростання

Економічне зростання визначають певні чинники, до яких відносять:

  • o природні ресурси. Звичайно, країни, в яких наявна велика кількість природних ресурсів, мають тенденцію до більшого економічного зростання, ніж інші. Наприклад, країни, що видобувають нафту;
  • o кількість та якість трудових ресурсів. Наявність кваліфікованої робочої сили є одним з найважливіших чинників для економічного зростання. Так, Китай налічує понад мільярд працездатних, дисциплінованих робітників;
  • o нагромадження капіталу. Так, країнам з високими темпами економічного зростання притаманне більше нагромадження капіталу (до 20% національного доходу), який можна вкладати до нового устаткування, розвитку технологій тощо. Країни з низькими темпами зростання здатні накопичувати лише близько 5-7% національного доходу;
  • o технологія. Загальновідомо, що країни з високими темпами економічного зростання використовують у своєму виробництві новітніші технології, на розробку або придбання яких витрачаються чималі кошти. Однак ці витрати виправдані, оскільки, наприклад, енергозберігаючі технології дають змогу виробляти товари з нижчими витратами. Тим самим продукція саме цих країн буде більш конкурентною, ніж продукція країн, де використовуються технології, термін використання яких минув понад 20 років тому;
  • o рівень сукупних видатків. Для забезпечення стабільного економічного зростання суспільство повинно якомога більше витрачати коштів, щоб виробляти все більше товарів та послуг. Однак рівень сукупних витрат суспільства повинен бути таким, щоб забезпечити оптимальний обсяг вироблених товарів. Якщо економіка виробить товарів більше, ніж це потрібно, то економічне зростання сповільниться або навіть може настати економічна криза "перевиробництва";
  • o виробнича ефективність. Згідно з цим чинником, під час виробництва товарів та послуг ресурси слід витрачати якомога економніше. А виробляти з цих ресурсів необхідно найцінніші для суспільства товари та послуги.

Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання

Виходячи з цих чинників, економісти розрізняють екстенсивний та інтенсивний типи економічного зростання. Екстенсивне зростання досягається збільшенням виробничих потужностей за умови збільшення кількості факторів виробництва, що використовуються. Інтенсивне зростання відбувається в результаті удосконалення техніки та технологій у виробничому процесі. Екстенсивний тип економічного зростання не має перспектив, оскільки фактори виробництва обмежені. Наприклад, дуже важко забезпечити або навіть неможливо постійно збільшувати кількість зайнятих, робочий день, видобувати все більше природних ресурсів тощо. Інтенсивне зростання передбачає перехід на нову технологічну основу виробництва. Завдяки використанню у виробництві новітніх технологій можна випускати більше продукції за меншими цінами, вкладати більше коштів у професійну підготовку працівників, якнайефективніше використовувати наявні ресурси.

Показники динаміки економічного зростання

А як же визначити, є в тій чи іншій країні економічне зростання? Для вивчення динаміки економічного зростання використовують коефіцієнт зростання:

Наприклад, якщо реальний ВВП в якійсь країні в 2009 р. становив 350 млрд, а в 2008 р. - 367 млрд дол., то коефіцієнт економічного зростання дорівнював X = 367/350 = 1,048. А темп економічного зростання Тез = 1,048 o 100% = 104,86%. Отже, порівняно з 2009 р. реальний ВВП в 2008 р. зріс на 4,86% (табл. 16.1).

Така негативна ситуація в економічному зростанні країн склалася внаслідок впливу світової кризи. Українська економіка продемонструвала найглибший спад серед країн світу у 2009 році.

Таблиця 16.1

ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ ЗА 2009 р. (%).*

Країна

Темп економічного зростання

Аргентина

-2,8

Вірменія

-14,4

Азербайджан

9,3

Білорусь

0,2

Бельгія

-2,7

Бразилія

-0,2

Болгарія

-5,0

Канада

-2,5

Китай

9,1

Данія

-4,7

Ефіопія

8,7

Естонія

-14,1

Фінляндія

-8,1

Франція

-2,5

Німеччина

-4,9

Греція

-2,0

Італія

-5,1

Японія

-5,3

Казахстан

1,0

Малайзія

-1,7

Молдова

-7,7

Нідерланди

-3,9

Норвегія

-1,5

Панама

2,4

Польща

1,7

Португалія

-2,7

Румунія

-7,1

Росія

-7,9

Іспанія

-3,6

Таджикистан

3,4

Туреччина

-5,6

Україна

-15,9

Велика Британія

-4,9

США

-2,6

Загалом у світі

-0,7

Моделі економічного зростання

Моделі економічного зростання являють собою певне абстрактне математичне вираження реальних економічних процесів та явищ. Ці моделі виходять з того, що збільшення реального обсягу випуску товарів та послуг відбувається за рахунок зростання таких факторів виробництва, як капітал та праця.

Модель економічного зростання Е. Домара

Однією з найпростіших моделей економічного зростання є модель Е. Домара. Згідно з цією моделлю, на ринку праці існує надлишкова пропозиція, що забезпечує сталість цін. Отже, обсяг випуску продукції залежить лише від одного фактора виробництва - капіталу. Таким чином, основним чинником збільшення обсягів виробництва є зростання обсягів капіталовкладень (інвестицій) . З моделі економічного зростання Е. Домара виходить, що існує такий темп зростання, згідно з яким усі виробничі потужності використовуються повно та ефективно. Однак, на думку Домара, стабільне економічне зростання неможливе без державного регулювання.

Модель економічного зростання Р.Ф. Харрода

На відміну від моделі Е. Домара, Р.Ф. Харрод особливу увагу приділяє зайнятості робочої сили в умовах економічного зростання. На думку Харрода, темп зростання економіки дорівнює темпу зростання трудових ресурсів.

Дуже часто моделі економічного зростання Е. Домара та Р.Ф. Харрода об'єднують в одну модель, оскільки в них фактори виробництва - праця та капітал не є взаємозамінними, що в сучасній економіці не завжди відповідає дійсності.

Моделі економічного зростання Домара та Харрода були неспроможні описувати економічне зростання в 1920-1950-х роках, але для пізніших спостережень економічної дійсності застосовують модель економічного зростання Р. Солоу.

Модель економічного зростання Р. Солоу

Р. Солоу довів, що невідповідність моделей Домара та Харрода сучасним реаліям була наслідком невзаємозамінності факторів виробництва - праці та капіталу. У своїй моделі він використовував чинник замінності праці на капітал. Така взаємозамінність пояснюється тим, що на ринку факторів виробництва панує досконала конкуренція. Тобто в умовах саме досконалої конкуренції ринкова економіка має тенденцію до збалансованого зростання, за наявності якого національний доход і капітал збільшуються з темпом, який дорівнює темпу зростання пропозиції праці. Отже, на думку Р. Солоу, зростання чисельності населення є однією з причин стабільного економічного зростання в умовах рівноваги. За цією моделлю можна описати економічне зростання за умов наявності рівноваги в економіці та повного використання факторів виробництва.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші