Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Журналістика arrow Теорія журналістики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Кодекс журналістської стики Естонії

  • 1. Основні положення
  • 1.1. Передумовою функціонування демократичного суспільства с свобода інформації. Незалежна преса — це спосіб і необхідна умова досягнення цієї свободи.
  • 1.2. Преса реалізує право громадськості одержувати правдиву, чесну і всебічну інформацію про події, що відбуваються в суспільстві. Одна з головних заповідей журналістики зводиться до критичного відстеження того, як реалізується політична й економічна влада.
  • 1.3. Вільну пресу, що дотримується чинного законодавства, жодним чином не можна обмежувати в пошуку інформації та її оприлюдненні.
  • 1.4. Журналіст відповідальний за свої слова і творчість. Журналістські організації стежать за тим, щоб не допускати появи неточної, перекрученої чи помилкової інформації.
  • 1.5. Своєю діяльністю преса не вправі заподіювати будь-кому невиправдані страждання. Треба переконатися в тому, що ті чи інші відомості справді повинні стати надбанням громадськості.
  • 1.6. Носіїв політичної й економічної влади, а також осіб, що володіють важливою для суспільства інформацією, преса розглядає як суспільних (публічних) діячів. Тому підвищена увага і критичне ставлення до них усіляко виправдані. До таких осіб преса відносить і тих, хто заробляє на життя, виставляючи на загал свою особу і творчість.
  • 2. Незалежність
  • 2.1 Журналіст не обіймає посад, а також відмовляється від пільг, оплати і подарунків, що спричинюють конфлікт у його журналістській роботі, призводять до зменшення довіри до журналіста.
  • 2.2. Журналіст, який оприлюднює фінансово-економічну інформацію, не може її поширювати приватно і використовувати в приватних інтересах.
  • 2.3. Журналіст не може працювати в установі чи іншій інституції, про діяльність якої він інформує громадськість.
  • 2.4. Редакційного працівника не можна в службовому порядку зобов'язувати писати чи виконувати що-небудь, якщо це суперечить його особистим переконанням і принципам.
  • 3. Журналіст і джерело інформації
  • 3.1. Збираючи інформацію з мстою публікації і поширення, журналіст зобов'язаний сповістити співрозмовника про свою професію і видання, яке він представляє. Бажано повідомляти також про мету збирання інформації.
  • 3.2. Журналіст не має права зловживати довірою людей, які є недосвідченими у спілкуванні з представниками засобів масової інформації. Можливі наслідки такої бесіди обговорюються заздалегідь.
  • 3.3. Журналіст завжди дотримується обіцянок, які він дав джерелу інформації, та уникає нездійсненних зобов'язань.
  • 3.4. Захист конфіденційних джерел інформації — моральний обов'язок преси.
  • 3.5. Редакція перевіряє — насамперед у випадках із критичними матеріалами — достовірність відомостей і надійність джерел інформації. Навіть у тих випадках, коли автором публікації не є працівник редакції, редакція контролює вірогідність істотних фактів.
  • 3.6. Брати інтерв'ю і фотографувати дітей можна, як правило, у присутності чи за згодою батьків або особи, відповідальної за дитину. Винятком може бути ситуація, коли інтерв'ю беруть з метою захисту дитини чи дитина і без того перебуває в центрі уваги громадськості.
  • 3.7. Збираючи інформацію, журналіст застосовує чесні методи. Винятком може бути ситуація, коли збирання інформації, якої потребує громадськість, неможливо здійснити відкрито.
  • 4. Правила публікації
  • 4.1. Новини, судження і припущення повинні чітко відрізнятися одне від одного, інформаційні матеріали мають ґрунтуватися на доказовій і документально підтверджуваній фактичній інформації.
  • 4.2. У випадку конфліктної ситуації журналіст зобов'язаний вислухати всі конфліктуючі сторони.
  • 4.3. Не слід підкреслювати національність, расу, релігію чи політичну орієнтацію, а також стать людини, якщо це не є істотною новиною.
  • 4.4. Преса не має права називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.
  • 4.5. Варто серйозно зважувати доцільність повідомлень про самогубства чи про спроби самогубства.
  • 4.6. Інформація і припущення про стан здоров'я (як душевного, так і фізичного) конкретної особи не публікуються, за винятком тих випадків, коли сама людина погоджується з цим, чи оприлюднення такої інформації вимагають інтереси громадськості.
  • 4.7. Суперечки батьків стосовно опіки над дітьми і їхнього виховання, як правило, не висвітлюються.
  • 4.8. Приймаючи рішення про публікацію матеріалів, що стосуються правопорушень, судових розглядів, нещасних випадків, журналіст повинен зважити, чи є необхідною згадка імен причетних до них осіб, чи не заподіє їм страждань публікація таких відомостей. Імена жертв і неповнолітніх злочинців, як правило, не розголошуються.
  • 4.9. Матеріали, що порушують недоторканність особистого життя людини, публікуються тільки у тих випадках, коли інтереси громадськості виявляються вище права особи на її приватне життя.
  • 4.10. Варто бути обережним у процесі використання цитат, фото-, фоно- і відеоматеріалу в контексті, відмінному від оригіналу. Монтаж матеріалу, зміст якого у результаті набуває двозначності, а також перекручування звуку чи зображення, необхідно супроводжувати пояснювальним текстом.
  • 4.11. Фотографії, підписи до них, заголовки, ліди так само, як і анонси передач, не повинні вводити аудиторію в оману.
  • 4.12. Не бажано змінювати зміст матеріалів позаштатних авторів, а також контекст і строки публікацій без узгодження і згоди автора.
  • 5. Спростування

Якщо комусь пред'являються серйозні обвинувачення, то, за можливості, варто надати йому слово для коментаря в тому ж номері видання чи телепередачі.

Під спростування не можна вимагати більше місця або часу передачі, ніж під критику. Його необхідно давати негайно і на помітному місці, без редакційних коментарів.

Якщо опубліковано інформацію, що не відповідає дійсності, то потрібно опублікувати спростування.

  • 6. Реклама
  • 6.1. Реклама і матеріали з паблік рилейшнз повинні бути ясно і чітко розмежовані з журналістськими матеріалами.
  • 6.2. Журналісти і позаштатні автори не поширюють рекламу на тому самому каналі, з яким вони співпрацюють, і не підписують своїм іменем комерційні тексти.
  • 6.3. Назва продукції чи товарного знака у журналістському матеріалі використовується тільки в тому випадку, коли це обґрунтовано.
  • 6.4. Журналістський матеріал, орієнтований на споживача, варто супроводити роз'ясненням, як зроблений вибір товарів і як вони тестувалися.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші