Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Класичні експерименти в психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класичні експерименти в соціальній психології

Групові феномени та їх дослідження

У світі існує безліч різноманітних груп: друзі, батальйон солдат, кабінет міністрів, студенти, музиканти в оркестровій ямі, коханці, трупа акторів, шахтарська профспілка тощо. Існування одних вимагає постійної присутності і спільного перебування, для інших це не є обов'язковим. Одні групи думають про безсмертя своєї справи, інші існують кілька днів. Античні філософи шукали у товаристві разом істину, а середньовічні монахи утворювали релігійні союзи для очищення душі та збагнення духовних істин.

Група має таємничий вплив, від неї іде тепло, яке зігріває, оживляє серце, відкриває співчуття, розтоплює егоїзм. Особистість наче отримує якусь особливу добавку до своєї психології, добавку енергії та осмисленості, котрі дозволяють і зобов'язують її поводитися певним чином, інакше існування буде позбавлене сенсу та енергії. Група має особливі чари. Це маленький соціальний космос, що впливає, привчає, навчає, інформує людину. Людина презентує себе в групі, показує, досліджує себе та суспільство, експериментує з новою поведінкою. К. Левін вивів у своїх дослідженнях надзвичайно важливу закономірність: "Зазвичай легше змінити осіб, зібраних у групі, ніж кожного з членів групи окремо".

Активне дослідження малих груп у 20—30-ті роки XX ст. отримало назву період експериментального буму, або період класичних досліджень малої групи. Саме тоді Е. Мейо, Я. Морено, М. Шериф, К. Левін, Р. Ліппіт, Р. Уайт, Дж. Тібо, Г. Келлі, Д. Карт-райт, Л. Фестінгер заклали основи сучасного розуміння груп і можливостей роботи з ними.

У дослідженнях В. Меде, Ф. Оллпорта, В. Бехтерева було встановлено, що існують суттєві відмінності в психічних процесах особистості, яка працює в умовах індивідуальної або спільної діяльності. З'ясувалося, що навіть мовчазна присутність інших змінює стан людини, спонукає її поводитися інакше, ніж в умовах ізоляції, що зумовлює якісно іншу результативність праці.

У результаті багатолітніх досліджень групових процесів було сформульовано деякі загальні закономірності функціонування та розвитку груп різної спрямованості. Ці закономірності становлять теоретичну базу групової роботи і є дуже важливими у професійній діяльності педагогів, керівників, соціальних працівників.

Сучасні дослідження груп - це поновлювані спроби дати відповідь на такі запитання:

  • 1. Як початкова номінальна спільність людей перетворюється на реальну психологічну спільність? У чому полягає феномен народження групи як цілісного утворення? Як і чому з'являється групова згуртованість?
  • 2. Який цикл життєдіяльності групи від моменту виникнення до розпаду? Як переходить група від одного стану до іншого? Які умови забезпечують тривалість існування групи?
  • 3. Які процеси забезпечують групову ефективність?
  • 4. Як залежить група від суспільства?
  • 5. Що відбувається з людиною, коли вона стає членом групи?

Зріла група схожа на зрілу особистість: вона знає, що робить; здатна мобілізувати свої ресурси, спланувати свої дії, вільно користується попереднім досвідом, бореться з труднощами. Властивості соціальної групи адитивні. Вони не виводяться прямо із властивостей індивідів, що утворюють групу, а набуваються групою через процеси спільної діяльності та групової динаміки, а також постійно відтворюються.

Групова динаміка - це галузь соціальної психології, що досліджує процеси, які відбуваються в малих групах. Уперше термін "групова динаміка" використав Курт Левін у статті "Експерименти в соціальному просторі", опублікованій в одному із американських наукових журналів у 1939 р. Основним змістом досліджень Левіна було створення в лабораторних умовах груп із різними характеристиками і подальше їхнє вивчення. Було охоплено практично весь набір проблем малої групи. Левін ввів у науковий обіг такі поняття, як тип лідерства, групова згуртованість та ін. Він також одним із перших спробував визначити поняття групи. Основна проблематика досліджень зводилася до таких питань: яка природа груп; які умови їхнього формування та успішного функціонування; лідерство; внутрішньо-групові конфлікти; ефективність групової діяльності в умовах конфліктів, в умовах кооперації та конкуренції; якість групових рішень.

За визначенням Левіна, групова динаміка - це дисципліна, що вивчає позитивні та негативні сили, які діють у певній групі. В сучасному розумінні групова динаміка - це розвиток або рух групи, що зумовлений взаємодією та взаємовідносинами членів групи, а також зовнішніми впливами на групу, це сукупність групових процесів, що властиві групі протягом усього існування, відображають її життєдіяльність та етапи: утворення, функціонування і розпад. Групові процеси (утворення та розвиток групи, нормо-утворення, диференціація в групі, інтеграція групи, прийняття групових рішень) зумовлюють способи регуляції індивідуальної поведінки, які забезпечують зміни в групі.

Результатами групової динаміки є рівень розвитку групи, групова структура та групові рішення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші